ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Строк дії торгового патенту на здійснення цих видів діяльності становить 1 рік (12 місяців), причому можлива попередня оплата на наступні роки (але не більше ніж на три роки й за умови повної оплати вартості патентів під час їхнього одержання). При цьому плата за патент у випадку зміни його вартості нормативно-правовими актами перерахуванню не підлягає.

Облік плати за торгові патенти ведеться органом податкової служби по місцю його придбання.

Контрольні питання

1.Збори природоресурсного характеру.

2.Збори соціального характеру.

3.Інші загальнодержавні збори.

4.Плата за торговий патент.

232

Глава 32

Єдиний податок. Єдиний (фіксований) сільськогосподарський податок

§ 1. Єдиний податок

Сплатаєдиногоподаткуявляє собоюспрощенусистемуоподаткування, обліку і звітності, особливості застосування якої закріплені Указом Президента України від 3 липня 1998 року (у ред. від 28 червня 1999 року) «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва». Цей Указ був прийнятий з метою реалізації державної політики з питань розвитку і підтримки малого підприємництва. Застосування такої системи є найбільш поширеним способом оподаткування суб’єктів малого підприємництва, де таким суб’єктам надане право вибору між оподаткуванням за загальною чи спрощеною системою.

Згідно з вищезазначеним Указом, спрощена система вводиться для суб’єктів малого підприємництва: фізичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи, і юридичних осіб — будь-якої організаційно-правової форми і форми власності. Однак, згідно з п. 7 Указу не можуть бути платниками єдиного податку:

–суб’єктипідприємницькоїдіяльності, дляроботиякихвідповідно до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» необхідне придбання спеціального патенту;

–довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансовокредитні і небанківські фінансові організації;

–суб’єкти підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частини, щоналежатьюридичнимособам— учасникамізасновникам даних суб’єктів, що не є суб’єктами малого підприємництва, перевищують 25 %;

–фізичні особи — приватні підприємці, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлюлікеро-горілчанимиітютюновимивиробами, атакожпально-

мастильними матеріалами, тощо.

233

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Зазначимо, що Указом закріплений вичерпний перелік податків

ізборів, які не сплачує суб’єкт, що є платником єдиного податку:

1)податку на додану вартість, крім випадків, коли суб’єкт самостійно приймає рішення бути платником такого податку, або коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 %;

2)податку на прибуток підприємств;

3)податку на доходи фізичних осіб;

4)плати (податку) за землю;

5)збору за спеціальне використання природних ресурсів;

6)збору на обов’язкове соціальне страхування;

7)збору до Державного інноваційного фонду;

8)збору на обов’язкове соціальне страхування;

9)відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт

іутримання автомобільних доріг загального користування України;

10)комунального податку;

11)податку на промисел1;

12)збору на обов’язкове державне пенсійне страхування;

13)зборузавидачурішеньнарозміщенняоб’єктівторгівліісфери послуг;

14)внесків у Фонд України соціального захисту інвалідів2;

15)внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення;

16)плати за патенти відповідно до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Інші податки і збори (обов’язкові платежі), передбачені статтями 14, 15 Закону України від 18 лютого 1997 року «Про систему оподаткування», сплачуютьсясуб’єктами, якіперейшлинаспрощенусистему оподатковування, обліку і звітності у загальному порядку.

Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладаютьсяєдиним податком, невключаються доскладусукупного оподаткованого доходу за підсумками звітного року такого платника й осіб, які перебувають із ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку за-

1Звільнення від сплати цього податку не можна розглядати як реальне, оскільки суб’єктималогопідприємництваніякнеможутьбутиплатникамиподаткунапромисел згідно зі ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про податок на промисел».

2ВнескиуФондсоціальногозахистуінвалідівмаютьхарактерштрафнихсанкцій за нестворення робочих місць для інвалідів, а не характер податкових обов’язкових платежів, які закріплені Законом України «Про систему оподаткування».

234

Глава 32.Єдиний податок. Єдиний (фіксований) сільськогосподарський податок

гальнихподатковихзобов’язаньяксамогоплатникаподатку, такіосіб, щоперебуваютьізнимутрудовихвідносинах, включаючичленівйого родини, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Спрощена система оподаткування, обліку і звітності для юридичних і фізичних осіб має деякі особливості, тому їх необхідно розглянути окремо.

§2. Юридичні особи як платники єдиного податку

Дляпереходунаспрощенусистемуоподатковування, облікуізвітності юридичні особи — суб’єкти малого підприємництва будь-якої організаційно-правовоїформиіформивласності, повиннівідповідати такими критеріям:

а) заріксередньообліковачисельністьпрацюючихутакогосуб’єкта не повинна перевищувати 50 осіб;

б) розмір виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не повинен перевищувати 1 млн гривень.

Юридична особа самостійно обирає одну з таких ставок єдиного податку:

1)6 % сумивиручкивідреалізаціїпродукції(товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору в разі сплати податку на додану вартість;

2)10% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Сплата єдиного податку юридичними особами здійснюється щомісяця не пізніше 20 числа наступного за звітним місяця.

Необхідно зазначити, що юридичні особи, що перейшли на спрощену систему оподаткування, не мають права застосовувати інші способирозрахунківзавідпущенупродукцію, крімготівковогоібезготівковогорозрахункугрошима. Виходячизцього, приздійсненніпідприємницької діяльності юридичними особами, які оподатковуються єдиним податком, не можна робити операції, що податковими органами можуть бути кваліфіковані як бартерні.

ВідповіднодоНаказуДержавноїподатковоїадміністраціїУкраїни від 13 жовтня 1998 року у ред. від 2 жовтня 1999 року «Про порядок ве-

235

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

денняКнигиоблікудоходівівитратсуб’єктамалогопідприємництва— юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» платник єдиного податку — юридична особа зобов’язанавестиКнигуоблікудоходівівитрат, вякійухронологічній послідовностінапідставіпервиннихдокументівздійснюютьсязаписи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді. Ця Книга в обов’язковому порядку реєструється в податкових органах.

У разі порушення умов переходу на спрощену систему оподаткування юридичні особи зобов’язані повернутися до загальної системи оподаткування з кварталу, наступного за тим, у якому було допущено таке порушення.

§3. Фізичні особи як платники єдиного податку

Перейтинаспрощенусистемуоподаткуванняможутьфізичніособи — підприємці, що відповідають таким вимогам:

а) у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх родини, протягом року перебуває не більш десяти чоловік;

б) розмір виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тисяч гривень.

Ставки єдиного податку для приватного підприємця встановлюються місцевими радами залежно від виду діяльності і становлять від 20 до 200 гривень на місяць. Розмір ставки залежить не від отриманого доходу, як у юридичних осіб, а винятково від виду діяльності. Причому в різних регіонах України ставки єдиного податку для фізичних осіб, а також перелік видів діяльності, що підлягають оподаткуванню, можуть бути різні. Періодичність зміни таких ставок законодавчо не встановлена.

Якщо підприємець використовує працю найманих робітників, то ставка податку збільшується на 50 % за кожного працівника (включаючи членів його родини).

У випадку якщо підприємець здійснює декілька видів діяльності, що оподатковуються за різними ставками, то йому видається одне посвідчення, а єдиний податок установлюється за більшою ставкою по цих видах діяльності, установленою місцевою радою за місцем державної реєстрації такого суб’єкта, причому незалежно від того, здій-

236

Глава 32.Єдиний податок. Єдиний (фіксований) сільськогосподарський податок

снює він підприємницьку діяльність на всій території України чи тількизамісцемдержавноїреєстрації. Зазначимо, щоУказневстановлює територіального обмеження здійснення оподаткування підприємницькоїдіяльностізаспрощеноюсистемою. Виходячизцього, якщо фізична особа як підприємець зареєстрований за місцем проживання, аздійснюєпідприємницькудіяльністьвіншомумісці, тоїйнепотрібно повторно реєструватися як суб’єкт підприємницької діяльності за місцем її вчинення.

Строки сплати єдиного податку для фізичних і юридичних осіб відповідно до Указу збігаються. Фізичними особами єдиний податок сплачується щомісяця не пізніше 20-го числа наступного місяця.

При дотриманні всіх обов’язкових умов, закріплених законодавством, фізична особа — підприємець, як і юридична, має право один разнаріксамостійнообратиспрощенийспосібоподаткуванняйодержати посвідчення про сплату єдиного податку.

ВідповіднодоУказусуб’єктималогопідприємництва— платники єдиного податку можуть відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності і повернутися до загальної системи оподаткування з початку наступного звітного кварталу. Для цього подається відповідна заява до податкового органу не пізніше 15 днів до закінчення попереднього звітного кварталу.

Зазначимо, що перехід на спрощену систему оподаткування не означає автоматичного зменшення податкового тягаря. Тому, приймаючи рішення про перехід на таку систему, необхідно враховувати безліч факторів, серед яких особливе місце займає рентабельність здійснення тих чи інших видів підприємницької діяльності.

§4. Фіксований сільськогосподарський податок

Сплата єдиного (фіксованого) сільськогосподарського податку в даний час являє собою спеціальну систему оподаткування. Цей податок виник на початку 1998 року. Однак у 1998 році його справляння передбачалося у порядку експерименту не на всій території України, а тільки в декількох районах: Глобинському районі Полтавської області, Старобешівському районі Донецької області, Ужгородському районі Закарпатської області. Починаючи з 1 січня 1999 року на під-

237

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

ставі Закону України від 17 грудня 1998 року «Про фіксований сільськогосподарський податок» справляння фіксованого сільськогосподарського податку здійснюється на всій території України.

Єдиний сільськогосподарський податок є загальнодержавним податкоміявляєсобоюплатіж, щопоглинаєсукупністьподатківізборів (обов’язковихплатежів), якісплачуютьсяубюджетиідержавніцільові фонди, а саме:

–податок на прибуток підприємств;

–плату (податок) за землю;

–комунальний податок;

–збірзагеологорозвідувальніроботи, виконанізарахунокДержавного бюджету;

–плату за придбання торгового патенту на здійснення торгової діяльності;

–збір за спеціальне водокористування.

Інші податки та збори, визначені Законом України від 18 лютого 1997 року «Про систему оподаткування» сплачуються на загальних підставах.

Цей податок може сплачуватися як у грошовій, так і у натуральній формі. Сільськогосподарські товаровиробники мають право вибору самеформисплатифіксованогоподатку: абогрошовимикоштами, або у вигляді постачань сільськогосподарської продукції заготівельним

іпереробним підприємствам і організаціям, з якими районна адміністрація укладає договори за їх наступним узгодженням з відповідною районною радою.

Кількістьсільськогосподарськоїпродукції, щопоставляєтьсяврахунок фіксованого сільськогосподарського податку, визначається виходячизнарахованоїдосплативзвітномуперіодісумитакогоподатку

ідоговірної ціни (але не нижче біржової ціни за винятком витрат, пов’язанихізодержаннямпродукції) напродукцію, якапоставляється в рахунок сплати податку на дату проведення оплати.

Платниками фіксованого податку є сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянськітаіншігосподарства, якізаймаютьсявиробництвом тазбутомсільськогосподарськоїпродукції, атакожрибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках таводосховищах), у якихсума, одержанавідреалізаціїсільськогоспо-

238

Глава 32.Єдиний податок. Єдиний (фіксований) сільськогосподарський податок

дарської продукції власного виробництва та продукції її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 % загальної суми валового доходу. У разі коли у звітному податковому періоді валовий дохід від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить менше 75 % загальної суми валового доходу, підприємство сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних підставах. Зміна порядку сплати податків і зборів протягом звітного (податкового) року не допускається.

Об’єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданихйомувкористування, утомучисліінаумовахоренди, атакож земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках, водосховищах).

Ставка фіксованого податку встановлюється по областях з кожного гектара сільськогосподарських угідь у процентному відношенні до їхгрошовоїоцінкиутакихрозмірах: дляріллі, сіножатейіпасовищ— 0,15; для багаторічних насаджень — 0,09; для земель водного фонду, яківикористовуютьсярибницькими, рибальськимитариболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніхводоймах(озерах, ставках, водосховищах) — 0,45 % грошової оцінки одиниці площі ріллі по областях та Автономній Республіці Крим.

Грошова оцінка сільськогосподарських угідь може уточнюватися в разі потреби відповідно до законодавства.

Сплата фіксованого податку провадиться щомісяця до 20 числа місяця, наступного за звітним у розмірі третини суми податку, розрахованої на кожен квартал від річної суми податку, у таких розмірах: у 1-му кварталі — 10 %, у 2-му — 10 %, у 3-му — 50 %, у 4-му — 30 %.

Постачання зерна у рахунок фіксованого податку здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками у визначені ними за узгодженням з районною адміністрацією строки, але не пізніше 15 жовтня — із продукції ранніх зернових культур, до 1 грудня — із продукції пізніх зернових і технічних культур, а постачання продукції тваринництва — щомісяця, але не пізніше останнього дня поточного місяця.

239