3.6.1. Робота редактора над логіко-композиційною структурою видання

Головним завданням редактора на етапі логіко-композиційного редагування є оцінка та вдосконалення структури видання шляхом вивчення його рубрикації. Адже саме рубрикація та принцип побудови викладу навчального матеріалу відображають логічний або ж алогічний підхід автора до структуризації видання.

Рубрикація тексту є процесом, який лежить в основі усіх етапів редакційної підготовки твору друку. Він у певному сенсі є композиційною основою книги, механізмом упорядкування її змістового наповнення.

Від того, яким чином буде побудована рубрикація, напряму залежатиме комунікативна ефективність твору друку, його цілісне сприйняття як довершеного інформаційного продукту реципієнтом. Рубрикація – це система логічного упорядкування різних композиційних мікроструктур книги. Однак вона повинна не просто структурувати матеріал, а зорганізовувати його таким чином, щоб основні тематичні концепти одразу могли бути виокремлені читачем як домінантні, ключові аспекти теми видання. Крім того, оцінюючи якість рубрикації тексту, читач одразу може сформувати загальне уявлення про компетентність, інформаційну цінність самого видання в цілому.

Для того, щоб зробити рубрикацію співвідносною зі змістовим наповненням книги, кваліфікований редактор повинен бути ознайомлений не тільки із композиційними основами редагування текстів, а й із основними логічними законами поділу та групування понять в межах одного твору.

Тимошик М. С. зазначає, що зміст і побудова навчального видання мають, по-перше, відповідати змісту затвердженої програми, а, по-друге, має бути відпрацьована така структура видання, яка б відповідала типовій схемі його функціонального різновиду (підручник, посібник, практикум тощо) [14, с. 308].

Проаналізувавши обране нами першоджерело, ми виявили у ньому низку логіко-композиційних недоліків. Так, наприклад, здійснюючи рубрикацію ЕНВ автор робить своєрідні алогічні «стрибки» в ієрархії розділів.

Після першого ввідного розділу «Основи організації навчального процесу у вищій школі» він здійснює непослідовний перехід до тематично спрямованої частини «Основні методики викладання суспільних дисциплін». Після неї він знову повертається до загальної інформації у розділі «Форми організації навчання у вищій школі».

На наш погляд, це є грубою логіко-композиційною помилкою, оскільки такою послідовністю розстановки рубрик автор порушує принцип системної рубрикації твору, виокремлений Мільчиним О. Е. (в його основі лежить такий спосіб структуризації твору, за якого рубрики видання відображають його загальну, логічно сепаровану будову) [7, с. 151].

Для того, щоб відбувався планомірний, обумовлений послідовним вивченням розділів дисципліни перехід, редакторові, узгодивши це з автором, доцільно було б поміняти місцями другий та третій розділи.

Важливою проблемою логіко-композиційного редагування є й перевірка видання на наявність у ньому усіх необхідних навчальному виданню елементів.

Як у традиційному, так і в електронному навчальному виданні для вищої школи ними слід вважати зміст, вступ, основний виклад навчального матеріалу, завдання для самоконтролю, довідково-інформаційні матеріали, довідковий апарат.

Незважаючи на іншу природу ЕНВ, вони не мають бути спрощеними, а, навпаки, завдяки більшим інформаційним можливостям пропонувати своїм користувачам більш поглиблений та варіативний виклад. Однак в аналізованому нами ЕНВ наявні не всі пункти стандартизованої структури начального видання.

Що стосується змісту аналізованого видання, то автор зробив неприпустиму структурну помилку, продублювавши його наприкінці видання. Виправданим є розміщення змісту на початку книги задля зручної та оперативної навігації читача по ній. Проте абсолютно немає потреби повторювати його двічі. Це порушує вимоги до усталеної логічно побудованої структури ЕНВ та є композиційною тавтологією. Тимошик М. С. також зазначає з цього приводу: «На відміну від радянської практики видавничої справи, зміст у навчальному виданні доцільно розміщувати на його початку, після звороту титульної сторінки видання» [14, с. 308].

Істотним недоліком є й відсутність вступу або, принаймні, авторської передмови до видання. Саме ця частина, на наш погляд, має стати своєрідним підготовчим етапом сприйняття користувачем ЕНВ суті та основних завдань дисципліни, якій воно присвячене.

На цьому наголошується й у Положенні НТУУ «КПІ» про підготовку навчальних видань та електронних засобів навчального призначення, де основними завданнями вступу (передмови) визначено характеристику ролі та значення дисципліни (виду занять) у підготовці фахівця, показ місця дисципліни (її частини) серед інших дисциплін, формулювання основних задач, що стоять перед студентом під час вивчення навчальної дисципліни [10, с. 10].

У ході дослідження нами також виявлено і недоліки в оформленні довідкового апарату видання. Так, у зазначеному ЕНВ представлено велику кількість термінів іншомовного походження, які практично не контрастують із основним текстом, позаяк вони повсюдно оформлені у вигляді зносок. Зважаючи на той факт, що термінологічна база досліджуваного видання вирізняється особливою новизною, редактору слід було б створити спеціальний глосарій складних термінів, перехід до якого користувач міг би здійснювати за допомогою інтерактивних елементів (наприклад, гіперпосилань).

Загалом, логіко-композиційна структура видання є прямим відображенням якості ЕНВ для вищої школи в усіх його аспектах: змістовому, тематичному та практичному. Саме тому першим і головним завданням кваліфікованого редактора є удосконалення форми видання, яка, в свою чергу, породжуватиме адекватне сприйняття його змісту потенційними користувачами.