Способи визначення перевищень

При простому однобічному тригонометричному нівелюванні можливе застосування двох способів (рис.1):

1. шляхом візування перехрестя сітки ниток зорової труби теодоліта на верх (висоту) V візирної цілі;

2. шляхом візування перехрестя сітки ниток зорової труби теодоліта на мітку на візирної цілі, що розташована на висоті відповідно висоті приладу і на станції.

Рис.1. Схема простого однобічного тригонометричного нівелювання.

Тригонометричне нівелювання виконують в наступному порядку: на одну з точок, що підлягає нівелюванню встановлюють теодоліт, приводять його до робочого стану і вимірюють за допомогою рулетки або нівелірної рейки висоту приладу і з точністю до 0,01м. На другу точку, що підлягає нівелюванню встановлюють візирну ціль (звичайно нівелірну рейку) висота V якої відома.

При першому способі (рис.1а) візують перехрестя сітки ниток на верхню точку візирної цілі на висоту V і з допомогою ниткового далекоміра визначають далекомірну відстань Д, відраховуючи кількість сантиметрових поділок, що міститься між далекомірними нитками сітки ниток з точністю до 0,1см. При коефіцієнті далекоміра К=100 далекомірна відстань, що виражена в метрах буде відповідати кількості сантиметрових поділок. Далі по шкалі вертикального круга записують відліки при КЛ і КП для подальшого обчислення кута нахилу ν(ν_кл=КЛ-МО; ν_кп=МО-КП).

Згідно рис.1а можна записати

V+h=i+h′, (1)

де h′ - попереднє перевищення.

Потрібна величина h буде дорівнювати

h=h′+i-V. (2)

Для визначення h′ вирішують прямокутний трикутник

h′=d∙tgν. (3)

Горизонтальне прокладення d дорівнює

d=D∙cos²ν. (4)

Підставивши (4) в (3) після перетворень можна записати

h′=D/2∙sin2ν. (5)

Формулу (3) застосовують, коли горизонтальне прокладення d вимірюють мірною стрічкою, зокрема при виконанні тахеометричної зйомки у масштабі 1:500.

Остаточно обчислюють перевищення h за формулою

h=D/2∙sin2ν+i-V. (6)

При другому способі на візирної цілі відмічають висоту приладу і, тобто V=i, пов’язавши наприклад яскраву стрічку (рис.1б) і визують на неї перехрестя сітки ниток. В цьому випадку обчислення h скорочують, т. к. h=h′

h=D/2∙sin2ν′. (7)

Приклад обчислення перевищень і висот при тахеометричної зйомки наведено в табл.1.

Таблиця 1

Журнал тахеометричного знімання (фрагмент)

Дата 18.07.2010р. і= 1,46

Станція №5 На 152,05 МО= 0⁰00,5′

№ пікетних точок	Від далекомірна відстань Д, м	Горизонтальне прокладення d, м	Відлік по кругу				Кут нахилу, ν		Висота візування V, м	і-V	Попереднє перевищення h′, м	Остаточне перевищення h, м	Відмітка Н, м
			гори-зонталь-ному		верти-каль-ному
			0	/	0	/	0	/
1	2	3	4		5		6		7	8	9	10	11
4 теод. ходу			0	00
19	26,6	26,6	28	35	1	14	+1	13,5	V=i	0	+0,57	+0,57	152,62
20	25,0	25,0	61	45	2	23	+2	22,5	V=i	0	+1,04	+1,04	153,09
…
56	20,1	20,0	110	00	3	02	+3	01,5	V=i	0	+1,06	+1,06	153,11
57	23,7	23,7	124	10	2	07	+2	06,5	V=i	0	+1,02	+1,02	153,07

Спостерігав Бабінець М.І. Обчислював Рац В.П. Перевірив Кисельова М.В.

Лабораторна робота №12

Будова лазерних геодезичних приладів

Мета роботи. Вивчення загальної будови і принципу роботи лазерних приладів, що застосовуються в меліоративному будівництві.

Загальні положення

Лазер – це прилад що перетворює один з видів енергії (електричну, світлову, теплову, хімічну) в випромінювання електромагнітних хвиль. В меліоративному будівництві застосовують наступні види лазерних приладів: лазерний нівелір, лазерний візир, лазерна приставка. Для зменшення розходження лазерного проміня використовують зорові труби геодезичних приладів, перепускаючи його скрізь сфокусовану на безконечність трубу в напрямку окуляр - об’єктив. Точність лазерних приладів має середньо квадратичну похибку фіксації лазерної плями не більше 3мм на 100м довжини лінії.

Видимий промінь дозволяє виконувати вимірювання відносно його положення в просторі, будувати опорні лінії і площини.