6. Підприємництво, як основна форма господарювання: поняття, ознаки. Право на підприємництво, як майнове право.

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик госп д-сть, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємством) з метою досягнення економ і соц. Результатів та одержання прибутку. Осн. Рисами ПД, що відрізн її від некомерц є: - наявність мети отримання прибутку; - ініціативність, що забезпечую пошук і запровадження новітніх технологій, нових госп зв’язків; - ризиковий характер такої д-сті; - власна відповідальність підприємця у разі невиконання д-сті, невдалого вибору контрагентів; - самостійність здійснення госп д-сті.

7. Принципи господарювання:

а) забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб’єктів господарювання; б) свобода ПД у межах, встановлених (визначених) законом; в) вільний рух капіталів товарів та послуг на території україни; г) захист нац. Товаровиробника; д) заборона незаконного втручення органів держ влади та орг. М.с., їх посадових осіб у госп відносини. е) обмеження держ регулювання економічних процесів у зв’язку з необхідність забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємстві, екологічного захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави.

Тема 2: господарське законодавство

1. Поняття господарського законодавства, та його особливості

Госп з-н-во – це сукупність НПА і правових норм, які регул відносини, щодо безпосереднього здійснення госп д-сті та управління такою д-стю. Госп з-н-ву притаманна низка ознак: 1. значна розгалуженість і присутність великої кількості НПА : для цього є об’єктивні і суб’єктивні причини; 2. перевага в госп з-н-ві комплексних НПА (містять норми правовового регулювання, страхування, інвестування, госп товариств); 3. кодифікованість госп з-н-ва ( єдиним стрижнем є ГКУ, прийнятий 16 січня 2003 року, вступив в чинність 1 січня 2003 року.; 4. наявність у госп з-н-ві значної кількості НА обмеженої сфери дії – відомчих, регіональних, локальних.

2. Поняття і види актів господарського законодавства

Нормативний акт госп з-н-ва – це офіційний письмовий документ компетентного органу держави, який є джерелом норм госп права, тобто встановлює або припиняє норми госп права. ВИДИ: 1. За юр силою: - головні; - міжнародні договори; - госп закони ( загальні (ГК, ЦК), закони про види і правовий статус суб’єктів господарювання, закони про окремі види госп діяльності); - законодавчі акти (постанови ВРУ, декрети КМУ); - підзаконні НПА (укази ПУ, розпорядження ПУ, постанови та розпорядження КМУ, госп НА міністерств та ін. центр орг. Вик вл.). 2. За змістом норм: - акти, норми яких є заг. Правилами функціонування госп відносин.; - компетенційні акти, які визначають види суб’єктів госп-я та інших учасників госп відносин, а також інші права та обов’язки. – нормативні документи, що регулюють технічні параметри виробництва та його результати; - нормативні акти, що виражають норми-завдання Ще існують локальні та статутні НА. 3. Співвідношення актів загально-нормативного регулювання відомчих та локальних нормативних актів.

Актами господарського законодавства загального-нормативного регулювання є нормативно-правові акти, прийняті вищими органами державної влади і дія яких не обмежується певною сферою господ. відносин. До актів господ. законод. загально-нормативного регулювання відносять: 1)акти президента України; 2) акти Верховної Ради Укр; 3) акти КМУ. Відомчими актами госп з-н-ва є: акти міністерств, держ комітетів, інших центр органів держ влади та їх органів на місцях, місцевих органів держ викон влади. Відомчі акти госп з-н-ва видаються на виконання і в межах законів та актів загально-нормативного регулювання, спрямовані на усунення прогалин у правовому регулюванні госп відносин. Локальний акт – господарського з-н-ва закріплює індивідуально правовий статус суб’єктів господарювання юридичної особи, приймається вищим органом управління і є обов’язковим до виконання у цій юридичній особі а також іншими суб’єктами які вступають з нею в госп відносини.

4. Регуляторні акти: поняття, види, особливості. Регуляторний акт – це прийнятий уповноваженим регуляторним органом НПА, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання госп відносин, а також адмінвідносин між регуляторними органами або іншими орг. Держ вл та суб’єктами господарювання. За місцем у структурі господарського з-н-ва регулятивні акти поділ на два види: 1. нормативно –правові регулятивні акти, 2. інші офіційні письмові документи, які встановлюються, змінюються чи скасовують норми права , застосовуються не одноразово щодо невизначеного кола осіб.