- •1. Заголовний комплекс сучасного періодичного видання
- •1.1. Мовні засоби в заголовному комплексі
- •1.1.2. Лінгвостилістика заголовних елементів
- •1.1.3. Структура заголовків „України молодої”
- •2.2. Ознаки фразеологізму
- •2.3. Класифікація фразем
- •2.4. Структурні розряди фразеологізмів
- •2.5. Трансформація як особливий спосіб творення фразеологічних висловів
- •2.6. Стилістичні функції фразеологічних зворотів
- •3.1. Фразеологічні одиниці в газеті «Порадниця»: характеристика та стилістична роль
- •3.2. Фразеологічні одиниці в газеті «Україна молода»: характеристика та стилістична роль
- •«Язиката Хвеська» Кокотюхи: інструкція, як тримати язик за зубами»
- •IV. Неологізми в сучасному медіа-тексті
- •4.1. Суть поняття «неологізм»
- •4.3. Стилістична роль неологізмів у вітчизняному медіа-тексті
- •V. Запозичення як поширене мовне явище
- •5.2 Класифікція запозичень
- •5.3 Функції запозичень у мовленні
- •5.4. Англіцизми як найпоширеніші запозичення сучасності
- •Vі. Особливості функціонування запозичень на шпальтах української періодики
- •6.1. Специфіка словотворення запозичених слів у мові українських змі
- •6.2. Використання лексики іншомовного походження у газеті «День»
- •6.3. Використання лексики іншомовного походження у газеті «Україна Молода»
- •VII. Росіянізми на сторінках українських видань
- •7. 1. Поняття росіянізми в українській мові
- •7. 2.Причини проникнення росіянізмів в українську мову
- •7.3. Групи росіянізмів за способом утворення
- •7.4 Типові приклади вживання росіянізмів в офіційно-діловому та публіцистичному стилях
- •7.5. Вживання росіянізмів у періодичному виданні «День»
- •7.5.1. Випадки фонетичного наслідування російських слів і зросійщене значення співзвучного українського слова
- •7.5.2. Приклади калькування виразів із російської мови
- •7.5.3. Випадки калькування словотворчих моделей
- •Висновки
- •Список літератури
- •Viіi. Лексика обмеженого вжитку в сучасній українській мові
- •8.1. Загальні відомості про лексику обмеженого вжитку
- •8.2. Жаргонізми як засіб вираження експресії у творах Ірени Карпи
- •8.2.1. Молодіжний сленг на сторінках творів Ірени Карпи
- •8.2.2. Кримінальна та наркоманська лексика у виданні Ірени Карпи
- •8.2.3. Комп’ютерний сленг у творах Ірени Карпи
- •3. Загальна характеристика журналу «Барвінок»
- •1.4.1. Оказіоналізми як засіб творення актуалізованого контексту
- •1.4.2. Стильовий розподіл лексики як спосіб оформлення авторського задуму
- •1.4.3. Фразеологізми як засіб образного мовлення
- •1.5. Роль самостійних частин мови в дитячих журнальних виданнях
- •1.5.1. Знайомство з іменником як першоосновою розподілу понять
- •1.5.2. Роль прикметника у формуванні «описовості» тексту
- •1.5.3. Дієслово як засіб формування динаміки й ритміки тексту
- •2.1. Науковий стиль української мови. Основні риси та різновиди
- •2.2. Дотримання лексичних норм у навчальній літературі
- •2.2.1. Поняття мовної норми
- •2.2.2. Термінологічна лексика на сторінках навчальних видань
- •2.2.3. Синонімія та антонімія у наукових текстах
- •2.2.4. Паронімія у наукових виданнях
- •2.2.6. Сталі словосполучення наукового стилю
- •2.2.7. Мовні кліше та штампи
- •2.2.8. Проблеми слововживання у науково-навчальній літературі
- •Тема 1. Підприємство як суб’єкт господарювання. Економічна робота на торговельному підприємстві План
- •Національний стандарт України
- •Особливості та етапи редaгувaння електрoнних видaнь
- •3.6.1. Робота редактора над логіко-композиційною структурою видання
- •3.6.2. Мовностилістичні особливості організації тексту видання
- •3.6.3. Інтерактивні елементи в енв для вищої школи
- •Тема 1. Основні тенденції в мові глобальної мережі Інтернет
- •Тема 2. Лінгвістичні та комунікативно-прагматичні особливості політичного дискурсу (на матеріалі передвиборчих промов)
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаток в
- •Vіi. Росіянізми на сторінках українських видань 120
- •7. 1. Поняття росіянізми в українській мові 120
8.2. Жаргонізми як засіб вираження експресії у творах Ірени Карпи
Вище було визначено, що провідна мета використання жаргонізмів у сучасній українській літературі — це використання їх як засобу для вираження експресії та емоційності. Експресивність тісно пов'язана з емоційністю, що спричинило ототожнення деякими вченими цих понять. Поняття мовної експресії доволі широке й трактується в сучасній лінгвістиці доволі узагальнено – як «сукупність семантико-стилістичних ознак одиниці мови, які забезпечують її здатність виступати в комунікативному акті засобом суб'єктивного вираження ставлення мовця до змісту чи адресата мовлення». При цьому «експресивність властива одиницям усіх рівнів мови» [16; с. 4].
Однак емоційно-експресивну лексику можна визначати й значно вужче, обмежуючи кількома категоріями слів. До складу цієї лексики належать слова, які вже у своєму значенні містять позитивну чи негативну оцінність і називають відчуття, настрої, процеси (сум, нудьга, жаль, досада, кохання, ласка, краса та ін.). На прикладі творів української письменниці Ірени Карпи буде показана емоційно-експресивна роль жаргонізмів у сучасній українській літературі.
8.2.1. Молодіжний сленг на сторінках творів Ірени Карпи
Великі можливості для реалістичного зображення різних соціальних груп містять соціально-стильові різновиди мови, зокрема жаргони. Така соціальна значимість, поступово об’єктивуючись і проникаючи в семантичну структуру слова, вказує на взаємозв’язок автора та читача. Зрозуміло, що якась частина такого типу лексики є досить недовговічною (наприклад, молодіжний сленг), проте вона певний час функціонує у творах художньої літератури як засіб створення реалістичного образу тощо.
Так, наприклад, Ірена Карпа в кожному зі своїх романів звично використовує слово старі:
- Ну добре, у прекрасну дівчинку, котру привіз на канікулах знайомити зі своєю августійшою родиною. - Що, сказав: "Нє хачу учіцца, а хачу женіцца"? - Типу того. - і що старі? [8; с. 17]
Словник сучасного українського сленгу дає таке визначення жаргонізму:
Старі ( предки), ж., мол. Мати й батько. [13; с. 231].
Використання жаргонного слова із молодіжного сленгу робить роман ближчим до молоді, а на читача, котрий не звик до такої мови, справляє експресивне враження.
Молодіжний сленг сповнений великою кількістю жаргонізмів на позначення людей за їх зовнішністю, як, наприклад, гарнявчик:
«Я відкриваю настіж вікно й одразу ж кричу двом гарнявчикам, що втикають на тротуарі біля кав'ярні»[ 6; с. 32].
Гарнявчик, ж., мол. Хлопець, який має приємне обличчя, вигляд; гарний, красивий [12].
Пестлива характеристика використана задля підсилення емоцій дівчини під час вияву симпатій у бік хлопця.
У своїх творах сучасна українська письменниця Ірена Карпа використовує чимало жаргонізмів. Значну їх частину становлять слова молодіжного сленгу. Проаналізувавши деякі романи авторки, сумнівів щодо доречності використання сленгових слів у творах не виникає. Молодіжний жаргон, котрий складається із жаргонізмів на позначення людей, дій, явищ, ознак тощо, є досить популярним у сучасному середовищі. Інколи він навіть виступає основним засобом комунікації між певними окремими соціальними групами молоді.
У наведених вище цитатах вказано, задля чого Карпа ввела у свій текст той чи інший жаргонізм. Провідна роль сленгових слів у романах письменниці – це посилення експресивності та емоційності. Наприклад, використання лайливих слів посилює зневажливе ставлення до особи спочатку автора, а в подальшому й читача, оскільки лайливі слова утворюють в уяві образ негативного персонажа, котрий не заслуговує поваги та хорошого ставлення. Жаргонізми на позначення людей варто віднести до окремої підгрупи молодіжного сленгу, тому що вони є однією з основних ланок формування образу героїв у свідомості читача.
Отже, використання молодіжного сленгу у творах сучасної української літератури подекуди є виправданим, тому що саме вони створюють початкове уявлення про героя, а крім того, завдяки своїй експресії підсилюють емоційний образ людини. Також вони є своєрідним зв’язком між героями романів та читачем, оскільки більшість цільової аудиторії творів сучасної української літератури становить саме молодь, для деякого з них лексика обмеженого вжитку є навіть більш зрозумілою та прийнятною, аніж звична всім літературна мова.