- •Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
- •2. Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.4. Зміст теми: Класифікація аритмій (н.А. Белоконь, 1987 р.).
- •I.Порушення утворення імпульсу.
- •II. Порушення провідності
- •III. Комбіновані аритмії
- •Класифікація серцевих аритмій на основі їх клінічної значущості
- •Механізми розвитку аритмій
- •Діагностика та лікування порушень провідності
- •Діагностика та лікування порушень утворення імпульсу
- •Атріовентрикулярна екстрасистолія
- •Шлуночкова екстрасистолія
- •Парасистолія
- •Пароксизмальна тахікардія
- •Шлуночкова пароксизмальна тахікардія:
- •Фібриляція і тріпотіння передсердь
- •Тріпотіння передсердь
- •Фібриляція (миготіння) та тріпотіння шлуночків
- •Тестовий контроль
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
|
Навчальна дисципліна |
Дитячі хвороби |
|
Модуль № |
5 |
|
Змістовний модуль № |
2 |
|
Тема заняття 10 |
ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА ПОРУШЕНЬ СЕРЦЕВОГО РИТМУ ТА ПРОВІДНОСТІ У ДІТЕЙ. НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА ПРИ ПАРОКСИЗМАЛЬНИХ ПОРУШЕННЯХ РИТМУ ТА МОРГАНІ-АДАМСА-СТОКСА СИНДРОМІ
|
|
Курс |
6 |
|
Факультет |
Медичний №2 |
1. Актуальність теми: Порушення ритму серця у дітей – це найбільш поширена патологія дитячої кардіології. Практично немає захворювання, при якому б не відмічались порушення серцевого ритму. В останні роки спостерігається зростання поширеності аритмій серед дитячого населення, урізноманітнення їх форм, відсутність іноді ефективного лікуванная у зв’язку з складністю діагностики. Періодами найбільшого ризику розвитку аритмій у дітей є: період новонародженності; вік 4-5 років; 7-8 років; 12-13 років. Відповідно до цього, доцільно в рамках регулярної диспансеризації передбачити обов'язковий електрокардіографічний скринінг у дітей даних вікових груп. А при наявності навіть мінімальних кардіогенних скарг, крім стандартних методів обстеження, призначати холтерівське моніторування, медикаментозні навантажувальні тести, КІГ, генеалогічний аналіз факторів ризику. Крім цього варто пам'ятати, що на відміну від дорослих, у дітей порушення ритму нерідко протікає бессимптомно і часто самопочуття дитини протягом тривалого часу не страждає, що у значній мері утруднює ранню діагностику цієї патології й не дозволяє точно встановити тривалість існування аритмії й вік дитини до початку захворювання. А при відсутності своєчасної й адекватної терапії за 4-6 років більшість аритмій прогресують, при цьому формуються стійкі та необоротні порушення функції міокарда, що вимагають хірургічного лікування. При цьому більше 85% дітей можуть бути вилікувані за допомогою методів медикаментозної терапії при вчасно початому лікуванні. Завжди потрібно пам'ятати, що існує тісний зв'язок аритмій з раптовою серцевою смертю, частота якої серед дітей і осіб молодого віку досить висока (0,6% померлих у віці від 3 до 13 років, 2,3% серед померлих у віці до 22 років). У ряді випадків, наприклад при синдромі подовженого інтервалу QT, непоінформованість лікаря та батьків про існування аритмії приводить до трагічних наслідків: перша і єдина в житті синкопальна атака може закінчитися раптовою смертю дитини. Крім самостійного значення, серцеві аритмії можуть ускладнювати перебіг інших захворювань кардіогенної та некардіогенної природи, приймаючи характер провідного симптому. Тому дуже важливо знати механізми виникнення аритмій, клінічні прояви, методи діагностики і лікування їх з метою попередження тяжкого перебігу та розвитку ускладнень.
2. Конкретні цілі:
Вміти клінічно запідозрити наявність порушення серцевого ритму, призначити комплекс відповідних обстежень, встановити тип аритмії та визначити тактику лікування і диспансеризації захворювання.
|
Конкретні цілі: |
Цілі початкового рівня:
|
|
1. Зібрати анамнез, провести загальний огляд та системне обстеження дитини з порушеннями ритму серця, дати оцінку виявленим змінам, по можливості аускультативно визначити вид аритмії. 2. Скласти план обстеження хворого, оцінити дані лабораторних та інструментальних досліджень 3. Знімати ЕКГ, дати оцінку результатам холтерівського моніторування, визначити вид порушення серцевого ритму. 4. Провести диференційну діагностику за даними ЕКГ між різними видами порушень утворення та проведення імпульсу. 5. Уточнити етіологічний чинник і пояснити основні патогенетичні механізми розвитку аритмій. 6. Визначити лікувальну тактику залежно від виду порушення серцевого ритму, розрахувати дози основних препаратів. 7. Вміти надавати невідкладну допомогу при пароксизмальній тахікардії, миготливій аритмії, Морган’ї-Адамс-Стокс-синдромі. 8. Вибрати раціональну схему диспансеризації хворих та основні методи профілактики розвитку порушень серцевого ритму у дітей
|
1. Збирати анамнез у хворих із аритміями, проводити об'єктивне обстеження дитини - кафедра пропедевтичної педіатрії. 2. Оцінити функціональний стан серцево-судинної системи - кафедра фізіології, пропедевтичної педіатрії. 3. Встановити патофізіологічні основи порушення ритму серця – кафедра патологічної фізіології. 4. Вибирати найбільш адекватні методи лабораторного і інструментального обстеження, давати клінічну інтерпретацію одержаних результатів - кафедра фізіології, біохімії, патологічної фізіології, факультетської педіатрії 5. Написати клінічну історію хвороби - кафедра факультетської терапії, педіатрії 6. Визначити основні групи фармакологічних препаратів, вживаних в кардіології - кафедра фармакології
|
Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
|
Дисципліна |
Знати |
Вміти |
|
Фізіологія та патофізіологія |
Фізіологію і патофізіологію системи кровообігу |
Вміти визначити основні механізми регуляції ритму серця та провідності |
|
Патофізіологічні варіанти серцевої недостатності та механізми компенсації |
Вміти їх визначити | |
|
Патофізіологію гіпертрофованого серця у фазу компенсації і декомпенсації |
Визначити обмінні, функціональні і структурні його ознаки залежно від фази | |
|
Пропедевтика внутрішньої медицини |
Нормальну електрокардіограму (хід збудження і реполяризації у неуш-кодженому міокарді, ЕКГ-відведен-ня, шестиосьову систему відведень Бейлі, нормальне значення зубців, сегментів, інтервалів ЕКГ); ЕКГ кри-теріїв гіпертрофії лівого шлуночка |
Визначити електричну вісь серця, ЧСС, ритм, PQ, QRS, QT. Визначити ознаки гіпертрофії і перенавантаження лівого шлуночка |
|
Клінічні прояви і зміни гемодинаміки при порушеннях ритму серця |
Визначити їх у хворого | |
|
Фармакологія |
Основні групи антиаритмічних препаратів. |
Вміти пояснити фармакодинаміку, фармакокінетику, показання та протипоказання, побічну дію відповідних препаратів. Вміти виписувати рецепти відповідних лікарських засобів |