- •Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1 Перелік основних термінів параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Зміст теми: патологія росту у дітей
- •Гіпофізарний нанізм
- •Гігантизм та високорослість
- •Діагностика Диференційна діагностика основних захворювань, що супроводжуються високим ростом
- •Лікування
- •Конституційна, сімейна високорослість.
- •Спеціального лікування не потребує.
- •Термін лікування – 6-12-18 місяців.
- •Гіпоталамо-гіпофізарний гігантизм та акромегалія.
- •Алгоритм лікування аналогами соматостатину
- •Або Октеотид 0,001-0,04 мг/кг/на добу (кожні 8-12 год.)
- •3 Місяці
- •Покази до госпіталізації:
- •Диспансерне спостереження - довічне:
- •Матеріали для самоконтролю:
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
4.2. Теоретичні питання до заняття
1. Етіологія порушень росту (внутріутробні та зовнішні фактори).
2. Анаболічні гормони і їх вплив на темпи росту в різні вікові періоди.
3. Гормони з опосередкованим впливом на темпи росту.
4. Класифікація порушень росту.
5. Клініка ендокринно-залежних форм порушення росту
6. Клініка ендокринно-незалежних форм порушення росту
7. Клініка конституційних особливостей росту.
8. Гормональні, інструментальні та загальноклінічні обстеження в діагностиці порушень росту.
9. Принципи ведення та диспансерного спостереження дітей із порушеннями росту.
Профілактика порушень росту у дітей.
4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
По даним анамнезу та об’єктивного обстеження діагностувати різні форми порушень росту.
Оцінити показники росту в залежності від віку і статі.
Оцінити статуру.
Призначити додаткові і конкретні в кожному випадку методи обстеження.
Визначити кістковий вік та дати йому оцінку.
Провести диф. діагностику основних клінічних форм порушень росту у дітей: ендокринно-незалежних, ендокринно-залежних, конституційних особливостей фізичного розвитку.
Самостійно призначити замісну терапію, оцінити її ефективність.
Скласти план диспансерного нагляду за дітьми з даною патологією.
Оцінити ступінь статевого розвитку дитини.
Зміст теми: патологія росту у дітей
Нормальний зріст та фізичний розвиток дитини визначається взаємодією зовнішніх та внутрішніх факторів:
Зовнішні фактори (психологічний клімат в оточенні, де перебуває литина; достатнє перебування литини на свіжому повітрі, достатня інсоляція, раціональне харчування, фізична активність дитини, відсутність частих захворювань).
Внутрішні фактори діляться на генетичні та гормональні:
Генетичні фактори – хромосомний набір, який зумовлює рівень гормону росту в організмі, чутливість рецепторів в тканинах до ростових факторів, темпи зросту дитини і початок пубертатного періоду.
Гормональні фактори (соматотропний гормон, андрогени, естрогени)
ЗАТРИМКА РОСТУ
Низькорослість – відставання у рості на 1-2 стандартних відхилення ( δ) для відповідного віку і статі.
Субнанізм – відставання у рості на 2-3 δ для відповідного віку і статі.
Нанізм – відставання у рості >3δ для відповідного віку і статі.
Крім того, нанізм діагностують, якщо у пацієнта після закриття зон росту зріст у чоловіків не перевищує 130см, у жінок – 120см.
Класифікація
Ендокринно-залежні варіанти:
Соматотропна недостатність (пангіпопітуітаризм);
Ізольований дефіцит гормону росту;
Синдром Ларона;
Дефіцит тиреоїдних гормонів;
Порушення рівня статевих гормонів;
Надлишок глюкокортикоїдів.
Ендокрино-незалежні варіанти:
Соматогеннообумовленні (вроджені і набуті хронічні захворювання, які супроводжуються гіпоксією, анемією, порушенням травлення та всмоктування, функції печінки і нирок);
Патологія кісткової системи (хондродистрофія, рахіт, вроджена ламкість кісток та ін.);
Генетичні та хромосомні захворювання (примордіальний нанізм, синдром Шерешевського-Тернера).
Конституційні особливості фізичного розвитку (синдром пізнього пубертату, сімейна низькорослість).
Приклад формулювання діагнозу:
Гіпопітуїтаризм: вторинний гіпотиреоз, вторинний гіпогонадизм, соматотропна недостатність. Гіпофізарний нанізм.
Гіпофізарний нанізм – ізольований дефіцит соматотропного гормону.
Синдром Шерешевського-Тернера, мозаїчний варіант. Субнанізм, генетично обумовлений.
Вроджений гіпотиреоз, важка форма, медикаментозно компенсований. Тиреогенний нанізм.
Затримка росту і статевого дозрівання спадково-конституційного генезу.
ДІАГНОСТИКА
Анамнез:
Зріст та маса тіла при народженні (можлива внутрішньоутробна затримка росту), перебіг пологів
Визначення щорічної динаміки росту від народження до моменту огляду (дані щорічного медогляду у шкрлі або фіксація росту вдома)
Настання пубертату у батьків (менархе у матері, у батька – продовження росту після закінченнян школи, до 20 років чи пізніше)
Загальний стан здоров’я (хронічні хвороби, погане харчування)
Спеціальні дослідження:
а) Обов’язкові:
Антропометрія з оцінкою росту, швидкості росту та маси тіла за центильними кривими відповідної статі.
Зріст батьків (розрахунок кінцевого – цільового росту):
Кінцевий ріст розраховується за формулою:
Для хлопців = (ріст батька + ріст матері) : 2 + 6,5см
Для дівчат = (ріст батька + ріст матері) : 2 – 6,5см
Рентгенологічне дослідження „кісткового” віку – для визначення дефіциту осифікації:
Дефіцит осифікації – відставання „кісткового” віку від паспортного віку.
Консультація генетика (у т.ч. визначення каріотипу і статевого хроматину). При виключенні інших причин затримки росту (маніфестний або субклінічний гіпотиреоз, генетична патологія, тощо) – обов’язкове дослідження статевого хроматина та каріотипа усім дівчаткам з дефіцитом росту понад 2δ, незалежно від наявності або відсутності фенотипу синдрому Шерешевського-Тернера.
Рівень СТГ базальний.
ТТГ, вТ4
Дівчаткам – огляд гінеколога, УЗД матки, яєчників (синдром Шерешевського-Тернера).
Аналіз крові на токсоплазмоз
б) Додаткові:
Електроліти крові (калій, натрій) – при необхідності
Рівень соматомедіну, інсуліноподібного фактору росту-1 (ІФР-І) – при можливості
МРТ (КТ, рентгенографія) головного мозку (при необхідності)
Рівень СТГ: базальний, спонтанний (нічний), після 2-х стимулюючих проб.
Базальні рівні соматотропного гормону в сироватці крові (Albertsson-Wikland K., 1991), РІА
|
Вік (стадія статевого розвитку за J.Tanner) |
Рівень СТГ | |||
|
Середня швидкість секреції (нг/кг/доба) |
SD |
Середній базальний рівень в плазмі крові (нг/мл) |
SD | |
|
Пуповинна кров 1 доба 1 тиждень 1-12 місяців |
|
|
8-41 5-53 5-27 2-10 |
|
|
Дівчатка | ||||
|
І стадія ІІ стадія ІІІ стадія ІV стадія V стадія |
10,4 16,2 29,5 30,3 12,0 |
1,3 1,0 2,2 5,6 2,2 |
2,4 3,7 6,7 7,1 2,7 |
0,3 0,5 1,0 1,3 0,5 |
|
Хлопчики | ||||
|
І стадія ІІ стадія ІІІ стадія ІV стадія V стадія |
13,1 12,4 13,3 20,6 11,2 |
1,3 1,5 1,3 5,2 1,0 |
2,9 2,8 3,1 4,6 2,6 |
0,3 0,4 0,2 1,2 0,2 |
Нормативні показники ІФР-1 в сироватці крові (Fisher D.A. Quest Diagnostic Inc., 2000)
|
ІФР-1, нг/мл | ||
|
Вік/стать |
Хлопчики |
Дівчатка |
|
2 міс.-5 років |
17-248 |
17-248 |
|
6-8 років |
88-474 |
88-474 |
|
9-11 років |
110-565 |
117-771 |
|
12-15 років |
202-957 |
261-1096 |
|
16-24 років |
182-780 |
182-780 |
|
Стадії за Танером | ||
|
І стадія |
109-485 |
128-470 |
|
ІІ стадія |
174-512 |
186-695 |
|
ІІІ стадія |
230-818 |
292-883 |
|
ІV стадія |
396-776 |
394-920 |
|
V стадія |
402-839 |
308-1138 |
Стимуляційні проби
|
Гормон |
Проба |
Інтерпретація |
|
СТГ |
Гіпоглікемічна проба з інсуліном (0,1 ОД/кг) |
СТГ <10 нг/мл, але >7 нг/мл – частковий дефіцит СТГ <7 нг/мл – повний дефіцит |
|
Тестостерон |
Проба з хоріонічним гонадотропіном (1500 ОД/м2 в/м) – 3 дні |
Підвищення тестостерону сироватки крові більше, ніж у 2 рази – при вторинному гіпогонадизмі, відсутність підвищення – при первинному гіпогонадизмі |
