5. Умови прийняття та загальна характеристика Господарського Кодексу України

ГКУ прийнятий 16 січня 2003 року, розроблений відповідно до Концепції судово-правової реформи в Україні, схваленої Постановою ВРУ від 28.04.1992 року (набув чиннсоіті 01.01.2003 року одночасно з ЦКУ). ГКУ визначає основи господарювання, які базуються на різноманітності суб’єктів господарювання, різних форма власності та мають на меті утвердження оптимального суспільного господарського порядку в сферу національної економіки. Складається з 9 розділів, , 41 глав, 418 статей. (1. осн засади госп д-сті, 2 субєкти госп-я, 3. майнова основа госп-я, 4. госп зобов’язання, 5. відповідальність за право поруш у сфері госп., 6. особл правового регул в окремих галузях госп., 7. зовнішньоекономічна діяльність, 8. спеціал режими госп, 9. Прикінцеві положення. ГКУ має на меті забезпечити зростання ділової активності суб госп, розвиток підприємництва, утвердити суспільний госп порядок в економ системі України, сприяти гармонізації з іншими економ системами.

Тема 3: умови заснування, здійснення та припинення господарської діяльності

1. Поняття та види організаційних форм госп д-сті в Укр. Орг-правові форми суб’єктів госп.

Орган-правова форма – це сукупність установлених у з-н-ві істотних та неістотних ознак, які дають підставу відрізняти один юридичний об’єкт від іншого. Основною організаційною формою господарювання є підприємство, як самостійний суб’єкт господарювання, створений для задоволення суспільних та особистих потреб, шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торгівельної та ін. діяльності в порядку передбаченому ГКУ та ін. ЗУ. Самі поняття «вид» та орг.-пр форма підприємства співвідносяться між собою як частина і ціле, адже орг.-пр форма є підсумковою юр конструкцією, в якій інтегровано усі ознаки підприємства, що виступають критерієм відокремлення їх видових угрупувань.

2. Загальні та спеціальні умови створення суб’єктів господарювання

Субєкти господарювання вважаються створеними з дня його державної реєстрації. ЗАГ порядок: за рішенням власника майна або уповноваженого ним органу. Уповноважені органи, які можуть бути засновниками підприємств, визначаються власниками. (міністерства, держ комітети, інші центр орг. Держ вик вл. Вони приймають рішення про ств держ підприємств, затверджують статути і контролюють їх дотримання та розривають контракти з керівниками підприємств, контролюють ефективність використання закріпленою за підприємствами майна, його збереження. Щодо підприємств комун власності, уповноваж орг. Є сіл, сел., міські держ адміністрації. Спец порядок: у випадках спец передбач з-н-м: за рішенням органів, організацій, громадян. Так в окремих випадках функції й повноваження щодо утворення держ унітарних підприємств КМУ делегує господарським обєднанням: корпораціями.

3. Державна реєстрація суб’єктів господарювання

СУбєкти господарювання підлягають реєстрації, крім випадків встановлених ГКУ. Зокрема згідно ч 17 ст 58 ГКУ не підлягають реєстрації структурні підрозділи госп організацій, суб’єкти господарювання лише повідомляє про їх відкриття реєстратора шляхом внесення додаткової інформації до своєї реєстраційної картки. Держ реєстрація суб госп – це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичної особи, а також вчинення дій, які передбачені законом, шляхом внесення відповідних записів до єдиного державного реєстру.