Ознаки держави, які відрізняють її від самоврядування первісної общини

Держава

Первісна община

1. Публічна політична влада – відокремлена від суспільства, здійснюється професійними управлінцями, концентрується у спеціальному апараті, підтримується апаратом примусу.

1. Потестарна влада – не відокремлена від суспільства, здійснюється загальними зборами роду, старійшинами, вождями, спирається на їх особистий авторитет, силу, досвід.

2. Територія, окреслена кордонами держави. Населення об’єднується за територіальним принципом на основі громадянства (підданства). Влада поширюється на певну територію, територія поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, утворюються центральні і місцеві органи влади

2. Не має власної території, основна структурна одиниця - родова община – спільнота людей, об'єднаних кровно-родинними зв'язками, спільністю майна і праці.

3. Матеріальна основа – загальнообов’язкові платежі і збори (податки). Вони необхідні для утримання державного апарату і фінансування «загальних» справ.

3. Первісна община не знала фінансових інститутів

4. Наявність системи загальнообов’язкових правил поведінки – норм права

4. Регулювання поведінки людей з допомогою мононорм (табу, ритуалів, міфів, звичаїв та ін.)

Право

Норми первісної общини

1. На перших етапах свого розвитку (архаїчне право) право сприяло вирішенню всезагальних справ. У подальшому воно почало служити інтересам окремих соціальних верств: рабовласників (рабовласницьке право), феодалів (феодальне право), духовенства (канонічне право), мешканців міст (міське, торгове, цехове право). В класових суспільствах право закріплювало економічну і соціальну нерівність, привілеї панівного класу.

1. Виражають і захищають інтереси всієї общини.

2. Спочатку право формується самим суспільством (на основі повторювальних суспільних відносин виникають сталі соціальні норми), пізніше правові норми встановлюються (або санкціонуються) судовими і нормотворчими органами держави.

2. Складаються внаслідок багаторазового повторення певних варіантів поведінки, джерелом їх формування є вся община.

3. Виражається зовні у правових звичаях, судових прецедентах, нормативно-правових актах та інших джерелах, визнаних державою.

3. Існують у свідомості людей, передаються із покоління в покоління.

4.Містить приписи різного характеру – дозволи, заборони, зобов’язання.

4. Не знають поділу на права і обов’язки

5. У разі необхідності забезпечується державним примусом, супроводжується санкціями.

5. Реалізуються добровільно в силу внутрішнього переконання, звички, авторитету старійшин і вождів, їх власного прикладу.