2. Витяг з навчального плану спеціальності

Форма навчання

Курс

Триместр

Всього годин

В тому числі

Форма підсумкового контролю

Аудиторних

самостійна робота студента

Іспит

залік

лекцій

практичних

консультацій

триместрова робота по дисципліні

курсова робота (проект)

Денна

1

1,2

108

28

28

2

50

-

+

№ з/п

Назви розділів та тем

Всього годин

За формами занять, годин

Форми контролю

Аудиторні

Самостійна робота студента

Лекційні

Практичні

1

Літературознавство як наука.

1) Літературознавство і мистецтво.

2) Літературознавство і інші наукові дисципліни.

3) Основні й допоміжні літературознавчі дисципліни.

4

2

-

2

контрольне опитування

2

Літературно-художня творчість як окремий вид мистецтва.

1) Література як вид художньої творчості.

2) Літературно-художній образ.

3) Літературно-художній твір.

12

4

4

4

контрольне опитування

3

Класифікація літературних творів на роди і жанри.

1) Епічний рід літератури.

2) Драматичний рід літератури.

3) Ліричний рід літератури.

8

2

2

4

контрольне опитування

4

Формозмістова єдність літературного твору.

1) Змістова організація літературно-художнього твору (тема, проблема, ідея, пафос).

2) Внутрішня форма (сюжет, система образів) літературного твору.

3) Зовнішня форма літературного твору (художнє мовлення).

4) Композиція літературного твору.

28

4

4

20

контрольна робота № 1

контрольна робота № 2

6

Версифікація.

1) Вірш і проза як два типи тексту.

2) Віршові системи

3) Принципи аналізу поетичного твору

18

4

4

10

контрольна робота № 3

7

Поняття про літературний процес.

1) Художній метод і індивідуальний стиль письменника.

2) Внутрішні фактори розвитку літературного процесу.

3) Види художньої взаємодії.

9

2

2

5

контрольне опитування

8

Стадіальність літературного процесу. 1) Архаїчний період розвитку літератури.

2) Художні системи періоду традиціоналізму (I ст. до н. е. – середини XVIII ст. н.е.)

3) Художні системи періоду індивідуально-авторських стилів ( другої половиниXVIII - ХХ ст.).

4) Основні тенденції розвитку сучасної літератури

25

9

11

5

Контрольна робота № 4

презентація

9

Основні підходи до вивчення літературних явищ.

2

-

2

Разом

108

27

27

52

№

Тема

Номер тижня

Кільк. годин

Реком. літ-ра

1

2

3

4

5

І триместр

1

Предмет літературознавства. Літературознавство серед інших мистецтвознавчих наук. Зв’язок літературознавства з іншими гуманітарними науками. Характеристика літературознавчих дисциплін: історія літератури, теорія літератури, літературна критика, компаративістика. Інші літературознавчі і дотичні дисципліни. Феномен мистецтва. Види мистецтва, їх походження, класифікація. Феномен літературної (мистецької) творчості.

1

2

1, 2, 3, 4, 6

2

Література як система. Класифікація літературних творів на роди і жанри. Основи класифікації літературних творів на роди і жанри. Поняття «жанру» і «жанрового різновиду». Жанротвірні чинники. Процес трансформації й дифузії (атрофії) жанрів у сучасній літературі.

3

2

1, 2, 3, 4, 6

3

Література як система. Класифікація літературних творів на роди і жанри. Принципи класифікації художніх творів на окремі жанри. Класифікація ліричних творів. Види епосу. Драма як явище літератури і як основа театрального мистецтва. Суміжні змістоформи.

5

2

1, 2, 3, 4, 6

4

Формозмістова єдність літературного твору. Поетика як одне з розгалужень літературознавства. Категорії «змісту» і «форми». Змістові чинники художньої форми. Формальні чинники художньої форми. Стиль як особливість організації формозмісту. Композиція твору.

7

2

1, 2, 3, 4, 6

5

Художня мова. Поняття про художню мову. Образність у широкому і вузькому сенсі. Лексичний рівень художньої мови. Тропи та їх різновиди. Синтаксичний рівень художньої мови. Стилістичні фігури. Фоніка. Поняття евфонії (милозвучність) і какофонії.

9

2

1, 2, 3, 4, 6

6

Особливості віршової мови. Віршоване мовлення як надзвичайно складне мовне явище. Дискусія навколо визначних чинників віршової мови. Верс (рядок) як мінімальна одиниця поезії. Чергування співмірних елементів поезії як джерело ритмічності тексту непризового характеру. Особливості лексичного складу, специфіка граматичної будови віршової мови. Додаткові (власне віршові) засоби виразності. Звукові можливості вірша. Явища алітерації, асонансу, анафори, епіфори. Рима як «канонізації» складної алітерації з асонансом в епіфорі. Строфіка. Різновиди строф.

11

2

1, 2, 3, 4, 6

7

Системи віршування. Квантитативне віршування, або музично-мовленнєве (античне віршування, аруз, деякі різновиди фольклору). Квалітативне віршування (силабічний та силабо-тонічний вірш). Проміжні системи (некласичний вірш): дольник, тактовик, акцентний вірш. Фольклорне віршування. Верлібр.

13

2

1, 2, 3, 4, 6

ІІ триместр

8

Основи наратології. Сутність наратології, основні поняття (наратив, нарація, наратор, нарататор). Три основні типи образу наратора (гомодієгетичний, гетеродієгетичний, екстрадієгетичний; співвіднесеність з поняттями «оповідач» і «розповідач»). Арістортелівське розуміння оповіді. Структура оповіді за В. Проппом. Оповідний дискурс Ж. Женетта; Р. Барта («п’ять кодів» для репродукції оповіді) та ін.

1

2

9

Літературний процес. Стадіальність літературного процесу. Поняття літературного процесу. Поняття «прогрес» і література. Закономірності та рушійні чинники літературного процесу. спадкоємність; літературна традиція і новаторство; відштовхування і запозичення; наслідування і пародіювання тощо.

Співвідношення понять стиль і метод. Поняття «напрям», «течія», «угруповання», «школи». Індивідуальний стиль письменника і великий стиль доби. Типи художньої творчості (міметичний і неміметичний) і напрями. Стадії розвитку літератури за С.С. Аверинцевим. Архаїчний період розвитку літератури. Художні системи періоду традиціоналізму (I ст. до н. е. – середина XVIII ст. н. е.)

Художні системи періоду індивідуально-авторських стилів (друга половинаXVIII - ХХ ст.). Основні тенденції розвитку сучасної літератури.

3

2

10

Літературні напрями в європейській культурі XVI - ХVIІ ст. Бароко і класицизм. Сентименталізм і романтизм. Реалізм і натуралізм.

5

2

11

Модернізм. Літературні напрями модернізму. Соціальні й філософські основи модернізму. Співвідношення понять модернізм і авангардизм. Авангардизм як антитрадиційне відгалуження модернізму (експресіонізм, дадаїзм, сюрреалізм, футуризм). Власне модерністські напрями: імажизм і імажинізм, екзистенціалізм, імпресіонізм, символізм, акмеїзм тощо.

7

2

12

Постмодернізм в літературі. Постмодернізм як цілісний комплекс мистецьких, філософських, епістемологічних науково-теоретичних уявлень (погляди Ж. Дерріди, Ж. Батая, Ж.-Ф. Ліотара, М. Фуко). Принципи повторюваності та сумісності форм буття і стиль художнього мислення з притаманними йому рисами еклектики, тяжінням до стилізації, цитування, переінакшення, ремінісценції, алюзії. Романи У. Еко «Ім'я троянди» (1980), П. Зюскінда «Запахи» (1985), Д. Апдайка «Версія Роджерса» (1985) як перші виразно постмодерністські.

9

2

13

Основні підходи до вивчення літературних явищ. Опис та аналіз. Літературознавчі інтерпретації (читацькі, есеїстські, художньо-творчі інтерпретації та власне літературознавчі). Дискусія навколо інтерпретації літературного твору. Ф.В. Шеллінґ про безконечну можливість інтерпретацій художніх творів («Система трансцендентального ідеалізму»). Формалісти і структуралісти про опозицію між поетикою та інтерпретацією (Цв. Тодоров про наукову поетику, Ю. Лотман, М. Гаспаров про літературознавство і інтерпретаторську діяльність тощо). Контекстуальне студіювання літературно-художнього твору.

11

2

14

Підсумкове заняття. Тестування.

13

Разом за І триместр

14 годин

Разом за ІІ триместр

13 годин

Разом за навчальний курс

24 годин