Дидактичні матеріали

Протокол – документ колегіальних органів, у якому фіксується хід і результати роботи зборів, конференцій, засідань, нарад, обговорень тощо. У протоколах відображаються всі виступи з питань, що розглядаються, а також рішення, прийняті в результаті обговорення.

Протокол веде секретар (офіційна, компетентна особа) або інша спеціально призначена особа.

Протоколи загальних зборів (засідань, нарад) підписують голова і секретар, а протоколи засідань комісій – усі члени комісій.

Текст протоколу складається з двох частин: вступної та основної. У вступній частині вказується дата проведення зборів, зазначаються прізвища та ініціали всіх присутніх. При великій кількості присутніх на засіданні їх список складається окремо і додається, а в протоколі зазначається лише загальна кількість присутніх. У цій частині подається також порядок денний зборів з переліком питань, що розглядаються. В основній частині текст поділяється на розділи, які відповідають пунктам порядку денного. Кожний розділ містить такі частини: СЛУХАЛИ, ВИСТУПИЛИ, УХВАЛИЛИ.

За обсягом фіксованої інформації протоколи поділяються на групи: 1) короткі (стислі), де фіксуються обговорювані питання, прізвища доповідачів, прийняті рішення; 2) повні, що містять, крім зазначеного, стислі виступи доповідачів та інших учасників зборів, нарад, засідань; 3) стенографічні, де дослівно фіксується весь хід засідання. Протокол може мати додатки – повні тексти виступів учасників зібрання, документи (або витяги з них), довідки тощо.

Реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Заголовок (вказується структурний підрозділ або колегіальний орган).

3. Дата засідання.

4. Номер.

5. Гриф затвердження (якщо потрібно).

6. Текст.

7. Підписи (голови й секретаря).

Правила написання й оформлення протоколів

• Текст протоколу, складений на підставі виступів учасників зібрань, має бути стислим, точним, зрозумілим, лаконічним.

• Текст протоколу складається з позицій відповідно до пунктів порядку денного; позицій формулюються так: СЛУХАЛИ, ВИСТУПИЛИ, УХВАЛИЛИ.

• Слово СЛУХАЛИ пишуть в одному рядку з цифрою, що позначає порядок питання, ставлять після нього двокрапку.

• Ініціали, прізвище доповідача треба писати з нового рядка в називному відмінку і виділяти (підкреслювати); при потребі біля прізвища можна вказувати посаду особи.

• Якщо наявний текст доповіді, це необхідно позначити виноскою "текст доповіді додається".

• Після слів СЛУХАЛИ, ВИСТУПИЛИ, УХВАЛИЛИ ставиться двокрапка.

• Якщо в ухвалі є різні за характером питання, то їх виділяють у групи, позначені арабськими цифрами.

• У розділі УХВАЛИЛИ повністю записується прийняте рішення, яке може складатися з одного чи кількох пунктів або з констатуючої й резолюційної частин.

Дидактичні матеріали Правопис слів іншомовного походження

Найважливішими правилами правопису слів іншомовного походження є такі:

І. Правопис подвоєних і неподвоєних приголосних.

1. У загальних назвах іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються: белетристика, інтелектуальний, асиміляція, сума, колектив та ін. Тільки в окремих загальних назвах зберігається подвоєння: аннали, брутто, ванна, мадонна, манна, мотто, нетто, пенні, тонна, білль, вілла та ін.

2. При збігу однакових приголосних префікса і кореня, подвоєний приголосний маємо лише тоді, коли в мові вживається паралельне непрефіксальне слово: апперцепція (бо є перцепція), імміграція (бо є міграція), інновація (бо є новація), ірраціональний (бо є раціональний) та ін. Коли непрефіксальне слово своїм змістом далеко відходить від префіксального (наприклад: нотація — анотація, конотація), приголосний не подвоюється.

3. Подвоєні приголосні зберігаються в географічних, особових та інших власних назвах: Голландія, Калькутта, Мюллер, Руссо, Ніцца, Міллер та ін. Подвоєні приголосні зберігаються й в усіх похідних словах: андоррський, марокканець, яффський та ін.

ІІ. Правопис голосних і, ї, та и.

1. І пишеться:

а) на початку слова: ідея, інструкція, Індія, Ізабелла та ін.;

б) після приголосного перед голосним, є та й: діалектика, індустріалізація, матеріал, аудієнція, клієнт, партійний, аксіома, соціологія, радіус, Віардо та ін.; і в середині слова перед голосним іноді переходить у й і відповідно передається на письмі: курйоз, серйозний, бар’єр, кар’єра;

в) після приголосних в особових іменах і географічних назвах (крім випадків написання и), а також у похідних прикметниках перед наступним приголосним і в кінці слова: Капрі, Лісабон, Ніл, Монтевідео, Сочі, Анрі, Грімм, Овідій, Россіні та ін.; власні імена, що перетворилися в назви предметів і явищ, тобто стали загальними іменами, пишуться за правилами правопису загальних назв іншомовного походження: дизель (хоч Дізель);

г) після приголосних у кінці невідмінюваних слів: журі, візаві, таксі, а також перед наступним приголосним у таких словах: гратіс, піанісимо й под.;

д) в усіх інших випадках після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним приголосним: бізнес, пілот, вібрація, академік, фінанси, логічний, кілометр, архів, республіка, ніша; у ряді слів іншомовного походження, що давно засвоєні українською мовою, після названих приголосних пишеться відповідно до вимоги и: спирт, миля, лиман та ін., а також у словах, запозичених із тюркських мов: киргиз, кишлак та ін.; з и пишуться також слова церковного вжитку: диякон, єпископ, митрополит, християнство тощо.

2. Ї пишеться після голосного: мозаїка, руїна, Каїр, Енеїда; проте в складних словах, де перша частина закінчується голосним, на початку другої частини пишеться і: староіндійський, новоірландський; так само в позиції після префікса, що закінчується на голосний або приголосний: антиісторичний, проінформувати, безідейний, дезінформація.

3. И пишеться:

а) в загальних назвах після приголосних д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним: диплом, директор, інститут, університет, позиція, стимул, шифр, цифра та ін.;

б) у географічних назвах з кінцевими –ида, -ика: Антарктида, Африка, Корсика, Америка, Мексика та ін.;

в) у географічних назвах після приголосних дж, ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним: Алжир, Вашингтон, Вірджинія, Лейпциг, Сан-Франциско, Чикаго, Чилі, але перед голосним і в кінці слова пишеться і: Віші, Шіофок;

г) у географічних назвах із звукосполученням -ри- перед приголосним (крім j): Великобританія, Крит, Мавританія, Париж, Мадрид, Рига, але Австрія, Ріо-де-Жанейро;

д) у ряді інших географічних назв після приголосних д, т та в деяких випадках згідно з традиційною вимовою: Аргентина, Братислава, Китай, Пакистан, Сицилія та ін., а також у похідних від них: аргентинець, аргентинський, тибетський тощо.

ІІІ. Правопис апострофа.

Апостроф у словах іншомовного походження та похідних від них пишеться перед я, ю, є, ї:

а) після приголосних б, п, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: б’єф, комп’ютер, п’єдестал, інтерв’ю, прем’єр, торф’яний, к’янті, миш’як, кар’єра, Рів’єра, Монтеск’є, П’ємонт та ін.;

б) після кінцевого приголосного префікса: кон’юнктура, ад’ютант.

Апостроф не пишеться:

а) перед йо: курйоз;

б) у випадках, коли буквами я, ю позначається пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: бюджет, бюро, кювет, Барбюс, Гюго, Рюдберг та ін.

ІY. Правопис м’якого знака.

Знак м’якшення (ь) у словах іншомовного походження пишеться після приголосних д, т, з, с, л, н:

а) перед я, ю, є, ї, йо: конферансьє, мільярд, ательє, кондотьєр, Мольєр, Готьє, Севілья, Ньютон, мільйон та ін.;

б) відповідно до вимови після л перед приголосним: фільм, Дельфі, Нельсон, але: катафалк, залп та ін.;

в) відповідно до вимови в кінці слів: магістраль, Рафаель, Булонь, але: бал, рулон та ін.

Знак м’якшення не пишеться перед я, ю, коли вони позначають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у: мадяр, малярія, дюна, ілюзія, нюанс, Дюма, Цюрих та ін.

Запам’ятайте! Коли ви не впевнені в правильному написанні слова іншомовного походження, звертайтеся до орфографічного словника.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 14

Тема: ЛЕКСИКА З ТОЧКИ ЗОРУ ПОХОДЖЕННЯ. КОНТРОЛЬНИЙ ДИКТАНТ

Мета: з'ясувати особливості використання іншомовних слів у діловому мовленні; навчитися правильно писати слова іншомовного походження; навчитися правильно укладати протокол зборів трудового колективу.

План

13. Особливості вживання слів іншомовного походження в діловому мовленні.

14. Правопис частки не з різними частинами мови.

15. Витяг із протоколу зборів: визначення, реквізити, правила укладання.

Завдання

1. Підготуйтеся до написання контрольного диктанту. Повторіть основні вивчені орфограми.

2. Виконайте вправи:

2.1. Запишіть слова і словосполучення, розкриваючи дужки. Поясніть правопис частки не.

(не)дуга, (не)нависть, (не)покоїтися (хвилюватися), (не)волити, (не)кричати, (не)досяжний, він (не)дочував, він (не)дочув моїх слів, (не)зважаючи на, (не)закінчена праця, (не)закінчена мною праця, аж ніяк (не)приємні спогади, ні до чого (не) здатний, (не)мов, (не)наче, (не)мовби, (не)можна, (не)може (не)бачити, робота ще (не) доведена до кінця, розмовляють (не) по-нашому, він (не) раз говорив про це.

2.2. Запишіть речення, розкриваючи дужки. Поясніть правопис часток не та ні.

1. Сонце ще (не) встигло сісти, а в сосновому бору вже смеркалось. 2. І здавалось з (не) терплячки, що часи спинились. 3. Життя іде, (не) зупиняється, і (ні) що не може його зупинити. 4. Куди (не) підеш, куди (не) поїдеш, скрізь бачиш, як пробуджується життя. 5. Він правді дивився у вічі, (не) щадно він Кривду разив. (М. Рильський) 6. Ідучи так довгенько, переходили через (не) велике село. 7. Йдуть у море кораблі, в морі хвиля (не) малі. 8. Вчителька (не) примітна стояла, зливаючись у темряві з (не) великим, плетеним із лози, тином. 9. То (не) глибока річка клекоче, то шумить зелений ліс. 9. (Не) через (не) бажання, а через (не) вміння він (не) виконав цієї роботи. 10. Підлога (не) вимита. 11. Перед будинком чорніла площа, (не)засаджена квітами. 12. (Ні) один (не) зробив так, як треба.

2.3. Виправте помилки у словосполученнях і висловлюваннях і запишіть правильні конструкції.

Обобщати питання; рядом з іншими; провірка документів; при допомозі; одобрити рішення; піднімати питання; по ініціативі; не дивлячись на обставини; здавати екзамен; нанести шкоду; подорожуючи по нашим селам; розкажу другим разом; вискажи свою думку; треба воплотити цей задум у життя; ваше кінцеве рішення.

3. Укладіть витяг із протоколу зборів. Назвіть реквізити та особливості укладання.

Дидактичні матеріали

Правопис частки не з різними частинами мови

Написання не разом

Написання не окремо

Не пишеться разом: а) з усіма частинами мови, якщо слово без не не вживається: негода, негайний, неволити; б) з іменниками, прикметниками, прислівниками, займенниками, дієсловами (без залежного слова), якщо з не вони набувають протилежного значення (його часто можна замінити синонімом): недоля (лихо), нешвидкий (повільний), недобре (погано), неабиякий, непідписаний документ; в) у складі префікса недо-, який означає неповноту дії, стану чи ознаки: недобачати, недоказаний, недоїдок; г) з деякими службовими частинами мови: неначе, немов, невже, нехай.

Не пишеться окремо: а) з дієсловами, дієприслівниками, займенниками, числівниками, службовими частинами мови: не співав, не малюючи, не мої, не п'ять, не завтра, не лише; б) з іменниками, прикметниками, прислівниками, дієприкметниками при наявності протиставлення: не друг, а ворог; не глибокий, а мілкий; в) з дієприкметниками, якщо вони мають при собі залежні слова або коли виконують функцію присудка: не спростований ніким факт, робота не виконана.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 15

Тема: КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Мета: узагальнити знання з тем другого змістового модуля; повторити основні орфограми; навчитися правильно перекладати міжмовні омоніми та усталені мовні звороти офіційно-ділового стилю.

Завдання

1. Підготуйтеся до написання контрольної роботи. Повторіть основні вивчені орфограми.

Контрольна робота складатиметься з 5 завдань: двох теоретичних (за планами практичних занять другого змістового модуля), укладання документа, одного практичного завдання й одного тестового завдання, що складатиметься з трьох запитань з орфографії.

2. Зверніть увагу на виконання попередніх завдань до практичних робіт, укладання документів, виконання індивідуальної роботи (повідомлення).

3. Виконайте вправи:

3.1. Перекладіть речення українською мовою. Порівняйте родову характеристику виділених іменників.

1. Данное моющее средство быстро и эффективно устраняет любую накипь. 2. На вашем заявлении отсутствует подпись. 3. В адрес редакции пришло много писем. 4. Укажите, по какому адресу вы проживаете. 5. Вы обратились не по адресу. 6. Содержание адреса, который вручили студенты декану факультета, вызвал бурю аплодисментов. 7. Я не заметил предупреждающей надписи. 8. Мой отец имеет научную степень доктора экономических наук. 9. В продажу поступил шампунь из Германии. 10. Запись в книге посещений была сделана небрежно. 11. Рукопись романа хранилась в сейфе. 12. Опись документов сделана с нарушением правил.

3.2. Перекладіть українською мовою подані словосполучення. Зверніть увагу на використання прийменників.

По решению, знать по объявлениям, по его вине, по поручению, по просьбе, по ошибке, по праздникам, в три часа, войти в помещение, в адрес (кого-либо), при выгодных условиях , на протяжении многих лет, в течение двух недель, согласно приказу, из-за погоды, в зависимости от ситуации, в связи (с чем-нибудь), во время.

3.3. Перекладіть слова українською мовою і визначте рід іменників в обох мовах.

Кризис, президиум, тезис, ярмарка, запись, машинопись, надпись, опись, подпись, рукопись, степень, боль, насыпь.

3.4. Запишіть займенники разом, через дефіс або окремо.

Аби/хто, аби/що, аби/який, аби/у/кого, де/хто, де/що, де/який, де/чий, де/з/ким, де/на/кому, хто/небудь, що/небудь, який/небудь, чий/небудь, скільки/небудь, будь/хто, будь/який, будь/чий, будь/на/чийому, будь/з/ким, будь/з/чим, будь/у/кого, будь/на/якому, казна/хто, казна/що, казна/який, ні/хто, ні/що, ні/який, ні/чий, ні/який, ні/у/кого, ні/з/чим, ні/чого.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 16

Тема: СТИЛІСТИЧНА РОЗРІЗНЕНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Мета: з'ясувати групи слів з точки зору стилістичного забарвлення; навчитися правильно вживати стилістично забарвлену лексику в офіційно-діловому мовленні.

План

16. Поняття про лексику нейтральну й стилістично забарвлену.

17. Загальна характеристика нейтральної лексики та її вживання в діловому мовленні.

18. Загальна характеристика книжної лексики та її вживання в діловому мовленні.

19. Загальна характеристика розмовної лексики та особливості її вживання в українській мові.

Завдання

1. Підготуйте схеми розгалуження нейтральної лексики та книжної лексики.

2. Виконайте вправи:

21. Подані розмовні форми замініть офіційними зворотами.

Симоненків паспорт, височезна споруда, бухгалтерів звіт, продукція доброї якості, день для роботи, обіймати дуже високу посаду, точнісінько так, щонайкраще виразити думку, найцінніша річ, він дуже сильно потиснув мені руку.

2.2. Замініть словосполучення синонімічними, використовуючи слова з дужок. Поясніть значення паронімів.

Людина з тактом — (тактична, тактовна) людина, лікування у санаторії — (санаторне, санаторське) лікування, Ремонт з гарантією — (гарантований, гарантійний) ремонт, аудиторія для лекцій — (лекційна, лекторська) аудиторія, зал для демонстрацій — (демонстративний, демонстраційний) зал, працівник банку — (банківський, банковий) працівник, деталь з дефектом — (дефективна, дефектна) деталь, думка особи — (особова, особиста) думка, комісія з кваліфікації — (кваліфікована, кваліфікаційна) комісія, виставка книжок — (книжкова, книжна) виставка, майстерність виконавців — (виконавча, виконавська) майстерність.

2.3. Трансформуйте пасивні синтаксичні конструкції в активні

1. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. 2. Судові рішення ухвалюються судами іменем України. 3. Незалежність і недоторканість судів гарантується Конституцією і законами України. 4. Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив. 5. На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років. 6. Голова Верховного Суду України обирається на посаду та звільняється з посади шляхом таємного голосування Пленумом Верховного Суду України в порядку, встановленому законом (Із Конституції України).

2.4. Виправте помилки у словосполученнях і висловлюваннях і запишіть правильні конструкції.

Ні який клієнт не повірить; маса цікавих питань; напоминати про зустріч; в заключення скажу; займати участок; другим разом буде краще; відложити засідання; відповідати по бажанню; поїхав по призначенню; позорити колектив; у прошлому році; проводити міроприємства; літом я віддихаю; це до мене не відноситься; дальше ми попадаємо в механічний цех; говорити на російській мові.