- •1. Заголовний комплекс сучасного періодичного видання
- •1.1. Мовні засоби в заголовному комплексі
- •1.1.2. Лінгвостилістика заголовних елементів
- •1.1.3. Структура заголовків „України молодої”
- •2.2. Ознаки фразеологізму
- •2.3. Класифікація фразем
- •2.4. Структурні розряди фразеологізмів
- •2.5. Трансформація як особливий спосіб творення фразеологічних висловів
- •2.6. Стилістичні функції фразеологічних зворотів
- •3.1. Фразеологічні одиниці в газеті «Порадниця»: характеристика та стилістична роль
- •3.2. Фразеологічні одиниці в газеті «Україна молода»: характеристика та стилістична роль
- •«Язиката Хвеська» Кокотюхи: інструкція, як тримати язик за зубами»
- •IV. Неологізми в сучасному медіа-тексті
- •4.1. Суть поняття «неологізм»
- •4.3. Стилістична роль неологізмів у вітчизняному медіа-тексті
- •V. Запозичення як поширене мовне явище
- •5.2 Класифікція запозичень
- •5.3 Функції запозичень у мовленні
- •5.4. Англіцизми як найпоширеніші запозичення сучасності
- •Vі. Особливості функціонування запозичень на шпальтах української періодики
- •6.1. Специфіка словотворення запозичених слів у мові українських змі
- •6.2. Використання лексики іншомовного походження у газеті «День»
- •6.3. Використання лексики іншомовного походження у газеті «Україна Молода»
- •VII. Росіянізми на сторінках українських видань
- •7. 1. Поняття росіянізми в українській мові
- •7. 2.Причини проникнення росіянізмів в українську мову
- •7.3. Групи росіянізмів за способом утворення
- •7.4 Типові приклади вживання росіянізмів в офіційно-діловому та публіцистичному стилях
- •7.5. Вживання росіянізмів у періодичному виданні «День»
- •7.5.1. Випадки фонетичного наслідування російських слів і зросійщене значення співзвучного українського слова
- •7.5.2. Приклади калькування виразів із російської мови
- •7.5.3. Випадки калькування словотворчих моделей
- •Висновки
- •Список літератури
- •Viіi. Лексика обмеженого вжитку в сучасній українській мові
- •8.1. Загальні відомості про лексику обмеженого вжитку
- •8.2. Жаргонізми як засіб вираження експресії у творах Ірени Карпи
- •8.2.1. Молодіжний сленг на сторінках творів Ірени Карпи
- •8.2.2. Кримінальна та наркоманська лексика у виданні Ірени Карпи
- •8.2.3. Комп’ютерний сленг у творах Ірени Карпи
- •3. Загальна характеристика журналу «Барвінок»
- •1.4.1. Оказіоналізми як засіб творення актуалізованого контексту
- •1.4.2. Стильовий розподіл лексики як спосіб оформлення авторського задуму
- •1.4.3. Фразеологізми як засіб образного мовлення
- •1.5. Роль самостійних частин мови в дитячих журнальних виданнях
- •1.5.1. Знайомство з іменником як першоосновою розподілу понять
- •1.5.2. Роль прикметника у формуванні «описовості» тексту
- •1.5.3. Дієслово як засіб формування динаміки й ритміки тексту
- •2.1. Науковий стиль української мови. Основні риси та різновиди
- •2.2. Дотримання лексичних норм у навчальній літературі
- •2.2.1. Поняття мовної норми
- •2.2.2. Термінологічна лексика на сторінках навчальних видань
- •2.2.3. Синонімія та антонімія у наукових текстах
- •2.2.4. Паронімія у наукових виданнях
- •2.2.6. Сталі словосполучення наукового стилю
- •2.2.7. Мовні кліше та штампи
- •2.2.8. Проблеми слововживання у науково-навчальній літературі
- •Тема 1. Підприємство як суб’єкт господарювання. Економічна робота на торговельному підприємстві План
- •Національний стандарт України
- •Особливості та етапи редaгувaння електрoнних видaнь
- •3.6.1. Робота редактора над логіко-композиційною структурою видання
- •3.6.2. Мовностилістичні особливості організації тексту видання
- •3.6.3. Інтерактивні елементи в енв для вищої школи
- •Тема 1. Основні тенденції в мові глобальної мережі Інтернет
- •Тема 2. Лінгвістичні та комунікативно-прагматичні особливості політичного дискурсу (на матеріалі передвиборчих промов)
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаток в
- •Vіi. Росіянізми на сторінках українських видань 120
- •7. 1. Поняття росіянізми в українській мові 120
2.5. Трансформація як особливий спосіб творення фразеологічних висловів
Українська фразеологія знаходиться у стані безперервного розвитку, зникають застарілі, рідковживані вирази, з’являються нові, доповнюються та видозмінюються класичні. Як уже було зазначено вище, фраземи можуть бути традиційними, звичними для більшості носіїв мови, та авторськими. Причому останні бувають двох видів: ті, що вигадані безпосередньо автором і раніше не використовувалися (однак мають шанс перейти до розряду традиційних) або засновані на сталих, добре відомих виразах. Така видозміна називається трансформацією фразеологізму. Вона, на думку О. О. Пономарева, ґрунтується на збереженні внутрішньої форми, нарізнооформленості та відносній стійкості. Наявність внутрішньої форми дозволяє відсвіжувати більш чи менш стертий унаслідок багаторазового вживання фразеологічний образ [10, 126].
Трансформація фразеологічних одиниць може бути різною за способами:
1) повна видозміна семантики (Не салом єдиним живе українець; Як «підсолодити» дозволений плід?);
2) часткова видозміна семантики (Потрапила у жорна «ліквідації куркульства»; Їдять один хліб із вченими; Зрубити максимальний куш у кар’єрі);
3) контамінація – накладання двох або більше фразем одна на одну (Зі світу по нитці… А своя-таки ближче до тіла; Як таке діло в руках горить, дух у п’яти лізе);
4) додавання авторського коментаря як другої частини вислову (Як вказали на двері, лізьте у вікна; Де совість не мучить, там її просто немає);
5) синонімічна заміна компонентів (Як мед, то й діжкою; Чому стрімко дорожчає гречка небесна?)
6) антонімічна заміна компонентів (Хто закладе останній камінь; Вставайте з правої ноги);
7) поширення фразеологізму за допомогою нових компонентів (Воліли б знати, на чиїй вулиці чергове свято; Почала розкривати свої карти ще до початку вистави).
Здебільшого трансформація допомагає зробити вираз яскравішим, оригінальнішим і водночас таким, що розцінюється читачем саме як традиційна мовна одиниця. Нерідко її застосовують для досягнення іронічного ефекту. Надзвичайно часто це явище зустрічається у заголовках сучасних періодичних видань.
2.6. Стилістичні функції фразеологічних зворотів
Фразеологізми в тексті можуть виконувати різноманітні функції, що залежать в основному від стилю мови. Серед них виділяємо такі:
номінативна функція – характерна найбільшим чином для наукового та офіційно-ділового стилю; вживається для уникнення повторів;
функція увиразнення висловлюваного допомагає розкрити прихований зміст, уточнити його;
оцінна функція передає суб’єктивне (позитивне або негативне) ставлення автора до об’єктивної дійсності – схвалення, захоплення або критику, зневагу; більшість фразеологізмів виражають конкретну оцінку навіть поза текстом.
емоційно-експресивна функція характеризує психічний стан мовця, передає його ставлення до висловлюваного через емоції;
функція порівняння дає можливість влучно зіставити (протиставити) двох або більше осіб, предметів чи явищ;
функція створення гумору, іронії або сатири стає ефективним способом надання висловленому жартівливого тону, висміювання певних рис дійсності; досить часто досягається гіперболізацією характеристик осіб, предметів чи явищ;
функція створення необхідного колориту найчастіше необхідна під час описання події, яка характеризується певними історичними й соціальними особливостями;
функція передачі зовнішніх та внутрішніх якостей необхідна для найбільш точної та виразної характеристики осіб, предметів, явищ;
функція відтворення внутрішнього стану найбільш промовисто передає думки, почуття й переживання людей, про яких ідеться в тексті;
функція мовної характеристики дозволяє відтворити особливості мовлення певних осіб;
функція створення градації допомагає увиразнити конкретну деталь, надати їй яскравих і помітних рис;
заголовна функція дає можливість виокремити певний заголовок серед усіх інших за допомогою афористичності, образності та експресії;
функція синонімічного ряду, яка за допомогою однотипних синонімів допомагає зусібіч охарактеризувати особу, предмет чи явище;
функція нагнітання ознак зазвичай досягається завдяки використанню гіпербол і порівнянь, повторенню синонімічних одиниць;
функція лаконізації мовлення дозволяє «ущільнити» розлоге описання, вдало скоротити його, не зруйнувавши основної думки
евфемістична функція допомагає замінити грубий, із неприємним емоційним забарвленням вираз;
асоціативна функція викликає у читача певну асоціацію, згадку про щось.
Зрозуміло, що це лише основні стилістичні функції, які зустрічаються найчастіше. У фразеологічних одиниць існує ще безліч додаткових ролей у текстах будь-якого жанру.
Отже, фразеологічні засоби мови є квінтесенцією її національного обличчя. Вони містять у собі велику силу експресії та емоційної наснаги. Фразеологізми здавна вважаються однією зі специфічних рис кожної мови. Вони набагато виразніше, ніж окремі слова, розподіляються у певних структурно-функціональних стилях, виявляючи свою приналежність до кожного з них, а також до сфери усного чи писемного мовлення, мають більш яскраве експресивне чи емоційне забарвлення. Найбільш яскраве своє виявлення фразеологізми знаходять у живому мовленні народу як в усній, так і в письмовій формі, адже справжнє життя слова здійснюється тільки в мовленні.
ІІІ. ФРАЗЕОЛОГІЗМИ НА СТОРІНКАХ ГАЗЕТ
Фразеологічні одиниці в сучасних періодичних виданнях зустрічаються досить часто. Вони вживаються в усіх зазначених видах та виконують різноманітні стилістичні функції.