- •Гідромеліоративна система. Загальні відомості
- •Контрольні питання
- •1. Визначення і класифікація зрошувальних систем
- •1.1. Визначення та склад зрошувальної системи
- •1.2. Класифікації зрошувальних систем
- •1.3. Найбільші зрошувальні системи в Україні
- •1.1. Найбільші зрошувальні системи України
- •1.4. Каховська зрошувальна система
- •1.5. Інгулецька зрошувальна система
- •1.6. Краснознам’янська зрошувальна система
- •1.7. Зрошувальні масиви в зоні Північно-Кримського каналу
- •1.8. Дунай-Дністровська зрошувальна система
- •1.9. Татарбунарська зрошувальна система
- •1.10. Фрунзенська зрошувальна система
- •1.11. Північнорогачицька зрошувальна система
- •1.12. Приазовська зрошувальна система
- •1.13. Сірогозька зрошувальна система
- •1.14. Південнобузька зрошувальна система
- •1.15. Магдалинівська зрошувальна система
- •1.16. Нижньоднісровська зрошувальна система
- •1.17. Салгірська зрошувальна система
- •1.18. Жовтнева зрошувальна система
- •1.19. Явкинська зрошувальна система
- •1.20. Царичанська зрошувальна система
- •Контрольні питання
- •Рисові зрошувальні системи
- •2.1. Умови застосування рисових зрошувальних систем
- •2.2. Рисові зрошувальні системи в Україні
- •2.3. Склад рисової зрошувальної системи
- •2.4. Поливна (рисова) карта
- •2.5. Режим зрошення рису
- •2.1. Розподіл зрошувальної норми за місяцями, %
- •2.6. Гідромодуль рису
- •2.7. Розрахункові витрати зрошувальної і дренажно-скидної мережі
- •2.8. Конструкція каналів на рисових системах
- •2.9. Гідротехнічні споруди на рисових системах
- •Контрольні питання
2.1. Розподіл зрошувальної норми за місяцями, %
Травень |
Червень |
Липень |
Серпень |
Вересень |
Рік |
20 |
30 |
25 |
20 |
5 |
100 |
2.6. Гідромодуль рису
Для визначення гідромодуля водоподачі і скиду на рисових масивах визначають складові зрошувальної норми на кожну фенологічну фазу розвитку рису. Сумарний об’єм водоподачі (м3/га) і гідромодуль (л/сга) за кожен період (, діб) визначають за формулою
, (2.3)
де позначення такі як і при визначенні зрошувальної норми рису.
Гідромодуль дренажно-скидного стоку для кожного періоду (, діб) визначають за формулою
. (2.4)
При зрошенні супутніх рису сільськогосподарських культур, що входять до рисової сівозміни, графік гідромодуля для них складають так само, як і для культур з періодичними поливами.
Загальний графік гідромодуля рисової сівозміни представляє собою суму графіків гідромодуля рису і супутніх для нього культур.
При укомплектуванні такого графіка стараються призначати поливи супутніх культур в період зменшеного гідромодуля, щоб не збільшити максимальні значення подачі води.
Рис. 2.8. Графік гідромодуля рисової сівозміни.
2.7. Розрахункові витрати зрошувальної і дренажно-скидної мережі
Канали зрошувальної мережі розраховують на пропуск максимальної розрахункової витрати, яку визначають за формулою
, (2.5)
де 1,1 – коефіцієнт запасу, що враховує можливе збільшення водоподачі у період початкового затоплення рису (приймається для всіх каналів, крім картових зрошувачів);
–максимальна ордината гідромодуля рису, л/(сга);
–зрошувана площа нетто, що обслуговується каналом, га;
а – вміст рису у сівозміні (а=0,75-1,00);
–коефіцієнт водообороту (=3-5);
–ККД зрошувальної мережі.
Значення ККД картових зрошувачів при двосторонньому обслуговуванні рисових карт приймають рівним 1, при односторонньому обслуговуванні його необхідно визначати розрахунком. Протягом поливного періоду ККД повинен бути не менше 0,7. В противному разі проектують спеціальні заходи по зменшенню фільтраційних втрат і економічно обґрунтовують доцільність їх застосування на окремих каналах чи ділянках.
Коефіцієнт водообороту визначають як відношення часу початкового затоплення рисових карт на всій зрошувальній системі до часу початкового затоплення площі, що обслуговується даним каналом.
Мінімальні витрати каналів зрошувальної мережі визначають за формулою
, (2.6)
де – мінімальна ордината графіка гідромодуля, л/(сга).
Мінімальні витрати розраховують для встановлення рівня води в каналах для забезпечення командування каналів, і при необхідності встановлення підпірних споруд.
Максимальні розрахункові витрати каналів дренажно-скидної мережі всіх порядків розраховують за формулою
, (2.7)
де 1,5 – коефіцієнт запасу;
–максимальна ордината модуля дренажно-скидного стоку, л/(сга).
Аналогічно визначають і мінімальні витрати
. (2.8)