- •Розділ 1. Теорія держави і права як фундаментальна юридична наука
- •§ 1. Юридична наука: загальна характеристика
- •§ 2. Теорія держави і права: поняття та риси
- •§ 3. Предмет загальної теорії держави і права, його структура
- •§ 4. Функції загальної теорії держави і права
- •Функції теорії держави і права
- •Розділ 2. Співвідношення теорії держави і права з юридичними та іншими суспільними науками
- •§ 1. Теорія держави і права в системі юридичних наук
- •§ 2. Теорія держави і права та інші суспільні науки
- •§ 3. Формування теорії держави і права як самостійної науки
- •§ 4. Теорія держави і права як навчальна дисципліна
- •Розділ 3. Методологія правової наука
- •§ 1. Методологія і методи в пізнанні держави і права
- •§ 2. Загальні(філософські) підходи до дослідження держав і права (Максимов с.І., Петришин о.В.)
- •§ 3. Загальнонаукові методи пізнання держави і права
- •§ 4. Спеціальні та власні методи правознавства
- •Розділ 4. Походження держави і права
- •§ 1. Влада і норми в первісній общині
- •§ 2. Виникнення держави. Шляхи (способи) виникнення держави у різних народів світу
- •§ 3. Виникнення права. Шляхи (способи) формування права
- •§ 4. Теорії походження держави
- •§ 5. Теорії походження права
- •Ознаки держави, які відрізняють її від самоврядування первісної общини
- •Ознаки права, які відрізняють його від норм первісної общини
§ 2. Теорія держави і права: поняття та риси
Теорія держави і права є фундаментальною методологічною юридичною наукою, яка вивчає сутність і найбільш загальні закономірності і тенденції виникнення, розвитку і функціонування держави і права в їх взаємозв’язку, а також вихідні для всіх юридичних наук поняття. Приведене визначення відображає специфічні риси, властиві загальній теорії держави і права як науці.
По-перше, загальна теорія держави і права є наукою соціальною, оскільки відповідно до свого предмету дослідження вивчає такі суспільні явища як право і держава, їх структуру, призначення, цінність та основні інститути. У процесі досягнення наукових цілей, теорія держави і права взаємодіє з іншими суспільними науками і міждисциплінарними сферами знань, такими як філософія і соціологія права, політологія, психологія, економічна теорія та ін.
По-друге, теорія держави і права входить до системи юридичних наук. Формулюючи базові юридичні поняття, розглядаючи загальні положення про право і державу, передумови їх виникнення і розвитку, теорія держави і права посідає провідне місце у цій системі, очолюючи групу теоретичних юридичних наук.
По-третє, важливою рисою загальної теорії держави і права є її фундаментальний характер. Ця наука містить положення, які утворюють теоретичну і методологічну базу (фундамент) юриспруденції, об’єднує юридичні науки в єдину, цілісну, внутрішньо узгоджену систему. Лише обмежене коло загальнотеоретичних висновків безпосередньо впливають на юридичну діяльність (прикладом орієнтованих на практику положень теорії держави і права може бути, зокрема, вчення про систему юридичних актів, юридичну техніку тощо).
По-четверте, теорія держави і права є найбільш загальною юридичною наукою, оскільки досліджує лише найбільш суттєві питання вчення про право і державу, розглядає основні закономірності державно-правової дійсності, вирішує проблеми, важливі для юриспруденції в цілому. Сформульовані теорією держави і права наукові закони, концептуальні положення, принципи призначені, як правило, для загального застосування всіма або більшістю юридичними науками. Свої теорії властиві й іншим юридичним наукам, але вони мають не загальний, а окремий характер.
По-п’яте, теорія держави і права може бути охарактеризована як наука узагальнююча. До складу загальної теорії держави і права входять не тільки знання, отримані цією наукою, але й в узагальненому вигляді наукові здобутки інших юридичних наук, які вивчають різні аспекти державно-правової дійсності. Так, наприклад, вчення про юридичну відповідальність, яке є складовою предмету загальної теорії держави і права, не може не спиратися на отримані галузевими науками дані щодо конституційної, цивільної, кримінальної, адміністративної та інших видів юридичної відповідальності.
По-шосте, загальну теорію держави і права слід розглядати також як науку методологічну. Знання і висновки теорії держави і права використовуються іншими юридичними науками при дослідженні власного предмету та вирішенні своїх завдань. Невипадково, опанування правничою професією розпочинається для майбутніх юристів саме з курсу теорії держави і права, без якої системне вивчення інших юридичних дисциплін є неможливим.
Крім того, слід враховувати, що у межах загальнотеоретичної юридичної науки відбувається дослідження держави і права у їх взаємозв’язку і взаємодії в межах однієї науки. Сучасне право є невідривним від держави, яка, діючи у правових формах, повинна охороняти встановлений у суспільстві правопорядок та застосовувати в передбачених правом випадках примус до правопорушників. При спільному вивченні права і держави необхідно виходити з принципу верховенства права, що закріплений у ст. 8 Конституції України. Верховенство права над державою знаходить свій вияв передусім у приматі прав і свобод людини і громадянина, які є невідчужуваними, непорушними і таким, що не можуть бути ані скасовані, ані обмежені державою.
Приведені вище риси загальної теорії держави і права дозволяють охарактеризувати її як вихідну, основоположну науку, яка є ключовою у формуванні комплексу знань про державу і право.