- •Методичні розробки
- •Пам’ятка для студента
- •(Підготовка здійснюється до початку лабораторного заняття)
- •Робота №
- •Лабораторне заняття № 1 тема: Ознайомлення з правилами техніки безпеки і роботи в лабораторії фізіології тварин та основними методами фізіологічних досліджень
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 2 Тема: Приготування нервово-м’язового препарату, визначення порогу подразнення (збудження) нерва та м’язу
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 3 тема: Біоелектричні явища у збудливих тканинах Фізіологічні властивості нервового волокна
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 4 тема: Визначення рефлексів спинного мозку. Нервові центри і їх властивості
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 5 тема: Вивчення значення різних відділів головного мозку Гальмування в центральній нервовій системі
- •Контрольні питання:
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 8 тема: Вивчення функцій аналізаторів
- •Контрольні питання:
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 11 тема: Вивчення фізико-хімічних та буферних властивостей крові
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 12 тема: Підрахунок кількості еритроцитів і лейкоцитів крові
- •, Або т/л (Тера на літр)
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 13 тема: Визначення швидкості згортання крові. Групи крові
- •Контрольні питання:
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 16 тема: Рух крові по судинах і його регуляція
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 17 тема: Визначення життєвого об’єму легень, типу та частоти дихання. Регуляція дихання
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 18
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 20 тема: Вивчення травлення в шлунку жуйних
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 21 тема: Вивчення травлення в кишечнику та дії кишкового соку
- •Контрольні питання:
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 24
- •Тема: Вивчення фізико-хімічних властивостей сечі.
- •Вивчення функцій статевого апарату
- •І статевих клітин тварин
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття № 25 тема: Вивчення фізико-хімічних властивостей молока
- •Контрольні питання:
- •Фізіологічні коливання температури тіла тварин
- •Фізіологічні коливання частоти дихання та пульсу у тварин
- •Деякі гематологічні та біохімічні показники у дорослих тварин
- •Швидкість осідання еритроцитів у здорових тварин
- •Кількість еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів у крові тварин
- •Лейкограма периферичної крові сільськогосподарських тварин
- •Уміст загального білка і білкових фракцій у сироватці крові
- •Уміст загального кальцію та неорганічного фосфору в сироватці крові тварин
- •Уміст глюкози у крові тварин
- •Розрахунок загального білка сироватки крові по показнику переломлення
- •Нормативи біохімічних показників крові дорослих тварин
- •Частота скорочень рубця у тварин різних видів
Контрольні питання:
1. Назвіть правила техніки безпеки при роботі з електроприладами, кислотами, лугами, хімічними реактивами.
2. Опишіть і дайте характеристику приладам та інструментарію, що застосовуються на лабораторних заняттях з фізіології тварин.
Лабораторне заняття № 2 Тема: Приготування нервово-м’язового препарату, визначення порогу подразнення (збудження) нерва та м’язу
|
Ціль: |
оволодіти технікою приготування нервово-м’язового препарату, визначити поріг подразнення нерва та м'язу. |
|
Оснащення: |
жаби, набори препарувальні інструментів, розчин Рінгера, електростимулятори, кімографи, міографи. |
РОБОТА 1. Приготування нервово-м’язового препарату жаби
Хід роботи: керуючись практикумом, таблицями, вказівками викладача, приготувати нервово-м’язовий препарат з лапкою (реоскопічну лапку). Виготовлений препарат зволожити розчином Рінгера. Хід приготування препарату записати в зошит і замалювати, позначити його частини.
Дивись мал. на наступній сторінці!
РОБОТА 2. Визначення порогу подразнення (збудження) м’яза при непрямому і прямому подразненні
Хід роботи: покласти препарат жаби з попереднього досліду на суху ділянку препарувального столика, накласти електроди від електростимулятора на нерв препарату і подразнювати нерв, поступово збільшуючи напругу від мінімального показника (0,01В) до появи скорочення м’яза. Цей показник напруги і буде пороговою силою подразнення (порогом збудження) при непрямому подразненні м’яза (через нерв). Відмітити також допорогову і надпорогову сили подразника.
Далі накласти електроди на литковий м’яз препарату (пряме подразнення) і повторити дослід таким же чином, відмітивши силу подразника (величину напруги), при якій спостерігається скорочення м’яза. Порівняти отримані дані в першому і другому випадках.
Контрольні питання:
1. Опишіть техніку і послідовність приготування нервово-м’язового препарату.
2. Вкажіть, що називається порогом збудження (подразнення). Поясніть, чим відрізняються поняття: подразливість і збудливість.
3. Зазначте, які тканини відносяться до збудливих тканин.
4. Проаналізуйте, чи однакова збудливість нерва і м’яза. Зазначте чим це підтверджується.
Схема приготування нервово-м’язового препарату жаби

а. Перерізання хребта
б. Знімання шкіри з задніх лапок
в. Відтинання хвостової кістки
г. Розрізування навпіл (гальванічні лапки)
д. Оголення сідничного нерва
е. Препарування сідничного нерва (реоскопічна лапка)
ж. Класичний препарат
Лабораторне заняття № 3 тема: Біоелектричні явища у збудливих тканинах Фізіологічні властивості нервового волокна
Ціль: Оволодіти технікою виконання дослідів Гальвані і на їх підставі довести існування різних видів біострумів. Вивчити фізіологічні властивості нервового волокна, закони проведення збудження по нервовому волокну.
Оснащення: жаби, набір препарувальних інструментів, розчин Рінгера, електростимулятори, мідний гачок на цинковій пластині, гальванометр.
Р
ОБОТА
1.
Перший дослід Гальвані
Хід роботи: приготувати гальванічні лапки (стадія зняття шкіри з жаби при приготуванні нервово-м’язового препарату) і підвісити їх за клубовонервове сплетіння на мідний гачок, з’єднаний з цинковою пластиною або використати гальванічний пінцет. Цією пластиною торкатися до лапки, спостерігаючи при цьому за рухами останньої. Замалювати схему досліду. Пояснити.
РОБОТА 2. Другий дослід Гальвані
Хід роботи: приготувати нервово-м’язовий препарат з лапкою. Надрізати м’яз біля ахилового сухожилка. Накидати нерв скляною паличкою так, щоб він одночасно торкався пошкодженої і непошкодженої ділянок м’язу. Спостерігати скорочення м’язу. Замалювати схему досліду, зробити аналіз.
РОБОТА 3. Реєстрація струму пошкодження гальванометром
Хід роботи: покласти електроди гальванометра так, щоб один електрод торкався пошкодженої ділянки м’яза, а другий – непошкодженої. Спостерігати при цьому відхилення стрілки гальванометра.
РОБОТА 4. Збудливість нервового волокна
Хід роботи: покласти нервово-м'язовий препарат (класичний) на суху поверхню препарувального столика або на скляну пластинку. Послідовно нанести на нерв подразнення: механічне (стиснути нерв пінцетом), хімічне (покласти кришталик солі), термічне (покласти гарячу скляну паличку) і електричне. Показником збудження нерва буде скорочення м'язу.
