- •1. Предмет курсу, його місце в навчальному плані підготовки фахівців з економіки.
- •2. Мета дисципліни і основні завдання.
- •3. Економічний аналіз як галузь економічної науки
- •4. Основні етапи економічного аналізу.
- •6. Основні категорії економічного аналізу.
- •7. Види економічного аналізу.
- •8. Місце економічного аналізу господарської діяльності у системі наук
- •15) Основні етапи проведення аналізу господарської діяльності
- •16) Формування пропозицій за результатами аналізу та контроль за їх виконанням
- •17) Інформація як важливий ресурс сучасної ринкової економіки
- •18) Організація та контроль потоків інформаційного забезпечення виробництва
- •19)Характеристика і класифікація найважливіших видів інформації на підприємстві
- •20) Вимоги до системи обліку та звітності на підприємстві.
- •21) Використання еом в економічному аналізі
- •22) Розробка і класифікація аналітичних задач
- •23) Використання аудиту для перевірки якості бухгалтерських даних і звітності
- •24. Призначення та класифікація прийомів і способів економічного аналізу
- •25. Способи первинної обробки економічної інформації: деталізація, порівняння, групування, відносні та середні величини, динамічні ряди, балансові зіставлення.
- •26. Статистичний методи, які застосовуються в економічному аналізі
- •27. Економікоматематичні методи
- •28. Метод моделювання
- •29. Види детермінованих факторних моделей
- •30. Методи детермінованого факторного аналізу
- •31. Евристичні методи
- •32. Завдання та інформаційне забезпечення аналізу витрат на виробництво та реалізацію продукції, робіт, послуг
- •33. Методика аналізу витрат на виробництво та реалізацію продукції
- •34. Фактори зміни обсягу продукції
- •35. Аналіз виконання договірних зобов’язань за постачанням продукції
- •36. Значення асортиментної політики підприємства
- •37. Фактори зміни асортименту і структури продукції
- •38. Аналіз ритмічності організації виробництва
- •39. Аналіз виконання плану за якістю продукції
- •40. Оцінка факторів та резервів збільшення випуску та реалізації продукції
- •47. Оцінка резервів продуктивності праці за рахунок кращого використання трудових ресурсів
- •48. Завдання аналізу основних виробничих фондів і джерела інформації, які використовуються у процесі аналізу
- •49. Аналіз показників складу, структури й технічного стану основних фондів
- •50.Оцінка динаміки оновлення й модернізації основних фондів, фондоозброєності праці
- •51. Оцінка інвестиційної активності підприємства
- •52. Класифікація показників використання основних фондів
- •53. Аналіз фондовіддачі та фактори її зміни
23) Використання аудиту для перевірки якості бухгалтерських даних і звітності
Аудиторський звіт (Audit report) — звіт, який готується аудитором за результатом перевірки фінансової звітності клієнта. Однак в економічній літературі під назвою аудиторського звіту розуміють два, дуже близькі, але водночас і відмінні аудиторські документи — звіт і висновок. Аудиторський звіт — це ширший за змістом документ, основні положення якого обумовлюються угодою між аудитором і підприємством — замовником аудиту. Цей документ складається тільки для замовника, тоді як аудиторський висновок, про який детальніше піде мова далі, надається широкому колу користувачів. Аудиторський звіт повинен мати такі обов’язкові дані: І. Загальна частина (вступ): - Назва документа і назва клієнта. - Місце і дата складання. - Назва аудиторської фірми, її адреса, номер дозволу (ліцензії), коли і на який період видано ліцензію, реєстраційний номер фірми, її банківські реквізити, прізвище, ім’я та по батькові аудиторів, які звітуються (якщо звітує самостійно працюючий аудитор, то в цій частині звіту він вказує також номер і термін дії сертифіката, стаж). - Період, за який проводилася перевірка звітності. - Склад, перелік фінансових звітів та інших документів, які перевірялися. - Посилання на існуючі стандарти, нормативні та інші документи, якими керувався аудитор під час аудиту. II. Аналітична частина, в якій дається чіткий перелік ділянок діяльності клієнта, перевірених суцільним і вибірковим методом, описуються результати перевірки стану обліку, внутрішнього контролю на підприємстві, вказуються факти недоліків і порушень в організаціях, які завдали або можуть завдати шкоди інтересам власників, державі або третім особам. Окремо вказуються ті недоліки та порушення, які не були виправлені за час аудиторської перевірки, а також рекомендації аудитора та аналітичний огляд діяльності підприємств. III. Підсумкова частина, яка, по суті, містить думку аудитора про перевірену фінансову звітність (Audit opinion) і яку зазвичай називають аудиторським висновком, якщо вона оформлена окремим офіційним документом, тобто засвідченим підписом і печаткою аудитора (аудиторської фірми). За структурою аудиторський висновок має такі елементи: - Заголовок документа (назва документа, посилання на те, що він складений незалежним аудитором, назва клієнта та користувачів висновку). - Вступ (перелік фінансової звітності, яка перевірена, та період діяльності, охоплений цією звітністю; вказівки про те, що за фінансову звітність несе повну відповідальність керівництво підприємства-клієнта, а аудитор несе відповідальність за свою думку про цю звітність). - Масштаб перевірки — опис масштабу аудиту, змісту проведених робіт, методів і підходів, використаних аудитором під час перевірки відповідно до законодавства та нормативів аудиту; вказівки на те, що аудиторську перевірку сплановано і проведено з достатнім рівнем впевненості, що у фінансовій звітності немає суттєвих помилок. - Думка аудитора про перевірену фінансову звітність. - Дата, підпис, адреса аудиторів. - Детальна структура аудиторських висновків розглядатиметься на практичних заняттях за видами висновків. Аудиторські висновки бувають чотирьох видів: 1) безумовний (позитивний) — коли аудитори отримали всю необхідну інформацію для перевірки фінансової звітності і ця інформація відображає реальний стан речей, а фінансова звітність складена з дотриманням бухгалтерських принципів та облікової політики і не містить в собі суперечностей щодо змісту, а також складена за встановленою формою; 2) умовний (із застереженням) — коли в аудитора є непевність через обмеження в його роботі, недостатність інформації чи коли наслідки якихось ситуаційних обставин неможливо точно спрогнозувати або незгода аудитора з певними діями клієнта в галузі облікової політики (недотримання чинного законодавства, неприйняття застосування систем бухобліку і фінзвітності та ін.) У даному випадку аудиторський висновок буде умовно-позитивним, якщо непевність або незгода аудитора є не суттєвою (не фундаментальною); 3) негативний висновок — коли непевність або незгода є фундаментальними; 4) відмова від надання висновку оформляється документом у разі неможливості на підставі отриманої інформації (доказів) сформулювати думку про фінансову звітність підприємства.