7.5.2. Приклади калькування виразів із російської мови

«У нас є потужний інтелектуальний ресурс….» [«День» №14-15, 28-29.01.11, с.9]. Згідно зі словником Ю.Гнаткевича, цю конструкцію варто замінити відповідником ми маємо. [13]

«…у відповідності з вимогами часу…» [«День» №197-198, 29-30.10.10, с.4] — правильно відповідно до вимог. Вислів, ужитий у реченні, є калькованим російським виразом в соответствии с.

«…якщо уряд не піддасться спокусі…» [«День» №23, 10.02.11, с.3]. Калька з російського поддаться искушению. Українською правильно ввійти у спокусу або спокуситися. [14]

«…ностальгія по комсомолу…» [«День» №197-198, 29-30.10.10, с.4]. Скалькована з російського ностальгия по, український відповідник — ностальгія за. [15]

«…почалася послідовна ліквідація української мови та привласнення Москвою України об руку з Польщею.» [«День» №4-5, 04.01.11, с.4]. Скальковано російський вираз рука об руку с. Правильно — поруч із.

«… він пропав безвісти у вересні 1941го року…» [«День» № 23, 10.02.11, с.6]. Правильно — зник безвісти.

«… бувша полкова та сотенна страшини» [«День» № 177-178, 01-02.10.10, с.8]. Українська мова не має форм активних дієприкметників із суфіксом -вш-. Спосіб творення цієї морфеми скальковано з російської мови. Виділену лексему треба замінити на відповідник колишня.

7.5.3. Випадки калькування словотворчих моделей

«…там відношення до людей абсолютно інше.» [«День» 14-15, 28-29.01.11, с.20]. Калька російського отношение к людям. Українською слово відношення часто вживають там, де краще було б скористатися іншими, наприклад ставлення, взаємини. Відношення — це також термін у математиці, філософії та деяких інших науках, що є єдиним відповідником російському терміну отношение (напр. відношення а:с). Тому в цьому реченні лексема ставлення була б більш актуальною.

«… покращити стосунки з Російською Федерацією» [«День» №23, 10.02.11, с.4]. Щодо контактів між державами, то тут варто використовувати не стосунки, а відносини. Перше слово частіше вживають при описуванні комунікацій між людьми.

«Відсутність цього конфлікту…» [«День» №23, 10.02.11, с.4]. «Відсутність прозорого аграрного ринку…» [«День» №23, 10.02.11, с.5]. «Через відсутність належного фінансування…» [«День», №177-178, 01-02.10.10, с.15]. Цю помилку було помічено кілька разів у різних випусках газети. Слово відсутність в українській мові використовують лише щодо людей. Коли мовиться про речі чи поняття, то потрібно писати брак, бракує, нема.

«…давав сигнал на стабілізацію виключно на демократичних засадах.» [«День» 14-15, 28-29.01.11, с.12] «…виключно за рахунок володіння арсеналом інструментів…» [«День» 14-15, 28-29.01.11, с.13] Виключно — не використано не у прямому значенні, а в скалькованому з російської. Правильно — винятково.

«…ця країна повна чарівності та помірності» [«День» №14-15, 28-29.01.11, с.2], «…вона була повною сил» [«День» №197-198, 29-30.10.10, с.4]. У поданих цитатах скалькована російська конструкція полон (напр. сил, очарования). Її українське формулювання — сповнений. Тому треба виправити ці вирази на «…сповнена чарівності…» та «сповнена сил…».

«… по завершенні свого земного шляху.» [«День», №177-178, 01-02.10.10, с.5]. Використано прийменник, наслідуючи російське по окончанию. Українською правильно буде вжити дієприслівник завершивши.

«…на протязі ХХІ ст…» [«День» №14-15, 28-29.01.11, с.2]. Очевидно, що у буквальному сенсі цей вислів сприймається як різкий струмінь повітря, що продуває крізь щілини. Щоб зазначити тривалість певної дії чи явища, є слово протягом.

«Немусульманські громадяни … вітали це (жорстокість політики — примітка автора)» [«День» №14-15, 28-29.01.11, с.2]. Тут відчувається неприродність україномовного тексту. Калькований вислів приветствуют перекладається як схвалюють. У контексті цього речення можна вжити слово підтримують.

«…багаточисельні економічні зв’язки із Заходом.» [«День» №14-15, 28-29.01.11, с.2]. Прикметник чисельний указує на те, що стосується числа і має за основу числові вирази (напр. чисельний аналіз). Прикметник численний означає «наявний у великій кількості» [6, с.97]. А лексеми багаточисельний не існує в українській мові. У поданому виразі треба використати слово численний.

«…у нашому проекті присутні три династії» [«День» №14-15, 28-29.01.11, с.2]. Оскільки у нижчевикладеному тексті йдеться не про конкретну фізичну присутність певних людей, а про їх зайнятість у проекті, то лексема присутні тут вжита некоректно. Враховуючи контекст статті, ми ввважаємо, що тут краще використати такі формулювання: беруть участь представники трьох династій; над проектом працюють представники трьох династій.

«…уявлення про оточуючу дійсність…» [«День» №23, 10.02.11, с.4], «…Болівія посідає лідируючі позиції» [«День» №14-15, 28-29.01.11, с.2], «…відрахування із зарплат працюючих людей», «… звертаються працюючі пенсіонери…» [«День» №14-15, 28-29.01.11, с.9] Активні дієприкметники трапляються дуже часто. Їх використання зумовлено тим, що автори прагнуть спростити речення, використавши лише одне слово замість цілої підрядної конструкції. Але таке слово неприродне для української мови, тому замінити його необхідно. Подані цитати потрібно відредагувати таким чином: дійсність, що оточує; позиції лідерів; людей, що працюють; пенсіонери, що працюють.

«У п'яти метрах від крильця до нього підійшли двоє…» [«День» №197-198, 29-30.10.10, с.5]. Калькована російська конструкція в пяти метрах от. Правильно — за п'ять метрів від ґанку.

«…ви на своїх сторінках постійно піднімаєте ці важливі питання…» День» №14-15, 28-29.01.11, с.5]. Подане формулювання характерне ля російської мови (поднять вопрос). Український відповідник — порушувати питання.