
- •Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1 Перелік основних термінів параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Зміст теми: патологія росту у дітей
- •Гіпофізарний нанізм
- •Гігантизм та високорослість
- •Діагностика Диференційна діагностика основних захворювань, що супроводжуються високим ростом
- •Лікування
- •Конституційна, сімейна високорослість.
- •Спеціального лікування не потребує.
- •Термін лікування – 6-12-18 місяців.
- •Гіпоталамо-гіпофізарний гігантизм та акромегалія.
- •Алгоритм лікування аналогами соматостатину
- •Або Октеотид 0,001-0,04 мг/кг/на добу (кожні 8-12 год.)
- •3 Місяці
- •Покази до госпіталізації:
- •Диспансерне спостереження - довічне:
- •Матеріали для самоконтролю:
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
Лікування
Конституційна, сімейна високорослість.
Спеціального лікування не потребує.
При розрахунковому очікуваному рості вище 185 см у дівчат і вище 198 см у хлопчиків та за вимогою батьків з метою зупинки темпів росту - стимуляція статевого дозрівання для максимально швидкого диференціювання скелета і закриття зон росту – статеві гормони:
для дівчат при кістковому віці 11 років та наявності менструацій можливо призначення комбінованих препаратів (етініл-естрадіол та гестагени) під спостереженням дитячого гінеколога – 3 міс. з подальшим контрольним обстеженням (у т.ч. кісткового віку).
Для хлопчиків при досягненні кісткового віку 12 років – препарати тестостерону тривалої дії (омнадрен-250 1 раз на міс.) протягом 3 міс., з подальшим контрольним обстеженням (у т.ч. кісткового віку).
Термін лікування – 6-12-18 місяців.
Гіпоталамо-гіпофізарний гігантизм та акромегалія.
При СТГ- секретуючій аденомі - аналоги соматостатину: октреотид (сандостатин) у дозі 0,001-0,04 мг/кг на добу (кожні 8-12 год.) або ланреотид пролонгованої дії (соматулін 30 мг) внутрішньом‘язово 1 раз у 14 днів (якщо СТГ і ІПФР-І перевищують норму перед 3-ю ін‘єкцією, наступні введення - 1 раз на 10 днів). Термін лікування 3-6 місяців, при необхідності - довше. Якщо через 3 міс. лікування не відбувається достатнього зниження рівня СТГ терапію слід припинити.
При необхідності (за рекомендацією нейрохірурга) – рентгенотерапія на область гіпофіза або гіпофізектомія.
У пацієнтів з гіперсекрецією пролактина - агоністи допаміну (парлодел, бромкриптин).
Симптоматична терапія при гіпогонадизмі – статеві гормони, при тиреотоксикозі – тиреостатичні препарати, при лікворній гіпертензії – діакарб, при церебро-васкулярній патології і лікворно-венозній дисциркуляції – ноотропні, судинні (ніцерголін, троксавазін, тощо)
Алгоритм лікування аналогами соматостатину
Ланреотид
(соматулін) 30 мг 1 раз на 14 днівАбо Октеотид 0,001-0,04 мг/кг/на добу (кожні 8-12 год.)
3 Місяці
СТГ<1
нг/мл
ІПФР-1
норма -
позитивний
клінічний ефект
СТГ<5
нг/мл але >2,5 нг/мл
ІПФР-1
норма -
позитивний
клінічний ефект
СТГ>5
нг/мл
ІПФР-1
норма -
немає
клінічного ефекту
Продовження
лікування:
зниження
дози ланреодиду до 15 мг 1 раз на 14 днів
або октеотиду Продовження
лікування:
ланреодид
30 мг 1 раз на 14 днів або октеотид
Продовження
лікування:
підвищення
дози ланреодиду до 30 мг 1 раз на 10 днів
або
октеотид
0,1 – 0,15 мг 3 рази на добу
Контроль
рівня СТГ, ІПФР-1, клінічних симптомів
1 раз на 3 місяці
Мета і критерії ефективності терапії:
Відсутність прогресування проявів акромегалії
Зниження темпів росту
зниження рівня СТГ до значення < 1 мкг/л після орального тесту з навантаженням глюкозою, ПРЛ крові
нормалізація рівня ІПФР-1 відповідно до статевих і вікових норм,
видалення або зменшення об‘єму пухлинної маси
зменшення клінічно значимих ускладнень, особливо з боку серцево-судинної системи, легень і метаболічних порушень.
профілактика рецидивів
Відсутність проявів гіпопітуїтаризму після хірургічного та променевого лікування.
Тривалість терапії - 3-6 міс., при необхідності – довше (в залежності від причини і прогресування хвороби)