4. Об'єкт запобігання злочинності, його поняття, характеристика, властивості, класифікація. Криміногенність об'єкта

Об'єкт - це явище, предмет, на які спрямована будь-яка діяльність, установа, підприємство, а також усе те, що є місцем діяльності.

Що стосується останнього, то викликає інтерес не стільки саме місце будь-якої діяльності, скільки сукупність явищ, процесів, фактів, які на ньому відбуваються (наприклад, місця концентрації кримінальних та інших антигромадських елементів: місця розпусти і звідництва, ринки, вокзали, клуби, злодійські кубла тощо).

Аналіз кримінологічної літератури і практики протидії злочинності показує, що об'єкт запобігання - це все те, на що повинна впливати система запобігання злочинності, щоб не допустити розвитку злочинних проявів.

З попереднього матеріалу видно, що об'єктом охоплюється неосяжне поле негативних явищ і процесів Матеріального і духовного характеру, які у складній взаємодії з людськими властивостями зумовлюють злочинність. Завдання кримінології як науки шляхом кримінологічних досліджень виявити і описати ці об'єкти (чинники, фактори, причини й умови, обставини, що сприяють настанню (досягненню) злочинного результату, злочинно небезпечне оточуюче особистість середовище, криміногенні особи та ін.), показати уразливі для руйнівного запобіжного впливу їх місця і відповісти на важливе для практики запитання, у зв'язку з якими негативними властивостями ці об'єкти потрапляють у поле її зору.

Майже в усіх працях з проблем запобігання злочинам серед явищ соціального життя, що можуть виступати його об'єктами, називаються: 1) уражені вадами суспільні відносини, які порушують їх регулятивну функцію, деформують соціальне призначення; 2) криміногенні дефекти суспільної групової та індивідуальної правосвідомості; 3) «фонові» антигромадські явища, тісно пов'язані з окремими видами злочинів (пияцтво, алкоголізм, наркоманія, проституція, бродяжництво, аморальність, (стр. 48) віктимізація, насильство, бідність тощо); 4) сукупність узагальнених конкретних негативних явищ, процесів, недоліків на індивідуальному рівні, які детермінували вчинення конкретних злочинів, групи чи виду злочинів; 5) контингенти чи групи осіб, окремі особи, які виявляють ознаки протиправної поведінки; 6) окремі негативні властивості особистості (аномалії, акцентуації, розлади, тощо». Цей стислий огляд далеко не вичерпує висловлених у кримінологічній літературі думок про детермінанти злочинності як у цілому, так і окремих видів злочинів. Проте стає більш-менш зрозумілим, що поняттям «об'єкт» охоплюється комплекс взаємодіючих, як правило, негативних явищ. Запобігання має бути спрямоване на, так би мовити, «руйнування», обмеження, усунення цього комплексу, запобігання його створенню і взаємодії явищ, що до нього входять. Трудність полягає в тому, що науці не завжди відомі всі ці яв#ща, механізм їх взаємодії і впливу на свідомість, волю, почуття людей. Інакше кажучи, об'єкт запобігання може бути або прихований, або до кінця незрозумілий, через що запобігання не досягає своєї мети. І не тільки це. В арсеналі запобігання не вистачає відповідних дієвих засобів виявлення і ефективного впливу на об'єкт. Таку властивість об'єкта запобігання злочинності можна умовно назвати латентністю, тобто це криміногенність, що прихована від суб'єктів дослідження і практики.

Таким чином, об'єкт запобіжного діяння - це окремі негативні явища і процеси реальної дійсності матеріального і духовного характеру (або їх сукупність), різні за генезою, сферою, формами та інтенсивністю проявів, які, взаємодіючи з властивостями особистості, призводять до виникнення кримінальної мотивації, наміру, прийняття рішення на вчинення злочину та його реалізацію. Отже, об'єкт має певну генеруючу силу впливу на людину, яка під її тиском при певних життєвих ситуаціях стає суспільно небезпечною. Ще з часів появи кримінології виник термін «криміногенність» як підвищена суспільно небезпечна властивість явища або людини, що здатна утворювати злочинний ланцюг. Термін «криміногенність» тісно пов'язаний із терміном «криміногенний». Ці терміни походять від латинської «crimen» - злочин і грецької «génos» - рід, походження. Отже, (стр. 49)цей термін уживається тоді й для того, щоб підкреслити близьку спорідненість, тісний взаємозв'язок явища, процесу, особистості зі злочинністю. Криміногенність - властивість створювати імовірність злочинної поведінки, породжувати злочинність³⁷.

Криміногенність - це криміногенно значуща властивість об'єкта запобігання злочинності, яка характеризує встановлену дослідником взаємозалежність об'єкта і певних видів злочинів, злочинності взагалі, а також стан явища, процесу, особи, середовища. Така властивість виявляється через силу впливу об'єкта на злочинність, здатність такого об'єкта чи об'єктів зумовлювати злочинні прояви. Це означає, що окремим явищам, процесам, негативним рисам особи (осіб), видам поведінки тощо, якою не була б їх криміногенність, не властива причинно-наслідкова детермінація. Лише у своїй сукупності та взаємодії вони можуть утворювати нову інтегративну якість - детерміна- ційні комплекси (блоки) злочинності.

Киміногенність будь-якого кримінологічно значущого об'єкта - величина змінна, а тому вона може бути відображена системою кількість - якість: ступінь криміногенності (вище - нижче); криміногенний набір (більше - менше); криміногенний інтервал (ближче - далі).

Ступінь криміногенності - показник, яким визначається міра цієї властивості в об'єкті, більша чи менша здатність його впливу, тобто можливість породжувати або сприяти злочинним проявам. Про криміногенність об'єкта та її ступінь свідчить певна інформація, оскільки такий об'єкт виявляє себе ззовні. Маючи певний ступінь криміногенності, об'єкт безпосередньо або опосередковано взаємодіє з іншими явищами, «набирає силу», виявляє себе таким чином, стає більш-менш помітним. Чим частіше ця «помітність» конкретного об'єкта спостерігається серед комплексу кримінологічних детермінант, тим вищий (стр. 50) ступінь його криміногенності, й навпаки. За даними нашого спостереження, алкогольне обтяження як кримінологічна властивість, зокрема особистості побутового злочинця, досить висока серед убивць і осіб, що вчинили тяжке тілесне ушкодження (відповідно 77,1 % і 68,9%)³⁸

Згідно з офіційною статистикою МВС України за 2007- 2009 рр., ступінь криміногенності осіб, пов'язаної з алкогольним сп'янінням, що вчинили злочини на побутовому ґрунті, у середньому складає приблизно 50%³⁹. Скорочення алкоголізації населення - зменшення ступеня криміногенності - зниження тяжких та особливо тяжких злочинів проти життя та здоров'я особи. Такий собі запобіжний ланцюг.

Криміногенний набір - структурний показник криміногенності об'єкта. Розрізняються прості і складні структури криміногенності об'єкта. Просту структуру можуть формувати різнорідні явища й процеси, що самі не криміногенні, тобто безпосередньо не зв'язані зі злочинністю. Складна структура також складається з різнорідних явищ і процесів, але тут усі (або деяка частина з них) слабко криміногенні, що збільшує ступінь криміногенності об'єкта. Відомо, наприклад, що початок злочинного шляху підлітків звичайно зумовлюється одночасною чи послідовною дією набору з трьох-п'яти об'єктів, які самі по собі мають низький ступінь криміногенності або взагалі його не мають (погана успішність у школі, несприятлива обстановка в сім'ї, пропуски занять тощо).

Криміногенний інтервал (умовне поняття) характеризує ступінь зростання чи зменшення криміногенності об'єкта, «віддалення» чи «наближення» його до злочину, місце у причинно-наслідковому ланцюзі того чи іншого кримінологічно значущого об'єкта (наприклад, віктимна поведінка особи серед (стр. 51) причин й умов учинення насильницького злочину може бути головною).

Дослідження об'єкта запобігання злочинності є надзвичайно важливим як з теоретичної, так і з практичної точок зору⁴⁰і позитивнр оцінюється в наукових публікаціях⁴¹.

Криміногенні об'єкти доцільно згрупувати відповідного методів запобіжного впливу. Основою нашої класифікації криміногенних об'єктів є природа їх походження. Зважаючи на такий підхід, можна виокремити три групи криміногенних об'єктів: 1) соціальні; 2) правові; 3) психогенні. Група криміногенних об'єктів соціального характеру має широкий діапазон від негативних явищ на рівні суспільства до криміногенних явищ і властивостей конкретної особи (алкоголізм, наркоманія, проституція, безпритульність, бідність, безробіття). У групу криміногенних об'єктів правового характеру включаються явища, витоки яких лежать у сфері правових недосконалостей, грубих помилок, протиправних дій, необгрунтованого, несвоєчасного, некомпетентного регулювання суспільних відносин на різних рівнях соціального буття (скажімо, у сфері податків, господарської діяльності, земельних відносин, приватизації та ін.). Група криміногенних об'єктів психогенного характеру охоплює ті генетичні, психологічні, психологопатологічні, психіатричні аномальні явища, котрі дезорганізують суспільне життя, деструктивно впливають на процеси соціалізації і ресоціалізації особи, перешкоджають їй чи обмежують її здатність адекватно оцінювати свої та інших вчинки і діяти на основі такої оцінки (наприклад, вандалізм, фанатизм, агресія, аномалії психіки, акцентуації, статеві відхилення тощо). (стр. 52)

Отже, глибоке вивчення природи криміногенних об'єктів, їх систематизація за сутнісними ознаками сприятиме як розумінню шкідливості для суспільства цих явищ, так і пошуку відповідних ефективних методів, заходів та засобів їх профілактики запобігання.