- •3773 Українська мова
- •Практичне заняття № 1 Тема. Вступ. Українська мова як засіб професійного спілкування лікаря План
- •Список літератури
- •Завдання
- •Практичне заняття № 2 Тема. Українська мова – національна мова українського народу, державна мова України План
- •Список літератури
- •Завдання
- •Практичне заняття № 3 Тема. Стилі та жанри сучасної української мови професійного спілкування План
- •Список літератури
- •Завдання
- •Практичне заняття №4 Тема: Науковий стиль сучасної української літературної мови у фаховому мовленні лікаря План
- •Список літератури
- •Для активного запам’ятовування Мова науки
- •Завдання
- •Практичне заняття № 5 Тема. Науковий стиль сучасної української літературної мови у фаховому мовленні лікаря. Термінологія фаху як система План
- •Список літератури
- •Завдання
- •Деякі відомості з історії анатомічної термінології
- •До історії українських стоматологічних термінів
- •Практичне заняття № 6 Тема. Складні випадки правопису в діловому та фаховому мовленні медичного працівника План
- •Список літератури
- •Завдання
- •Практичне заняття № 7 Тема. Офіційно-діловий стиль сучасної української літературної мови План
- •Список літератури
- •Завдання
- •Практичне заняття № 8 Тема. Професійна документація медиків. Специфіка її укладання й оформлення. План
- •Список літератури
- •Завдання
- •Медична документація
- •В и п и с к а
- •Консультативний висновок спеціаліста
- •Практичне заняття № 9 Тема. Культура професійного мовлення. Мовленнєвий етикет лікаря. Комунікативні ознаки культури мовлення План
- •Список літератури
- •Завдання
- •Практичне заняття № 10 Тема. Культура професійного мовлення. Публічний виступ як форма пропаганди медичних знань План
- •Список літератури
- •Завдання
- •Орієнтовний перелік тем для публічного вступу як форми пропаганди знань
- •Практичне заняття № 11 Тема. Нормативність і правильність фахового мовлення лікаря. Акцентологічні та орфографічні норми української мови План
- •Список літератури
- •Завдання
- •Практичне заняття № 12 Тема. Лексика і фразеологія фахової мови лікаря. Професіоналізми та жаргонізми План
- •Список літератури
- •Завдання
- •Практичне заняття № 13 Тема. Морфологія. Іменник. Вибір граматичної форми слова в професійному спілкуванні План
- •Список літератури
- •Завдання
- •Закінчення іменників чоловічого роду у формі родового відмінка однини
- •Практичне заняття 14 Тема. Особливості вживання прикметників і числівників у професійному мовленні План
- •Список літератури
- •Завдання
- •Для активного запам’ятовування
- •Практичне заняття 15 Тема. Особливості вживання займенників і прислівників у фаховому мовленні лікаря План
- •Список літератури
- •Завдання
- •Практичне заняття 16 Тема. Морфологічний аспект фахового мовлення медичного працівника. Дієслово та дієслівні форми План
- •Список літератури
- •Завдання
- •Практичне заняття 17 Тема. Морфологічний аспект фахового мовлення медичного працівника. Службові частини мови План
- •Список літератури
- •Завдання
- •Практичне заняття 18 Тема. Синтаксис і пунктуація професійного мовлення План
- •Література
- •Завдання
- •Практичне заняття № 19 Тема. Синтаксис і пунктуація професійного мовлення. Поняття про текст та його інтерпретацію План
- •Список літератури
- •Завдання
- •Практичне заняття 20
- •Завдання
- •Додаткова література
Список літератури
Золотухін Г. О. Фахова мова медика: підруч /
Г. О. Золотухін, Н. П. Литвиненко, Н .В Місник. – К.: Здоров’я, 2001. – С. 249-257.
Мацюк З. Українська мова професійного спілкування: навч. посіб. /З. Мацюк, Н.С танкевич. – К.: Каравела, 2006. - С. 211-223.
Методичні вказівки, вправи і завдання для підвищення мовленнєвої культури студентів І-го курсу спеціальності «Лікувальна справа» денної форми навчання /Укладач
Л. М. Яременко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. – С.5-8, 62-64.
Погиба Л. Г. Складання ділових паперів. Практикум: навч. посіб. / Л .Г. Погиба, Т. О. Грибіниченко, М. П. Баган. – К. : Центр навч. літератури, 2004. – С. 200- 212.
Завдання
Прочитайте пропонований текст, підготуйтеся до обговорення в аудиторії.
Поняття про текст та його елементи
Мовлення як вид людської діяльності завжди зорієнтоване на виконання конкретного комунікативного завдання. Висловлюючи свої думки і почуття, комунікант має конкретну мету – повідомити, здобути інформацію, спонукати до дії, у чомусь переконати.
Отже, спілкуючись усно чи письмово, монологічно чи діалогічно, ми виступаємо творцями різних форм тексту. Але не будь-яке висловлювання є текстом, а тільки таке, що відповідає загальновизнаним ознакам тексту. За Н.Ботвиною – цілісність, зв’язність, структурна організація, завершеність.
Термін текст (лат. textim) дослівно перекладається як «тканина, сплетіння, з’єднання». У ряду спільнокореневих слів – текстура, текстиль, текстоліт.
Терміном «текст» послуговуються різні галузі знань: лінгвістика, літературознавство, філософія, семіотика тощо.
У лінгвістиці текст – це об’єднана смисловим зв’язком послідовність знакових одиниць, основними рисами якої є зв’язність і цілісність.
Або текст – це результат спілкування, його структурно-мовна складова й одночасно кінцева реалізація, структура, в яку втілюється «живий» дискурс після його завершення.
Російський професор Головін Б. дає своє визначення: «Текст – словесное, устное или письменное произведение, представляющее собой единство некоторого более или менее завершенного содержания (смысла) и речи, формирующей и выражающей это содержание.
Отже, зв’язність і цілісність є провідними ознаками тексту. Розрізняють тематичну єдність, яка охоплює психологічне сприйняття тексту, його глибинного смислу, логічну будову (тобто послідовне наведення фактів, аргументів), комунікативну єдність – цілеспрямованість тексту. Будь-який текст повинен впливати на його реципієнта, викликати ментально-вербальну(словесну) чи фізичну реакції, естетичну чи ментально-емоційну реакцію. Структурна єдність характеризується мовними (рівневими) ознаками – лексичними, морфологічними, синтаксичними, стилістичними.
Кожний текст, висвітлюючи якусь тему, містить у собі певний обсяг фактичних даних, інформацію. Текст виконує конкретні комунікативні завдання. Наприклад, особистий лист є засобом спілкування між близькими людьми (партнерами), оголошення про щось повідомляє, реклама впливає на почуття реципієнта. Важлива й стильова єдність компонентів тексту.
Домінуюча функція тексту визначає його стиль, мовне оформлення: закон чи ухвала – офіційно-діловий, підручник із статистики – науковий, роман Л.Костенко «Записки українського самашедшего» - художній…
Окрім переданих адресатові в тексті фактів, міститься ще й концептуальна інформація – вияв авторської установки, несе ідейний задум автора.
Між частинами тексту розрізняють лінійний (ланцюговий), паралельний і приєднувальний зв’язки. Мовленнєва компетенція майбутнього менеджера найбільше виявляється при приєднувальному зв’язку.
Уся сукупність лінійно, горизонтально (ланцюгово) розташованих одиниць тексту становить контекст.
Кожний діловий текст складається з трьох частин: вступу, основної частини чи викладу, закінчення.
У діловій комунікації дуже важливий зворотній зв'язок, адекватне сприйняття інформації адресатом, тобто інтерпретація здобутої інформації. Інтерпретація (лат. іnterpratation) – посередництво – когнітивний процес і одночасно результат переведення адресатом опрацьованого тексту в словесно-знакову форму, наділення його індивідуальними смислами.
(За Ботвиною Н., Мацько Л.)
Виконайте вправу 21 с.62-64 джерело 3.
Відредагуйте текст і запишіть правильний його варіант, скориставшись набутими знаннями.
За корисність й необхідність фізичних вправ відомо усім. Самий доступний вид фізичних вправ – ходьба. Особливо корисна вона людям, ведучим малоактивний спосіб життя. Ходячи, тренуються м’язи, серцево-судинна і дихальна система. Ходити можна в любу погоду, в любу пору, але краще через 1 -1,5 годин після їжі. Людям, що хотять зменшити вагу, дозволяється виходити на прогулянку зразу по прийманні їжі.
Ось кілька порад починаючим тренуватися в ходьбі. Завжди намагайтесь підніматися на свій поверх по сходинкам. Припинивши користуватися ліфтом, добре розвивається гнучкість колінних й тазостегнових суглобів. Ноги на землю ставте сією своєю стопою. Руки слід легко зігнути в лікті. Ходьба корисна тільки тоді, якщо ходять швидким кроком. Повільна ходьба майже не дає навантаження на організм, тому краще пройти менше, але швидко. Починаючи тренування тривалістю 10 хвилин, поступово на кінець третього місяця занять воно доводиться до 40-50 хвилин. Якщо в час прогулянки ви втомились, то пройдіть невелику відстань повільним кроком.
Не забудьте про самоконтроль. На початку ходьби пульс повинен становити не більше семидесяти двох – восьмидесяти чотирьох ударів в хвилину, на середині дистанції – 120-140, в кінці – від дев’яносто до сто десяти. Якщо показники виявляться вище наведених, треба знизити її темп, якщо нижче – збільшити.
.