1. 3. Загальна характеристика журналу «Барвінок»

«Барвінок» – щомісячний україномовний літературно-художній журнал для дітей молодшого та середнього шкільного віку. Назва журналу походить від однойменної рослини.

Виник на основі журналу «Жовтеня», що видавався в Харкові в 1928–1941 рр. Із квітня 1945 виходить у Києві під назвою «Барвінок». До розпаду СРСР (1991 р.) був органом ЦК комсомолу України і Республіканської ради всесоюзної піонерської організації. У 1950–1999 рр. дублювався російською мовою.

Серед авторів: Максим Рильський, Павло Тичина, Володимир Сосюра, Андрій Малишко, Михайло Стельмах, Микола Трублаїні, Олександр Копиленко, Наталя Забіла, Марія Засмага, Оксана Іваненко, Юрій Збанацький, Валентин Бичко, Петро Панч, Платон Воронько, Дмитро Павличко, Всеволод Нестайко.

Редактори: Володимир Дюшен, Наталя Забіла, Оксана Іваненко, Богдан Чалий, у 1975–1984 рр. – Анатолій Давидов, Василь Моруга, з 1989 – Василь Воронович.

1978 ЦК ЛКСМУ заснував премію імені Олександра Копиленка за найкращі твори для дітей, опубліковані на сторінках «Барвінка».

Відзначений Почесними Грамотами Президії Верховної Ради УРСР (1978), Кабінету Міністрів України (2003 р.), після 1991 р. – грамотами Держкомтелерадіо; Міністерств освіти і науки, культури та туризму; національних спілок письменників, журналістів, художників і багатьох громадських організацій [2].

Втративши традиційні ринки після розпаду СРСР, журнал утвердив своє провідне становище серед вітчизняної періодики. Цьому сприяло переосмислення у 90-ті рр. попереднього досвіду журналу: збільшено обсяг, змінено цільову аудиторію, скасовано російськомовний випуск. Новий редакційно-авторський склад узяв на себе утвердження принципів першопрохідництва та професійної журналістики.

Обрана модель суспільної відповідальності «Барвінку», неприйняття комерціалізації були усвідомленою відповіддю на безконтрольне поширення у дитячому середовищі негативних явищ, послаблення ролі традиційних інститутів, пригнічення дитячого читання, примітивізацію світогляду та диктату рекламних моделей поведінки.

Активна позиція видання, зорієнтованого на систему духовних цінностей та етичних норм, нові інтелектуальні й емоційні запити, сприяють розвитку ринку дитячої періодики. Відгукуючись на нагальні потреби освіти, журнал тривалий час публікує народознавчі матеріали, пізніше – понад сотню програмних творів, тексти яких ще не вивчали в школі, на прохання вчителів – галерею літературних портретів хрестоматійних авторів, спеціальні сторінки, присвячені дитячому футболу. Завдяки публікаціям «Барвінку» в Україні вперше з’явилися комплекти посібників з валеології, журнал бере участь у підготовці серії підручників з «ОБЖД» та «Основ здоров’я» загальним накладом 800 тис. прим.

Відтепер формування цінностей школяра, його нової навчальної мотивації, національної свідомості та патріотизму, міцної духовно-моральної основи, навичок здорового способу життя – пріоритетні завдання «Барвінку», які вже не обмежуються журнальними сторінками, а продовжуються тривалою самостійною роботою читача через систему ефективно стимульованих завдань, конкурсів, досліджень, тренінгів.

Журнал бере активну участь у різних акціях в інтересах дітей, пропагує свою позицію у ЗМІ. Саме новаторська позиція «Барвінку» викликала наш інтерес до журналу.

4. Лексичний рівень дитячих журнальних видань на прикладі «Барвінку»

Моральний, інтелектуальний, естетичний розвиток дітей безпосередньо пов'язаний із духовним збагаченням. Величезну роль у соціалізації особистості відіграє слово. Входження дитини у цей всесвіт відбувається, у першу чергу, за допомогою літератури, спеціально створеної для дітей. Саме дитяча література живить розум та уяву дитини, відкриваючи нові світи, образи та моделі поведінки, будучи могутнім засобом духовного розвитку особистості.

Мова дитячого видання – особливий різновид літературної мови, і вона має свої засоби виразності, дієвості, емоційності, свої естетичні ідеали.

Для дитячих видань характерний так званий стандарт, закріплений за певними тематичними, логічними поняттями. Більшість журнальних кліше (стандартів або стереотипів мовлення) характеризується звичними функціями. Журнал в багатьох своїх жанрах користується стандартними засобами, розрахованими на багаторазове застосування, на певний емоційний вплив.

Оскільки ми розглядаємо читацьку аудиторію переважно молодшого шкільного віку, то актуальними залишаються питання про уміння належно використовувати теоретичні знання у практичних мовленнєвих ситуаціях. Не дарма дітей віддають до школи в 6 років, адже тоді повноцінно починає формуватися вміння позначати й розрізняти кількісні та якісні характеристики мовлення. Саме в цей період у маленьких читачів відбувається засвоєння орфографічних правил, розвиток усного й писемного мовлення шляхом збагачення словника (особливе місце посідають фразеологізми).

Отже, якісний лексичний рівень дитячих журнальних видань – запорука нормального формування комунікативно-мовленнєвих умінь дитини.

Журнал «Барвінок» має якісний лексичний рівень. Цьому сприяло співробітництво з авторами шкільних підручників, освітніх проектів, іншими фахівцями. Майстри слова зосереджували увагу не лише на розробці тем, а й на актуалізації змісту та методичному інструментарії. Це дало змогу повніше скористатися однією із переваг журналу, коли читач, подібно до факультативів, спецкурсів, системно засвоює певний обсяг поглиблених знань, що входять до кола його світоглядних цінностей.

Виразною є нова тональність видання. У кожному номері подано інформацію про нові явища та реалії, що не лише збагачує словниковий запас дитини, а й розширює її кругозір. Це дає малечі відчуття завтрашнього світу, розумінням того, що в майбутньому вирішальними будуть її знання, таланти і здатність до саморозвитку.

Родзинкою журналу є введення творів малих жанрів, що знайомлять читача із милозвучністю, багатогранністю, глибиною української мови. Оскільки публікаціями в часописі опікуються найкращі журналісти, члени Національної спілки письменників України, то вони несуть найкращі традиції змістового оформлення видання. Вони переймаються насиченістю мовними засобами: неологізмами, оказіоналізмами, фразеологізмами.

Оскільки «Барвінок» є високоякісним українським продуктом, то русизмів у ньому немає. Проте, наявні діалектизми, що не відомі дітям і не вказано їх значення. Також зустрічається розмовна лексика, але, зважаючи на вік читача, вона має право на існування у текстах, задля зниження офіційності викладу.

Лексичний рівень журналу формує у майбутньому комунікативні уміння читача. Сам журнал позиціонує власну читацьку аудиторію як «родини з вищими вимогами до читання і виховання своїх дітей».

Отже, приходимо до висновку, що журнал «Барвінок» має високий лексичний рівень і є якісним україномовним продуктом.