- •Т. Є. Царик, в. В. Файфура
- •1. Предмет, методи і завдання дисципліни
- •1.1 Зміст поняття “екологія”
- •1.2 Історіярозвитку екології як науки
- •1.3 Сучасний стан розвитку
- •1.4 Структура екології
- •1.5 Поняття про “загальну екологію” (біоекологію)
- •Співвідношення між окремими компонентами повітря природного і промислового походження (тон на рік)*
- •1.6 Методи екологічних досліджень
- •2. Наукові засади раціонального природокористування й охорони навколишнього середовища
- •2.1 Поняття системи“природа – господарство – населення”
- •2.2 Ідеї в. Вернадського про “ноосферу”
- •2.3 Концепція сталого розвитку (Sustainable Development)
- •2.4 Екологічна безпека
- •2.5 Економічний аспект екологічної безпеки
- •2.6 Концепції регулювання взаємовідносин людини і природи
- •2.7 Основні екологічні закони
- •3. Екологічне виховання населення
- •3.1 Екологічне мислення
- •3.2 Екологічна культура, освіта і виховання
- •4. Розвиток продуктивних сил та антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •4.1 Основні форми, обсяги і наслідки антропогенного впливу на навколишнє середовище
- •4.2 Екологічні проблеми народонаселення
- •Розподіл доходів та економічна нерівність у світі*
- •4.3 Урбоекологічні проблеми
- •4.4 Проблеми утилізації відходів
- •4.5 Основи радіоекології. Екологія і космос.
- •4.6 Екологічні особливості галузевого використання природних ресурсів та екотехнологій. Екологічні проблеми і шляхи їх вирішення в галузях промисловості
- •Структура світового енергетичного балансу*
- •Викиди в атмосферу електростанцією потужністю
- •1000 МВт за рік (в тоннах)
- •4.7 Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
- •5. Еколого-економічні і еколого-соціальні проблеми використання природних ресурсів
- •5.1 Сучасний стан навколишнього природного середовища світу і України. Загальний стан природних ресурсів України, еколого-економічні проблеми їх використання
- •Найбільші канали України
- •Склад атмосферного повітря
- •5.2 Причини розростання екологічної кризи.
- •5.3 Заповідна справа в Україні
- •5.4 Основні проблеми соціально-економічного розвитку України та їх екологічні наслідки
- •Захворюваність в містах з різним станом атмосфери *
- •6. Регіональні екологічні проблеми України
- •6.1 Характеристика екологічних умов Полісся, Лісостепу і Степу
- •6.2. Характеристика екологічних умов Карпат і Криму
- •6.3 Характеристика екологічних умов Чорного і Азовського морів
- •6.5 Проблеми забруднення великих промислових міст
- •6.6 Регіональні аспекти забруднення навколишнього природного середовища України
- •6.7. Шляхи виходу з екологічної кризи
- •7. Управління природокористуванням та правовий захист навколишнього середовища
- •7.1 Екологічне право України
- •7.2 Організація служби охорони природи в Україні
- •7.3 Система екологічних стандартів і норм
- •Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі населених пунктів
- •Гдк деяких домішок у водоймах господарсько-побутового і рибогосподарського водокористування
- •Показники якості питної води
- •Гдк деяких полютантів у ґрунті та рослинних продуктах
- •Шкала інтенсивності шуму, дБ
- •Перелік рослин і тварин – індикаторів чистоти водойм
- •7.4 Екологічне ліцензування
- •7.5 Екологічна паспортизація
- •7.6 Екологічний менеджмент
- •7.7 Екологічний аудит
- •8. Екологічний моніторинг. Система екологічної інформації
- •8.1 Екологічний моніторинг
- •8.2 Методи моніторингу
- •Деякі методи аналізу забруднювальних речовин
- •8.3 Система екологічної інформації
- •8.4 Зміст екологічного контролю (моніторингу)
- •Класифікація пріоритетних забруднювальних речовин та програми вимірювань
- •8.5 Види екологічного моніторингу
- •Характеристика окремих видів моніторингу за основними параметрами спостережень(Джигерей, Сторожук, Яцюк, 2001, с.145)
- •Класифікація систем моніторингу (за в. Джигиреєм)
- •8.6 Організація мережі моніторингу
- •9. Екологічна експертиза та проблеми її організації
- •9.1 Екологічна експертиза
- •9.2 Форми екологічної експертизи
- •9.3 Суть і етапи екологічно-інженерної експертизи
- •9.4 Організація екологічної експертизи
- •10. Планування раціонального природовикористання та охорони навколишнього середовища
- •10.1 Зміст планування раціонального природовикористання
- •10.2 Екологічне прогнозування
- •10.3 Форми екологічного прогнозування відрізняються за масштабами території і компонентами природного середовища, для яких виконуються дослідження
- •10.4 Екологічні програми
- •11. Економічний (госпрозрахунковий) механізм природовикористання і охорони навколишнього середовища
- •11.1 Поняття про еколого-економічні системи
- •11.2 Поняття про екологічну економіку
- •11.3 Економіка природовикористання
- •11.4 Економіка ресурсовикористання
- •Грошова оцінка земель України і фрн (за Данилишиним, 1999)
- •11.5 Платежі (збори) за використання природних ресурсів
- •Оцінка частки відрахувань за геологорозвідувальні роботи (грр) у вартості мінеральної продукції
- •11.6 Економіка відшкодування збитків від забруднення та інших порушень стану навколишнього середовища
- •Значення питомих економічних збитків від викидів 1 т шкідливих речовин в атмосферу, у дол. Сша
- •Значення питомих збитків від скидання 1 т шкідливих речовин у водні джерела, у дол. Сша
- •11.7 Платежі за забруднення та інші негативні впливи на навколишнє природне середовище
- •Коефіцієнти, що характеризують чисельність жителів населеного пункту
- •Коефіцієнти, що характеризують народногосподарське значення населеного пункту
- •Регіональні (басейнові) коефіцієнти
- •Такси для оцінювання розміру відшкодування збитків внаслідок забруднення суднами територіальних і внутрішніх морських вод України
- •Коефіцієнти, що встановлюються залежно від місця розміщення відходів і характеру устаткування відходосховища
- •11.8 Інші методи економічного механізму природовикористання
- •Економічна та соціальна ефективність здійснення природоохоронних заходів
- •12.1 Оцінка ефективності природоохоронної діяльності
- •12.2 Методи оцінки ефективності природовикористання у різних сферах діяльності
- •13. Науково-технічний прогрес і економіка природовикористання
- •Критерії вибору нових технологій (за д. Гайнріхом, м. Гергтом)
- •14. Міжнародний досвід і співробітництво у галузі охорони навколишнього середовища і раціонального природовикористання
- •14.1 Національна і глобальна екологічна політика
- •14.2 Світові й регіональні екологічні організації
- •14.3 Громадські екологічні рухи
- •14.4 Екологічний імператив розвитку
- •Література
10. Планування раціонального природовикористання та охорони навколишнього середовища
10.1 Зміст планування раціонального природовикористання
Планування раціонального природовикористання й охорони навколишнього середовища є важливою часткою державного регулювання, яке, в свою чергу, складається з оперативного управління та планування стратегії і тактики майбутнього розвитку. Відповідно планування раціонального природовикористання та охорони навколишнього середовища є часткою загального державного регулювання розвитком країни, науковообґрунтованим виробленням стратегії і тактики майбутнього розвитку у сфері державної екологічної політики. Екологічну політику слід розглядати як сукупність науково обґрунтованих принципів охорони і відтворення довкілля, захисту здоров‘я населення і гарантування екологічної безпеки, що базуються на всебічному врахуванні законів суспільно-природної взаємодії і передбачають оптимізацію структури виробничих сил, темпів і пропорцій життєдіяльності суспільства, гарантують сталий розвиток країни.
Основні положення і пріоритети екологічної політики в Українісформульовані постановою Верховної Ради України “Про основні напрями державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки” (1998), яка розглядається як Державна програма охорони довкілля в Україні.
До основних пріоритетів охорони довкілляналежать:
– формування збалансованої системи природовикористання і потенціалу економічного розвитку країни;
– екологізація технологій усіх галузей господарства;
– поліпшення екологічного стану і запобігання забрудненню в екологічно проблемних регіонах (басейни Дніпра, Чорного і Азовського морів, Донецько-Придніпровського регіону, районів радіаційного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та ін.);
– будівництво та реконструкція комунальних очисних каналізаційних споруд;
– забезпечення населення якісною питною водою;
– гарантування екологічної безпеки ядерних об‘єктів і радіаційного захисту населення;
– збереження біологічного та ландшафтного розмаїття, заповідна справа.
Основні завдання Державної програми:
– створення мережі ефективної екологічної освіти, виховання та інформування;
– створення ефективної системи правового та організаційного забезпечення у сфері захисту довкілля та населення, екологічної безпеки;
– створення державної системи моніторингу;
– запровадження дійових економічних методів впливу на систему природовикористання і охорони довкілля;
– реструктуризація економіки із суттєвим зменшенням її енерго- і матеріаломісткості;
– захист повітряного басейну;
– управління водними ресурсами на основі басейнового підходу, збереження і захист рік, внутрішніх водойм і морських вод;
– захист і збереження земельних ресурсів;
– розширення і збереження територій з природним станом ландшафту, заповідників, рекреаційних зон;
– підвищення стійкості та екологічних функцій лісів;
– знешкодження, утилізація та заховання відходів;
– зменшення радіаційного забруднення;.
– екологізація конверсії військово-промислового комплексу, поліпшення контролю за його функціонуванням;
– створення системи прогнозування, запобігання й оперативних дій у надзвичайних (кризових, аварійних) ситуаціях.
Результативний механізм планування складається з трьох основних послідовних етапів:
– науково обґрунтованого прогнозування;
– вироблення програм розвитку і розв‘язання основних проблем на основі прогнозів;
– вироблення планів або інших документів для оперативної реалізації завдань програм (тобто, по суті, виконання програм або планів).
Планування охоплює різні об‘єкти і напрями діяльності, відрізняється масштабом території, для якої виробляються плани і програми розвитку. Виділяють таки типи планування:
– загальнодержавне (національне) – на рівні країни незалежно від об‘єкта планування;
– галузеве (відомче) – на рівні окремих господарських галузевих систем (галузі і підгалузі господарства, міжгалузеві комплекси);
– регіональне (територіальне) – на рівні окремих територіально-адміністративних одиниць різного рангу або їх сукупностей (економічні райони та ін.); об‘єкти планування можуть бути комплексними (наприклад, усе господарство району) або по компонентними (наприклад, галузеві економічні райони, окремі компоненти середовища – гідросфера району та ін.);
– компонентне – на рівні окремих середовищних сфер (гідро-, атмо-, біосфери) і природно-географічних комплексів (басейнів рік, природних зон, ландшафтів та ін.).