Тема № 6 Облік праці та заробітної плати

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану ним роботу.

Основними показниками праці та заробітної плати, що підлягають обліку є:

• чисельність працівників, їх професії, кваліфікації;

• витрати робочого часу у людино-годинах, людино-днях;

• кількість виготовленої продукції, наданих послуг, виконаних робіт;

• розмір фонду оплати праці за категоріями працюючих, видами відрахувань.

Згідно з кодексом Законів України «Про працю», основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, що складається з тарифних сіток, ставок, схем, посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик.

Основна заробітна плата – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці, посадових зобов'язань (тарифні ставки, відрядні розцінки, посадові оклади).

Додаткова заробітна плата – винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові досягнення, винахідництво і особливі умови праці (доплати, надбавки, премії, виплати).

За тарифної системи діють три форми оплати праці:

1. відрядна – оплата здійснюється за кількість і якість виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг за встановленими розцінками;

2. почасова – оплата здійснюється за кількістю відпрацьованого часу з урахуванням кваліфікації працівника.

3. контрактна - оплата праці відбувається відповідно до умов контракту

На СП «Полтавська МРБ по торгівлі госптоварами» застосовують дві системи почасової оплати праці: просту погодинну і за посадовими окладами.

Облік основного складу працівників ведеться відділом кадрів, де на кожного працівника відкривається особова картка. В цій картці зазначають необхідні дані про працівника і всі зміни, що відбуваються у його роботі. На всіх працівників, які працюють на підприємстві ведуться трудові книжки, які зберігаються на основному місці роботи. На кожному підприємстві має бути організований табель обліку робочого часу (Додаток 7.1). Табель – первинний документ з обліку робочого часу. Наприкінці місяця дані табелів підсумовуються по кожному працівникові і передаються до бухгалтерії для нарахування заробітної плати.

Для обліку виробництв широко використовуються системи нарядів. Наряд – комбінований документ, в якому вказуються завдання на виконання певних робіт та підтвердження фактичного обліку обсягу виконаних робіт. Залежно від виду наряду, підрозділу вони поділяються на індивідуальні та бригадні.

Відповідно до ст.73 Кзпп України кожного року встановлюються святкові і неробочі дні, коли на підприємствах, організаціях і установах робота не проводиться (Додаток 7.2) .При п'ятиденному робочому тижні встановлена тривалість тижня – 40 годин. Ця норма поширюється на всіх працівників крім тих, для кого законодавством передбачено скорочену тривалість робочого часу, а саме:

• працівникам віком від 16 до 18 років – 36 годин;

• для осіб віком від 14 до 16 років – 24 години;

• для працівників зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці – не більше 36 годин.

Оплата часу простоїв, що склалися не з вини працівника оформляється листком обліку простоїв форми П16.В ньому зазначається прізвище і табельний номер робочого, причини і тривалість простою, винні особи, часи простою оплачені в заниженому розмірі. Простої з вини працівників не оплачуються.

Всі працюючі громадяни згідно Конституції України та Закону України «Про відпустки» № 504/96 від 15.11.96р. мають право на щорічну відпустку, тривалість якої не менше 24 календарних днів. Крім того Закон встановлює державні гарантії на інші види відпусток: соціальні, додаткові, творчі, по догляду за дитиною та відпустка без збереження заробітної плати.

Заробітна плата за дні відпустки нараховується згідно наказу керівника. Для визначення суми відпускних необхідно визначити середньоденний заробіток за попередні 12 місяців. Для цього треба суму заробітної плати за 12 місяців поділити на кількість днів у році за виключенням неробочих днів визначених за наказом президента. А потім знайти добуток середньоденного заробітку і кількості днів відпустки (Додаток 7.3).

Згідно Конституції України громадяни мають право отримувати різні види допомоги: допомога при народженні дитини, допомога малозабезпеченим сім'ям, допомога на поховання тощо. Але найпоширенішою є допомога з тимчасової непрацездатності. Для цього кожен працівник за дні хвороби повинен надати листок з тимчасової непрацездатності і отримати допомогу.

За перші п'ять днів хвороби допомога надається за рахунок підприємства, а за решту днів – із фонду соціального страхування. Розмір допомоги залежить від загального стажу роботи :

• стаж до п'яти років – 60% заробітної плати;

• стаж від п'яти до восьми років – 80% заробітної плати;

• стаж від восьми і більше років – 100% заробітної плати.

Працівникам, що мають дітей до 16 років, дружинам військових строкової служби, учасникам ВВВ, працівникам, що дістали трудове каліцтво, потерпілим від ЧАЕС, а також по догляду за хворою дитиною допомога нараховується у розмірі 100%.

Нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності (Додаток 7.4, 7.5) здійснюється в такому порядку:

1. визначається сумарний заробіток за попередні 6 місяців (відпрацьованих);

2. визначається середньоденний заробіток, який дорівнює заробітній платі за 6 місяців поділеній на кількість робочих днів цих місяців;

3. визначається відсоток за трудовий стаж;

4. визначається сума допомоги, яка дорівнює добутку середньоденної заробітної плати, відповідно до стажу і кількості днів хвороби.

Потім із суми допомоги здійснюють утримання податку з доходів громадян у розмірі 13% і до пенсійного фонду.

Із нарахованої заробітної плати здійснюють слідуючі види утримань:

• до Пенсійного фонду: при заробітній платі до 150 грн. – 1%, більше 150грн. – 2%;

• до фонду соціального страхування: при заробітній платі до 483 грн. – 0,5%, більше 483 грн. – 1%;

• до фонду страхування на випадок безробіття – 0,5% (із пенсіонерів та осіб, які досягли пенсійного віку ці утримання не здійснюють);

• прибутковий податок – 13%. Утримується із заробітної плати після здійснення всіх утримань.

• профспілкові внески – 1%.

Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподаткованого доходу на суму податкової соціальної пільги у розмірі 50% однієї мінімальної заробітної плати. Податкова соціальна пільга застосовується якщо заробітна плата особи не перевищує суму, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн. (Додаток 7.6) Також у випадках визначених законодавством застосовуються інші податкові соціальні пільги.

Відповідно до чинного законодавства всі організації, підприємства та установи здійснюють нарахування на заробітну плату у таких розмірах:

• до Пенсійного фонду – 31,8%(Додаток 7.7) ;

• до фонду соціального страхування – 2,9%;

• до фонду страхування на випадок безробіття – 1,3%;

• до обов'язкового фонду страхування від нещасних випадків та профзахворювань – залежно від професійного ризику за шкалою, у галузі торгівлі – 1,16%.

Кожного місяця бухгалтер складає Звідний для відрахувань у фонди, де вказує суми відрахувань та утримань по кожному працівнику (Додаток 7.8).

Шкала преміювання встановлюється кожним підприємством самостійно. Основою для нарахування премії є дані бухгалтерського обліку і звітності, оперативного обліку і лабораторного контролю.

Синтетичний облік з розрахунку оплати праці ведеться на рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці». Рахунок пасивний, має два субрахунки:

• 661 «Розрахунки за заробітною платою»;

• 662 «Розрахунки з депонентами».

По кредиту відображається сума нарахованої робітникам основної і додаткової заробітної плати, премії, допомоги з тимчасової непрацездатності, по дебету – утримання із заробітної плати та її виплата.

Таблиця 7.1 Облік розрахунків з оплати праці

№ з/п	Зміст операцій	Кореспондуючі рахунки
		Д – т	К – т
1	Нараховано заробітну плату робітникам, персоналу цеху, адміністрації, працівникам збуту, торгівлі та іншим	23,91, 92,93 94	661
2	Нараховано заробітну плату працівникам зайнятим виправленням браку	24	661
3	Нараховано заробітну плату за виконані роботи пов'язані з освоєнням нової технології	39	661
4	Нараховано заробітну плату за роботи пов'язані з ліквідацією наслідків стихійного лиха	99	661
5	Нараховано заробітну плату за чергову відпустку (коли резерв для цього нараховується)	47	661
6	Нараховано заробітну плату за монтаж і устаткування основних засобів та будівельникам	15	661
7	Нараховано допомогу з тимчасової непрацездатності (після 5 днів)	65	661
8	Нараховано заробітну плату всім категоріям працівників на підприємстві, що використовує для обліку витрат рахунки класу 8	81	661
9	Утримано із заробітної плати працівників: суму пайового внеску суму прибуткового податку суму збору до пенсійного фонду суму внеску до фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності суму внеску до фонду страхування на випадок безробіття суму розрахунків з іншими кредиторами	661 661 661 661 661 661	41 641 651 652 653 685
10	Суми утримані по зобов'язанням за товари куплені в кредит (з розстрочкою платежу)	661	685
11	Сума утримана для відшкодування втрат по браку на виробництві	661	24
12	Суми утримані для відшкодування втрат, нестач, псування цінностей	661	375
13	Депонування сум заробітної плати робітникам. Які не одержали її в строк	661	662
14	Виплата заробітної плати з каси готівкою	661	301
15	Виплата депонованої заробітної плати з каси	662	301
16	Здійснено відрахування на соціальне страхування з фонду оплати праці працівників	15,24,93, 91,92,93, 94,47,99	651,652, 653,656

Видача заробітної плати здійснюється безпосередньо на кінець місяця, при заповненні платіжної відомості на видачу заробітної плати (Додаток 7.9).

Облік нарахування заробітної плати ведеться головним бухгалтером, щомісяця йому необхідно підрахувати скільки було відпрацьовано людино-годин, з них по причині і без, зробити відповідні внески до державних внесків.

Аналітичний облік розрахунків з оплати праці ведеться в розрахунково-платіжній відомості (Додаток 7.10).