Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпоры и всякое такое / navch_posib_z_ekolohii_lektsii.doc
Скачиваний:
24
Добавлен:
13.03.2016
Размер:
1.43 Mб
Скачать

8.6 Організація мережі моніторингу

Організація системи моніторингу, як свідчить подана вище характеристика його суті і видів, вимагає створення системи станцій спостереження, лабораторій аналізу проб компонентів середовища, великої кількості дорогої апаратури і приладів, засобів спостереження, спеціальних складних наукових досліджень. Крім того створення самої мережі станцій (вибір місця розміщення, розподіл функцій – добір видів проб, їх частота і періодичність та інші подібні питання) вимагає достатньо обґрунтованого з наукової і економічної точок зору підходу. При створенні занадто густої мережі та виконанні дуже великої кількості спостережень зростають економічні витрати. У зворотній ситуації інформація про стан навколишнього середовища буде недостовірною і недостатньою. Але, як правило, моніторингова мережа густіша і детальніша у районах з найбільшим антропогенним навантаженням (районах концентрації населення і господарства, зосередження великих, небезпечних з екологічної точки зору об‘єктів – електростанцій, гребель, водосховищ, промислових підприємств та ін.). Необхідні базові станції (хоча й у меншої кількості) є і в малоосвоєних регіонах світу для глобального спостереження.

Найякіснішу мережу моніторингу мають високорозвинені країни світу. Вона складається як з державних організацій, так і з комерційних структур. Останні за плату виконують відповідні замовлення з моніторингу для зацікавлених юридичних осіб. Державні структури також частково можуть виконувати комерційні замовлення. Значна частка станцій спостереження належить також приватним організаціям (великим фірмам і підприємствам), які створили власну паралельну моніторингову мережу для розв‘язання спірних з державою питань забруднення навколишнього середовища. Бідні країни у зв‘язку з відсутністю достатнього фінансування, як правило, не мають розвиненої системи моніторингу. Це характерно і для нашої країни.

Питання і завдання для самоконтролю

  1. У чому полягає суть, завдання і функції моніторингу?

  2. Які основні методи використовують у моніторингу?

  3. Як створюється система екологічної інформації і бази екологічних даних?

  4. У чому полягає суть, функції та особливості ГІС-технологій? Їх значення для розвитку моніторингу.

  5. Нащо потрібні державні екологічні кадастри, їх суть?

  6. Суть і значення екологічного картування.

  7. Пріоритети контролю і основні критерії забруднення навколишнього середовища.

  8. Визначте суть поняття оцінки впливу на навколишнє природне середовище.

  9. Що означають поняття синергічного і акумуляційного ефектів й труднощі їх оцінювання?

  10. Нащо потрібні екологічні моделі? Яки види моделей використовуються?

  11. Охарактеризуйте види екологічного моніторингу, суть і специфіку їх використання та їх функції.

  12. Назвіть основні складові моніторингу.

  13. Як формується мережа моніторингу, з яких структурних елементів вона складається, нащо потрібна?

9. Екологічна експертиза та проблеми її організації

9.1 Екологічна експертиза

Екологічна експертиза – це вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об‘єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об‘єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища та здоров‘я людей і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи виконуваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Мета екологічної експертизи– запобігання негативному впливові антропогенної діяльності на стан навколишнього середовища та здоров‘я людей.

Основні завдання екологічної експертизи:

– визначення рівня екологічного ризику і безпеки ;

– організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об‘єктів екологічної експертизи;

– встановлення відповідності об‘єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, санітарним нормам, будівельним нормам і правилам;

– оцінка впливу діяльності об‘єктів екологічної експертизи на стан навколишнього середовища, здоров‘я людей;

– оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони природного середовища і здоров‘я людей;

– підготовка об‘єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.

Принципи екологічної експертизи:

– гарантування безпечного для життя та здоров‘я людей навколишнього середовища;

– збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів та врахування громадської думки;

– наукова обґрунтованість, незалежність, об‘єктивність, комплексність, варіантність, превентивність, гласність;

– екологічна безпека, територіально-галузева і економічна доцільність реалізації об‘єктів екологічної експертизи;

– державне регулювання;

– законність.

Об‘єкти екологічної експертизи– це проекти юридичних документів; передпроектні, проектні матеріали; документація з впровадження нових технологій, техніки, матеріалів, речовин, продукції, а також негативні екологічні ситуації в окремих регіонах; чинні підприємства та інші об‘єкти, що можуть негативно впливати на середовище.

Екологічну експертизу виконують Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і його регіональні органи, створені ними спеціалізовані організації або комісії, органи і установи Міністерства охорони здоров‘я у сфері негативного впливу на людей, інші державні органи, громадські екологічні організації, окремі громадяни-спеціалісти у сфері екології, яких залучають до виконання екологічної експертизи та ін.

Соседние файлы в папке шпоры и всякое такое