Контрольні питання:

1. Правила і техніка взяття крові у тварин різних видів.

2. Що таке плазма, сироватка крові, яка кров називається стабілізованою? Способи їх отримання.

3. Що таке показник гематокриту і як він визначається?

4. Що таке ШОЕ, як вона визначається і про який стан організму свідчить? Які показники ШОЕ у різних видів тварин.

Лабораторне заняття № 11 тема: Вивчення фізико-хімічних та буферних властивостей крові

Ціль: Вивчити роль буферних властивостей крові, її буферних систем. Набути практичних навичок визначення лужного резерву крові.

Оснащення: лабораторний посуд, реактиви, сироватка крові, штативи, бюретки, індикатори: фенолфталеїн, метилоранж, кролик.

РОБОТА 1. Дослідження гемолізу

Хід роботи: у пробірки з дистильованою водою, спиртом, 1% соляною чи сірчаною кислотою додати по декілька крапель крові. Утворення прозорого розчину свідчить про наявність гемолізу.

РОБОТА 2. Визначення осмотичної резистентності еритроцитів

Хід роботи: додати по декілька крапель крові у пробірку з розчинами хлористого натру: 2%, 1%, 0,9%, 0,8%, 0,7%, 0,6%, 0,5%, 0,4%, 0,3%, 0,2%, 0,1%. Показниками осмотичної резистентності будуть мінімальна концентрація розчину хлористого натру, в якому не відбувся гемоліз та мінімальна концентрація розчину натрію хлориду, в якому відбувся частковий гемоліз. Відмітити також, що відбувається з еритроцитами у 2 % розчині і у розчинах з більшою концентрацією хлористого натру.

РОБОТА 3. Визначення лужного резерву крові за Неводовим

Хід роботи: налити у дві колби по 10 мл 0,01 н розчину соляної кислоти. У першу колбу (дослід) добавити 0,2 мл свіжої крові з вуха кролика і титрувати 0,01н розчином їдкого натру до появи помутніння і випадіння білого осаду. У другу колбу (контроль) добавити 2 краплі 1% розчину фенолфталеїну і титрувати 0,01н розчином їдкого натру до рожевого забарвлення. Дайте оцінку отриманого показника.

Розрахунки: Х=(А-В) х 200 мг %

де X—лужний резерв;

А— кількість мл їдкого натру, яка пішла на титрування в контролі;

В— кількість мл їдкого натру, яка пішла на титрування в досліді.

Контрольні питання:

1. Що таке “гемоліз”, “плазмоліз” і коли вони виникають?

2. Зазначте, чим характеризуються ізотонічні, гіпотонічні і гіпертонічні розчини. Як вони впливають на організм тварин, як і коли їх використовують?

3. Поясніть, яка реакція крові і яке значення має сталість реакції крові. Чи однакова рН артеріальної і венозної крові?

4. Охарактеризуйте буферні системи крові. Яку роль вони відіграють?

5. Зазначте, що таке лужний резерв крові, яке його біологічне значення. В яких випадках він знижується? Що таке “метаболічний ацидоз”?

Лабораторне заняття № 12 тема: Підрахунок кількості еритроцитів і лейкоцитів крові

Ціль: Вивчити функції еритроцитів і гемоглобіну. Освоїти техніку підрахунку еритроцитів і лейкоцитів.

Оснащення: кров, камери Горяєва, мікроскопи, лабораторний посуд, фотокалориметр, реактиви.

РОБОТА 1. Підрахунок еритроцитів у камері Горяєва

Хід роботи: підготувати до роботи камеру Горяєва і роздивитись її під мікроскопом. Набрати в капілярну піпетку від гемометра 0,02 мл крові, і видути її у пробірку Флоринського з 4 мл 2 % розчину хлористого натру. Насмоктати в капіляр рідину із верхнього шару і знову видути її у пробірку. Перемішати вміст пробірки, обертаючи її між долонями. Притерти спеціальне покривне скельце до сітки камери. Зарядити камеру. Кількість еритроцитів підрахувати у п’яти великих квадратах, кожен з яких поділений на 16 маленьких, розміщених по діагоналі сітки. Кількість еритроцитів у крові підрахувати за формулою: