Справжній передчасний статевий розвиток

Справжня форма передчасного статевого розвитку зумовлена передчасною секрецією гіпоталамічного пульсового генератора Гн-РГ, стимулюючого секрецію гонадотропних гормонів – ЛГ і ФСГ. Така форма захворювання частіше зустрічається у дівчаток. У більшості хворих із справжнім передчасним статевим розвитком виявляється різна патологія ЦНС. Такі форми ПСР називаються церебральними. Патологія ЦНС може бути різного ґенезу. Найбільш частою причиною є пологова травма, запальні процеси або вродженні зміни ЦНС, які спричиняють підвищення внутрішньочерепного тиску . Часто у хворих з церебральними формами ПСР виявляються пухлини і доброякісні вродженні об΄ємні утворення ЦНС. Діагноз ідіопатичної форми ПСР базується на виключенні органічної церебрально патології.

Гіпоталамічнагенартома – найбільш часте утворення ЦНС у дітей із справжнім ПСР до трьох років життя.

Існує три варіанти локалізації генартоми в межах гіпоталамусу. Частіше зустрічається інфрагіпоталамічний (педункулярний) тип. Рідше зустрічається інтрагіпоталамічний (сесільний) тип і супрагіпоталамічний тип. Генартома, яка прявляєтьсяклінікою ПСР, являє собою ектопіюгіпоталамічної тканини, що виділяє ре лізинг-гормон гонадотропних гормонів. Причиною цього є патологія міграції Гн-РГсекретуючих нейронів в ранньому ембріогенезі. Ці нейрони знаходяться за межами гіпоталамуса, не піддаються дії фізіологічних факторів, інгібуючи секрецію Гн-РГ в до пубертатний період і функціонують як ектопічний генератор імпульсної секреції Гн-РГ. В результаті відбувається передчасна активація секреції гонадотропних і статевих гормонів, що призводить до маніфестації справжнього ПСР.

Крім ПСР гемартомигіпоталамічної локалізації можуть супроводжуватись аномаліями поведінки і неврологічними симптомами. Типовими для сесильного типу гематоми є напади безпричинного сміху. Часто спостерігається емоційна лабільність, агресивність, зниження пам΄яті, можливе зниження інтелекту. Супрагіпоталамічний тип локалізації гемартомиможе викликати синдром нецукрового діабету. Гемартоми можуть також супроводжуватись вродженими аномаліями розвитку: кроніофаціальні деформації, дисплазії скелету, вади серця, полідактилія.

Гліоми як причина справжнього ПСР зустрічаються значно рідше. Більшість гліом, що проявляються клінікою ПСР, локалізуються в області хіазми і дна третього шлуночка або розповсюджуються впродовж зорового тракту. Часто гліоми як причина ПСР можуть спостерігатись при системному захворюванні – нейрофіброматозі першого типу (хвороба Реклінгаузена). Захворювання має аутосомно-домінантний тип спадковості. Хлопчики хворіють в 2 рази частіше ніж дівчатка. Клінічні симптоми характеризуються великою варіабельністю навіть у членів однієї сім΄ї. Типовим для даного захворювання є наявність пігментних плям світло-коричневого кольору більше 5 мм в діаметрі, нейрофібром різної, в тому числі й інтракраніальної, локалізації, гемартом райдужки кісткових дисплазій. Характерним проявом нейрофіброматозу першого типу є гліоми зорового тракту.

Серед не пухлинних причин центрального ПСР найбільш частими є арахноїдальні кісти хіазмально-силярноїоюдласті і дна третього шлуночка, гідроцефалія і наслідки перинатальної або набутої травми головного мозку, менінгіту, енцефаліту.

Туберозний склероз (синдром Бурневіля) відноситься до системних факоматозів – вроджених дисплазій ембріональної ектодерми (шкіри, ЦНС, тканини ока) і ендодерми (епітелій ШКТ). Захворювання носить аутосомно-домінантний тип успадковування. Ураження можуть зустрічатись в будь-яких органах. Патогномонічними є множинні гемартоми головного мозку, сітківки та внутрішньошлуночкова гігантська астроцитома. В клінічній картині переважають неврологічні симптоми: епілептичні напади та різке зниження інтелекту аж до ідіотії. ПСР зустрічається в 14% випадків.

Синдром Рассела-Сільвера – вроджене захворювання, що характеризується внутрішньоутробною і постнатальною затримкою росту та порушеннями формування скелету, низькою масою тіла при доношеній вагітності. Характерним є трикутна форма лицевого скелету, опущені кути рота. Часто спостерігається асиметрія тулуба та кінцівок, статевий розвиток починається в 5-6 років і має гонадотропінзалежний характер.

Синдром Ван-Віка-Громбаха – ПСР у дітей з пізнодіагностованимнелікованим первинним гіпотиреозом. Симптоми ПСР з΄являються у віці 5-7 років на фоні важкого некомпенсованого первинного гіпотиреозу. Клінічні прояви ПСР мають особливості: у дівчаток кістозне збільшення яєчників, збільшення молочних залоз і відсутність статевого оволосіння, лакторея, раннє менархе, що не супроводжується встановленням регулярного циклу. У хлопчиків спостерігається збільшення яєчок при відсутності або слабкій вираженості симптомів андрогенізації. При гістологічному дослідженні виявляють лише гіперплазію тубулярного епітелію і незначну вираженість клітин Лейдіга. Диференціювання кісток скелету у дітей обох статей затримується.

При гормональному обстеженні виявляють значне підвищення рівня ТТГ і пролактину, що характерно для некомпенсованого первинного гіпотиреозу. Рівень ЛГ і ФСГ також підвищений. На фоні лікування тиреоїдними гормонами відмічається зниження симптомів ПСР.

Несправжній передчасний статевий розвиток

Несправжній ПСР зумовлений автономною гіперсекрецією статевих гормонів статевими залозами і наднирниками, що є результатом стероїд-секретуючих пухлин чи вродженних ферментативних дефектів наднирниковогостероїдогенезу, що відбувається незалежно від секреції гонадотропінів. Статеві гормони можуть відповідати статі дитини (ізосексуальний тип ПСР) або є не властивими статі дитини (гетеро сексуальний ПСР).

До несправжнього ПСР належать пухлини, секретуючі хор іонічний гонадотропін: хоріон епітеліома,гемартоми, тератоми, герміноми. Ці пухлини викликають ПСР, як правило у хлопчиків.

Рідкісною причиною несправжнього ПСР і в хлопчиків і в дівчаток є підвищення позагонадної секреції естрогенів, зумовленої підвищенням активності фермента,що перетворює андрогени в естрогени. В цьому випадку у хлопчиків ПСР розвивається по гетеро сексуальному типу, а в дівчаток по ізосексуальному типу.

Вроджена дисфункція кори наднирників (дефіцит 21- і 11β- гідроксилази)

Частою причиною несправжнього ПСР є вроджена дисфункція кори наднирників, що призводить до підвищення рівня адреналових андрогенів внаслідок ферментативного дефекту біосинтезу кортизолу. Дефект ферментативних систем призводить до значного підвищення 17-гідроксипрогестерона, проміжного стероїда в біосинтезі кортизолу, який служить джерелом для наднирникових андрогенів.

Клінічні прояви у хлопчиків при народженні характеризуються збільшенням статевого члена та гіперпігментацією зовнішніх гені талій. У подальшому симптоми андрогенізації наростають: продовжує збільшуватись статевий член, з΄являються ерекції . В 1-2 роки життя з΄вляються вторинні статеві ознаки при відсутності збільшення яєчок.

У дівчаток дефіцит 21-гідроксилази і 11β-гідроксилази призводить до розвитку симптомів вірилізації – несправжнього жіночого гермафродитизму. При народженні клітор гіпертрофований, урогенітальний синус. Різні ступені вірилізації зовнішніх геніталійранжуються на 5 ступенів. Для хворих з перших місяців життя характерний прискорений ріст і кістковий вік. Кісткове диференціювання значно випереджає лінійний ріст, що призводить до закриття зон росту в 9-10 років і низькорослості.

При вираженому дефіциті мінералокортикоїдів до появи симптомів андрогенізації розвивається гіпонатріємія, гіперкаліємія, ацидоз, дегідратація. Симптоми ПСР у хлопчиків і вірилізації у дівчаток при дефіциті 11β- гідроксилази розвивається по тій же схемі, що й при 21-гідроксилазній недостатності. Патогномонічним симптомом при цій формі захворювання є артеріальна гіпертензія, зумовлена високим рівнем 11-дезоксикортикостерона.