- •Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
- •2. Ціль.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.1. Теоретичні питання до заняття:
- •4.4. Зміст теми:
- •Гіпертензивні кризи
- •Лікування кризів
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
|
Навчальна дисципліна |
Педіатрія |
|
Модуль №1 |
|
|
Змістовий модуль №2 |
|
|
Тема заняття №14 |
Диференційна діагностика синдрому артеріальної гіпертензії.
|
|
Курс |
6 |
|
Факультет |
Медичний №2 |
1. Актуальність теми: Проблема артеріальної гіпертензії (АГ) у нашій країні привертає пильну увагу не тільки терапевтів, кардіологів, але і педіатрів. Це обумовлено тим, що первинна АГ істотно «помолодшала» і не є рідкістю у дітей, і особливо у підлітків. Поширеність первинної АГ серед школярів коливається від 1 до 18%. Протягом наступних 3-7 років артеріальний тиск (АТ) залишається підвищеним у 33-42% підлітків, а у 17-26% АГ набуває прогресуючий перебіг з формуванням гіпертонічної хвороби. Тісний зв'язок підвищеного артеріального тиску з розвитком в подальшому гіпертонічної хвороби вимагає уважного ставлення до кожного факту підвищення артеріального тиску у дитини.
2. Ціль.
Визначати можливі причини розвитку найбільш поширених патологічних синдромів у дітей з первинними та вторинними АГ.
Визначати тактику ведення хворих з з первинними та вторинними АГ.
Проводити клінічний огляд хворого з з первинними та вторинними АГ .
Планувати обстеження хворої дитини з з первинними та вторинними АГ та інтерпретувати отримані результати.
Проводити диференційну діагностику первинних та вторинних АГ у дітей та ставити попередній клінічний діагноз.
Ставити діагноз і призначати лікування дітям з з первинними та вторинними АГ .
Здійснювати прогнози (для життя, для здоров’я, для працездатності) дітям з з первинними та вторинними АГ .
Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації в дитячій кардіоревматології.
|
Конкретні цілі: |
Початковий рівень знань-умінь.
|
|
1. Збирати анамнез у хворих з АГ, проводити об'єктивне обстеження дитини - кафедра пропедевтичної педіатрії. 2. Вибирати найбільш адекватні методи лабораторного і інструментального обстеження, давати клінічну інтерпретацію одержаних результатів - кафедра фізіології, біохімії, патологічної фізіології, факультетської педіатрії 3. Оцінити функціональний стан серцево-судинної системи - кафедра фізіології, пропедевтичної педіатрії 4. Визначити основні групи фармакологічних препаратів, вживаних в ревматології - кафедра фармакології
|
Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
|
Дисципліна |
Знати |
Вміти |
|
Анатомія і патанатомія |
Анатомію серця; судин, мозку, нирок, ока. |
Визначати її структурні складові. |
|
Патологічну анатомію дегенератив-них і дистрофічних змін серця, судин, нефросклерозу, інсульту, інфаркту |
Визначити патанатомічні ознаки ураження цих органів | |
|
Фізіологія та патофізіологія |
Фізіологію і патофізіологію системи кровообігу |
Вміти визначити пресорні і депресорні механізми регуляції артеріального тиску |
|
Патофізіологічні варіанти недостат-ності серця та механізми компенсації |
Вміти їх визначити | |
|
Патофізіологію гіпертрофованого серцяу фазу компенсації і декомпенсації |
Визначити обмінні, функціональні і структурні його ознаки залежно від фази | |
|
Біохімія |
Нормальні показники клінічного і біохімічного аналізу крові, сечі |
Інтерпретувати дані цих методів дослідження |
|
Пропедевтика внутрішньої медицини |
Нормальну електрокардіограму (хід збудження і реполяризації у неуш-кодженому міокарді, ЕКГ-відведен-ня, шестиосьову систему відведень Бейлі, нормальне значення зубців, сегментів, інтервалів ЕКГ); ЕКГ кри-теріїв гіпертрофії лівого шлуночка |
Визначити електричну вісь серця, ЧСС, ритм, PQ, QRS, QT. Визначити ознаки гіпертрофії і перенавантаження лівого шлуночка |
|
Клінічні прояви і зміни гемодина-міки, що пов’язані з ураженнями органів мішеней при артеріальній гіпертензії |
Визначити їх у хворого | |
|
Фармакологія |
Основні групи гіпотензивних препаратів: діуретики, β-блокатори, інгібітори АПФ, антагоністи каль-цію, антагоністи рецепторів ангіо-тензину ІІ, α1-блокатори, центральні α2-агоністи, міотропні вазоділатато-ри, алкалоїди раувольфії, агоністи імідазолових рецепторів |
Вміти пояснити фармакодинаміку, фар-макокінетику, показання та протипоказа-ння, побічну дію відповідних препаратів. Вміти виписувати рецепти відповідних лікарських засобів |
Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.