11)Модель кругообігу ресурсів, товарів і доходів. Сектор домогосподарств.

Домашнє господарство – група осіб, зв’язаних родинними відносинами та спільно приймаючих економ.рішення на основі спільного формування і використання матер.,нематер. та грошових коштів.

Сектор домогосподарств бере активну участь у створенні валового внутрішнього продукту (ВВП) країни, зростання якого забезпечує динаміку всієї соціально-економічної системи. Роль домашніх господарств у національній економіці можна дослідити на основі рахунків інституційних секторів (рахунок виробництва, рахунки розподілу та використання доходу, рахунки нагромадження).

Сектор домогосподарств стабілізує господарську систему та впливає на соціально-економічний розвиток країни.

12)Як соціально-економічна категорія власність-це відносини між субєктами господарювання в процесі вир-цтва,розподілу,обміну і споживання благ з приводу привласнення обєктів власності,особливо засобів вир-цтва.

Економічні відносини власності супроводжуються юридичними відносинами,які відображають наявні майнові відносини.

Субєкти:окрема особа,людина,як носій майнових і не майнових прав та обовязків; юр.особи – організації, підприємтсва, установи; держава, в особі органів державного управління; декілька держав,або всі держави планети.

Обєкти:нерухомість, засоби вир-цтва в усіх галузях економіки, природні ресурси, предмети особистого споживання та домашнього вжитку, гроші,цінні папери, дорогоцінні метали, інтелектуальна власність( досягнення науки, техніки, відкриття, винаходи), культурні та історичні цінності, робоча сила.

Власність - це сукупність виробничих відносини між людь­ми з приводу привласнення ними об'єктів власності, в першу чергу засобів виробництва, які породжують право володіння, користування й розпорядження цими об'єктами та резуль­татами їх функціонування.

Проте значення власності визначається не лише тим, що вони породжує право володіння, розпорядження й користування, - це її зміст у вузькому розумінні. В широкому плані значення власності полягає в створенні соціального середовища, в якому функціонує суспільне виробництво (господарюючі суб'єкти).

Саме власність визначає соціально-економічну структуру суспільства, економічне й політичне становище класів, соціальних груп людей і взаємовідносини між ними, бо складає основу всіх виробничих відносин суспільства та визначає їхню суть.

13. Фірма (підприємство) – організаційна форма підприємництва. Види підприємств та їх об’єднаня.

Фірма-сам суб’єкт господарювання який ств для задоволення сусп. І особл шляхом систематичного здійснення виробн. торгівельного та ін. господарською діяльністю. Діє підприємство на основі статуту має відокремлене майно, сам баланс і рахунки в банках.Орг. структури підпр може склад з виробн. структурних підрозділів: цех, відділення, лабораторії, теплиці; а також функт. підрозділу апарату управління: відділ, бюро, служба. Майно підпр-виробничі і невиробничі фонди а також інші цінності.Джерела форм майна підпр: грошові та матеріальні внески засновників; доходи одержані від господарської діяльності; доходи від цінних паперів; капіталовкладення.Акція-різновид цінного паперу який дає право на володіння управління і одержання частини доходу підпр.Види підприємств: за формами власності: приватне, колективне, державне, комунальне, змішане; за способом утворення: унітарне (1 засновник), корпоративне (2 і більше засновників). Найпош корпоративними підпр є госп товариства і кооперативи.Вид госп товариств: акціонерне товариство (госп товар який має статутний капітал поділений на визначну кількість акцій однакової номінальної вартості і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства а акціонери несуть ризик збитків пов’язаних із діяльністю товар в межах вартості належних їм акцій); з обмеженою відповідальністю (госп товариство що має статутний капітал поділений на частки розмір яких визначається установчими документами і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном учасники товариства які повністю сплатили свої вклади несуть ризик збитків пов’язаних з діяльністю товариства у межах своїх вкладів); з додатковою відповідальністю (госп товариство статутний капітал якою поділений на податки визначених установчих документів розмірами яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному документі однаково кратному розмірі до вкладу кожного учасників); за командитне (госп товариство в якому 1 або декілька учасників здійснюють відділення товар підприємницьку діяльність і несуть зза його зобов’язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном на яке законом може бути звернено стягнення); повне товариство (госп товариство всі учасники якого відповідно до вкладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від інші товариства і несуть дод солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариством усім своїм майном).Кооперативи-добровільні обєднання громадян які можуть вирішувати такі питання в галузях виробничі споживчі житлові та інші.Організаційно правові форми обєднання підприємств: 1. асоціація-договірне обєднання ств з метою постійної координації госп діяльності підприємств що об’єднались шляхом централізації однієї або кількох виробн. функцій розвитку спеціалізації і кооперації виробництва організації спільних виробн. на основі обєднання учасників фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення потреб учасників асоціації. У статуті асоціації повинно бути назначене що вона є госп асоціацією. Асоціація не має право втручатися у госп діяльність підприємств-учасників асоціацій. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти її інтереси у відносинами з органами влади іншими підпр та організаціями. 2.корпорація визначається договірне обєднання ств на основі поєднання виробничих наукових і комерційних інтересів підприємств що обєдналися з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органами управління корпорації. 3. консорціум-тимчасове статутне обєднання підпр для досягненням його учасників певної спільної госп мети (реалізації цільових програм науково-технічних будівельних проектів тощо). Консорціум викор кошти якими його наділяють учасники централізовані ресурси виділені на фінансування відповідної програми а також кошти що надходять з інших джерел в порядку визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність. 4. консерм визн статути обєднання підпр а також інших організацій на основі фінансової залежності від 1 або групи учасників обєднання з централізації функцій науково технічного і виробн. розв інвестиційної фінансової зовн ек та іншої діяльності. Учасники консерму наділяють його частини своїм повноваженням у тому числі права представляти її інтересних відносинах з органами влади іншими підпр та організаціями. Учасники консерму не можуть бути одночасно учасниками іншого консерму. 4. асоційовані підприємства-група суб’єктів госп-юридичних осіб пов’язаних між собою відносинами ек та організаційної залежності у формі участі в статутному капіталі. Залежність від асоційованими підпр може бути простою і вирішальною. Проста залежність між асоційованими підпр виникає у разі якщо одна з них має можливість блокувати прийняття рішень інших підприємств які повинні прийматися відповідно до закону закону або установчим документом цьогопідпр. Вирішальна між асоціативними підпр виникає у разі якщо між підпр встановлюються відносини контролю підпорядкування переважної участі контролюючих підпр статутному капіталі або загальних зборах чи інших підпр зокрема володіння контрольних пакетів акцій. Відносини вирішальної залежності можуть встановлюватися за умови отримані згоди відповідних органів антимонопольного комітету україни.