Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Национальный юридический университет им. Ярослава Мудрого

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

porivnyannya

.doc

Скачиваний:

Добавлен:

07.03.2016

Размер:

144.38 Кб

Скачать

☆

1 / 21 2 > Следующая >>>

Фермерське –Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. – фермерське господарство має статус юридичної особи; –Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. – Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону. ---це сімейно-трудове обєднання. Членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. --Трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів. У разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом). – для членів фермерського господарства їх особиста праця повинна бути головною для них суспільно корисною формою праці; – для членів фермерського господарства діяльність за своїм головним змістом є процесом використання земельних ділянок як основного засобу виробництва; – майно фермерського господарства належить йому на праві власності; – головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа.			Особисте селянське це форма господарського виробництва аграрної продукції, що є основою господарської діяльності, пов’язаної з виробництвом, одержанням як додаткового прибутку (до заробітної плати працюючих, пенсій для пенсіонерів), так і основного прибутку громадянами, які не зайняті в суспільному виробництві; – має трудовий характер, де використовується особиста праця громадян, що ведуть особисте селянське господарство, та праця членів їх сімей; – це сукупність майна, яке належить громадянам на праві власності, спільної часткової або спільної сумісної власності; – це аграрний товаровиробник, якого можна використовувати на коопераційних засадах для виробництва аграрної продукції рослинного і тваринного походження; -це джерело задоволення культурно-побутових потреб громадян у сфері сільського (зеленого) туризму. Особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму. Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог цього Закону, законів України, інших нормативно-правових актів. Діяльність, пов'язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності. Для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.
		Виробничий		Обслуговуючий
		сільськогосподарський виробничий кооператив - сільськогосподарський кооператив, який утворюється шляхом об’єднання фізичних осіб, які є виробниками сільськогосподарської продукції, для провадження спільної виробничої або іншої господарської діяльності на засадах їх обов’язкової трудової участі з метою одержання прибутку;		сільськогосподарський обслуговуючий кооператив - сільськогосподарський кооператив, що утворюється шляхом об’єднання фізичних та/або юридичних осіб - виробників сільськогосподарської продукції для організації обслуговування, спрямованого на зменшення витрат та/або збільшення доходів членів цього кооперативу під час провадження ними сільськогосподарської діяльності та на захист їхніх економічних інтересів;
	Види	Немає розподілу на види		Залежно від виду діяльності сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи поділяються на переробні, заготівельно-збутові, постачальницькі та інші.
	Вид діяльності	провадження виробничої або іншої господарської діяльності		організація обслуговування, спрямована на зменшення витрат та/або збільшення доходів членів цього кооперативу під час провадження ними сільськогосподарської діяльності та на захист їхніх економічних інтересів
	Мета діяльності	Одержання прибутку для самого підприємства		Неприбуткова організація зменшення витрат та/або збільшення доходів членів цього кооперативу
	Особливості господарської діяльності	Сільськогосподарські виробничі кооперативи провадять господарську діяльність, основною метою якої є отримання прибутку, та реалізують свою продукцію за цінами, що встановлюються самостійно на договірних засадах з покупцем, і є суб’єктами підприємницької діяльності.		Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи здійснюють обслуговування своїх членів - виробників сільськогосподарської продукції, не маючи на меті одержання прибутку, і є неприбутковими організаціями.
	Участь у трудовій діяльності	Обовязкова трудова участь членів		Не передбачається
	Розподіл прибутку	Основний дохід членів є заробітна плата, яку вони отримують працюючі в кооперативі (кооперативні виплати є додатковим шляхом розподілу прибутку)		Між членами кооперативу пропорційно участі в господарські діяльності
		Членами сільськогосподарського виробничого кооперативу можуть бути фізичні особи, які виявили бажання об’єднатися для спільної виробничої діяльності на засадах обов’язкової трудової участі та внесли вступний внесок і пай у розмірах, визначених статутом кооперативу		Засновниками та членами сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу можуть бути виробники сільськогосподарської продукції - юридичні та/або фізичні особи, які зробили вступний і пайовий внески у розмірах, визначених загальними зборами кооперативу, дотримуються вимог статуту, мають право ухвального голосу та беруть участь у господарській діяльності кооперативу.

АТ

ДСП

Акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

- різновид господарського товариства;

-установчим документом на підставі якого функціонує АТ є статут

- спеціальне регулювання:

- поділ статутного капіталу на частки однакової номінальної вартості, що іменуються акціями;

- Акціонерне товариство не відповідає за зобов'язаннями акціонерів. До товариства та його органів не можуть

застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення акціонерами протиправних дій.

Акціонери не відповідають зазобов'язаннями товариства і

несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, тільки в

межах належних їм акцій. До акціонерів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення протиправних дій товариством або іншими акціонерами.

-Акціонери, які не повністю оплатили акції, у випадках, визначених статутом товариства, відповідають за зобов'язаннями товариства у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій.

-Акціонерне товариство може бути створене шляхом заснування або злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариства, державного (державних), комунального (комунальних) та інших підприємств у акціонерне товариство.

-Акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу,

уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.

- можливість створення AT однією особою

Акціонерне товариство може бути створене однією особою чи може складатися з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства.

- Засновниками акціонерного товариства визнаються держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти

комунальним майном, а також фізичні та/або юридичні особи, що прийняли рішення про його заснування.

---органи управління і контролю AT: вищий орган – загальні збори AT ; Наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

Виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) або одноосібним (директор, генеральний директор).

Д Для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства загальні збори можуть обирати

ревізійну комісію (ревізора).

---Мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного

товариства становить 1250 мінімальних заробітних плат виходячи із

ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення

(реєстрації) акціонерного товариства.

1) це самостійний суб’єкт господарювання в аграрному секторі економіки, який має статус юридичної особи — має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом;

2) створюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частки державного майна;

3) майно державного сільськогосподарського підприємства перебуває в державній власності і закріплюється за ним на праві господарського відання або оперативного управління;

4) діє на основі статуту, який затверджується власником майна суб’єкта господарювання чи його представником. У статуті містяться відомості про найменування і місцезнаходження підприємства, мету і предмет його діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків та збитків, органи управління та контролю, їх компетенцію, умови реорганізації та ліквідації суб’єкта господарювання;

5) це спеціалізовані сільськогосподарські підприємства (вони, як правило, володіють спеціальною правосуб’єктністю — спеціалізуються на виробництві однорідної продукції). Діяльність таких підприємств може бути спрямована не тільки на вирощування, перероблення та реалізацію сільськогосподарської продукції, а й на впровадженння національних і регіональних виробничих, науково-технічних програм щодо розвитку АПК в цілому;

6) безпосереднє керівництво державним сільськогосподарським підприємством здійснює директор, з яким власник укладає контрактну форму трудового договору;

7) реорганізація і ліквідація такого підприємства провадяться за рішенням власника.

С/г кооператив

АТ

сільськогосподарський кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які є виробниками сільськогосподарської продукції, що добровільно об’єдналися на основі членства для провадження спільної господарської та іншої діяльності, пов’язаної з виробництвом, переробкою, зберіганням, збутом, продажем продукції рослинництва, тваринництва, лісівництва чи рибництва, постачанням засобів виробництва і матеріально-технічних ресурсів членам цього кооперативу, наданням їм послуг з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування;

Потрібно розрізняти загальні (родові) ознаки кооперативу (характерні для всіх видів кооперативів) та специфічні (видові), які характеризують саме сільськогосподарські кооперативи.

Від інших добровільних об’єднань, зокрема, акціонерних та інших господарських товариств, кооперативи відрізняються тим, що є об’єднаннями насамперед осіб, тоді як господарські товариства це об’єднання майна та підприємницької діяльності. це не будь-яке об'єднання, а таке, яке базується на членстві. Існує і така риса кооперативу як рівноправність членів.

є пайовий характер майна обмеження виплат часток доходу на пай. Характерною ознакою кооперативу є і те, що розподіл прибутків відбувається незалежно від пайового внеску, який вніс член кооперативу, а визначається наслідками праці та тих господарських операцій, які здійснили через кооператив його члени. Істотною ознакою кооперативу є обов'язкова участь його членів в діяльності кооперативу. Залежно від виду діяльності кооперативи поділяються на: переробні, заготівельно-збутові, постачальницькі, сервісні та ін. До специфічних ознак належать: ведення сільськогосподарської діяльності або обслуговування її потреб; 2) розташування, як правило, у сільській місцевості.
На основі запропонованих дефініцій поняття кооперативу, інших положень кооперативного законодавства можна назвати такі загальні ознаки кооперативу:
1. Кооператив — це, насамперед, добровільне об’єднання.
Лише шляхом об’єднання окремі особи можуть досягти поставленої спільної мети, отримати прибуток, належно організувати працю, захистити свої інтереси. Проте не будь-яке об’єднання, можна назвати кооперативом (громадське об’єднання є теж добровільним об’єднанням громадян): кооператив відрізняється від інших об’єднань своєю персоналізованістю. Це означає, що кооператив — об’єднання людей, осіб, а не капіталів, на відміну від акціонерних та деяких інших господарських товариств, якими визнаються “підприємства, організації, установи, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об’єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку”. До кооперативу приймають осіб незалежно від їх матеріального становища. Крім того, успіх діяльності кооперативу дуже часто залежить від кількості його членів (чим їх більше, тим міцніший кооператив). В акціонерному товаристві не має значення, скільки є акціонерів. Важливо лише те, щоб був внесений потрібний капітал. У кооперативі капітал, на відміну від акціонерного товариства, відіграє другорядну роль.
2. Членський характер об’єднання.
Членами кооперативу можуть стати особи, котрі засновують його або ті, що вступають до нього вже після створення. Питання прийому в члени кооперативу вирішується загальними зборами. Акціонера не потрібно приймати товариства за тими вимогами, що стосуються членів кооперативу. Цією ознакою кооператив також відрізняється і від товариства з обмеженою відповідальністю, що має наперед визначений у договорі особовий склад. Зміна кількісного складу членів кооперативу ніяк не впливає на юридичне існування кооперативу (крім випадків, коли кількість членів стане меншою від встановленого законом мінімуму). Зміна ж особового складу товариства з обмеженою відповідальністю вимагає внесення відповідних змін до статуту”
3. Рівноправність членів, що означає не лише рівність прав, але й рівність обов’язків, однакову відповідальність, а головне — що кожен член кооперативу має лише один голос, незалежно від кількості внесених паїв. У акціонерному товаристві кожен акціонер має кількість голосів, відповідно до кількості акцій, які йому належать.
У кооперативі розмір паю не впливає на права члена кооперативу: всі мають однакові права і в управлінні кооперативом, і в користуванні тими вигодами, які він дає своїм членам.
4. Пайовий характер майна кооперативу; обмеження виплат часток доходу на пай.
Кожен член кооперативу має право на пай у майні кооперативу, який є його власністю. Право розпоряджатися своїм паєм на власний розсуд член кооперативу здобуває після припинення членства в кооперативі. У разі виходу з кооперативу громадянин має право на пай натурою, грішми або цінними паперами.
5. Розподіл прибутків кооперативу відбувається незалежно від паю, який вніс член кооперативу, а залежно від наслідків тих господарських операцій, які провів кооператив.
6. Головною метою діяльності кооперативу є не одержання високого прибутку на вкладений капітал, як у акціонерному товаристві, а збільшення доходів і добробуту своїх членів, зменшення їхніх витрат на споживання. Це означає, в основному, безприбутковий характер кооперативу, тобто, що “прибуток, створюваний внаслідок кооперативної діяльності, не акумулюватиметься на рахунку кооперативу безпосередньо, а розподілятиметься між його членами пропорційно ступеню використання своєї організації (обсягам реалізації, постачання, вартості отриманих послуг), що є принциповою ознакою будь-якої комерційної кооперативної організації”.
Мета кооперативу в організації праці — її полегшення шляхом об’єднання узгоджених зусиль (здебільшого — трудових).
7. Досягнення мети кооперативу за допомогою ведення спільної діяльності.
8. Обов’язкова участь членів кооперативу в його діяльності (трудова участь — у виробничих кооперативах, участь в господарських операціях — в обслуговуючих кооперативах)
Встановивши родові ознаки кооперативу, можна визначити його як таке добровільне, засноване на членстві об’єднання осіб для організації спільної діяльності на основі їх власної трудової участі чи участі в господарських операціях кооперативу, на базі належного йому на праві власності майна, і створене об’єднанням пайових внесків, метою якого є задоволення матеріальних та інших потреб його членів.
Головними ознаками, які визначають належність кооперативу до сільськогосподарського, вважають, по-перше, розташування його в сільській місцевості; по-друге, ведення сільського господарства, обслуговування його потреб або потреб сільського населення.
Визначення поняття сільського господарства (сільськогосподарського виробництва) дається в Законі України