Теми рефератів Тематика рефератів з теми «Розвиток західноєвропейської теоретико-літературної думки від античності до хх ст.»

1. Аристотель як один із основоположників літературознавчої теорії.

2. «Дуалістична»концепція мистецтва Платона в його діалозі«Держава».

3. Погляди на літературу Квінта Горація Флакка.

4. «Поетичне мистецтво»Н.Буало як нормативна поетика епохи класицизму.

5. «Лаокоон, або про межі живопису та поезії»Лессінга як перша спроба обґрунтування художнього реалізму.

6. «Трактат про прекрасне»Д. Дідро.

7. Теоретичне обґрунтування романтизму Шілером («Листи про естетичне виховання людини», «Про наївну та сентиментальну поезію»).

8. Ідеї історизму в естетичних поглядах Гердера («Критичні ліси, або Міркування, що стосуються науки про прекрасне та мистецтва, за даними новітніх досліджень»).

9. І. Кант про мистецтво в «Критиці здібності судження».

10. Ф. Шелінг про мистецтво в «Філософії мистецтва».

11. Н.Буало та його «Мистецтво поетичне».

12. Теорія літературних родів у Гегеля.

13. Основні положення поетики М. Довгалевського.

14. Основа класифікація мистецтва за Г.Е. Лессінгом.

15. Й.В.Гете і Ф. Шиллер про епічну і драматичну поезію.

16. Конструювання окремих видів поезії за Ф. Шеллінгом.

17. І. Кант про мистецтво в «Критиці здібності судження».

18. Ф. Шелінг про мистецтво в «Філософії мистецтва».

19. Ф. Ніцше про «діонісійську» і «аполонівську» первини в «Походженні трагедії із духу музики».

20. Фройдівський підхід до розуміння природи мистецтва.

21. Ідеї А. Бергсона як чинник модернізації літературознавчої науки.

22. Теорія «колективного несвідомого» К.Г. Юнга та її значення для розуміння природи мистецтва.

23. Традиція і новаторство та елітарність мистецтва слова в критичній спадщині Т.С.Еліота.

24. Ігрова концепції культури Й. Гейзінги та її застосування до теорії літератури.

25. Х. Ортега-і-Гассет та його теорія «дегуманізації мистецтва».

26. Теорія роману Х. Ортеги-і-Гассета.

27. Основи літературознавчої теорії Н.Фрая.

28. Погляди на мистецтво слова М.Гайдеггера.

29. Ж.П. Сартр про мистецтво слова.

30. Погляди Л. Виготського на природу мистецтва.

31. У. Еко та його розуміння мистецтва слова.

32. К.Г. Юнг про відношення аналітичної психології до літературно-художньої творчості.

33. З. Фройд про джерела фантазування митця.

34. Теорія «нової драми» у висловлюваннях Б. Шоу про Г. Ібсена.

35. Проблема жанру в праці Цвєтана Тодорова «Поняття літератури та інші есе»

36. Роберт Барт про загальну міфологізацію літератури.

37. Концепція смерті автора в працях Р. Барта.

38. Концепція автора у праці М. Фуко «Що є автор?».

39. Ж.-П. Сартр про літературно-художню творчість.

40. М. Хайдеггер про джерела художньої творчості.

41. У. Еко про розвиток ідеї Прекрасного у середньовічній філософії («Еволюція середньовічної естетики»).

42. Проблема розуміннятаінтерпретації в герменевтиціГ.Г. Гадамера.

Тематика рефератів з питань теорії літератури в роботах українських та російських дослідників

43. О. Потебня як теоретик літератури.

44. Погляди О. Веселовського на поетику сюжетів.

45. І.Франко як теоретик літератури.

46. М. Бахтін та його погляди на епос і роман.

47. Вчення М. Бахтіна про хронотоп та його роль для розуміння сутності категорії «художнього світу».

48. Співвідношення «мистецтво – життя» як магістральна проблема естетики Бахтіна.

49. Проблема мовленнєвих жанрів в естетиці Михайла Бахтіна.

50. Теорія походження літературних родів О.М. Веселовського.

51. Жанрова теорія Г. М. Поспєлова.

52. Проблема літературного стилю у працях Д. Лихачова.

53. Проблема літературного стилю у працях Г.М. Поспєлова.

54. Проблема літературного стилю у працях В.В. Виноградова.

55. Проблема літературного стилю у працях О.Ф. Лосєва.

56. Проблема часу у науковій рецепції Бориса Успенського («Етюди про російську історію»).

57. Роль російської “формальної школи” у розвитку теорії літератури.

58. Філософсько-естетична концепція діалогічності мистецтва М.М.Бахтіна.

59. Концепція безособової психології мистецтва Л.С. Виготського.

60. І. Качуровський як віршознавець.

61. І. Качуровський як перекладач поетичних творів.

62. М. Гіршман про художню цілісність літературно-художнього твору.

6. Презентація виконується в комп’ютерній програмі Power Point Presentation і передбачає ілюстрований виклад певного фрагменту матеріалу. Всі види робіт виконуються в межах тематики курсу. Тема роботи обирається і формулюється студентом самостійно у межах матеріалу, передбаченого програмою навчальної дисципліни.