3.3. Типи французьких запозичень в російській мові

Як було зазначено в попередньому розділі, розрізняють три типи французьких запозичень: власне запозичення, калькування, семантичне запозичення.

Приклади власного запозичення французьких слів в російській мові: поэзия (poésie), макияж(maquillage). Приклади словотвірного калькування:département– подразделение,concentrer– сосредоточить,impression– впечатление,influence– влияние. Приклади семантичного калькування: російське дієслово «трогать». Воно придбало переносне значення «хвилювати почуття» під впливом французького«toucher», що має обидва значення (пряме і переносне). Російські слова «влияние» і «вдохновение» придбали сучасне «абстрактне» значення під впливом французької мови«influence»і«inspiration». Російське слово «утончённый» під впливомraffinéотримало нове значення «вишуканий, витончений»; слово «тронутый» у новому значенні «психічно ненормальний» зобов'язане французькомуtoqué; слово «ограниченный» у значенні «тупуватий, недалекий» прийшло зborné. Слова і значення, створені за другою і третьою моделями, називають запозиченнями в широкому сенсі. У науковій термінології, яка прагне до однозначності, частіше використовується перший і другий типи. Другий і третій типи становлять найважливіші джерела збагачення літературної мови. Таким чином, лексика загальнозначущого характеру включає запозичення всіх трьох механізмів [13].

Висновки до Розділу ііі

У третьому розділі були розглянуті запозичення французьких слів у російській мові, переважно з увагою на слова, запозичені у період ХVІІІ-XX сторіч. Особливо завдяки Петру I російська мова почала запозичувати значну кількість слів з французької мови, і подібний розвиток продовжувалося і в наступних століттях. Слова були запозичені з багатьох областей життя, наприклад з області культури і політики. Ці слова так міцно увійшли в російську мову, що лише небагато знають, що вони насправді є запозиченими словами. У XVIII і XIX столітті вплив французької мови збільшило те, що російське дворянство було двомовним. У XIX столітті багато з галліцизмів або були успадковані від латинської мови, або утворені від латинських основ на французькому ґрунті.

У першому підрозділі вивчалася проблема запозичення іншомовної, інтернаціональної і запозиченої лексики. Відзначилося також, що причини і умови запозичення є численними і їх не завжди можна відрізняти одну від одної. При переході в російську мову іноземному слову необхідно пристосуватися до його структури фонетично, морфологічно, графічно, лексично і семантично. Видами запозичення є пряме запозичення і калькування. Французькі запозичення мають свої особливі і типові прикмети. Розглядалося, як літери і буквосполучення французької мови передаються на російську і які зміни потерпіли французькі іменники, прикметники та дієслова, переходячи в російську мову.

У другому підрозділі розглядалася асиміляція французьких запозичень в російській мові. Було відзначено, що французька лексика асимілювалася граматично, фонетично та семантично в російській мові.

У третьому підрозділі ми розглядали типи французьких запозичень в російській мові: власне запозичення, калькування, семантичне запозичення.

Для дослідження даної теми в майбутньому було б важливо детальніше розглядати лексичне освоєння зібраних слів у російській мові. Здається, що в них можна було б знайти ще більше французьких запозичень.