Контрольні питання:

1. Який біофізичний механізм забезпечує рух крові по судинах?

2. Опишіть особливості руху крові по артеріях, венах, капілярах (швидкість руху, величина тиску). Які допоміжні фактори сприяють руху крові по венах?

3. Поясніть, якими сукупними факторами створюється кров'яний тиск та яке значення має тиск крові для гемодинаміки? Як впливають на кров’яний тиск крововтрати, падіння судинного тонусу?

4. Зазначте, як регулюється судинний тонус. Опишіть основні судинні рефлекси і їх рефлекторні дуги. Проаналізуйте дію гуморальних факторів на судини.

5. Опишіть механізм дослідження кров'яного тиску непрямим способом.

Лабораторне заняття № 17 тема: Визначення життєвого об’єму легень, типу та частоти дихання. Регуляція дихання

Ціль: Оволодіти методикою і дослідити життєвий об’єм легенів і його складових та усвідомити їх значення. Вивчити роль війчастого епітелію дихальних шляхів. На підставі гострого досліду упевнитись в рефлекторній регуляції дихання і ролі в цьому блукаючих нервів, центру дихання.

Оснащення: спірометри, жаби, набір препарувальних інструментів, вугільний порошок, розчин Рінгера, кролик, хірургічний інструментарій, модель Дондерса, кімограф.

РОБОТА 1. Спірометрія

Хід роботи: ознайомитись з будовою водяного і сухого спірометрів. Підготувати спірометр до роботи. Визначити об'єм дихального повітря, для чого піддослідному при спокійному диханні зробити декілька видихів у спірометр, вдихаючи повітря через ніс. Отриманий об'єм поділити на кількість видихів.

Далі виміряти об'єм додаткового повітря. Для цього поставити стрілку спірометра на позначку 5000 см³ повітря. Зробити нормальний вдих, потім вдихнути максимально повітря із спірометра.

Визначити резервний об'єм повітря, для чого після спокійного видиху зробити максимальний видих у спірометр.

Сума дихального, додаткового та резервного об’єму повітря складає життєвий об’єм легень. Замалюйте прилад у зошиті, запишіть отримані дані, проаналізуйте.

РОБОТА 2. Захисна функція війчастого (миготливого) епітелію

Хід роботи: децеребрувати жабу, вирізати стравохід і шлунок, розрізати і розправити їх за допомогою булавок на препарувальному столику. Нанести на слизову оболонку стравоходу дрібний вугільний порошок і прослідкувати за його переміщенням. Після цього скальпелем зробити зіскоб слизової оболонки стравоходу, нанести його на предметне скельце, змочити розчином Рінгера, покрити накривним скельцем і роздивитись під мікроскопом.

РОБОТА 3. Визначення частоти, типу і симетричності дихання

Хід роботи: робота проводиться на навчальній фермі або в клініці. У тварин (за вказівкою викладача) визначити частоту дихання по екскурсії (рухливості) грудної клітки, по рухах крил носа або по повітрю, яке видихається. Тип дихання визначити по екскурсії грудної і черевної стінки. Симетричність дихання визначити по рухах лівої і правої половини грудної клітки по відношенню до середньої лінії спини. Дослідження провести на корові, коню, свині, собаці, кролю. Записати результати, проаналізувати.

РОБОТА 4. Визначення механізму дихання на моделі Дондерса

Хід роботи: зафіксувати легені кроля від попереднього досліду в моделі Дондерса. Потім відтягувати гумову мембрану донизу і повертати знову у верхнє положення. Спостерігати за змінами легенів.

Замалювати модель Дондерса, записати спостереження, зробити аналіз і висновок.

Примітка: дослід може бути замінено переглядом навчального фільму.