5-2ZemlerobstvoDP

Міністерство аграрної політики України

Дніпропетровський державний аграрний університет

Кафедра загального землеробства

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до лабораторних занять з курсу «Загальне землеробство» для студентів стаціонарної форми навчання

зі спеціальності 6.090101 «Агрономія»

Частина II:

«Обробіток ґрунту»

Дніпропетровськ 2010

Методичні вказівки до лабораторних занять з курсу «Загальне землеробство» для студентів стаціонарної форми навчання зі спеціальності 6.090101 «Агрономія». II частина: «Обробіток ґрунту». Дніпропетровськ, 2010.- 28 с.

Укладачі:

доц. Амброзяк Ю.В.

доц. Жиленко М.І.

ст. викл. Козечко В.І.

Розглянуто на засіданні кафедри загального землеробства.

Протокол № 3 від 18 жовтня 2010 року

Затверджено науково-методичною радою агрономічного факультету.

Протокол № 3 від 27 жовтня 2010 року

2

Зміст

ПЕРЕДМОВА

3

Лабораторне заняття № 1. Тема «Складання системи обробітку ґрунту під чорні та зайняті пари в Степу України з урахуванням охорони ґрун- 5

тів від ерозії»

Лабораторне заняття № 2. Тема «Складання системи обробітку ґрун-

10

ту під озимі культури після непарових попередників»

Лабораторне заняття № 3. Тема «Складання системи обробітку ґрунту

13

під ярі культури суцільного способу посіву»

Лабораторне заняття № 4. Тема «Складання системи обробітку ґрунту

19

під просапні культури»

Лабораторне заняття № 5. Тема «Ґрунтозахисні технології вирощу-

22

вання сільськогосподарських культур»

3

Передмова

Землеробство – давній вид практичної діяльності людини, що форму-

валося впродовж тисячоліть. Сучасне землеробство спрямоване на раціона-

льне та екологічно безпечне використання землі, відтворення її родючості та захист її від ерозії, створення оптимальних умов для формування максималь-

них врожаїв сільськогосподарських культур.

Обробіток ґрунту – це механічна зміна природних чи флуктуаційних властивостей верхнього шару ґрунту робочими органами ґрунтообробних машин і знарядь задля оптимізації едафічних умов агроекосистеми.

Інтенсифікація обробітку ґрунту, використання більш потужних трак-

торів, ґрунтообробних знарядь, збиральної і транспортної техніки призводить до ущільнення ґрунтів, втрати структурності, фізичної деградації. Паралель-

но з втратами гумусу це сприяє посиленню ерозії ґрунтів. Виходячи з цього сучасне землеробство повинно завжди бути ґрунтозахисним.

У зв’язку з тим, що на обробіток ґрунту витрачається багато енергії,

прийоми, які для цього застосовують, повинні бути достатніми для виконан-

ня поставлених завдань, але знаходитись у руслі того напрямку мінімалізації,

який характеризує ресурсозберігаючі технології.

У другій частині методичних вказівок розглянуті питання з складання системи обробітку ґрунту під чорні та зайняті пари в Степу України з ураху-

ванням охорони ґрунтів від ерозії, складання системи обробітку ґрунту під озимі культури після непарових попередників, а також під ярі суцільного способу посіву і просапні культури. Розглянуті також ґрунтозахисні техно-

логії вирощування сільськогосподарських культур.

4

Лабораторне заняття № 1

Тема «Складання системи обробітку ґрунту під чорні та за-

йняті пари в Степу України з урахуванням охорони ґрунтів від

ерозії»

Згідно з науково - обґрунтованими схемами чергування сільськогоспо-

дарських культур чорний пар розміщують як після стерньових, так і просап-

них культур.

Основний обробіток (літньо-осінній). Лущення стерні впоперек схи-

лу обов’язкове після стерньових попередників. За умов недостатнього зволо-

ження агротехнічні вимоги до лущення повніше задовольняють протиерозій-

ні культиватори і плоско різи, які зберігають на поверхні поля до 70% стерні.

На полях, засмічених коренепаростковими бур’янами, після рано зібраних стерньових культур перший раз лущать на глибину 8-10 см, вдруге – після відростання розеток бур’янів на 2-4 см глибше протиерозійними знаряддями

КПШ-5, ОПТ-3-5, КТС-10-1 тощо. За результативністю боротьби з багаторі-

чними бур’янами протиерозійні знаряддя КПШ-5, КТС-10 не поступаються лемішними лущильниками ППЛ – 10 – 25 і разом з тим переважають їх у 1,5- 2 рази за продуктивністю. Плоско різи для лущення на таких полях застосо-

вують у разі сильного засмічення березкою, яку найбільш повно підрізує

ОПТ – 3 – 5, обладнаний дисковими ножами попереду кожної плоско різаль-

ної лапи. Після пізно зібраних культур ( сорго, кукурудза, соняшник) поле дискують у двох напрямах на 6 – 8 см для подрібнення рослинних решток,

проводять оранку: на мало забур’янених полях на 20-22 см, на інших – 28 – 30 см.

Плоско різний обробіток під чорний пар ефективний за посушливих умов на грунтах легкого і середнього механічного складу та на полях, які за-

знають переважно вітрової ерозії. Здійснюють його плоскорізамиглибоко-

розпушувачами КПГ-250А, ПГ-3-100 та іншими 28-30 см. Останнім часом широко застосовують чизельний обробіток пару на 28-30 см. Для такого об-

робітку використовують чизель-культиватори КЧП-4,3 обладнані прямими

5

диками і напівгвинтовими наральними –чизелями на S-подібними пружин-

ними стійками, розставленими у три ряди, так і чизель плуги загального при-

значення ПЧ-2,5 і ПЧ-4,5. Завдяки «рваному дну» і збереженню близько

60% стерні – чизелювання – найбільш надійний спосіб затримання води на пару і запобігання вітровій та водній ерозії.

Весняно-літній обробіток пару.

Вченими доведена доцільність виключення з технології догляду за па-

ром раннього весняного боронування і проведення культивації лише після проростання бур’янів. Першу культивацію, як правило, роблять на глибину

10-12 см плоско різальними лапами. При засміченості поля осотом глибину культивації збільшують до 12-14 см, а гірчаком – до 14-16 см. На глибокій культивації використовують переважно важкі протиерозійні культиватори

КПЕ-3,8, КТС-10, а на мілкій - парові КПС-4 чи бурякові УСМК-5,4 з робо-

чими органами плоско різального типу, які запобігають перемішування сухих і зволожених шарів ґрунту, повністю підрізають бур’яни і сприяють збере-

женню вологи на глибині загортання насіння. Після випадання опадів і утво-

рення ґрунтової кірки ґрунту боронують, а при з’явленні сходів культивують.

Культивації проводять плоско різальними лапами в агрегаті з боронами при поступовому зменшенні глибини. Вдруге поле обробляють культиваторами здебільше на глибину 8-10 см, а наступні культивації проводять на глибину

6-8 см. Кількість і глибина залежить від щільності і вологості ґрунту, за-

бур’яненості поля – тощо. Важкі ґрунту обробляють глибше і частіше, а в по-

сушливих умовах – рідше і на меншу глибину.

Обробіток ранніх парів

У районах поширення вітрової ерозії оранку пару доцільно перенести на весну. Восени такі поля обробляють дисковими знаряддями для подріб-

нення рослинних решток і культиваторами плоскорізами для підрізування бур’янів збільшування водопроникності ґрунту. Післяжнивні рештки, які за-

лишаються на поверхні, будуть захищати ґрунту від дефляції. Навесні, коли настане фізична спілість ґрунту, поле обробляють голчастими боронами і, як

6

тільки мине загроза вітрової ерозії, проводять оранку на глибину 20-22 см плугами з передплужниками в агрегаті з зубовими боронами. В суху погоду замість борін застосовують котки. Подальший догляд за раннім паром такий самий, які і за чорним ( дещо менше проводять культивацій).

Як альтернативний варіант можливо провести лущення дисковими лу-

щильниками на 5-6 см. Наступний основний обробіток необхідно здійснюва-

ти безполицевими знаряддями ПРПВ -5-50, КР-4,5, КПЕ-6Н, «Смарагд» на глибину від 12 до 18 см.

Обробіток зайнятого пару.

При визначенні заходів основного обробітку ґрунту після збирання па-

розаймаючих культур враховують строки їх збирання, гранулометричний склад і вологість верхнього шару ґрунту, тип і ступінь забур’янененості. Чим раніше збирають парозаймаючу культуру, чим вологіший грунт і чим більше він засмічений багаторічними бур’янами, тим глибшим має бути основний обробіток

Після непросапних парозаймаючих горохо-вівсяна сумішка на з/к, ози-

ме жито на з/к) культур , за наявності багаторічних бур’янів і достатнього зволоження орного шару відразу ж після скошування грунт обробляють дис-

ковими лущильниками, через 8-10 днів – орють на глибину 20-22 см плугом з передплужниками в агрегаті з боронами або кільчасто-шпоровими котками.

В період між оранкою і сівбою поле обробляють боронами після дощів і культиваторами при проростанні бур’янів. Культивують плоскорізальними робочими органами з одночасним боронуванням : вперше – на глибину 8-10

см, а потім – на глибину загортання насіння. У посушливих умовах при ора-

нці пересохлого ґрунту рілля стає бриластою. За таких умов замість оранки застосовують поверхневий ( на 6-10 см) обробіток ґрунту. Для цього викори-

стовують важкі зубові борони ( БДТ-7), лемішні лущильники ( ППЛ-10-25),

культиватори-плоскорізи ( КПШ-9), комбіновані агрегати ( АКП-2,5) та інші знаряддя. Для вирівнювання, ущільнення та кращого подрібнення ґрунту ле-

мішні лущильники треба агрегатувати з кільчасто-шпоровими котками, куль-

7

тиватори-плоскорізи – з голчастими боронамиі кольчасто-шпоровими котка-

ми. Якщо при поверхневому обробітку грунту кришеться, зразу можна почи-

нати культивацію. Сухі ґрунти ( якщо до сівби озимих ще далеко) не оброб-

ляють до тих пір, поки не пройдуть дощі. Потім поле боронують і відразу культивують на глибину загортання насіння з одночасним боронуванням.

Щоб розробити грунт на необхідну глибину і створити вирівняне ложе для насіння для першої культивації використовують культиватори КПЕ-3,8,

КТС-10 та ін. При з’явленні сходів бур’янів поле обробляють паровими культиваторами.

Замість оранки на грунтах з неглибоким гумусовим шаром легкого і се-

реднього гранулометричного складу обробіток проводятьчизельними плуга-

ми ПЧ-2,5 з вузькорозпушуваними робочими органами, на важких ущільне-

них і пересушених – розпушувачами ПРН-31000, ПРПВ-5-50 типу « Парап-

лау».

Завдання Скласти систему обробітку чорного пару, якщо попередник – соня-

шник, а основний обробіток складається з дискування та оранки. За-

бур’яненість поля – невелика.

Для вирішення цього завдання ми застосовуємо таблицю 1.

8

9

Для закріплення матеріалу студентам пропонується вирішити такі за-

дачі.

1. Скласти систему обробітку чорного пару, якщо попередник ярий ячмінь, основний обробіток – плоскорізний, ґрунт – середньо суглинистий,

який зазнає вітрової ерозії.

2. Скласти систему обробітку на ранньому пару, якщо восени прово-

дять дискування та плоскорізний обробіток, весною - боронування голчас-

тими боронами. Оранка проводиться за нормальної вологості. Культивацій при весняно-літньому догляді – 2.

Лабораторне заняття № 2

Тема «Складання системи обробітку ґрунту під озимі

культури після непарових попередників»

Обробіток грунту після багаторічних трав. Після збирання багаторі-

чних трав проводять лущення дисковими лущильниками на глибину 6-8 см.

Лущення поліпшує якість наступної оранки і запобігає відростанню багаторі-

чних трав. Після лущення відразу проводять оранку плугами з передплуж-

никами з одночасним коткуванням. Запізнення з оранкою призводить до значних втрат ґрунтової вологи і зниження врожайності. Глибина оранки 2022 см. У період від оранки до сівби озимих поле обробляють культиваторами і боронами. Якщо при перших обробітках на поверхню грунту виносять бри-

ли і зорані рештки трав, замість культиваторів використовують дискові зна-

ряддя. Якщо з організаційних причин своєчасно виорати поле не вдається або коли в ґрунті мало вологи і рілля стає бриластою, застосовують дискування важкими боронами на глибину 6-8 см, а повторний обробіток проводиться культиваторами-плоскорізами КПШ-9, ОПТ-3-5 на глибину 10-12 см в агре-

гаті з бороною БИГ-3 при зволоженому і пристроєм ПРВ-3,5 (або комбіно-

ваним агрегатом КР-4,5 ) – при сухому грунті, що надає змогу надалі оброб-

ляти поле протиерозійним КПЄ-3,8 і паровим культиватором. Технологічна схема підготовки грунту після багаторічних трав без застосування оранки

10