- •Навчально-методичний посібник
- •2. Загальний розрахунок годин лекцій, практичних занять, самостійної роботи
- •3. Програма навчальної дисципліни “кримінальний процес” загальна частина
- •Особлива частина
- •Р о з д і л у. Зупинення досудового слідства
- •Першої інстанції
- •4. Завдання до практичних занять, колоквіумів та самостійної роботи
- •Т е м а 2. Джерела кримінально-процесуального права
- •Завдання
- •Чи відповідає вирок суду принципам кримінального процесу?
- •Завдання
- •Завдання
- •Завдання
- •(Для самостійної роботи)
- •5. Словник основних термінів
- •6. Поточний модульний контроль (методичні настанови)
- •7. Індивідуальна робота студента
- •8. Питання для підготовки до іспиту з кримінального процесу
- •9. Критерії оцінки успішності студентів з навчальної дисципліни
- •10. Список додаткової літератури
- •Навчально-методичний посібник
9. Критерії оцінки успішності студентів з навчальної дисципліни
“КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС”
Підсумкове оцінювання рівня знань студентів з кримінального процесу здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК), індивідуальної роботи студентів та підсумкового контролю знань студентів (ПКЗ) за 100-бальною шкалою. Результати ПМК та індивідуальної роботи студентів оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів; завдання, що виносяться на ПКЗ, також – від 0 до 50 балів.
ПКЗ з кримінального процесу проводиться у формі іспиту з вузлових питань, що потребують творчої відповіді та уміння використовувати отримані знання.
Конкретний перелік питань та завдань, що охоплюють весь зміст навчальної дисципліни, визначаються кафедрою і доводяться до студентів на початку навчального року. До екзаменаційного білета включаються, як правило, три питання.
До відомості обліку підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах ПМК, індивідуальної роботи студентів та ПКЗ.
Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виставляється в залікову книжку згідно з такою шкалою:
-
Оцінка за шкалою ЕСТS
Визначення
Оцінка за національною шкалою
Оцінка за
100-бальною шкалою, що використовується в НЮАУ
1
2
3
4
А
Відмінно – відмінне виконання, лише з незначною кількістю помилок
5
90-100
-
1
2
3
4
В
Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками
4
80-89
С
Добре – в загальному правильна робота з певною кількістю незначних помилок
75-79
D
Задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків
3
70-74
Е
Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії
60-69
FХ
Незадовільно – потрібно попрацювати перед тим, як перескласти
2
35-59
F
Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий повторний курс
1-34
10. Список додаткової літератури
Бережний О.І. Преюдиціальність судових рішень у кримінальних справах. – Х.: Вид. СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2004.
Вапнярчук В. В. Особливості процесуального становища особи, яка провадить дізнання. – Х.: Вид. СПД ФО Вапнярчук Н.М.,2001.
Вапнярчук В.В. Зразки кримінально-процесуальних документів: досудове провадження.–Х.: Вид. СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2006.
Гавриш Т. Теорія та практика міжнародної правової допомоги в кримінальних справах.– Х.: Право, 2006.
Гошовський М. І., Кучинська О. П. Потерпілий у кримінальному процесі України. – К.: Юрінком Інтер, 1998.
Грошевой Ю.М. Проблемы формирования судейского убеждения в уголовном судопроизводстве. – Х.: Выща шк., 1975.
Грошевий Ю.М. Правові властивості вироку – акта правосуддя. Х. : УкрЮА, 1994.
Грошевой Ю. М. Сущность судебных решений в советском уголовном процессе. – Х.: Выща шк. Изд-во при Харьк. ун-те, 1979.
Грошевий Ю.М., Стахівський С.М. Докази і доказування у кримінальному процесі.– К.: КНТ, Вид. Фурса С.Я., 2006.
Гуценко К. Ф., Головко Л. В., Филимонов Б. А. Уголовный процесс западных государств. – М.: Зерцало, 2002.
Денисюк А. М. Протокольна форма дізнання. – Рівне: Волинські обереги, 2005
Дорофєєва Л.М. Дізнання в митних органах України. Х. : Вид. СПД ФО Вапнярчук Н.М.,2006.
Зеленецкий В. С. Проблемы формирования совокупности доказательств в уголовном процессе. – Х.: Восточно-регионал. центр гуманитарно-образоват. инициатив, 2004.
Зеленецкий В. С. Прокурорский надзор за исполнением органами дознания и досудебного следствия законов при приеме, регистрации, проверке и разрешении заявлений и сообщений о преступлениях. – Х.: Восточно-регионал. центр гуманитарно-образоват. инициатив, 2004.
Зеленецкий В. С. Уголовно-правовые проблемы возбуждения уголовного дела: Моногр. – Х.: КримАрт, 2001.
Зеленецкий В.С, Куркин Н.В. Обеспечение безопасности субъектов уголовного процесса: Моногр. – Х.: КримАрт, 2000.
Зеленецкий В. С., Глинская Н.В Теория и практика обоснования решений в уголовном процессе Украины.–Х.: “Страйд” , 2006.
Зейкан Я. П. Захист у кримінальній справі: Наук.-практ. посіб. – К.: Юрид. практика,2004.
Каткова Т.В., Каткова А.Г. Закінчення досудового слідства та складання обвинувального висновку по кримінальній справі. – Х.: Рубікон, 2002
Лобойко Л. М. Принцип диспозитивності в кримінальному процесі України: Моногр. – Д. :Юрид. акад. М-ва внутр. справ; Ліра лтд, 2005.
Маляренко В. Т., Вернидубов І. В. Прокурор у кримінальному судочинстві: Деякі проблеми та шляхи їх вирішення. – К.: Юрінком Інтер, 2001.
Маркуш М.А. Принцип змагальності в кримінальному процесі України.–Х.: Вид. СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2007.
Марочкін І.Є., Крючко Ю.І., Москвіч Л.М. та ін. Статус суддів: Навч.-практич. посіб. /За ред. проф. Марочкіна І.Є. – Х.: Одиссей, 2006.
Михеенко М. М. Доказывание в советском уголовном процессе. – К.: Выща шк. Изд-во при Киев. ун-те, 1984.
Молдован В. В., Молдован А. В. Порівняльне кримінально-процесуальне право: Україна, ФРН, Франція, Англія, США. – К.: Юрінком Iнтер, 1999.
Нор В.Т. Защита имущественных прав в уголовном судопроизводстве.– К.: Выща шк. Изд-во при Киев. ун-те, 1989.
Нор В. Т. Проблеми теорії і практики судових доказів. – Л.: Вища шк., 1978
Петрухин И.Л. Неприкосновенность личности и принуждение в уголовном процессе. – М.: Наука, 1989.
Погорецький М. А. Кримінально-процесуальні відносини: структура і система. – Х. : РВФ “АРСІС”, ЛТД, 2002.
Русанова І. Суд присяжних в Україні: проблеми становлення та розвитку. – Х.: ІНЖЕК, 2005.
Смирнов А. В. Модели уголовного процесса. – СПб.: Алетея, 2000.
Стецовский Ю. И., Ларин А. М. Конституционный принцип обеспечения обвиняемому права на защиту. – М.: Наука, 1988.
Сибільова Н.В.Допустимість доказів у радянському кримінальному процесі. К.: НМК ВО, 1991
Толочко О.М. Судовий вирок та його мотивування. – К.: НМК ВО, 1991.
Туманянц А.Р. Контрольні функції суду у сфері кримінального судочинства. – Х.: Основа, 2000
Шаренко С.Л. Кримінально-процесуальні проблеми застосування примусових заходів медичного характеру. – Х.:Право, 2002.
Н а в ч а л ь н е в и д а н н я