міністерство освіти І НАУКИ україни

Національна юридична академія україни

імені ярослава мудрого

навчально-методичний

посібник

ДЛЯ самостійної роботи

та семінарських занять

з навчальної дисципліни

“політологія”

(відповідно до вимог ЕСТS)

для студентів ІV курсу

денних факультетів

Харків

2008

Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та семінарських занять з навчальної дисципліни “Політологія” (відповідно до вимог ЕСТS) для студентів ІV курсу денних факультетів / Уклад.: М.П. Требін, Л.М. Герасіна, О. М. Сахань та ін. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. – 53 с.

У к л а д а ч і: М.П. Требін,

Л.М. Герасіна,

О.М. Сахань,

Г.Ю. Васильєв,

О.В. Волянська,

В.Я. Зимогляд,

І.В. Підкуркова,

О.В. Ставицька

Рекомендовано до видання редакційно-видавничою радою академії (протокол № 6 від 25.09.2008 р.)

© Національна юридична академія України, 2008

З М І С Т

1. Вступ……………………………………………………….…...3

2. Загальний розрахунок годин лекцій, семінарських

занять та самостійної роботи з політології………..................6

3. Плани семінарських занять та самостійної роботи

з навчальної дисципліни “Політологія”...….………………...8

4. Поточний (модульний) та підсумковий

контроль знань студентів………………………………….....14

5. Індивідуальна робота студентів..................…………….........16

6. Критерії оцінювання успішності студентів………………....17

7. Контрольні питання для підготовки до іспиту

з навчальної дисципліни “Політологія”……………………..19

8. Словник основних термінів………………………………......24

9. Список рекомендованої літератури……………………….....51

1. Вступ

Політологія є навчальною дисципліною циклу гуманітарних і соціально-економічних дисциплін освітньо-професійної програми за спеціальністю “правознавство”.

Політологія вивчає політичну сферу життя суспільства: політику, політичні відносини й процеси, політичну культуру, політичні системи й режими, політичні партії та суспільно-політичні рухи, класи, соціальні групи, клани, еліти, їх інтереси, форми діяльності в політиці, методи боротьби за владу тощо. Предмет політології має тісні зв’язки з предметом юридичної науки, особливо з таких питань, як держава, влада, право, закони, демократія, незалежність, відповідальність, юридична культура, права людини, вибори, суспільний і державний лад та з багатьох інших.

Мета вивчення політології – розширення та збагачення знань студентів-юристів, посилення теоретико-методологічної і професійної підготовки тих, кому доведеться освоювати складну політико-правову дійсність, приймати рішення в різних колізійних ситуаціях, особливо тих, що стосуються долі людей, виступати в ролі активних суб’єктів політики й права. Вивчення політології – один із засобів сучасної соціалізації особи й формування політико-правової культури, залучення до демократичних цінностей. Курс політології повинен дати студенту-юристу необхідний мінімум знань про політичні реалії, норми політичної поведінки, політичні цінності; він має сприяти вихованню освічених людей, спроможних раціонально і критично давати оцінку політичним феноменам, робити усвідомлений політичний вибір. Знання основ політології необхідне для виконання багатьох функцій юриста, вирішення конкретних завдань юридичної діяльності.

У результаті поглибленого вивчення політології студенти повинні

знати:

– теоретико-методологічні підвалини політичної науки; володіти категоріями, поняттями й закономірностями політології;

– природу взаємозв’язку і взаємозалежності політики та права;

– історичну традицію генезису й розвитку світової політичної думки;

– теоретико-концептуальну структуру сучасної політологічної доктрини в розмаїтті зарубіжних і вітчизняної наукових шкіл;

– сутність найважливіших політичних феноменів: політики, політичної влади, лідерства, політичної системи і режиму, держави, ідеології, політичної культури та поведінки, політичних технологій тощо;

– систему політичних інститутів сучасності, що складають структурно-функціональний формат політичного буття;

– структуру і реальний вплив сучасних політичних àкторів (суб’єктів): політичних партій, рухів та їх лідерів, політичної еліти та істеблішменту, політико-правових інституцій держави;

– природу, форми й динаміку різноманітних політичних процесів, їх типологію, масштаби й наслідки;

– міжнародну політику і глобальні проблеми сучасності;

вміти:

– володіти методами аналізу, діагностики і прогнозування політичних явищ, процесів та подій в контексті досягнень сучасної політичної науки;

– аналізувати владу як субстанцію політики й засіб управління соціальними процесами. Оцінювати специфіку політико-владних відносин; орієнтуватися в проблемах легітимності, горизонтального й вертикального розподілу влади;

– формувати уявлення про еволюцію та типологію політичних систем, володіти законом “переходу” від тоталітаризму до демократії та ін.;

– визначити показники позитивної еволюції (чи кризи) політичної влади в сучасному суспільстві; формулювати засади прогресивних стратегій політичного розвитку щодо удосконалення конституційного ладу, політичних інститутів, електорального процесу тощо;

– зіставляти дійсну структуру політичних інтересів і очікувань українського населення відповідно до чинних політичних структур: партій, організацій, рухів, блоків, коаліцій тощо;

– формулювати й відстоювати власну політичну та правову позицію, працювати в умовах політичного плюралізму, сприяти толерантності й гармонізації всіх політичних зв’язків і міжпартійних відносин;

– орієнтуватися в міжнародних політичних процесах, оцінювати світові геополітичні проблеми, місце і роль України на міжнародній арені.

2. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ГОДИН

ЛЕКЦІЙ, СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

З ПОЛІТОЛОГІЇ

№

п/п

Тема

Всього годин

У тому числі

лекції

семінарські

заняття

самостійна робота

1

2

3

4

5

6

Змістовий модуль 1. Методологія і теорія політики – 54 год

1

Політологія як наука

7

2

2

3

2

Політична влада

7

2

2

3

3

Політична система

9

4

2

3

4

Суб’єкти та об’єкти політики.

Політична еліта

9

4

2

3

5

Політичне лідерство

7

2

2

3

6

Політична теорія держави

4

2

-

2

7

Громадянське суспільство

й політика

5

2

-

3

Змістовий модуль 2. Політична праксеологія – 54 год

8

Сфери реалізації політики

7

2

2

3

9

Політичні партії та громадсько-політичні рухи

9

4

2

3

Продовження

1

2

3

4

5

6

10

Політика та ідеологія

5

2

-

3

11

Політична культура

7

2

2

3

12

Політична поведінка та участь

5

2

-

3

13

Політичні технології

4

2

-

2

14

Політичний процес

6

2

2

2

15

Політологія міжнародних

відносин і глобалізація

5

2

-

3

Індивідуальна робота

12

-

-

-

Разом

108

36

18

42

3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ПОЛІТОЛОГІЯ”

1. Політологія як наука

П л а н

1. Політика як соціальний феномен. Політичні відносини, їх зміст та реалізація.

2. Предмет політології. Функції та методи політичної науки.

3. Основні історичні віхи розвитку політичної доктрини. Проблеми формування сучасної політичної науки.

Література: 1, 5, 6, 8, 9.

2. Політична влада

П л а н

1. Сутність та ознаки влади, її різновиди.

2. Розвиток теоретичних концептів влади в політології та соціології, психології й праві.

3. Структурно-функціональний аналіз політичної влади: суб’єкти та об’єкт, соціальні джерела, ресурси, функції.

4. Проблема легітимності та моральності політичної влади. Взаємодія політичного і правового в механізмі державної влади.

Література: 1, 6, 8, 9.

3. Політична система

П л а н

1. Політична система суспільства: сутність, структура, функції; її співвідношення з правовою, виборчою і партійною системами.

2. Типології політичних систем минулого й сучасності: автократія, тоталітаризм, демократія; відкриті системи й автаркії; геополітична й цивілізаційна типології тощо.

3. Демократія як політичний устрій, її типи. Проблеми демократичної модернізації України.

4. Політичні режими як система механізмів здійснення влади: ознаки та різновиди.

Література: 1, 6 – 11.

4.Суб’єкти та об’єкти політики.

Політична еліта

П л а н

1. Система суб’єктів політики.

2. Елітарні групи соціуму й політична сфера. Концепції елітизму в політології.

3. Сутність політичної еліти: ознаки, “рольовий” склад і функції. Структура еліти згідно з державними і владно-політичними статусами.

4. Механізми добору політичної еліти. Закон “циркуляції еліт” і проблема політичної наступності.

5. Еліта в політичному просторі України; форми політико-правової взаємодії “еліти влади” та контреліти.

Література: 1, 6, 8, 9.

5. Політичне лідерство

П л а н

1. Феномен лідерства: природа, функції, соціальні якості. Суспільно-історична місія політичних лідерів.

2. Типології (моделі, “образи”) політичних лідерів у суспільно-політичній практиці.

3. Система політичного лідерства як технологія: механізми впливу й різноманіття політичних практик.

4. Політичний стиль як детермінанта ефективного лідерства: “цезаризм”, “бонапартизм”, традиціоналізм, харизма, популізм, плутократія, політичний менеджмент тощо.

Література: 1, 8, 9.

6. Політична теорія держави

(для самостійної роботи)

П л а н

1. Держава як політичний інститут, її ознаки, функції, атрибути державного устрою.

2. Система політико-правових інститутів державності, їх структурна й функціональна характеристика.

3. Типології держав у політологічній доктрині. Принципи й риси правової та соціальної держави.

Література: 1, 6 – 10.

7. Громадянське суспільство й політика

(для самостійної роботи)

П л а н

1. Поняття громадянського суспільства, його ознаки та функції. Роль права у зростанні громадської свідомості й активності.

2. Структура громадянського суспільства: інститути, організації, рухи, асоціації, місцеве самоврядування тощо.

3. Особливості становлення громадянського суспільства в Україні. Демократичні практики соціуму в політичній сфері.

Література: 1, 2, 8, 9.

8. Сфери реалізації політики

П л а н

1. Соціальна політика. Соціально-економічні стратегії (програми) уряду, політичних партій та рухів України.

2. Правова політика держави: сутність, види, суб’єкти реалізації та методи здійснення.

3. Етнополітика. Політичний формат вирішення національного питання. Конституційні засади етнічної політики в Україні.

4. Інформаційна політика та її вплив на суспільне життя.

5. Сутність “геополітики” Геостратегії сучасних держав (континенталізм, атлантизм, євразійство, панамериканізм, панславізм тощо).

Література: 1, 3, 8, 9, 14.

9. Політичні партії та громадсько-політичні рухи

П л а н

1. Політична партія: ознаки, структура, функції. Типології сучасних партій.

2. Ідеологічна платформа партії та зміст партійної діяльності. Технології політичного представництва, конкуренції і співробітництва (коаліції, фракції, політичні блоки тощо).

3. Партійні системи сучасності. Особливості партійної системи України.

4. Громадсько-політичні рухи та організації, їх специфіка й відмінності від політичних партій.

Література: 1, 4, 6, 8 – 10, 12, 13.

10. Політика та ідеологія

(для самостійної роботи)

П л а н

1. Сутність ідеології, її вплив на процеси державотворення і політичну практику.

2. Сучасні ідеологічні системи: “демократичний соціалізм”, неолібералізм, неоконсерватизм, неокомунізм, неофашизм, солідаризм, клерикалізм, шовінізм, расизм тощо.

3. Ідеологічні течії в партійно-політичному житті сучасної України.

Література: 1, 8, 9.

11. Політична культура

П л а н

1. Політична культура: зміст, структура, функції. Механізм і фази політичної соціалізації.

2. Класифікації політичної культури. Політичні субкультури: чинники виникнення, специфіка, носії, типи.

3. Особливості розвитку політичної культури сучасного українського суспільства.

Література: 1, 2, 6 – 9.

12. Політична поведінка та участь

(для самостійної роботи)

П л а н

1. Політична поведінка: моделі, стереотипи, акти. Політичні статуси й політичні “ролі.”

2. Мотивація політичної активності та форми політичної участі. Абсентеїзм у політиці.

3. Особливості розвитку поведінки сучасного українства.

Література: 2, 8, 9.

13. Політичні технології

(для самостійної роботи)

П л а н

1. Сутність політичних технологій, їх різновиди.

2. Політичні кампанії – форми реалізації технологій політичного процесу: електоральна, позиціювання, плебісцитна, інформаційна, агітаційно-пропагандистська тощо.

3. Лобізм як технологія політичного тиску.

Література: 2, 5, 8, 9.

14. Політичний процес

П л а н

1. Політичний процес: динаміка і структура, головні форми і способи здійснення.

2. Види політичних процесів: порівняльний аналіз.

3. Структурна композиція та форми перебігу політичного процесу.

4. Конфлікт як специфічний феномен політичної конкуренції.

Література: 2, 6 – 9.

15. Політологія міжнародних відносин і глобалізація

(для самостійної роботи)

П л а н

1. Світова політика та її суб’єкти. Механізми функціонування системи міжнародних відносин та їх політична складова.

2. Зовнішньополітичні стратегії сучасних держав. Роль міжнародних організацій у формуванні світової політики.

3. Міжнародні пріоритети України. Проблеми національної безпеки й національного інтересу в зовнішній політиці.

4. Глобалізація сучасного світу: зміст, тенденції, наслідки. Глобальні проблеми людства.

Література: 5, 6, 8 – 10.

4. ПОТОЧНИЙ (МОДУЛЬНИЙ) ТА ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Опис предмета курсу “Політологія”

Курс

Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчального курсу (структура залікового кредиту)

Кількість кредитів ECTS: 3

Модулів: 3

Змістових

модулів: 2

Загальна кількість

годин: 108

Тижневих годин : 6

6.0601

“Право”

7.06001

“Спеціаліст”

Обов’язкова:

Модуль I

Лекцій: 36

Семінарські заняття:18

Модуль II

Індивідуальна робота: 12

Модуль III

Самостійна робота: 42

Види контролю: поточний модульний контроль, іспит

Оцінювання знань студентів з політології здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК). Загальним об’єктом оцінювання знань студентів є відповідні частини навчальної програми дисципліни “Політологія”, засвоєння якої перевіряється під час ПМК.

Завдання ПМК – перевірка розуміння й засвоєння навчального матеріалу змістового модуля, здатності осмислити зміст окремих тем чи розділу, умінь застосовувати отримані політологічні знання при вирішенні професійних завдань.

Об’єктами ПМК знань студентів з політології є: систематичність та активність роботи на лекціях, семінарських заняттях (відвідування відповідних форм навчального процесу, активність та рівень знань при обговоренні питань), виконання модульних контрольних завдань, інші форми робіт.

Оцінювання результатів ПМК здійснюється викладачем наприкінці вивчення кожного модуля.

Критеріями оцінювання ПМК є :

а) активність та рівень знань при обговоренні питань семінарських занять, відвідування відповідних форм навчального процесу, самостійне доопрацювання окремих тем чи питань, інші форми робіт (0 – 10 балів);

б) виконання контрольної роботи у формі тестування (0 – 10 балів). Перелік тестів, порядок і час їх складання, критерії оцінювання визначаються кафедрою і доводяться до відома студентів на початку навчального року, що передує їх проведенню.

Підсумковий бал за результатами ПМК оформляється під час останнього в навчальному семестрі семінарського заняття. Загальна кількість балів за ПМК складає 40 балів. Кожен модуль оцінюється у 20 балів. Результати ПМК знань студентів вносяться до відомості обліку поточної успішності. Вони є основою для визначення загальної успішності студента з дисципліни “Політологія” і враховуються (за необхідності) при виставленні балів за підсумковий контроль знань (ПКЗ).

У разі невиконання завдань ПМК з об’єктивних причин студенти мають право за дозволом декана (викладача) скласти їх не пізніше останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач.