Контрольні питання:

1. Опишіть будову спинного мозку. Назвіть його основні центри. Поясніть, в чому полягає сегментарний характер будови і діяльності спинного мозку.

2. Дайте визначення рефлексу. Назвіть класифікацію рефлексів. Поясніть, що таке “час рефлексу” і які його складові.

3. Дайте визначення рефлекторної дуги. З яких ланок вона складається?

4. Дайте визначення нервового центра. Покажіть на конкретному прикладі розміщення нервового центра у різних відділах ЦНС.

5. Перелічіть основні властивості нервових центрів і охарактеризуйте їх.

Лабораторне заняття № 5 тема: Вивчення значення різних відділів головного мозку Гальмування в центральній нервовій системі

Ціль: шляхом видалення чи руйнування окремих відділів головного мозку у жаби вивчити їх принципову роль в регуляції функцій. Усвідомити значення гальмування і виявити його виникнення в різних відділах ЦНС.

Оснащення: жаби, набір препарувальних інструментів, розчин Рінгера, кухонна сіль, 0,5 % р-н сірчаної кислоти, секундоміри або метрономи, металеві гачки.

РОБОТА 1. Руйнування половини мозочка

	1) нюхові нерви
	2) нюхові долі
	3) великі півкулі
	4) проміжний мозок
	5) середній мозок
	6) мозочок 7) довгастий мозок

Хід роботи: відкрити у жаби череп. Для цього ножицями з гострими кінцями через потилично-атлантний отвір вирізати кістку верхньої частини черепа. Мозочок має вигляд сірої поперекової полоски, що розміщена позаду середнього мозку. Голкою зруйнувати половину мозочка. Звернути увагу на положення голови жаби, кінцівок і характер руху. Замалювати положення жаби, зробити аналіз і висновки.

РОБОТА 2. Видалення довгастого мозку

Хід роботи: у жаби від попереднього досліду препарувальною голкою зруйнувати довгастий мозок. Впевнитись у відсутності самостійних рухових реакцій, а також рефлексу перевертання, дихання. Зробити аналіз і висновки

РОБОТА 3. Сєченівське гальмування

Хід роботи: відкрити у жаби верхнє склепіння черепа, оголити зорові горби і скальпелем відсікти і видалити великі півкулі. Через 5 хвилин визначити час рефлексу, занурюючи лапку у 0,5 % розчин сірчаної кислоти. Після цього накласти на зорові горби кришталик солі і знову визначити час рефлексу. Зробити необхідний аналіз і висновки.

Контрольні питання:

1. Назвіть відділи головного мозку у їх морфологічній послідовності і опишіть їх основні функції.

2. Хто і коли вперше встановив явище гальмування в ЦНС?

3. Назвіть види гальмування у ЦНС та опишіть їх суть.

4.Обгрунтуйте біологічне значення гальмування в ЦНС.

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №6

ТЕМА: Підсумкове заняття з розділів: “Фізіологія збудливих тканин”, “Фізіологія центральної нервової системи”. Перегляд навчальних фільмів.

Тест-контроль знань.

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 7

ТЕМА: Вивчення функцій вегетативної (автономної) нервової системи

Ціль: вивчити дію вегетотропних речовин: адреналіну, пілокарпіну, атропіну, які моделюють ефекти симпатичного або парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи.

Оснащення: кріль, жаби, препарувальний інструментарій, шприци, 0,1 % р-н адреналіну, 1% р-н атропіну і 1% р-н пілокарпіну.

РОБОТА 1. Дія пілокарпіну, атропіну і адреналіна на серце жаби

Хід роботи: децеребрувати двох жаб і приколоти її доверху черевом. Відкрити серце і підрахувати число його скорочень за 1 хвилину, звернути також увагу і на силу скорочень. Нанести на серце першої жаби 2-3 краплі 1 % розчину пілокарпіна. Дочекавшись помітного уповільнення або зупинки роботи серця, нанести на серце 2 краплі 1 % розчину атропіна. Спостерігати протягом 2-3 хвилин за ефектом, який виник. Другій жабі нанести на серце 2-3 краплі 0,1 % розчину адреналіну і через 2 хвилини підрахувати число скорочень серця. Зробити відповідні записи. Пояснити.

РОБОТА 2. Дія атропіна, пілокарпіна і адреналіна на очі жаби

Хід роботи: вирізати у жаб від попереднього досліду очі і покласти їх окремо в неглибокі фарфорові чи скляні чашки. Добавити в чашки: розчини атропіну, пілокарпіну і адреналіну. Через 5-10 хвилин спостерігати за ефектом з боку зіниць. Записати результати і дати пояснення.