6. Питання для самоконтролю

1. Літературознавство як наука. Предмет, мета, завдання.

2. Комплекс основних літературознавчих дисциплін.

3. Комплекс допоміжних літературознавчих дисциплін.

4. Мистецтво та його види.

5. Мистецтво слова серед інших мистецтв (за класифікацією Лессінга).

6. Мистецтво слова серед інших мистецтв (за класифікацією Гейзінги).

7. Мистецтво слова серед інших мистецтв (за рецепторною класифікацією мистецтв).

8. Художня література (красне письменство) як особливий вид мистецтва. Функції художньої літератури.

9. Класифікація літератури на роди і види за Арістотелем, Гегелем, Бєлінським.

10. Літературний рід.

11. Літературний вид/жанр.

12. Епос і епічні жанри.

13. Лірика і ліричні жанри.

14. Драма і драматичні жанри.

15. Міжродові і позародові жанри.

16. Тема, проблема, художня ідея, тенденція літературного твору.

17. Пафос та його види.

18. Фабула й сюжет. Співвідношення понять. Стадії розгортання сюжетує

19. Композиція. Сюжетні й позасюжетні елементи композиції.

20. Поняття художньої мови. Значення цього аспекту для вивчення творів красного письменства.

21. Тропи та їх основні різновиди: метафора, метонімія, епітет, синекдоха, гіпербола, літота, порівняння, перифраз, алегорія, олюднення (персоніфікація), іронія.

22. Стилістичні фігури. Основні класифікації фігур.

23. Фонічні засоби художньої мови (канонізовані і неканонізавані).

24. Віршування як розгалуження літературознавства.

25. Специфіка віршової мови. Багатозначність поняття «вірш».

26. Віршовий рядок як мінімальна одиниця віршової мови.

27. Віршовий ритм. Співвідношення понять «ритм» і «метр».

28. Системи віршування. Поняття «метр».

29. Силабічна та тонічна системи віршування. Ознаки.

30. Силабо-тонічна система віршування. Ознаки. Двоскладові і трискладові метри в силабо-тонічній системі віршування.

31. Міжсистемні форми віршування. Верлібр.

32. Рима та її різновиди. Функція рими у художньому тексті.

33. Строфа. Функції строфи в поетичному тексті.

34. Різновиди строф.

35. Літературний процес. Внутрішні чинники його розвитку.

36. Літературний процес. Зовнішні чинники розвитку літератури (літературні напрями, течії, угрупування тощо).

37. Стадіальність літературного розвитку. Періодизація.

38. Типи художньої творчості: міметична й неміметична.

39. Класицизм у літературі.

40. Бароко у літературі.

41. Романтизм у літературі.

42. Реалізм у літературі.

43. Натуралізм у літературі.

44. Модернізм і його три стадії розвитку (декаданс, власне модернізм, авангардизм).

45. Модернізм (у вузькому сенсі слова) і його стильові течі (символізм, імпресіонізм, акмеїзм).

46. Авангардизм і його стильові течії (абстракціонізм, кубізм, футуризм, дадаїзм, сюрреалізм, конструктивізм, експресіонізм.)

47. Символізм як літературна течія.

48. Імпресіонізм як літературна течія.

49. Акмеїзм як літературна течія.

50. Футуризм як літературна течія.

51. Експресіонізм як літературна течія.

52. Сюрреалізм як літературна течія.

7. Підсумковий контроль

Іспит з курсу «Вступ до літературознавства» проводиться в усній формі. Студенти отримують питання до іспиту у вигляді білетів (загальна кількість – 30). Кожен білет має три питання: 1) теоретичне питання, 2) визначення термінів (5 термінів) і 3) питання по першоджерелах.

Наприклад:

Білет № 1.

1. Літературознавство як наука. Комплекс літературознавчих дисциплін.

2. Дайте визначення термінів: метафора, трагікомедія, антитеза, асонанс, рубаї.

3. О. Потебня про внутрішню форму образу.

Відповідь на кожне питання оцінюється у 15 балів (третє питання – 10 балів). При цьому враховується повнота розкриття питання, знання змісту аналізованих творів та вміння орієнтуватись у загальній літературній ситуації та культурному контексті означеного в іспитових білетах періоду.