3.1.3. Запозичення французьких слів у другій половині XX століття

Ставлення радянського суспільства до запозичення стало більш толерантним в 60-ті роки. І особливо розпад Радянського Союзу на початку 90-х років означав руйнування більшої частини перешкод, що стояли на шляху до спілкування із західним світом, і збільшив приплив запозичень іншомовних слів. Між носіями російської мови і носіями інших мов утворилися комунікативні контакти, що є важливою умовою для безпосереднього запозичення лексики.

Інтернаціональна термінологія повинна складати єдиний мовний код, що є важливим для міжнародного обміну інформацією. Технічний та інформаційний вибух наприкінці ХХ століття зробив це неминучим. Після століть, коли французька мова була мовою міжнародної дипломатії, комунікації та культури в усіх країнах Європи, це положення належить в даний час англійської мови, яка, зокрема, є найважливішою мовою науки, наукового дослідження, техніки та економіки. Звідси випливає, що в другій половині XX століття для російської мови, як і для інших мов, англійська мова є найбільш значним джерелом запозичення. Навіть деякі французькі запозичені слова, які вже вкоренилися в російській мові, почали останнім часом замінюватися англійськими запозиченнями, наприклад мейкап(макияж),сленг(жаргон) і шоу (спектакль). Для запозичених слів теперішнього часу характерно, що їх значення змінюється, відбувається своєрідне засвоєння семантики [15].

Французькі запозичення другої половини XX в. охоплюють різні сфери життя:

Мистецтво і культура: буклет (bouclette), витраж(vitrage), кашпо(cache-pot), медиатека(médiatheque), Новая волна(Nouvelle Vague), паралитература(paralittérature), шансон(chanson);

Краса і мода: бигуди (bigoudi), бижутерия(bijouterie), визажист(visagiste), кутюрье(couturier), макияж(maquillage), макраме(macramé), прет-а-порте(prêt-à-porter);

Культура застілля: багет (baguette), кальвадос(calvados), конфитюр(confiture);

Суспільне життя і політика: конфронтация (confrontation), маргинал(marginal), екологисты(écologiste);

Дозвілля, спорт: батут (batoude), дубль(double), культуризм(culturisme), тандем(tandem);

Техніка та наука: дисбаланс (disbalance), рапид(rapide), глиссировать(glisser);

Інше: интим (intime), клише(cliché), менталитет(mentalité).

3.2. Асиміляція французьких запозичень в російській мові

При запозиченні, як було зазначено в попередньому розділі на прикладі англійської мови, запозичене слово піддається також граматичній асиміляції, тобто пристосування запозиченого слова до граматичної системи іншої мови. До змін подібного характеру, насамперед, відносяться зміни граматичних елементів слова, наприклад відмінкові закінчення імен та особисті закінчення дієслів.

Характер цієї адаптації залежить від того, наскільки запозичене слово відповідає морфологічним моделям приймаючої мови [11]. Такі слова, як «спорт» або «вокзал», легко увійшли в російську мову, відразу потрапивши в морфологічний клас слів чоловічого роду 2-го відмінювання (куди відносяться слова «стол», «дом» і т.п.). Але, наприклад, слово «шампунь», потрапивши в російську мову, не відразу набуло стійкої категорії роду, маючи в якості зразка як слова чоловічого роду типу «конь» або «огонь», так і слова жіночого роду типу «погань» або «полынь»; відповідно, формою орудного відмінка було як «шампунем», так і «шампунью» (згодом за цим словом закріпився чоловічий рід).

Крім граматичної, відбувається фонетична асиміляція запозиченого слова - це зміна і підпорядкування звукового ладу за закономірностями звукового ладу запозичить. Зазвичай, в першу чергу, при запозиченні спостерігається закономірна підстановка замість незвичних за артикуляцією іншомовних звуків близьких їм за якістю звуків запозичують мов. Внаслідок фонетичної асиміляції в запозиченому із французької мови російською слові «жюри» вимовляється відсутній в російській мові звук – м'яке «ж». У слові «резюме» перед кінцевим орфографічним«е»вимовляється приголосний звук, проміжний між твердим і м'яким. Ще недавно аналогічний звук вимовлявся, наприклад, в слові «кафе»; зараз у цьому слові, як і в багатьох інших, що прийшли з французького раніше (пенсне, кашне і т. п.), вимовляється твердий приголосний. Таким чином, відбувається адаптація до фонологічної системі запозичень. Наступний етап цього процесу полягає в заміні твердих приголосних перед орфографічним«е»на м'які. З твердим приголосним вимовляються, наприклад, слова декольте, фонема, тембр, і т. п.; з м'яким – більш «освоєні» російською мовою слова тема, декрет, театр, телефон і т. п.

Для запозичених слів теперішнього часу характерно, що їх значення змінюється, відбувається своєрідне засвоєння семантики, що призводить до процесу семантичної асиміляції.

Семантична асиміляція - вельми складний для аналізу аспект. Відомо, що будь яка полісемічна мовна одиниця запозичується лише в одному з її значень. Саме це явище лежить в основі семантичної асиміляції. Тобто подальші зміни, що відбуваються в семантичній структурі запозиченої мовної одиниці, слід, скоріше, визнати фактом розвитку значення даної одиниці в рамках нової мовної системи, а не ознакою асиміляції.

Наприклад, слово ферма «fеrme»уже давно отримало одне з нових значень - «приватне господарство або сільськогосподарське підприємство на власному або орендованому земельній ділянці», з якого виникло слово фермер - «власник такого підприємства». Але в сучасній російській мовній свідомості фермер означає «житель села, який не є членом колгоспу, часто новоприїжджий, фінансово самостійний». Часто при семантичному перетворенні запозичень відбувається помилкове вживання слова через недостатнє його розуміння. Наприклад, слово кавалькада(«cavalcade»- група вершників) в даний час вживається в більш сучасних контекстах: кавалькада машин, кавалькада мотоциклів. Отже, нова семантика і нове вживання говорять про новe,особливe​​життя слова в російській мові.