- •1. Заголовний комплекс сучасного періодичного видання
- •1.1. Мовні засоби в заголовному комплексі
- •1.1.2. Лінгвостилістика заголовних елементів
- •1.1.3. Структура заголовків „України молодої”
- •2.2. Ознаки фразеологізму
- •2.3. Класифікація фразем
- •2.4. Структурні розряди фразеологізмів
- •2.5. Трансформація як особливий спосіб творення фразеологічних висловів
- •2.6. Стилістичні функції фразеологічних зворотів
- •3.1. Фразеологічні одиниці в газеті «Порадниця»: характеристика та стилістична роль
- •3.2. Фразеологічні одиниці в газеті «Україна молода»: характеристика та стилістична роль
- •«Язиката Хвеська» Кокотюхи: інструкція, як тримати язик за зубами»
- •IV. Неологізми в сучасному медіа-тексті
- •4.1. Суть поняття «неологізм»
- •4.3. Стилістична роль неологізмів у вітчизняному медіа-тексті
- •V. Запозичення як поширене мовне явище
- •5.2 Класифікція запозичень
- •5.3 Функції запозичень у мовленні
- •5.4. Англіцизми як найпоширеніші запозичення сучасності
- •Vі. Особливості функціонування запозичень на шпальтах української періодики
- •6.1. Специфіка словотворення запозичених слів у мові українських змі
- •6.2. Використання лексики іншомовного походження у газеті «День»
- •6.3. Використання лексики іншомовного походження у газеті «Україна Молода»
- •VII. Росіянізми на сторінках українських видань
- •7. 1. Поняття росіянізми в українській мові
- •7. 2.Причини проникнення росіянізмів в українську мову
- •7.3. Групи росіянізмів за способом утворення
- •7.4 Типові приклади вживання росіянізмів в офіційно-діловому та публіцистичному стилях
- •7.5. Вживання росіянізмів у періодичному виданні «День»
- •7.5.1. Випадки фонетичного наслідування російських слів і зросійщене значення співзвучного українського слова
- •7.5.2. Приклади калькування виразів із російської мови
- •7.5.3. Випадки калькування словотворчих моделей
- •Висновки
- •Список літератури
- •Viіi. Лексика обмеженого вжитку в сучасній українській мові
- •8.1. Загальні відомості про лексику обмеженого вжитку
- •8.2. Жаргонізми як засіб вираження експресії у творах Ірени Карпи
- •8.2.1. Молодіжний сленг на сторінках творів Ірени Карпи
- •8.2.2. Кримінальна та наркоманська лексика у виданні Ірени Карпи
- •8.2.3. Комп’ютерний сленг у творах Ірени Карпи
- •3. Загальна характеристика журналу «Барвінок»
- •1.4.1. Оказіоналізми як засіб творення актуалізованого контексту
- •1.4.2. Стильовий розподіл лексики як спосіб оформлення авторського задуму
- •1.4.3. Фразеологізми як засіб образного мовлення
- •1.5. Роль самостійних частин мови в дитячих журнальних виданнях
- •1.5.1. Знайомство з іменником як першоосновою розподілу понять
- •1.5.2. Роль прикметника у формуванні «описовості» тексту
- •1.5.3. Дієслово як засіб формування динаміки й ритміки тексту
- •2.1. Науковий стиль української мови. Основні риси та різновиди
- •2.2. Дотримання лексичних норм у навчальній літературі
- •2.2.1. Поняття мовної норми
- •2.2.2. Термінологічна лексика на сторінках навчальних видань
- •2.2.3. Синонімія та антонімія у наукових текстах
- •2.2.4. Паронімія у наукових виданнях
- •2.2.6. Сталі словосполучення наукового стилю
- •2.2.7. Мовні кліше та штампи
- •2.2.8. Проблеми слововживання у науково-навчальній літературі
- •Тема 1. Підприємство як суб’єкт господарювання. Економічна робота на торговельному підприємстві План
- •Національний стандарт України
- •Особливості та етапи редaгувaння електрoнних видaнь
- •3.6.1. Робота редактора над логіко-композиційною структурою видання
- •3.6.2. Мовностилістичні особливості організації тексту видання
- •3.6.3. Інтерактивні елементи в енв для вищої школи
- •Тема 1. Основні тенденції в мові глобальної мережі Інтернет
- •Тема 2. Лінгвістичні та комунікативно-прагматичні особливості політичного дискурсу (на матеріалі передвиборчих промов)
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаток в
- •Vіi. Росіянізми на сторінках українських видань 120
- •7. 1. Поняття росіянізми в українській мові 120
1.5.2. Роль прикметника у формуванні «описовості» тексту
Прикметник, як ніяка інша частина мови, має невичерпні можливості збагачувати й уточнювати словник дітей, надавати висловленню точності чи образності, яскравого емоційного забарвлення, адже мовлення молодших школярів бідне й безбарвне саме через обмежене вживання прикметників, невміння використовувати їх багатозначність і синоніміку.
У мовленні прикметники набувають нових значень та емоційних відтінків, конкретизуються, розширюються і збагачуються їхні лексичні значення. Вільне та змістовно виправдане використання прикметників передбачає формування вмінь застосовувати їх у контекстах, що характеризуються різними стилістичними, жанровими та іншими особливостями.
Наявність у тексті великої кількості прикметників свідчить про його «описовість», а вона знижує напругу дії і вимагає від читача більшої смислової зосередженості. Наприклад:
«Далеко-далеко у високих горах жив дуже сильний і страшний вітер. Був він уже досить старий. Його сива борода за роки стала довгою і кудлатою, що він і сам не бачив її кінця» (О. Польова «Дідуган-вітрюган»)
Прикметники роблять текст особливо зримим, виразним, допоможуть побачити картину і передати почуття автора. Наприклад:
«Падають листочки
Буро-золотаві.
Де не глянь, навколо
Килим кольористий,
Віти напівголі
Й небо синє-чисте» (К. Перелісна «Золота осінь»).
Прикметник формує пізнавальну активність читачів. Використання прикметників не лише збагачує словниковий запас дитини, а й формує «описову» культуру мовлення.
Щоб розглянути роль прикметників у виданні, було умовно поділено тексти журналу на 3 групи: художні твори, пізнавальна та ігрова інформація.
Щодо використання прикметників у художніх творах, варто зазначит, що саме вони створюють «описовість» тексту, формулюють основні характеристики об’єкта, що дає можливість дитині уявити його. Завдяки прикметникам можемо відчути всі емоційні відтінки. Наприклад:
«Вона пахне скрипучими кораблями і солоними океанами, холодними крижаними горами і гарячим піском пустелі, гладенькими блискучими акулами і м’якими білими ведмедями, потертими шкіряними валізами і новенькими квитками, стоптаними запилюженими підошвами і обтертими пекучими колінами…» [2. – № 1. – с. 6].
Якби не було використано прикметники, то текст залишився б сухим та нудним, не відчувалася б та емоційна близькість із героями.
Прикметники у викладі ігрової інформації перетворюються на провідний елемент гри, адже в цьому й полягає суть розваги. Більшість ігор журналу мають на меті сформувати пізнавальну активність дітей, оперуючи лише ознаками. Наприклад: підрубрика «Прикмета» (пограй у лото – дізнаєшся осінню прикмету» [2. – № 9. – с. 16].
Приходимо до висновку, що «описова» функція прикметника найголовніша при створенні та розв’язанні подібних ігор.
Використання прикметників у викладі пізнавальної інформації досить обмежене, оскільки діти погано сприймають скупчення прикметників у невеликих текстах такої тематики. Невелика їх кількість у таких текстах доцільна. Наприклад:
«Австралійська ящірка – гекана, коли на неї хтось нападає, залишає свого хвоста і намагається чимдуж утекти. А тим часом її хвіст…пищить, відволікаючи увагу кривдника» [2. – № 6. – с. 18].
Основними критеріями прикметників цієї групи є влучність, доцільність, точність в описовості.
Отже, можна стверджувати, що в журналі «Барвінок», прикметник найчастіше виконує функцію «описовості».