- •1. Наукова, життєва та народна психологія.
- •2. Парапсихологія як джерело знань про психіку.
- •3. Розвиток наукових знань про природу психіки.
- •4. Виникнення і становлення психіки в процесі еволюції.
- •5. Мозок і психіка.
- •6. Принципи психологічної науки.
- •7. Методи наукової психології.
- •8. Психологія в системі наук.
- •9. Галузі психології.
- •10. Індивід, людина, особистість, індивідуальність, суб’єкт.
- •11. Психологічна структура особистості.
- •12. Активність особистості та її джерела.
- •13. Потреби і мотиви. Класифікація потреб.
- •14. Мотиви та цілі діяльності.
- •15. Класифікація мотивів поведінки.
- •16. Спрямованість особистості.
- •17. Дослідження розвитку особистості в психологічній науці.
- •19. Періодизація психічного розвитку та етапи життєвого шляху особистості.
- •20. Поняття про відчуття та сприймання як початкової ланки пізнавального процесу.
- •21. Нейрофізіологічні механізми відчуттів та сприймання.
- •22. Властивості й закономірності відчуттів та сприймання.
- •23. Відчуття та сприймання як активні процеси пошуку й обробки інформації.
- •24. Дослідження зорових відчуттів. Ілюзії сприймання. (хз)
- •25. Поняття про пам'ять.
- •51. Поняття про уяву. Види і прийоми уяви.
- •52. Фізіологічні основи уяви.
- •53. Уява та органічні процеси.
- •54. Уява і фантазія.
- •55. Розвиток уяви.
- •56. Поняття про творчість. Творчість як розв’язування творчих задач.
- •57. Творче натхнення.
- •58. Психологічні проблеми навчання творчості. Творчій тренінг.
- •59. Поняття про емоції та почуття.
- •60. Класифікація емоцій і почуттів.
- •61. Структура емоційної сфери людини.
- •62. Поняття про волю. Стадії вольової дії.
- •63. Вольові якості людини.
- •64. Дослідження вольової саморегуляції
- •65. Дослідження емоційних станів і настроїв
- •66. Поняття про темперамент.
- •67. Природна основа темпераменту.
- •68. Характеристика типів темпераменту.
- •69. Темперамент і особистість.
- •70. Поняття про характер.
- •71. Структура характеру.
- •72. Акцентуації характеру.
- •73. Формування характеру.
- •75. Структура і види здібностей.
- •76. Дослідження типу темпераменту.
- •77. Дослідження характеру особистості.
- •78. Міжособистісні стосунки.
- •79. Привабливість і взаємовплив.
- •80. Механізми взаємовпливу.
- •81. Типи міжособистісних стосунків.
- •82. Спілкування як комунікація.
- •83. Функції спілкування.
- •84. Невербальна комунікація.
- •85. Вербальна комунікація.
- •86. Сумісність та спрацьованість.
- •87. Конфліктні ситуації та шляхи їх розв’язання.
- •88. Діагностика психологічного клімату в групі.
- •89. Основні положення психологічної теорії діяльності.
- •90. Психомоторика в складі діяльності.
- •91. Етапи формування сенсомоторних навичок.
- •92. Індивідуальний стиль діяльності та професійна працездатність.
- •93. Загальні ознаки ісд.
13. Потреби і мотиви. Класифікація потреб.
Потреби, притаманні людині, можна поділити на базові, похідні та вищі. 1. Базові потреби — це потреби в матеріальних умовах і засобах життя, у спілкуванні, пізнанні, діяльності й відпочинку. 2. Похідні потреби — формуються на основі базових, до них належать естетичні потреби, потреба у навчанні.3. Вищі потреби включають, насамперед, потреби у творчості й творчій праці. Потреба — це нестаток суб'єкта в чомусь конкретному, а мотив — обгрунтування рішення задовольнити або не задовольнити зазначену потребу в даному об'єктивному і суб'єктивному середовищі. Мотивом може стати тільки усвідомлена потреба і тільки в тому разі, якщо задоволення цієї конкретної потреби, багаторазово проходячи через етап мотивації, безпосередньо переходить у дію.
14. Мотиви та цілі діяльності.
Мотиви діяльності людини пов'язані з її цілями. Цілі й мотиви дій можуть збігатися. Наприклад, якщо студента спонукає до виконання лабораторної роботи прагнення засвоїти певні знання або навички, то тут ціль і мотив його дій збігаються. Якщо студент керується у своїх діях не стільки інтересом до змісту, скільки прагненням одержати позитивну оцінку або уникнути неприємностей за невиконання завдання, то мотив і безпосередня ціль його діяльності явно нетотожні.
На відміну від цілей, далеко не всі мотиви актуально усвідомлюються людиною. Поряд із добре усвідомленими інтересами, прагненнями, переконаннями у психічному житті людини мають місце й такі особистісні тенденції та установки, які недостатньо адекватно усвідомлюються, що зумовлює викривлення у світобаченні, у поведінці.
15. Класифікація мотивів поведінки.
Під інтересами розуміються мотиви, у яких втілюються емоційно забарвлені пізнавальні потреби особистості. Інтерес є не що інше, як емоційно забарвлена інтелектуальна вибірковість; інтерес виникає тоді, коли його об'єкт викликає емоційний відгук. В інтересі поєднуються емоційне та раціональне.
Безпосередні інтереси пов'язані, передусім, з емоційною привабливістю діяльності, спрямованої на відповідний об'єкт. Опосередковані інтереси стосуються результату діяльності. В них переважає компонент розуму. Безпосередні та опосередковані інтереси тісно пов'язані між собою. Прагнення — це мотиви, в яких виявляються потреби особистості в умовах спеціально організованої її діяльності.
16. Спрямованість особистості.
Спрямованість — одна з найістотніших сторін особистості, що характеризують її мотиваційну сферу, її ініціативну поведінку, яка виходить за межі пасивних реакцій на зовнішні подразники. Під спрямованістю розуміють систему домінуючих мотивів. Спрямованість на взаємодію спостерігається у тих випадках, коли вчинки людини визначаються потребою у спілкуванні, прагненням підтримувати добрі стосунки з колегами. Спрямованість на завдання відображає перевагу мотивів, які породжуються діяльністю, інтерес до процесу праці, безкорисливе прагнення до опанування нових навичок та умінь. Спрямованість на себе характеризується перевагою мотивів досягнення особистого добробуту, прагненням підтвердити особисту першість та престиж.