Автобіографія

Автобіографія — вид документа, в якому особа повідомляє про основні факти свого життя в хронологічному порядку.

Реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Текст ( у ньому обов’язково зазначаються: прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, місце народження, повні відомості про освіту (повні найменування всіх навчальних закладів із зазначенням років навчання), трудову діяльність (із зазначенням у хронологічному порядку місць роботи й посад, державних нагород тощо) і громадську роботу, сімейний стан і склад сім’ї, паспортні дані, домашня адреса і номер телефону).

3. Дата написання.

4. Підпис.

Автобіографія як офіційний документ не повинна містити лексики діалектної, просторічної тощо або художніх засобів вираження думки (порівнянь, метафор та ін.). в автобіографії подається інформація лише про ті події, які відбулися, і нічого не говориться про плани на майбутнє або про те, що не відбулося.

Правила написання й оформлення автобіографії:

• Усі відомості в автобіографії викладаються від першої особи. Займенник я, яким звичайно починається автобіографія, у наступних реченнях може опускатися.

• Автобіографія пишеться власноручно в одному примірнику.

• Усі відомості подаються тільки в хронологічному порядку.

• Кожне нове повідомлення оформлюється з абзацу.

• Якщо автобіографію складають на трафаретному бланку, то висвітлюють усі зазначені на цьому бланку питання.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 4

Тема: НАУКОВИЙ ТА ОФІЦІЙНО-ДІЛОВИЙ СТИЛІ

Мета: з'ясувати поняття "науковий стиль" і "офіційно-діловий стиль"; ознайомитися з функціями, сферами використання, призначенням цих стилів; навчитися виділяти ознаки й мовні особливості текстів наукового та офіційно-ділового стилів; навчитися правильно вживати на письмі м'який знак і апостроф; ознайомитися з правилами укладання резюме.

План

5. Загальна характеристика наукового та офіційно ділового стилів: функції, сфери використання, призначення, підстилі й жанри.

6. Основні ознаки (стильові характеристики) офіційно-ділового та наукового стилів.

7. Мовні особливості (засоби) наукового й офіційно-ділового стилів.

8. Позначення м'якості приголосних. Правопис апострофа.

9. Резюме: визначення, реквізити, правила оформлення.

Завдання

1. Заповніть подану таблицю (письмово).

	Офіційно-діловий стиль	Науковий стиль
Функції
Підстилі
Лексичні засоби
Морфологічні засоби
Синтаксичні засоби
Структура тексту

2. Виконайте вправи (письмово):

2.1. Доведіть, що наведені уривки текстів належить до офіційно-ділового стилю. Які ознаки офіційно-ділового стилю вони мають? Назвіть лексичні, морфологічні та синтаксичні особливості цих текстів.

А. Я, Олійник Євген Іванович, народився 2 квітня 1970 року у м. Луганську в родині робітників. Батьки працюють на заводі “Буддеталь”: батько — електрослюсарем, мати — верстатницею. У 1977 році пішов вчитися до міської середньої школи № 4 і закінчив її у 1987 році. У цьому ж році вступив до Луганського педагогічного інституту на фізико-математичний факультет. Після закінчення інституту, у 1992 р., був призваний в армію.

З 1994 року працюю вчителем фізики в середній школі № 4.

Неодружений. Батько — Олійник Іван Миколайович, 1945 року народження. Мати — Олійник Ольга Петрівна, 1950 року народження. Проживаю разом із батьками за адресою: м. Луганськ, пр-т Миру, 18, кв. 24.

Б. З метою забезпечення реалізації і захисту конституційних виборчих прав громадян при проведенні виборів Президента України, рівності можливостей для всіх кандидатів у Президенти України під час проведення виборчої кампанії Центральна виборча комісія роз’яснює, що відповідно до вимог частини третьої статті 33 Закону України “Про вибори Президента України” забороняється проведення передвиборної агітації, що супроводжується наданням виборцям безплатно або на пільгових умовах відповідно товарів, послуг, цінних паперів, грошей, кредитів, лотерей, інших матеріальних цінностей (газета “Урядовий кур’єр”).

2.2. Спишіть, вставляючи на місці крапок, де потрібно, апостроф. Поясніть написання.

Бур..я, бур..ян, кров..ю, між брів..я, зор..яний, солов..їний, кам..яний, п..явка, мавп..ячий, торф..яний, надвечір..я, різдв..яний, духм..яний, пір..їна, Лук..ян, Лук..янівка, під..їсти, без..ядерний, возз..єднати, зм..якшити, об..їждчик, вітр..як, Св..ятослав, двох..ярусний, пів..яблука, Заполяр..я, об..якоритися, дев..ятнадцять, Мар..яна, жираф..ячий, об..їзд, зв..яківець, св..ято, тьм..яний, верф..ю.

2.3. Перепишіть слова, замість крапок поставте, де треба, м'який знак. Поясніть правила вживання м'якого знака.

Дяд..ко, пис..мо, емал.., памороз.., мороз.., постат.., близ..кий, бояз..кий, тон..кий, вуз..ко, пол..с..кий, в'юн..кий, держал..це, кружал..це, Ковал..чук, Медвед..чук, палац.., палец.., Хар..ків, сім..сот, одес..кий, кавказ..кий, брин..чати, різ..бяр.

Дон..ці, стан..те, сип..те, ріж..те, вір..те, комір..чику, тр..ома, шіст..ма, снит..ся, сниш..ся, доч..ці, лял..ці, лл..ю, віз..му, гал..ці, Гал..ці, тіл..ки, міл..кий.

3. Укладіть резюме (письмово).

ДИДАКТИЧНІ МАТЕРІАЛИ

Вживання апострофа

Роздільність вимови я, ю, є, ї та попереднього твердого приголосного позначається апострофом.

Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї:

1. Після губних приголосних (б, п, в, м, ф): б'ють, п'ять, п'є, в'язи, у здоров'ї, м'ясо, Стеф'юк.

Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться як і в тих же словах без префікса: зв'язок, підв'язати.

2. Після р: бур'ян, міжгір'я, кур'єр.

3. Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без'язикий, , від'їзд, об'єм, поз'яснити.

Апостроф не пишеться:

1) коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути, мавпячий, свято, тьмяний, цвях, але: верб'я, черв'як, торф'яний;

2) коли ря, рю, рє означають сполучення м'якого приголосного з наступними, у, е: буряк, крякати, крюк;

3) після префіксів із кінцевим приголосним перед наступними і, е, а, у, о: безіменний, загітувати, зекономити.