Покази до госпіталізації:

• Діагностика та підбір лікування при вперше виявленій хворобі

• Хірургічне та променеве лікування.

• Декомпенсація супутнього цукрового діабету

Профілактичні заходи

• Своєчасна корекція сиптомів гіпопітуїтаризму.

• Лікування супутнього цукрового діабету.

• Моніторинг стану кісткової тканини

Диспансерне спостереження - довічне:

Дослідження, спеціалісти (під час консервативного лікування)	Частота
Ендокринолог (оцінка фізичного та статевого розвитку, АТ) Невролог, окуліст (поля зору), нейрохірург (при аденомі) Гінеколог Клінічний аналіз крові Рівень глюкози крові, ОГТТ* ЕКГ, ЕЕГ УЗД органів черевної порожнини МРТ (при відсутності – КТ або Ro черепа у двох проекціях) Ro кистей (кістковий вік)	1 раз на 3 міс 1 раз на 6 міс. При необхідності 1 раз на рік 1 раз на рік 1 раз на 6 міс. 1 раз на рік 1 раз на 6 міс. 1 раз на рік

Матеріали для самоконтролю:

Тести:

1. Для гіпофізарного нанізму не характерно:

1. Гіпофункція передньої долі гіпофізу

2. Пропорційна затримка росту

3. Нормальний інтелект

4. Відсутність статевого розвитку

5. Раннє закриття зон росту

2. Затримка росту характерна для всіх перерахованих захворювань, крім:

1. Гіпотиреозу

2. Синдрому Шерешевського-Тернера

3. Хондродистрофії

4. Синдрому Дауна

5. Синдрому Кляйнфельтера

3. Для вродженого гіпотиреозу не характерно:

1. Затримка росту та психомоторного розвитку.

2. В’ялість та сонливість

3. Затяжна жовтяниця з прямою гіпербілірубінемією

4. Сухість та блідість шкіри

5. Пупкова кила

4. Для синдрому Шерешевського-Тернера не характерно:

1. Жіночий фенотип

2. Дисгенезія гонад

3. Статевий інфантилізм

4. Соматичні аномалії

5. Каріотип 47XXY

5. Для гіпофізарного нанізму не характерно:

1. Дефіцит росту більше 3 сигм

2. Статевий інфантилізм

3. Затримка процесів окостеніння

4. Підвищена стигматизація

5. Нормальний каріотип

6. Яка з представлених клінічних ознак типова для гіпофізарного нанізму?

1. *Вторинні статеві ознаки відсутні.

2. Малий зріст при народженні.

3. Шкіра помірної вологості.

4. Виражене зниження інтелекту.

5. Вторинні статеві ознаки розвинені відповідно віку.

7. При якій клінічній формі низькорослості показана терапія соматотропіном?

1. * Гіпофізарний нанізм.

2. Тиреогенний нанізм.

3. Сімейно-конституціональна форма.

4. Соматогенний нанізм.

5. Хромосомні хвороби.

8. Пубертатне прискорення росту зумовлене дією:

1. *Андрогенів.

2. Естрогенів.

3. Тиреоїдних гормонів.

4. Соматотропіна.

5. Кортизола.

9. Тиреогений нанізм виникає внаслідок:

1. *Гіпофункції щитовидної залози.

2. Гіперфункції щитовидної залози.

3. Зниження секреції соматотропіну.

4. Зниження секреції інсуліну.

5. Гіперфункція паращитовидних залоз.

10. Для гіпофізарного нанізму характерно відставання в темпі росту:

1. *З 3-5 років.

2. В перші місяці життя.

3. При внутрішньоутробному розвитку.

4. В пубертатному періоді.

Рекомендована література Основна

1. Волосовець О.П. Навчальний посібник з дитячої ендокринології /О.П.Волосовець, П. Кривопустов, І.М. Криворук та ін..- Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – С. 6-90.

2. Дедов И.И. Руководство по детской ендокринологи /И.И. Дедов, В.А. Петеркова, М.: У.Н., 2006 – с. 476 - 582

3. Майданик В.Г. Педіатрія. – Харьков: Фолио, 2002 – С. 900 - 939

4. Педіатрія. Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації / За ред. Проф. О.В Тяжкої/ Видання друге. – Вінниця: Нова книга . – 2008. – 695-703с.

5. Шабалов Н.П.Детские болезни. – С.П., Питер,2011 с.805-819.

6. Накази МОЗ України від 27.04.06 №254 «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча ендокринологія»» та від 03.02.09 № 55 «Про затвердження протоколів лікування дітей з ендокринними захворюваннями».

7. Эндокринология: национальное рукодство / под ред. И.И. Дедова, Г.А. Мельниченко. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2009. – 1072 с.

8. Педіатрія: національний підручник: у 2 т. Т.2 / За ред. професора В.В. Бережного. - Київ, 2013.