Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Документ Microsoft Office Word.docx
Скачиваний:
19
Добавлен:
23.03.2016
Размер:
75.94 Кб
Скачать

Агальні положення

Як не дивно, загальне трудове законодавство не дає необхідної інформації ні про поняття, ні про порядок організації і здійснення чергувань. Тому звернімося насамперед до Постанови ВЦРПС, в якій у тому числі розглядається питання щодо залучення робітників та службовців до чергувань після закінчення робочого часу та в нічний час. Цим нормативним актом зазначено наступне:

• чергування робітників (службовців) на підприємствах (в установах) після закінчення робочого дня, у вихідні та святкові дні можуть застосовуватися у виняткових випадках і тільки після узгодження з фабричним (заводським, місцевим) комітетом;

• у випадку залучення до чергувань після закінчення робочого дня явка на роботу для працівників з нормованим і ненормованим робочим днем переноситься в день чергування на більш пізній час;

• строк чергування (або роботи разом з чергуванням) не може перевищувати нормальної тривалості робочого дня;

• не допускається залучення працівників до чергувань понад один раз на місяць;

• чергування у вихідні (святкові) дні компенсуються наданням у найближчі 10 днів відгулу тієї ж самої тривалості, що й чергування.

Деякі підприємства і сьогодні тим чи іншим чином оперують вимогами Постанови ВЦРПС. І це незважаючи на те, що відповідно до Постанови ВРУ № 1545 до прийняття відповідних актів законодавства України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції та законам України. В той же час у чинному КЗпП більшість норм Постанови ВЦРПС відсутні.

Разом з тим, потреба в організації чергувань для багатьох підприємств – це об'єктивна реальність. Більш за те – такі відносини фактично виникають під час організації трудової діяльності. Що робити в такому разі підприємствам? Відповідь одна: через відсутність прямих норм керуватися загальними вимогами КЗпП. Але про це далі, а спочатку все ж таки наведемо власний погляд на застосування терміну «чергування».

Визначення термінів

За загальним правилом під «чергуванням» слід розуміти знаходження працівника на підприємстві (на роботі) за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу до початку або після закінчення робочого дня (тобто у вечірній і нічний час), у вихідні або святкові (неробочі) дні для оперативного розв'язання невідкладних завдань, які не належать до кола його посадових обов'язків за трудовим договором. Звісно, таке чергування може застосовуватися лише за згодою профспілкового комітету.

Тепер декілька тез.

Перша. На наш погляд, саме це визначення і є класичним. Адже в даному випадку чергування не є основною роботою працівника і здійснюється, в багатьох випадках, понад встановлену тривалість робочого дня. При цьому на так званих відповідальних чергових працівників покладаються завдання оперативного управління підприємством та виконання інших функцій у той період, коли його головні адміністративні органи не функціонують, тобто в нічний час, неробочі, святкові або вихідні дні. Наприклад, при п'ятиденному робочому тижні працівники підприємства, за необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення, можуть чергувати у вихідні дні (субота, неділя), після закінчення робочого дня тощо.

Крім того, відповідальні чергові до початку робочої зміни можуть забезпечувати доступ до виробничих та інших приміщень, підготовку виробництва (перевірка обладнання, наявності матеріалів тощо) та контроль за готовністю працівників до роботи, а після її закінчення – виконувати завдання щодо належної зупинки виробництва до наступної зміни з перевіркою місцезнаходження залишків матеріалів та контролем щодо відсутності доступу до виробничих та інших приміщень. Таке чергування можна вважати підвидом вищенаведеного класичного виду чергування.

Друга. Ще одним із видів чергування, окрім вищенаведеного «чергування на підприємстві», є «чергування вдома». Воно характеризується готовністю працівника до виконання своїх безпосередніх трудових обов'язків у випадку необхідності і на вимогу роботодавця. При цьому працівник знаходиться поза місцезнаходженням роботодавця (вдома) і з'являється на місце виконання своєї роботи за викликом. Метою даного виду чергування є оперативне виконання завдань, які виникають у підприємства, забезпечення його безперебійної роботи тощо. Прикладом чергування вдома може бути ситуація, коли працівник упродовж 5 робочих днів тижня з 9 годин ранку до 18 годин вечора (окрім однієї години – з 13.00 до 14.00) має бути готовий відповісти на телефонний дзвінок керівника підприємства з подальшим прибуттям у вказаний йому час для усунення наслідків аварії на об'єктах підприємства, для продовження безперервної роботи при нез'явленні працівника, який її виконує, тощо.

Третя. Термін «чергування» використовується й у зв'язку з існуючими правовими традиціями, при виконанні працівниками своїх звичних трудових обов'язків у межах професії, кваліфікації, посади під час установленої для них робочої зміни. Наприклад, традиційно на практиці чергуваннями називають діяльність охоронців, медичного персоналу, діяльність тих осіб, які несуть вахту, робітників аварійних бригад підприємств комунальної галузі (станцій техобслуговування) і в інших випадках. Як правило, такі чергування не потребують спеціальної регламентації, є звичайним робочим часом працівника і оплачуються у загальноприйнятому порядку. В багатьох випадках за умовами виробництва (роботи) не може бути додержано встановленої для даної категорії працівників (охоронців, медичного персоналу, вахтових працівників, робітників аварійних бригад тощо) щоденної або тижневої тривалості робочого часу, тому запроваджується підсумований облік робочого часу (звісно, за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації). При підсумованому обліку робочого часу робота працівників регулюється графіками змінності, які розробляються роботодавцем і погоджуються з виборним органом первинної профспілкової організації, а в разі його відсутності можуть бути передбачені колективним договором. Графіки роботи (змінності) розробляються таким чином, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормальної кількості робочих годин, передбаченої ст. 50 та 51 КЗпП1.

(1 Детальніше про підсумований облік робочого часу див. № 6/2009, с. 9.) 

Крім того, слід зважати, що для окремих категорій працівників із зазначених законодавчими актами визначено специфічні умови при організації чергування. Наприклад, в Наказі № 125, яким регламентуються умови оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту Збройних Сил України, розмежовується чергування медичних працівників в стаціонарі (тобто в організації, на підприємстві) і вдома.

Так, за чергування в стаціонарі (тобто на самому підприємстві), яке виконується штатними медичними працівниками згідно з графіком роботи в межах місячної норми робочого часу, додаткова оплата (понад посадовий оклад) не здійснюється. А в тих випадках, коли таке чергування, що виконується в межах місячної норми робочого часу, випадає на вихідний день, воно компенсується наданням іншого дня відпочинку за графіком роботи. Оплата ж чергувань на підприємстві понад місячну норму робочого часу провадиться медичним працівникам в одинарному розмірі, а у святкові та неробочі дні – у подвійному розмірі. За роботу у нічний час медичним працівникам здійснюється доплата в розмірі 35 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час. Працівникам закладів охорони здоров'я, зайнятим наданням швидкої та невідкладної медичної допомоги, та персоналу виїзних бригад відділень невідкладної медичної допомоги і допомоги вдома, відділень швидкої медичної допомоги здійснюється доплата за роботу в нічний час у розмірі 50 % годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в нічний час (детальніше про доплати йдеться у п. 4.4 Наказу № 125).

Чергування ж удома може здійснюватися як у межах місячної норми робочого часу відповідних медичних працівників за обліковий період, так і поза її межами. Причому не важливо, коли воно здійснюється (в денний або в нічний час), оскільки облік робочого часу наступний: кожна година чергування ураховується як півгодини. Оплата чергування здійснюється виходячи з посадового окладу та з урахуванням підвищення за кваліфікаційну категорію. В разі ж виклику працівника під час чергування (у заклад, на місце події та додому до хворого) час, витрачений на виклик, оплачується за фактично відпрацьовані години з розрахунку посадового окладу працівника із збереженням діючого порядку оплати праці працівників закладів охорони здоров'я у нічний час.