Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

BYoleti_PMK-2_ispr_1_1_1

.docx
Скачиваний:
93
Добавлен:
08.03.2016
Размер:
275.13 Кб
Скачать

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______3____________

Навчальний предмет кримінальне право (ч. Загальна)

Форма контролю знань: Поточний модульний контроль

Змістовний модуль № 2

БІЛЕТ № __1_

1. В якому співвідношенні знаходяться поняття злочину і складу злочину.

а) в співвідношенні цілого та частини;

б) склад злочину є соціальною характеристикою злочину;

в) ці поняття ніяк не співвідносяться;

г) злочин – це конкретне суспільне небезпечне діяння; склад злочину – юридичне поняття про злочин певного виду.

2. Визначте поняття об'єкта злочину.

а) об'єкт - це певні матеріальні блага, яким при вчиненні злочину завдається шкода;

б) об'єкт - це будь-які речі матеріального світу, з певними властивостями яких Кримінальний кодекс пов’язує настання кримінальної відповідальності;

в) об'єкт - це суспільні відносини, на які посягає злочин, завдаючи їм певної шкоди, і які поставлені під охорону закону про кримінальну відповідальність;

г) об'єкт - це норма КК України, якій завдається шкода, на яку посягає злочин.

3. Які суспільні відносини можуть бути визнані об’єктом злочину?

a) ті, що поставлені під охорону закону про кримінальну відповідальність;

б) ті, що передбачені в Конституції України;

в) всі, що існують в суспільстві;

г) ті, що регулються всіма галузями права.

4. Поняття предмету злочину.

а) певні речі матеріального світу, з певними властивостями яких закон пов’язує наявність в діях особи ознак конкретного складу злочину;

б) річ матеріального світу, за допомогою якої спричиняється шкода безпосередньому об'єкту злочину;

в) це конкретні суспільні відносини, які поставлені під охорону певної статті Особливої частини Кримінального кодексу;

г) це річ матеріального світу, на яку наряду з безпосереднім об'єктом посягає конкретний злочин.

5.Ознаки складу злочину, які характеризують об’єктивну сторону.

а) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, а також засоби вчинення злочину;

б) суспільно небезпечне діяння;

в) суспільно небезпечне діяння, суспільно небезпечні наслідки, час, місце, обстановка вчинення злочину;

г) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), причинний зв'язок між діянням та наслідками.

6. Ознаки суспільно небезпечної бездіяльності в кримінальному праві (вкажіть пункт, де зазначені всі ознаки).

а) суспільна небезпечність, винність, пасивний характер, караність;

б) пасивність, караність, суспільна небезпечність, свідомість, вольовий характер;

в) суспільно небезпечний, протиправний, конкретний, пасивний, усвідомлений, вольовий акт поведінки людини;

г) пасивний характер, протиправність, суспільна небезпечність.

7. Поняття суспільно небезпечного наслідку як ознаки об’єктивної сторони.

а) це вид і розмір шкоди, що заподіюється суб’єктові злочину;

б) це негативні зміни стану потерпілої особи;

в) це заподіяна злочинним діянням шкода (збиток) предмету злочину;

г) це шкода (збиток), що заподіюється злочинним діянням суспільним відносинам, охоронюваним кримінальним законом, або реальна небезпека (загроза) заподіяння такої шкоди.

8. Обстановка як факультативна ознака об’єктивної сторони злочину.

а) це конкретні об'єктивно-предметні умови, в яких вчиняється злочин;

б) це час та місце вчинення злочину;

в) це конкретне приміщення , в якому вчиняється злочин;

г) це сукупність обставин, які викликали вчинення злочину.

9. Місце вчинення злочину.

a) це приміщення, в якому було приховано злочинця або предмети, здобуті злочинним шляхом;

б) це певна територія або інше місце, де вчиняється суспільно небезпечне діяння і настають його суспільно небезпечні наслідки;

в) це територія, на якій було затримано злочинця;

г) це територія України.

10. Спеціальний суб'єкт злочину в кримінальному праві.

a) фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб'єктом якого може бути лише певна особа;

б) фізична чи юридична особа, яка вчинила певний злочин;

в) юридична особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене в КК України;

г) малолітня чи неповнолітня особа, що вчинила суспільно-небезпечне діяння, передбачене в КК України.

11. Відповідальність за злочини, вчинені в стані фізіологічного сп'яніння.

a) стан фізіологічного сп'яніння є медичним критерієм неосудності, і така особа не підлягає кримінальній відповідальності;

б) вчинення злочину особою, що знаходиться у стані фізіологічного сп'яніння, є обставиною, що пом' якшує покарання;

в) вчинення злочину особою, що знаходиться у стані фізіологічного сп'яніння, є обставиною, що за загальним правилом обтяжує покарання;

г) за злочин, вчинений у стані фізіологічного сп'яніння, особі замість покарання призначаються примусові заходи медичного характеру.

12. Обов’язковими(ою) ознаками(ою) суб’єктивної сторони є:

a) вина, мотив та мета;

б) мотив та мета;

в) вина;

г) мотив.

13. Поняття непрямого умислу:

a) непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання;

б) непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання;

в) непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки, але легковажно розраховувала на їх відвернення;

г) непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, але не передбачала його суспільно небезпечних наслідків.

14. Помилкою у кримінальному праві є:

a) різне психічне ставлення особи у формі умислу і необережності до різних об’єктивних ознак одного і того ж злочину;

б) неправильне уявлення особи про юридичні властивості або фактичні ознаки вчинюваного нею діяння;

в) ставлення особи до вчиненого нею діяння та його наслідків, при якому особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків, свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити;

г) ставлення особи до вчиненого нею діяння та його наслідків, при якому наслідки, що настали, перебувають у причинному зв’язку із вчиненим діянням, однак особа не тільки не передбачала можливості їх настання, а й не могла їх передбачити.

15. З яким видом вини вчиняється замах:

а) з прямим умислом;

б) з будь-яким видом;

в) зі злочинною самовпевненістю та непрямим умислом;

г) зі злочинною недбалістю та злочинною самовпевненістю.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права №1

_______________протокол №____3______ від « 21 » ___10_____ 2008 р.

В.о.зав.кафедрою проф. Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________

[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______3____________

Навчальний предмет кримінальне право (ч. Загальна)

Форма контролю знань: Поточний модульний контроль

Змістовний модуль № 2

БІЛЕТ № __2_

1. Визначте елементи складу злочину.

a) об’єкт злочину, об’єктивна сторона злочину, суб’єкт злочину, суб’єктивна сторона злочину;

б) протиправність, суспільна небезпечність, винність та караність;

в) діяння, наслідки, мета та мотив;

г) об’єкт злочину, діяння, вина, фізична осудна особа.

2. Поняття кваліфікації злочину.

а) це точне встановлення відповідності вчиненого винним суспільно небезпечного діяння складу конкретного злочину, закріпленого в кримінальному законі;

б) це розподіл злочинів на групи в залежності від ступеня суспільної небезпечності;

в) це розподіл складів злочину на групи в залежності від моменту закінчення злочинів;

г) це розподіл злочинів на особливо тяжкі, тяжкі, середньої тяжкості та невеликої тяжкості.

3. Структура суспільних відносин як об’єкту злочину

а) суб'єкти (носії), соціальний зв'язок між ними, предмет суспільних відносин;

б) об'єкт, суб'єкт, предмет;

в) об'єкт, суб'єкт, об'єктивна сторона, суб'єктивна сторона;

г) суб'єкт, суб'єктивна сторона, предмет.

4. Значення предмета в складі конкретного злочину:

a) предмет є самостійним елементом складу злочину;

б) предмет є ознакою складу злочину, що існує поряд з об’єктом;

в) предмет є обов’язковою ознакою злочину;

г) предмет злочину завжди співпадає з предметом злочинного впливу.

5. Обов’язкові ознаки об’єктивної сторони складу злочину.

а) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, а також засоби вчинення злочину, які виражають внутрішню і зовнішню сторону злочину;

б) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками;

в) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність);

г) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки.

6. Причинний зв’язок за наявності особливих умов на боці потерпілого має місце:

а) коли потерпілий має дефекти фізичного чи психічного стану здоров’я, що є каталізаторами (прискорювачами) настання наслідків;

б) коли потерпілий має особливий правовий статус;

в) коли потерпілий є недієздатною особою;

г) коли потерпілий не є громадянином України.

7. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність:

а) це обов’язок діяти зазначеним чином та наявність можливості виконати обов’язок, покладений на особу;

б) це обов’язок вчинити певні дії, який може випливати із службових функцій, із договору, із родинних відносин, із попередньої небезпечної поведінки особи;

в) це можливість відвернути наслідки від вчинених дій;

г) це обов’язок передбачити суспільно небезпечні наслідки діяння.

8. Суспільно небезпечними наслідками в кримінальному праві визнаються:

а) наслідки матеріального характеру та наслідки нематеріального характеру;

б) лише матеріальні наслідки

в) лише нематеріальні наслідки

г) лише фізична шкода

9. Обов'язкові ознаки суб'єкта злочину.

a) досягнення 18 років, осудність, громадянство;

б) досягнення 16 років, фізична особа, визнання своєї вини у злочині;

в) досягнення 14 років, винність, фізична особа, осудність;

г) фізична особа, осудність, досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність.

10. Ознаки спеціального суб'єкта.

a) фізична особа, осудність, досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, додаткова ознака, визначена в законі;

б) юридична особа, що спричинила шкоду правоохоронюваним відносинам;

в) фізична особа, неосудність, наявність психічної хвороби;

г) громадянство, досягнення певного віку, осудність, посадова особа.

11. Загальний вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.

a) особі до вчинення злочину повинно виповнитися шістнадцять років;

б) особі до вчинення злочину повинно виповнитися вісімнадцять років;

в) особі до вчинення злочину повинно виповнитися дванадцять років;

г) особі до вчинення злочину повинно виповнитися чотирнадцять років.

12. Факультативними ознаками суб’єктивної сторони є:

a) вина та мотив;

б) вина та мета;

в) мотив та мета;

г) мета та осудність.

13. Прямий умисел відмежовується від непрямого за:

a) об’єктом заподіяної шкоди;

б) вольовою ознакою;

в) інтелектуальною і вольовою ознаками;

г) інтелектуальною ознакою.

14. Вплив юридичної помилки на кримінальну відповідальність полягає у тому, що:

a) її наявність виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності;

б) особа притягується до кримінальної відповідальності відповідно до її уявлень про злочинність діяння, його караність та кваліфікацію злочину;

в) особа притягується до кримінальної відповідальності за злочин, вчинений з необережності;

г) за загальним правилом не впливає на кримінальну відповідальність та покарання.

15. Добровільна відмова на стадії закінченого замаху можлива, якщо:

а)  особа добровільно з’явилася із зізнанням до правоохоронних органів і повідомила при вчинений нею злочин;

б) між діянням і наслідком є певний проміжок часу, у ході якого особа може втрутитись у розвиток причинного зв’язку і перешкодити настанню суспільно небезпечних наслідків;

в)  особа відмовилася від повторення спроби вчинити злочин;

г)  наслідки не настали з причин, що не залежать від волі винного.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права №1

_______________протокол №____3____ від « 21 » ___10______ 2008 р.

В.о.зав.кафедрою проф.Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________

[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______3____________

Навчальний предмет кримінальне право (ч. Загальна)

Форма контролю знань: Поточний модульний контроль

Змістовний модуль № 2

БІЛЕТ № __3_

1. Визначте обов’язкові ознаки складу злочину.

a) об’єктивні ознаки, що включаються в об’єкт злочину та об’єктивну сторону злочину, та суб’єктивні ознаки, що включаються в суб’єкт злочину та суб’єктивну сторону злочину;

б) обов’язкові ознаки, що включають в себе протиправне діяння та суспільно небезпечні наслідки та факультативні ознаки, що включають в себе суб’єктивну сторону та суб’єкт злочину;

в) основні ознаки (об’єктивна сторона , суб’єктивна сторона) та додаткові ознаки (об’єкт, суб’єкт);

г) об’єктивні ознаки ( дія, місце, час, засоби, мета, мотив, умисел, необережність) та суб’єктивні ознаки (фізична, осудна особа, що досягла 16 років, а в деяких випадках 14 років).

2. Визначте привілейований склад злочину.

а) склад з такими ознаками, які обтяжують або пом’якшують відповідальність та впливають на кваліфікацію;

б) склад, що характеризується обставинами, які значною мірою підвищують суспільну небезпечність та караність злочину;

в) склад з такими ознаками, які впливають на кваліфікацію та покарання;

г) склад, що характеризується обставинами, які значною мірою знижують суспільну небезпечність та караність злочину.

3. Класифікація (види) об'єктів злочину.

a) загальний об'єкт, видовий об'єкт, родовий об'єкт, типовий об'єкт, безпосередній об'єкт;

б) загальний, груповий, факультативний;

в) загальний об'єкт, родовий об'єкт, безпосередній об'єкт;

г) обов’язковий об'єкт, видовий об'єкт, родовий об'єкт, типовий об'єкт.

4. Поняття об’єктивної сторони злочину.

а) юридичні ознаки, що характеризують суспільно небезпечне діяння (дію або бездіяльність)

б) сукупність юридичних ознак, які визначають внутрішню сторону злочину;

в) зовнішня сторона злочину, що характеризується суспільно небезпечним діянням (дією або бездіяльністю), суспільно небезпечними наслідками, причинним зв’язком між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місцем, часом, обстановкою, способом, а також засобами вчинення злочину;

г) сукупність об’єктивних та суб’єктивних ознак, які характеризують вчинене суб’єктом злочину діяння як злочин.

5. Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину.

а) суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місце, час, обстановка, спосіб і засоби вчинення злочину;

б) ознаки, які передбачені в диспозиції норми закону про кримінальну відповідальність;

в) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками;

г) ознаки, які характеризують вчинене суспільно небезпечне діяння як злочин, але вони не передбачені в диспозиції статті закону про кримінальну відповідальність.

6. Поняття суб'єкта злочину в кримінальному праві.

a) суб' єкт- це фізична або юридична особа, що вчинила злочин;

б) суб' єкт- це фізична осудна особа, що вчинила злочин у віці, з якого настає кримінальна відповідальність;

в) суб' єкт – це осудна особа, якій призначено покарання;

г) суб'єкт- це фізична осудна особа, яка підлягає кримінальній відповідальності.

7. Значення непереборної сили для вирішення питання про кримінальну відповідальність:

а) виключає кримінальну відповідальність у випадках, передбачених в статтях Особливої частини КК;

б) не виключає кримінальну відповідальність;

в) не виключає кримінальну відповідальність за вчинене діяння, але пом’якшує покарання;

г) виключає кримінальну відповідальність у будь-якому випадку.

8. Злочин з матеріальним складом - це такий злочин, в якому:

а) суспільно небезпечні наслідки є факультативною ознакою об’єктивної сторони;

б) суспільно небезпечні наслідки є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони;

в) в якому наслідки злочинів є виключно матеріальною шкодою;

г) суспільно небезпечні наслідки не впливають на кваліфікацію злочину.

9. Значення факультативних ознак об’єктивної сторони (час, місце, спосіб, обстановка, засоби).

а) якщо вони прямо вказані (описані) в статті Особливої частини КК, то вони є обов'язковими і впливають на кваліфікацію злочину;

б) не мають ніякого значення для об'єктивної сторони злочину;

в) впливають на момент закінчення злочину;

г) потрібні для встановлення причинного зв' язку.

10. Фізична особа як обов'язкова ознака суб'єкта.

a) це фізична особа – підприємець;

б) це є громадянин України;

в) це є людина;

г) це є будь-яка жива істота.

11. Загальний вік кримінальної відповідальності.

а) особі до вчинення злочину повинно виповнитися шістнадцять років;

б) особі до вчинення злочину повинно виповнитися вісімнадцять років;

в) особі до вчинення злочину повинно виповнитися дванадцять років;

г) особі до винесення вироку повинно виповнитися чотирнадцять років.

12. Поняття вини:

a) вина – це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності;

б) вина – це психічне ставлення особи до наслідків вчиненого діяння;

в) вина – це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності передбаченої КК, та її наслідків, виражене в формі умислу або необережності;

г) вина – це підстава кримінальної відповідальності.

13. За часом виникнення умисел поділяється на:

a) прямий та непрямий;

б) заздалегідь обдуманий і такий що виник раптово;

в) визначений та невизначений;

г) простий та альтернативний.

14. Фактична помилка – це:

a) неправильна кваліфікація слідчим скоєного злочину;

б) неправильне уявлення особи про фактичні об’єктивні ознаки вчинюваного нею діяння;

в) усвідомлення особою фактичної сторони свого діяння, при відсутності усвідомлення його протиправності;

г) вчинення злочину внаслідок обману.

15. Підставою виключення кримінальної відповідальності при добровільній відмові від злочину є:

а) відмова від подальшої спроби вчинити злочин; 

б) не доведення злочину до кінця;

в) остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця;

г) осуд особою вчиненого злочину.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права №1

_______________протокол №___3_____ від « 21 » ___10________ 2008 р.

В.о.зав.кафедрою проф. Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________

[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______3____________

Навчальний предмет кримінальне право (ч. Загальна)

Форма контролю знань: Поточний модульний контроль

Змістовний модуль № 2

БІЛЕТ № __4_

1. Об'єкт як елемент складу злочину, його структура.

a) об'єкт - це певні матеріальні блага, яким спричиняється шкода при вчиненні злочину. Структура об’єкту: загальний, родовий, безпосередній;

б) об'єкт - це будь-які речі матеріального світу, з певними властивостями яких Кримінальний кодекс пов’язує настання кримінальної відповідальності. Структура об’єкту: загальний, родовий, безпосередній;

в) об'єкт - це суспільні відносини, яким спричиняється шкода при вчиненні злочину і які поставлені під охорону кримінального закону. Структура об’єкту: Учасники відносин, предмет, з приводу якого існують відносини , соціальний зв’язок.;

г) об'єкт - це певне благо, на яке посягає злочин. Структура об’єкту: місце, час та обстановка вчинення злочину.

2. Визначте особливо кваліфікований склад злочину.

а) склад з особливо обтяжуючими обставинами, які надають злочину особливої суспільної небезпечності;

б) склад з декількома пом’якшуючими обставинами, які зменшують суспільну небезпечність злочину;

в) склад з двома або більше пом’якшуючими або обтяжуючими обставинами;

г) це склад з кваліфікуючими ознаками, тобто з такими, які обтяжують чи пом’якшують відповідальність та впливають на кваліфікацію.

3. Загальний об'єкт злочину.

а) сукупність всіх суспільних відносин, що поставлені під охорону чинним Кримінальним кодексом;

б) сукупність тотожних чи однорідних за своєю соціальною і економічною сутністю суспільних відносин, які через це повинні охоронятися єдиним комплексом взаємозалежних кримінально-правових норм;

в) це конкретні суспільні відносини, які поставлені під охорону певної статті Особливої частини Кримінального кодексу;

г) це вся сукупність суспільних відносин, що складаються в країні.

4. Які суспільні відносини можуть бути визнані об’єктом злочину?

а) ті, що поставлені під охорону закону про кримінальну відповідальність;

б) ті, що передбачені в Конституції України;

в) всі ,що існують в суспільстві;

г) ті, що регулються цивільним законодавством.

5. Об’єктивна сторона складу злочину має значення:

а) для встановлення осудності особи;

б) для кваліфікації, для відмежування суміжних злочинів, для оцінки суспільної небезпечності;

в) для визначення поняття злочину;

г) для визначення меж дій закону про кримінальну відповідальність в часі і просторі.

6. Обмежена осудність це:

a) нездатність особи під час вчиненя злочину розуміти характер своїх дій через наявність тимчасового розладу психічної діяльності;

б) нездатність особи під час вчинення злочину через наявний у неї психічний розлад повною мірою усвідомлювати свої дії ( бездіяльність) та (або) керувати ними;

в) нездатність особи під час вчинення злочину керувати своїми діями внаслідок вживання алкоголю чи наркотичних засобів;

г) нездатність особи під час вчинення злочину передбачати суспільно небезпечні наслідки свого діяння через наявність у неї психічної хвороби.

7. Значення непереборного фізичного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність (дію чи бездіяльність).

а) виключає кримінальну відповідальність у випадках, передбачених в статтях Особливої частини КК;

б) не виключає кримінальну відповідальність;

в) не виключає кримінальну відповідальність за вчинене діяння, але пом’якшує покарання;

г) виключає кримінальну відповідальність у будь-якому випадку;

8. Злочин з формальним складом– це такий злочин:

а) суспільно небезпечні наслідки в якому є факультативною ознакою об’єктивної сторони;

б) суспільно небезпечні наслідки є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони;

в) суспільно небезпечні наслідки якого мають значення у випадку передбачення їх в диспозиції статі Особливої частини КК;

г) суспільно небезпечні наслідки не мають матеріального характеру.

9. Види необхідних причинних зв'язків, що мають кримінально-правове значення і зустрічаються найчастіше:

а) випадковий, безпосередній, опосередкований;

б) причинний зв'язок при так званому безпосередньому спричиненні, опосередкований необхідний причинний зв'язок, необхідний причинний зв'язок при співучасті, необхідний причинний зв'язок за наявності особливих умов на боці потерпілого;

в) випадковий, необхідний причинний зв'язок при співучасті, необхідний причинний зв'язок за наявності основних умов на боці потерпілого;

г) причинний зв'язок, коли діяння не передує наслідками у часі; причинний зв'язок коли діяння передує наслідками у часі.

10. Юридична особа в кримінальному праві.

a) не визнається суб'єктом злочину в кримінальному праві України;

б) може визнаватись суб'єктом окремих злочинів;

в) визнається суб'єктом злочину, але не підлягає кримінальному покаранню;

г) визнається суб'єктом злочину, але не підлягає кримінальній відповідальності.

11. Знижений вік кримінальної відповідальності.

a) особі до вчинення злочину повинно виповнитися шістнадцять років;

б) особі до винесення вироку повинно виповнитися чотирнадцять років;

в) особі до вчинення злочину повинно виповнитися дванадцять років;

г) особі до вчинення злочину повинно виповнитися чотирнадцять років.

12. Формами вини є:

a) прямий та непрямий умисел;

б) злочинна самовпевненість та злочинна недбалість;

в) умисел та необережність;

г) непрямий умисел та злочинна недбалість.

13. В залежності від спрямованості та ступеня конкретизації наслідків умисел поділяється на:

a) заздалегідь обдуманий і такий що виник раптово;

б) визначений та невизначений;

в) прямий та непрямий;

г) простий та складний.

14. При відхилення дії чи удару особа:

a) заподіює шкоду одній людині, помилково сприйнятій за іншу;

б) заподіює удари не в ті частини тіла, в які планувала до початку вчинення злочину;

в) спрямовує свої дії на заподіяння шкоди людині, але з причин, які від неї не залежать, шкоди їй не заподіює;

г) спрямовує свої дії на заподіяння шкоди одній людині, але з причин, які від неї не залежать, заподіює шкоду іншій.

15. На якій стадії вчинення злочину завжди можлива добровільна відмова:

а) на стадії закінченого злочину;

б) на стадії готування і незакінченого замаху

в)  при виявленні наміру вчинити злочин;

г)  на стадії закінченого замаху, якщо між діянням і наслідком відсутній проміжок часу і особа не може перешкодити настанню суспільно небезпечних наслідків.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права №1

_______________протокол №___3_____ від « 21 » ___10________ 2008 р.

В.о.зав.кафедрою проф. Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________

[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______3____________

Навчальний предмет кримінальне право (ч. Загальна)

Форма контролю знань: Поточний модульний контроль

Змістовний модуль № 2

БІЛЕТ № __5_

1. Об'єктивна сторона як елемент складу злочину, її ознаки.

а) це зовнішня сторона злочину. Ознаками об’єктивної сторони є: діяння, наслідки, причинний зв’язок, спосіб, місце, обстановка, засоби, час вчинення злочину;

б) це зовнішня сторона злочину. Ознаками об’єктивної сторони є: протиправність, суспільна небезпечність;

в) це внутрішня сторона злочину. Ознаками об’єктивної сторони є : діяння, наслідки, причинний зв’язок, спосіб, місце, обстановка, засоби, час скоєння злочину;

г) це внутрішня сторона злочину. Ознаками об’єктивної сторони є: вина, мета, мотив.

2. Визначте кваліфікований склад злочину.

а) це склад з кваліфікуючими ознаками, тобто з такими, які пом’якшують відповідальність та впливають на кваліфікацію;

б) це склад з кваліфікуючими ознаками, тобто з такими, які обтяжують або пом’якшують відповідальність, але не впливають на кваліфікацію;

в) це склад з кваліфікуючими ознаками, тобто з такими, які обтяжують або пом’якшують відповідальність та впливають на кваліфікацію;

г) це склад з кваліфікуючими ознаками, тобто з такими, які обтяжують відповідальність та впливають на кваліфікацію.

3. Родовий об'єкт злочину.

а) сукупність всіх суспільних відносин, що поставлені під охорону чинним Кримінальним кодексом;

б) сукупність тотожних чи однорідних за своєю соціальною і економічною сутністю суспільних відносин, які через це повинні охоронятися єдиним комплексом взаємозалежних кримінально-правових норм;

в) це конкретні суспільні відносини, які поставлені під охорону певної статті Особливої частини Кримінального кодексу;

г) це такий об'єкт, що в даному складі злочину страждає завжди.

4. Структура суспільних відносин як об’єкту злочину.

а) суб'єкти (носії), соціальний зв'язок між ними, предмет суспільних відносин;

б) об'єкти, суб'єкти, носії і предмети суспільних відносин;

в) об'єкт, суб'єкт, об'єктивна сторона, суб'єктивна сторона;

г) суб'єкт, суб'єктивна сторона.

5. Суспільно небезпечне діяння як ознака об’єктивної сторони складу злочину.

а) це намір вчинити злочин;

б) це усвідомлений акт поведінки людини;

в) це суспільно небезпечний, протиправний, конкретний, усвідомлений і вольовий акт поведінки людини;

г) це суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), передбачене в диспозиції статті Особливої частини КК, що є підставою кримінальної відповідальності.

6. Види суб’єкта злочину.

a) основний та безпосередній;

б) простий та складний;

в) осудний та неосудний;

г) загальний та спеціальний.

7. Значення переборного фізичного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність.

а) виключає кримінальну відповідальність в будь-якому випадку;

б) виключає кримінальну відповідальність тільки у випадках, коли відповідає умовам стану крайньої необхідності;

в) виключає кримінальну відповідальність лише у випадках, передбачених статтею Особливої частини КК;

г) в жодному випадку не виключає кримінальну відповідальність.

8. Причинний зв'язок в кримінальному праві.

а) це факультативна ознака об’єктивної сторони злочину, яка зв’язує діяння (дію або бездіяльність) з іншими ознаками складу злочину;

б) це об’єктивно існуючий зв'язок між суспільно небезпечним діянням (дією або бездіяльністю) і суспільно небезпечним наслідком, коли дія або бездіяльність викликає (породжує) настання саме такого суспільно небезпечного наслідку;

в) це обов’язкова ознака об’єктивної сторони злочину з формальним складом;

г) це випадковий зв'язок між суспільно небезпечною дією і суспільно небезпечним наслідком.

9. Вирішення в науці кримінального права питання про причинний зв'язок між дією чи бездіяльністю і суспільно небезпечним наслідком ґрунтується на:

а) теорії причинності, розробленій філософією;

б) на теорії про явища та їх наслідок, розробленої в соціології;

в) теорії відносності;

г) теорії співвідношення цілого та частки.

10. Осудність як обов'язкова ознака суб'єкта злочину.

a) це здатність особи під час вчинення злочину розуміти протиправність свого діяння;

б) це здатність особи під час вчинення злочину усвідомлювати своє діяння або керувати ним;

в) це здатність особи вчинити злочин і нести кримінальну відповідальність;

г) це здатність особи під час вчинення злочину усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

11. Особливості визначення віку кримінальної відповідальності за відсутності офіційних даних, що його підтверджують.

a) в цих випадках вік визначається згідно довідки із пологового будинку;

б) в цих випадках вік визначається згідно довідки з місця проживання;

в) в цих випадках призначається судово-медична експертиза;

г) в цих випадках вік визначається зі слів особи.

12. Поняття прямого умислу:

a) прямим є умисел якщо особа передбачала суспільно небезпечні наслідки свого діяння;

б) прямим є умисел якщо особа передбачала суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажала їх настання;

в) прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності) передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання;

г) прямим є умисел, якщо особа бажала настання суспільно-небезпечних наслідків.

13. Критерієм розподілу умислу на визначений та невизначений є:

a) співвідношення інтелектуальних та вольових ознак;

б) спрямованість та ступінь конкретизації бажаних наслідків;

в) момент виникнення умислу;

г) характер передбачення наслідків;

14. “Казус” відмежовується від злочинної недбалості за:

a) за об’єктивним або суб’єктивним критерієм;

б) вольовою ознакою;

в) інтелектуальною та вольовою ознакою;

г) інтелектуальною ознакою.

15. Особа, яка добровільно відмовилася від доведення злочину до кінця:

а) не підлягає кримінальній відповідальності взагалі;

б) підлягає кримінальній відповідальності за готування або замах на злочин від доведення до кінця якого вона в подальшому відмовилася;

в) підлягає кримінальній відповідальності лише в тому разі, якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого злочину;

г) підлягає кримінальній відповідальності, однак добровільна відмова враховується при призначенні покарання як пом’якшуюча обставина.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права №1

_______________протокол №____3___ від « 21 » ___10______ 2008 р.

В.о.зав.кафедрою проф. Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________

[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______3____________

Навчальний предмет кримінальне право (ч. Загальна)

Форма контролю знань: Поточний модульний контроль

Змістовний модуль № 2

БІЛЕТ № __6_

1. Суб'єкт як елемент складу злочину, його ознаки.

а) суб'єкт - це особа що вчинила злочин. Ознаки суб’єкта: фізична особа, дієздатна особа, особа що досягла певного віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність;

б) суб'єкт - це особа що вчинила злочин. Ознаки суб’єкта: фізична особа, осудна особа, що досягла певного віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність;

в) суб'єкт - це особа що вчинила злочин. Ознаки суб’єкта: фізична особа, неосудна особа, особа що досягла певного віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність;

г) суб'єкт - це особа що вчинила злочин. Ознаки суб’єкта: фізична особа, дієздатна особа, правоздатна особа.

2. Визначте основний склад злочину.

а) це склад, що містить у собі ознаки одного суспільно небезпечного діяння, що посягає на один об’єкт;

б) це склад, що містить в собі основні ознаки злочину і не містить в собі ні обтяжуючих, ні пом’якшуючих обставин;

в) це склад, що містить у собі ознаки одного суспільно небезпечного діяння, що посягає на один об’єкт та має в собі одну або декілька кваліфікуючих ознак;

г) це склад, що містить в собі пом’якшуючу чи обтяжуючу ознаку.

3. Безпосередній об'єкт злочину.

а) це конкретне суспільне відношення, що поставлене під охорону певної статті Особливої частини Кримінального кодексу;

б) це річ матеріального світу на яку посягає конкретний злочин;

в) це певна річ, за допомогою якої спричиняється шкода суспільним відносинам;

г) це певна сукупність суспільних відносин, що поставлені під охорону чинним кримінальним кодексом.

4. Класифікація (види) об'єктів злочину.

а) загальний об'єкт, видовий об'єкт, родовий об'єкт, типовий об'єкт, безпосередній об'єкт;

б) загальний, груповий, факультативний;

в) загальний об'єкт, родовий об'єкт, безпосередній об'єкт;

г) обов’язковий об'єкт, видовий об'єкт, родовий об'єкт, типовий об'єкт

5. Суспільно небезпечна дія як форма вчинення діяння.

а) це рух тіла, в тому числі рефлекторний рух тіла, що відбувається поза контролем свідомості;

б) це реакція організму на заподіяну злочином шкоду;

в) це активна або пасивна поведінка суб’єкта , яка з фізичної сторони може бути простою і складною;

г) це є форма суспільно небезпечного діяння: активна, свідома, вольова, суспільно небезпечна, протиправна поведінка суб’єкта злочину, що має конкретний характер

6. Загальний суб'єкт злочину в кримінальному праві.

a) суб' єкт – це осудна особа, якій призначено покарання;

б) суб єкт - це фізична осудна особа, яка підлягає кримінальній відповідальності;

в) суб' єкт - це фізична або юридична особа, що вчинила злочин;

г) суб' єкт - це фізична осудна особа, що вчинила злочин у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність;

7. Значення психічного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність.

а) виключає кримінальну відповідальність в будь-якому випадку;

б) виключає кримінальну відповідальність тільки у випадках, коли відповідає умовам стану крайньої необхідності;

в) виключає кримінальну відповідальність лише у випадках, передбачених статтею Особливої частини КК;

г) в жодному випадку не виключає кримінальну відповідальність.

8. Вирішення в науці кримінального права питання про причинний зв'язок між дією чи бездіяльністю і суспільно небезпечним наслідком ґрунтується на:

а) теорії причинності, розробленій філософією;

б) на теорії про явища та їх наслідок, розробленої в соціології;

в) теорії відносності;

г) теорії співвідношення цілого та частки.

9. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність:

а) це обов’язок діяти зазначеним чином та наявність можливості виконати обов’язок, покладений на особу;

б) це обов’язок вчинити певні дії, який може випливати із службових функцій, із договору, із родинних відносин, із попередньої небезпечної поведінки особи;

в) це можливість відвернути наслідки від вчинених дій;

г) це обов’язок передбачити суспільно небезпечні наслідки діяння.

10. Спеціальний суб'єкт злочину в кримінальному праві.

a) фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність злочин, суб'єктом якого може бути лише певна особа;

б) фізична чи юридична особа, яка вчинила певний злочин;

в) юридична особа, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, передбачене в КК України;

г) малолітня чи неповнолітня особа, що вчинила суспільно-небезпечне діяння, передбачене в КК України.

11. Значення осудності.

a) є обов'язковою підставою для призначення покарання;

б) є обов'язковою ознакою суб'єкта і передумовою вини;

в) є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину;

г) не має ніякого значення.

12. Критерії встановлення в законі зниженого віку кримінальної відповідальності.

a) здатність особи усвідомлювати фактичні ознаки і суспільну небезпечність злочинів, перелічених в ч.2 ст.22 КК ; їх розповсюдженість серед підлітків; підвищена суспільна небезпечність ( тяжкість) більшості з цих злочинів;

б) підвищена суспільна небезпечність ( тяжкість) всіх злочинів, перелічених в ч.2 ст.22 КК

в) здатність неповнолітнього усвідомлювати фактичні ознаки і суспільну небезпечність злочинів, перелічених в ч.2 ст.22 КК та його спроможність керувати своїми діями під час їх вчинення;

г) цей перелік довільно визначений законодавцем.

13. Види необережної форми вини:

a) злочинна самовпевненість та злочинна халатність;

б) злочинна недбалість і непрямий умисел;

в) злочинна самовпевненість та злочинна недбалість;

г) казус та злочинна халатність.

14. Помилка в об'єкті – це:

a) неправильне уявлення особи про предмет ,на який вона посягає;

б) неправильне уявлення особи про характер суспільних відносин, на які посягає її діяння;

в) неправильне уявлення особи щодо наявності в її діянні ознак, що утворюють об'єктивну сторону конкретного складу злочину;

г) неправильне уявлення особи про дійсний розвиток причинного зв'язку між її діянням та суспільно-небезпечними наслідками.

15. Ознакою діяльного каяття є:

а) активна поведінка особи, яка свідчить про щирий осуд вчиненого нею злочину і про прагнення загладити його наслідки

б) як активна, так і пасивна поведінка особи;

в) не доведення злочину до кінця з власної волі особи;

г) наявність у особи усвідомлення можливості довести злочин до кінця.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права №1

_______________протокол №____3____ від « 21 » ___10_______ 2008 р.

В.о.зав.кафедрою проф. Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________

[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______3____________

Навчальний предмет кримінальне право (ч. Загальна)

Форма контролю знань: Поточний модульний контроль

Змістовний модуль № 2

БІЛЕТ № _7__

1. Суб'єктивна сторона як елемент складу злочину, її ознаки.

а) внутрішня сторона злочину. Ознаки: мета та мотив;

б) внутрішня сторона злочину. Ознаки: умисел та необережність;

в) внутрішня сторона злочину. Ознаки: вина, мета та мотив;

г) зовнішня сторона злочину. Ознаки: вина в формі умислу або необережності, мета та мотив.

2. Види складів злочину, за ступенем суспільної небезпечності (тяжкості).

а) простий (основний) склад, кваліфікований склад, особливо кваліфікований склад, особливо привілейований склад;

б) простий (основний) склад, кваліфікований склад, особливо кваліфікований склад;

в) простий (основний) склад, кваліфікований склад, привілейований склад;

г) привілейований склад, простий (основний) склад, кваліфікований склад, особливо кваліфікований склад.

3. Безпосередній додатковий обов'язковий об'єкт злочину:

а) це конкретні суспільні відносини, які поставлені під охорону певної статті Особливої частини Кримінального кодексу;

б) це річ матеріального світу на яку наряду з безпосереднім об'єктом посягає конкретний злочин;

в) це такий об'єкт, якому завжди заподіюється шкода у кожному випадку вчинення певного злочину;

г) це той об'єкт, яким спричиняється шкода безпосередньому об'єкту.

4. Загальний об'єкт злочину.

а) сукупність всіх суспільних відносин, що поставлені під охорону чинним Кримінальним кодексом;

б) сукупність тотожних чи однорідних за своєю соціальною і економічною сутністю суспільних відносин, які через це повинні охоронятися єдиним комплексом взаємозалежних кримінально-правових норм;

в) це конкретні суспільні відносини, які поставлені під охорону певної статті Особливої частини Кримінального кодексу;

г) це річ матеріального світу, якій завжди заподіюється шкода.

5. Ознаки суспільно небезпечної дії в кримінальному праві (вкажіть пункт, де зазначені всі ознаки).

а) суспільна небезпечність, винність, передбаченість у КК, караність;

б) протиправність, активність, караність, суспільна небезпечність, свідомість, вольовий характер;

в) конкретність, активність, усвідомлений і вольовий акт поведінки людини, суспільна небезпечність, протиправність;

г) активність, протиправність, суспільна небезпечність.

6. Обов'язкові ознаки суб'єкта злочину.

a) досягнення 18 років, осудність, громадянство;

б) досягнення 16 років, фізична особа, визнання своєї вини у злочині;

в) досягнення 14 років, винність, фізична особа, осудність;

г) фізична особа, осудність, досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність.

7. Суспільно небезпечні наслідки як ознака об’єктивної сторони злочину.

а) є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину;

б) є факультативною ознакою об’єктивної сторони злочину;

в) є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину з формальним складом;

г) є факультативною ознакою об’єктивної сторони злочину з матеріальним складом.

8. Об’єктивний характер причинного зв’язку обумовлюється тим, що він:

а) передбачений як ознака складу злочину в диспозиції статті Особливої частини КК;

б) причинний зв'язок не існує в об’єктивній реальності;

в) існує об’єктивно як факт реальної дійсності поза свідомістю і волею людини;

г) існує в свідомості суб’єкта злочину.

9. Засоби як факультативна ознака об’єктивної сторони злочину.

a) це речі матеріального світу, на які посягає злочин;

б) це речі матеріального світу, які застосовуються злочинцем при вчиненні суспільно небезпечного діяння;

в) це речі матеріального світу, яким завдається шкода при вчиненні злочину;

г) це речі матеріального світу, які злочинець обертає на свою користь при вчиненні злочину.

10. Ознаки спеціального суб'єкта.

a) фізична особа, осудність, досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, додаткова ознака, визначена в законі;

б) юридична особа, що спричинила шкоду правоохоронюваним відносинам;

в) фізична особа, неосудність, наявність психічної хвороби;

г) громадянство, досягнення певного віку, осудність, посадова особа.

11. Неосудність особи за кримінальним правом України - це:

a) нездатність особи розуміти свої дії під час вчинення злочину;

б) нездатність особи передбачати суспільно небезпечні наслідки вчиненого діяння через наявну у неї психічну хворобу;

в) нездатність особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки

г) нездатність особи розуміти характер вчиненого діяння внаслідок психічного розладу

12. Злочини, за вчинення яких в кримінальному законі встановлено знижений вік відповідальності.

a) це - злочини проти основ національної безпеки, проти власності, проти громадського порядку та моральності;

б) це -насильницькі злочини і майнові злочини, вичерпний перелік яких міститься в КК України;

в) це - злочини проти життя та здоров' я особи;

г) це –всі особливо тяжкі злочини.

13. Злочинна самовпевненість це:

a) вид умислу;

б) форма вини;

в) вид необережності;

г) ознака суб'єктивної сторони.

14. Помилка в особі потерпілого - це:

a) неправильне уявлення особи про об’єкт, на який вона посягає;

б) неправильне уявлення особи про характер суспільних відносин, на які посягає її діяння;

в) заподіяння шкоди одній людині, помилково прийнятій за іншу;

г) неправильне уявлення особи щодо наявності в її діянні ознак, що утворюють об'єктивну сторону конкретного складу злочину.

15. Демченко вирішив обікрасти касу одного з підприємств. Для цього він виготовив і придбав необхідне знаряддя. Вночі він відключив сигналізацію, зробив пролом у стіні і проник у приміщення, де знаходився сейф. Після кількох спроб Демченко зрозумів, що сейф відкрити він не зможе, і зник з місця події.

Визначить стадію вчинення злочину:

а) незакінчений замах;

б) готування до злочину;

в) закінчений замах;

г) добровільна відмова.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права №1

_______________протокол №____3______ від « 21 » ___10_______ 2008 р.

В.о.зав.кафедрою проф. Тютюгін В.І. Екзаменатор _________________

[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______3____________

Навчальний предмет кримінальне право (ч. Загальна)

Форма контролю знань: Поточний модульний контроль

Змістовний модуль № 2

БІЛЕТ № __8_

1. Ознаки складу злочину залежно від їх ролі в характеристиці загального поняття складу злочину поділяються на:

a) обовязкові та факультативні;

б) основні і додаткові;

в) центральні і субсидіарні;

г) змістовні і доповнюючі.

2. В якому співвідношенні знаходяться поняття злочину і складу злочину.

а) в співвідношенні цілого та частки;

б) склад злочину є соціальною характеристикою злочину;

в) ці поняття ніяк не співвідносяться;

г) злочин – це конкретно суспільне небезпечне діяння; склад злочину – юридичне поняття про злочин певного виду.

3. Безпосередній додатковий факультативний об’єкт:

а) це такий об'єкт, який при вчиненні певного злочину може існувати поряд з основним, а може бути відсутнім;

б) це такий об'єкт, що в даному злочині страждає завжди, у будь якому випадку вчинення певного злочину;

в) це річ матеріального світу на яку наряду з безпосереднім об'єктом може посягати конкретний злочин, а може й не посягати;

г) це конкретні суспільні відносини, які поставлені під охорону певної статті особливої частини кримінального кодексу.

4. Родовий об'єкт злочину.

а) сукупність всіх суспільних відносин, що поставлені під охорону чинним Кримінальним кодексом;

б) сукупність тотожних чи однорідних за своєю соціальною і економічною сутністю суспільних відносин, які через це повинні охоронятися єдиним комплексом взаємозалежних кримінально-правових норм;

в) це конкретні суспільні відносини, які поставлені під охорону певної статті Особливої частини Кримінального кодексу;

г) це такий об'єкт, що в даному складі злочину страждає завжди.

5. Поняття суспільно небезпечної бездіяльності в кримінальному праві.

а) це активна або пасивна поведінка особи, яка вчинила злочин;

б) це обов’язок особи в певних умовах діяти певним чином і певним способом;

в) це пасивна поведінка суб’єкта злочину, який не виконав покладений обов’язок і вчинив протиправні дії;

г) це пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в конкретних умовах.

6. Ознаки складу злочину, які характеризують об’єктивну сторону.

а) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, а також засоби вчинення злочину;

б) суспільно небезпечне діяння;

в) суспільно небезпечне діяння, суспільно небезпечні наслідки, час, місце, обстановка вчинення злочину;

г) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), причинний зв'язок між діянням та наслідками.

7. Поняття суспільно небезпечного наслідку як ознаки об’єктивної сторони.

а) це ознака об’єктивної сторони злочину, яка характеризує об’єкт злочину;

б) це негативні зміни стану потерпілої особи;

в) це заподіяна злочинним діянням шкода (збиток) предмету злочину;

г) це шкода (збиток), що заподіюється злочинним діянням суспільним відносинам, охоронюваним кримінальним законом, або реальна небезпека (загроза) заподіяння такої шкоди.

8. Вимоги, що ставляться для встановлення причинного зв’язку між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслідками.

а) причина (діяння) повинна: у часі передувати наслідку, зумовлювати наслідок, бути визначальною умовою (фактором) настання суспільно небезпечних наслідків, неминуче (спричиняти) настання саме такого наслідку;

б) наслідок не породжується діянням;

в) суспільно небезпечний наслідок породжується іншим діянням;

г) діяння не повинно передувати наслідку в часі.

9. Види суб’єкта злочину.

a) основний та безпосередній;

б) простий та складний;

в) осудний та неосудний;

г) загальний та спеціальний.

10. Медичний (біологічний) критерій неосудності.

a) наявність у особи під час вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого в КК хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки;

б) захворювання особи після вчинення злочину на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними;

в) наявність у особи від народження недоумства (олігофренії);

г) наявність у особи під час вчинення злочину тяжкої чи невиліковної хвороби.

11. Суб’єктивна сторона – це:

a) головний елемент складу злочину;

б) ознака злочину;

в) обов’язковий елемент складу злочин, що характеризує зовнішню сторону злочину;

г) внутрішня сторона злочину, тобто психічна діяльність особи, що відображає ставлення її свідомості та волі до суспільно-небезпечного діяння і його наслідків.

12. Фізична особа як обов'язкова ознака суб'єкта.

a) це фізична особа – підприємець;

б) це є громадянин України;

в) це є людина;

г) це є будь-яка жива істота.

13. Злочинна недбалість це:

a) форма вини;

б) вид необережності;

в) вид умислу;

г) ознака суб'єктивної сторони.

14. При непрямому невизначеному умислі діяння кваліфікується за:

a) характером передбачення;

б) за ознаками об’єкта;

в) за спрямованістю умислу;

г) за наслідками, що фактично настали.

15. Левченко, яка мешкала у комунальній квартирі, вирішила позбутися сусідки Зотової і заволодіти її кімнатою. З цією метою вона підсипала Зотовій у їжу отруту. Тяжкі страждання потерпілої внаслідок отруєння вплинули на Левченко, вона викликала швидку допомогу і повідомила лікарю, яку отруту використала. Внаслідок своєчасно вжитих заходів Зотова повністю одужала.

У діях Левченко має місце:

а) незакінчений замах;

б) діяльне каяття;

в) закінчений замах;

г) добровільна відмова

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права №1

_______________протокол №___3____ від « 21» ___10______ 2008 р.

В.о.зав.кафедрою проф.Тютюгін В.І. Екзаменатор ________________

[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______3____________

Навчальний предмет кримінальне право (ч. Загальна)

Форма контролю знань: Поточний модульний контроль

Змістовний модуль № 2

БІЛЕТ № __9_

1. Види складів злочину, за ступенем суспільної небезпечності (тяжкості).

а) простий (основний) склад, кваліфікований склад, особливо кваліфікований склад, особливо привілейований склад;

б) простий (основний) склад, кваліфікований склад, особливо кваліфікований склад;

в) простий (основний) склад, кваліфікований склад, привілейований склад;

г) привілейований склад, простий (основний) склад, кваліфікований склад, особливо кваліфікований склад.

2. Значення складу злочину.

a) допомагає здійснювати регулювання суспільних відносин;

б) допомагає здійснювати спеціальне попередження вчинення злочинів;

в) є єдиною і достатньою підставою кримінальної відповідальності;

г) визначає особистий характер кримінальної відповідальності.

3. Поняття предмету злочину.

а) певні речі матеріального світу, з певними властивостями яких закон пов’язує наявність в діях особи ознак конкретного складу злочину;

б) річ матеріального світу, за допомогою якої спричиняється шкода безпосередньому об'єкту злочину;

в) це конкретні суспільні відносини, які поставлені під охорону певної статті Особливої частини Кримінального кодексу;

г) це річ матеріального світу на яку наряду з безпосереднім об'єктом посягає конкретний злочин.

4. Безпосередній об'єкт злочину.

а) це конкретне суспільне відношення, що поставлене під охорону певної статті Особливої частини Кримінального кодексу;

б) це річ матеріального світу на яку посягає конкретний злочин;

в) це певна річ, за допомогою якої спричиняється шкода суспільним відносинам;

г) це певна сукупність суспільних відносин, що поставлені під охорону чинним кримінальним кодексом.

5. Ознаки суспільно небезпечної бездіяльності в кримінальному праві (вкажіть пункт, де зазначені всі ознаки).

а) суспільна небезпечність, винність, пасивний характер, караність;

б) пасивність, караність, суспільна небезпечність, свідомість, вольовий характер;

в) суспільно небезпечний, протиправний, конкретний, пасивний, усвідомлений, вольовий акт поведінки людини;

г) пасивний характер, протиправність, суспільна небезпечність.

6. Обов’язкові ознаки об’єктивної сторони складу злочину.

а) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, а також засоби вчинення злочину;

б) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками;

в) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність);

г) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки.

7. Суспільно небезпечними наслідками в кримінальному праві визнаються:

а) наслідки матеріального характеру та наслідки нематеріального характеру;

б) лише матеріальні наслідки

в) лише нематеріальні наслідки

г) лише фізична шкода

8. Види необхідних причинних зв'язків, що мають кримінально-правове значення і зустрічаються найчастіше.

а) випадковий, безпосередній, опосередкований;

б) причинний зв'язок при так званому безпосередньому спричиненні, опосередкований необхідний причинний зв'язок, необхідний причинний зв'язок при співучасті, необхідний причинний зв'язок за наявності особливих умов на боці потерпілого;

в) випадковий, необхідний причинний зв'язок при співучасті, необхідний причинний зв'язок за наявності особливих умов на боці потерпілого;

г) причинний зв'язок, коли діяння не передує наслідками у часі; причинний зв'язок коли діяння передує наслідками у часі.

9. Місце вчинення злочину.

a) це приміщення, в якому було приховано злочинця, або предмети, здобуті злочинним шляхом;

б) це певна територія або інше місце, де вчиняється суспільно небезпечне діяння і настають його суспільно небезпечні наслідки;

в) це територія, на якій було затримано злочинця;

г) це територія України.

10. Значення медичного критерію для визнання особи неосудною.

a) є обов'язковою підставою для встановлення юридичного критерію;

б) є передумовою вини особи;

в) є підставою для застосування примусових заходів медичного характеру;

г) немає ніякого значення.

11. Обов’язковими(ою) ознаками(ою) суб’єктивної сторони є:

a) вина, мотив та мета;

б) мотив та мета;

в) вина;

г) мотив, мета та субєкт

12. Юридична особа в кримінальному праві.

a) не визнається суб'єктом злочину в кримінальному праві України;

б) може визнаватись суб'єктом окремих злочинів;

в) визнається суб'єктом злочину, але не підлягає кримінальному покаранню;

г) визнається суб'єктом злочину, але не підлягає кримінальній відповідальності.

13. До інтелектуальних ознак злочинної самовпевненості відносяться:

a) передбачення можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння(дії або бездіяльності);

б) відсутність передбачення можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння(дії або бездіяльності);

в) легковажний розрахунок на відвернення суспільно небезпечних наслідків;

г) усвідомлення неможливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння.

14. Випадком (казусом) є ставлення особи до вчиненого нею діяння та його наслідків, при якому:

a) від вчиненого діяння наслідки не настали взагалі;

б) наслідки, що настали, не перебувають у причинному зв’язку із вчиненим діянням;

в) наслідки, що настали, перебувають у причинному зв’язку із вчиненим діянням, проте особа не передбачала, хоча повинна була і могла передбачити їх настання;

г) наслідки, що настали, перебувають у причинному зв’язку із вчиненим діянням, однак особа не тільки не передбачала можливості їх настання, а й не могла їх передбачити.

15. Добровільна відмова можлива на всіх стадіях злочину, окрім:

a) готування до злочину;

б) виявлення умислу;

в) незакінченого замаху;

г) закінченого злочину.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права №1

_______________протокол №_____3_____ від « 21 » __10______ 2008 р.

В.о.зав.кафедрою проф. Тютюгін В.І. Екзаменатор ________________

[підпис] [прізвище, ініціали] [підпис] [прізвище, ініціали]

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______3____________

Навчальний предмет кримінальне право (ч. Загальна)

Форма контролю знань: Поточний модульний контроль

Змістовний модуль № 2

БІЛЕТ № __10_

1. Визначте основний склад злочину.

а) це склад, що містить у собі ознаки одного суспільно небезпечного діяння, що посягає на один об’єкт;

б) це склад що містить в собі основні ознаки злочину і не містить в собі ні обтяжуючих, ні пом’якшуючих обставин;

в) це склад, що містить у собі ознаки одного суспільно небезпечного діяння, що посягає на один об’єкт та має в собі одну або декілька кваліфікуючих ознак;

г) це склад, що містить в собі пом’якшуючу чи обтяжуючу ознаку.

2. Визначте елементи складу злочину.

a) об’єкт злочину, об’єктивна сторона злочину, суб’єкт злочину, суб’єктивна сторона злочину;

б) протиправність, суспільна небезпечність, винність та караність;

в) діяння, наслідки, мета та мотив;

г) об’єкт злочину, діяння, умисел, необережність, фізична осудна особа.

3. Значення предмета в складі конкретного злочину:

a) предмет є самостійним елементом складу злочину;

б) предмет є ознакою складу злочину, існує поряд з об’єктом;

в) предмет є обов’язковою ознакою злочину;

г) предмет злочину завжди співпадає з предметом злочинного впливу.

4. Безпосередній додатковий обов'язковий об'єкт злочину.

а) це конкретні суспільні відносини, які поставлені під охорону певної статті Особливої частини Кримінального кодексу;.

б) це річ матеріального світу на яку наряду з безпосереднім об'єктом посягає конкретний злочин;

в) це такий об'єкт, якому завжди заподіюється шкода у кожному випадку вчинення певного злочину;

г) це той об'єкт, яким спричиняється шкода безпосередньому об'єкту

5. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність:

а) це обов’язок діяти зазначеним чином та наявність можливості виконати обов’язок, покладений на особу;

б) це обов’язок вчинити певні дії, який може випливати із службових функцій, із договору, із родинних відносин, із попередньої небезпечної поведінки особи;

в) це можливість відвернути наслідки від вчинених дій;

г) це обов’язок передбачити суспільно небезпечні наслідки діяння.

6. Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину.

а) суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місце, час, обстановка, спосіб і засоби вчинення злочину;

б) ознаки, які передбачені в диспозиції норми закону про кримінальну відповідальність;

в) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками;

г) ознаки, які характеризують вчинене суспільно небезпечне діяння як злочин, але вони не передбачені в диспозиції норми закону про кримінальну відповідальність.

7. Злочини з матеріальним складом - це такий злочин, в якому:

а) суспільно небезпечні наслідки є факультативною ознакою об’єктивної сторони;

б) суспільно небезпечні наслідки є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони;

в) в якому наслідки злочинів є виключно матеріальною шкодою;

г) суспільно небезпечні наслідки не впливають на кваліфікацію злочину.

8. Значення необхідного причинного зв’язку.

а) є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину з матеріальним складом;

б) є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони всіх злочинів;

в) впливає на суспільну небезпечність злочину;

г) враховується при призначенні покарання.

9. Час вчинення злочину як ознака об’єктивної сторони складу злочину.

a) це конкретна дата вчинення злочину;

б) це час доби (ранок, день, вечір, ніч), коли було вчинено злочин;

в) це певний відрізок (проміжок) часу, протягом якого вчиняється суспільно небезпечне діяння;

г) це час набрання чинності кримінальним законом.

10. Юридичний (психологічний ) критерій неосудності.

a) нездатність особи розуміти характер своїх дій під час вчинення злочину;

б) нездатність особи усвідомлювати суспільну небезпечність вчиненого діяння;

в) нездатність особи під час вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого в КК, усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними;

г) нездатність особи розуміти факт засудження і призначення їй покарання.

11. Факультативними ознаками суб’єктивної сторони є:

a) вина та мотив;

б) вина та мета;

в) мотив та мета;

г) мета та осудність.

12. Осудність як обов'язкова ознака суб'єкта злочину.

a) це здатність особи під час вчинення злочину розуміти протиправність свого діяння;

б) це здатність особи бути винною у вчиненому злочині;

в) це здатність особи вчинити злочин і нести кримінальну відповідальність;

г) це здатність особи під час вчинення злочину усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

13. Злочинну самовпевненість відмежовують від непрямого умислу за:

a) інтелектуальними ознаками;

б) за інтелектуальними та вольовими ознаками;

в) за вольовою ознакою;

г) інтелектуальною ознакою.

14. Що можна вважати готуванням до злочину:

а) змова на вчинення злочину;

б) оприлюднення наміру вчинити злочин;

в) наявність умислу на вчинення злочину;

г) діяння, яке містить всі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу.

15. Підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину, - це визначення:

a) готування до злочину;

б) виникнення умислу на вчинення злочину;

в) незакінченого замаху на вчинення злочину;

г) закінченого замаху на вчинення злочину.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права №1

_______________протокол №_____3___ від « 21 » ___10_______ 2008 р.

В.о.зав.кафедрою проф. Тютюгін В.І. Екзаменатор ________________

[підпис] [прізвище, ініціали] [прізвище, ініціали]

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______3____________

Навчальний предмет кримінальне право (ч. Загальна)

Форма контролю знань: Поточний модульний контроль

Змістовний модуль № 2

БІЛЕТ № _11__

1. Визначте кваліфікований склад злочину.

а) це склад з кваліфікуючими ознаками, тобто з такими, які пом’якшують відповідальність та впливають на кваліфікацію;

б) це склад з кваліфікуючими ознаками, тобто з такими, які обтяжують або пом’якшують відповідальність та не впливають на кваліфікацію;

в) це склад з кваліфікуючими ознаками, тобто з такими, які обтяжують або пом’якшують відповідальність та впливають на кваліфікацію;

г) це склад з кваліфікуючими ознаками, тобто з такими, які обтяжують відповідальність та впливають на кваліфікацію.

2. Визначте обов’язкові ознаки складу злочину.

a) об’єктивні ознаки, що включають в себе об’єкт злочину та об’єктивну сторону злочину та суб’єктивні ознаки, що включають в себе суб’єкт злочину та суб’єктивну сторону злочину;

б) обов’язкові ознаки, що включають в себе протиправне діяння та суспільно небезпечні наслідки та факультативні ознаки, що включають в себе суб’єктивну сторону та суб’єкт злочину;

в) основні ознаки (об’єктивна сторона , суб’єктивна сторона) та додаткові ознаки (об’єкт, суб’єкт);

г) об’єктивні ознаки ( дія, місце, час, засоби, мета, мотив, умисел, необережність) та суб’єктивні ознаки (фізична, осудна особа, що досягла 16 років, а в деяких випадках 14 років).

3. Відмінність об’єкта від предмета злочину.

a) об’єкт злочину – це суспільні відносини, предмет злочину – це певне благо;

б) об’єкт злочину – це певна річ матеріального світу, предмет злочину – це те, на що посягає злочин;

в) об’єкт злочину – це суспільні відносини, предмет злочину – це річ матеріального світу з приводу якої вчиняється злочин;

г) обєкт – це соціальні відносини, предмет злочину – це річ матеріального світу, за допомогою якої спричиняється шкода об’єкту злочину.

4. Безпосередній додатковий факультативний об'єкт.

а) це такий об'єкт, який при вчиненні певного злочину може існувати поряд з основним, а може бути відсутнім;

б) це такий об'єкт, що в даному злочині страждає завжди, у будь якому випадку вчинення певного злочину;

в) це річ матеріального світу, на яку наряду з безпосереднім об'єктом може посягати конкретний злочин, а може й не посягати;

г) це конкретні суспільні відносини, які поставлені під охорону певної статті Особливої частини Кримінального кодексу.

5. Значення непереборної сили для вирішення питання про кримінальну відповідальність:

а) виключає кримінальну відповідальність у випадках, передбачених в статтях Особливої частини КК;

б) не виключає кримінальну відповідальність;

в) не виключає кримінальну відповідальність за вчинене діяння, але пом’якшує покарання;

г) виключає кримінальну відповідальність у будь-якому випадку.

6. Значення об’єктивної сторони складу злочину.

а) для кваліфікації, для призначення покарання;

б) для кваліфікації, для відмежування суміжних злочинів, для оцінки суспільної небезпечності;

в) для визначення поняття злочину, для кваліфікації, для оцінки суспільної небезпечності;

г) для відмежування суміжних злочинів, для оцінки суспільної небезпечності.

7. Злочин з формальним складом – це такий злочин:

а) суспільно небезпечні наслідки в якому є факультативною ознакою об’єктивної сторони;

б) суспільно небезпечні наслідки є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони;

в) наслідки якого є обов’язковою ознакою у випадку передбачення їх в диспозиції статі Особливої частини КК;

г) суспільно небезпечні наслідки якого не мають матеріального характеру.

8. Причинний зв’язок за наявності особливих умов на боці потерпілого має місце:

а) коли потерпілий має вади фізичного чи психічного стану, що є каталізаторами (прискорювачами) настання наслідків;

б) коли потерпілий має особливий правовий статус;

в) коли потерпілий є недієздатною особою;

г) коли потерпілий не є громадянином України.

9. Поняття суб'єкта злочину в кримінальному праві.

a) суб' єкт - це фізична або юридична особа, що вчинила злочин у віці, з якого настає кримінальна відповідальність;

б) суб' єкт - це фізична осудна особа, що вчинила злочин у віці, з якого настає кримінальна відповідальність;

в) суб' єкт – це осудна особа, що вчинила злочин у віці, з якого настає кримінальна відповідальність;

г) cуб'єкт - це юридична осудна особа, що вчинила злочин у віці, з якого настає кримінальна відповідальність.

10. Ознаки юридичного критерію неосудності.

a) основна та додаткова;

б) обов'язкова і факультативна;

в) інтелектуальна і вольова;

г) загальна і спеціальна.

11. Поняття вини:

a) вина – це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності;

б) вина – це психічне ставлення особи до наслідків вчиненого діяння;

в) вина – це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності передбаченої КК, та її наслідків, виражене в формі умислу або необережності;

г) вина – це підстава кримінальної відповідальності, виражена в формі умислу або необережності.

12. Значення осудності.

a) є обов'язковою підставою для призначення покарання;

б) є обов'язковою ознакою суб'єкта і передумовою вини;

в) є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину;

г) не має ніякого значення.

13. До інтелектуальних ознак злочинної недбалості відносяться:

a) не передбачення можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння;

б) передбачення можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння;

в) усвідомлення суспільної небезпечності вчинюваного діяння;

г) небажання настання суспільно небезпечних наслідків вчинюваного діяння.

14. Готування до якого злочину не тягне за собою кримінальної відповідальності?

а) до злочину з необережною формою вини;

б) до злочину, вчинюваного вперше;

в) готування до злочину невеликої тяжкості;

г) готування до злочину невеликої або середньої тяжкості.

15. Вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі, – це визначення:

a) закінченого злочину;

б) готування до злочину;

в) добровільної відмови від доведення злочину до кінця;

г) замаху на злочин.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права №1

_______________протокол №_____3__ від « 21 » ___10______ 2008 р.

В.о.зав.кафедрою проф. Тютюгін В.І. Екзаменатор ________________

[підпис] [прізвище, ініціали]

[прізвище, ініціали]

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______3____________

Навчальний предмет кримінальне право (ч. Загальна)

Форма контролю знань: Поточний модульний контроль

Змістовний модуль № 2

БІЛЕТ № __12_

1. Визначте особливо кваліфікований склад злочину.

а) склад з особливо обтяжуючими обставинами, які надають злочину особливої суспільної небезпечності;

б) склад з декількома пом’якшуючими обставинами, які зменшують суспільну небезпечність злочину;

в) склад з двома або більше пом’якшуючими або обтяжуючими обставинами;

г) це склад з кваліфікуючими ознаками, тобто з такими, які обтяжують чи пом’якшують відповідальність та впливають на кваліфікацію.

2. Об'єкт, як елемент складу злочину, його структура.

a) об'єкт - це певні матеріальні блага, яким спричиняється шкода при вчиненні злочину. Структура об’єкту: загальний, родовий, безпосередній;

б) об'єкт - це будь-які речі матеріального світу, з певними властивостями яких Кримінальний кодекс пов’язує настання кримінальної відповідальності. Структура об’єкту: загальний, родовий, безпосередній;

в) об'єкт - це суспільні відносини, яким спричиняється шкода при вчиненні злочину і які поставлені під охорону кримінального закону. Структура об’єкту: учасники відносин; предмет з приводу якого існують відносини; соціальний зв’язок;

г) об'єкт - це певне благо, на яке посягає злочин. Структура об’єкту: місце, час та обстановка вчинення злочину.

3. В якому випадку предмет злочину є обов’язковою ознакою злочину.

a) в будь-якому випадку;

б) якщо це передбачено у конкретному складі злочину;

в) якщо це передбачено в Загальній частині Кримінального кодексу;

г) ніколи предмет злочину не може бути обов’язковою ознакою.

4. Які суспільні відносини можуть бути визнані об’єктом злочину?

a) ті, що поставлені під охорону закону про кримінальну відповідальність;

б) ті, що передбачені в Конституції України;

в) всі, що існують в суспільстві;

г) ті, що регулються цивільним законодавством.

5. Значення непереборного фізичного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність.

а) виключає кримінальну відповідальність у випадках, передбачених в статтях Особливої частини КК;

б) не виключає кримінальну відповідальність;

в) не виключає кримінальну відповідальність за вчинене діяння, але пом’якшує покарання;

г) виключає кримінальну відповідальність у будь-якому випадку.

6. Суспільно небезпечне діяння як ознака об’єктивної сторони складу злочину.

а) це наміри вчинити злочин;

б) це усвідомлений акт поведінки людини;

в) це суспільно небезпечний, протиправний, конкретний, усвідомлений і вольовий акт поведінки людини;

г) це суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), передбачене в диспозиції статті Особливої частини КК, що є підставою кримінальної відповідальності.

7. Причинний зв'язок в кримінальному праві.

а) це факультативна ознака об’єктивної сторони злочину, яка зв’язує діяння (дію або бездіяльність) з іншими ознаками складу злочину;

б) це об’єктивно існуючий зв'язок між суспільно небезпечним діянням (дією або бездіяльністю) і суспільно небезпечним наслідком, коли дія або бездіяльність викликає (породжує) настання саме такого суспільно небезпечного наслідку;

в) це обов’язкова ознака об’єктивної сторони злочину з формальним складом;

г) це випадковий зв'язок між суспільно небезпечною дією і суспільно небезпечним наслідком.

8. Спосіб як факультативна ознака, об’єктивної сторони злочину - це:

а) знаряддя та інші предмети матеріального світу, що використовуються при вчиненні злочину;

б) внутрішні спонукання, якими керується винний;

в) конкретні об’єктивно-предметні умови, в яких вчиняється злочин;

г) це сукупність (система) прийомів і методів, що використовуються при вчиненні злочину.

9. Обмежена осудність це:

a) нездатність особи під час вчиненя злочину розуміти характер своїх дій через наявність тимчасового розладу психічної діяльності;

б) нездатність особи під час вчинення злочину через наявний у неї психічний розлад повною мірою усвідомлювати свої дії

(бездіяльність) та (або) керувати ними;

в) нездатність особи під час вчинення злочину керувати своїми діями внаслідок вживання алкоголю чи наркотичних засобів;

г) нездатність особи під час вчинення злочину передбачати суспільно небезпечні наслідки свого діяння через наявність у неї психічної хвороби.

10. Значення юридичного критерію неосудності .

a) є єдиною підставою для визнання особи неосудною;

б) визначає дійсний зміст неосудності і межі чинності медичного критерію;

в) не має ніякого значення;

г) впливає на кримінальну відповідальність особи.

11. Формами вини є:

a) прямий та непрямий умисел;

б) злочинна самовпевненість та злочинна недбалість;

в) умисел та необережність;

г) непрямий умисел та злочинна недбалість.

12. Поняття неосудності за кримінальним правом України:

a) нездатність особи розуміти свої дії під час вчинення злочину;

б) нездатність особи передбачати суспільно небезпечні наслідки вчиненого діяння через наявну у неї психічну хворобу;

в) нездатність особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки;

г) нездатність особи розуміти характер вчиненого діяння внаслідок психічного розладу

13. Змішаною формою вини визнається:

a) різне психічне ставлення особи у формі умислу і необережності до вчинюваного ним діяння;

б) різне психічне ставлення особи у формі умислу і необережності до наслідків вчиненого особою діяння;

в) різне психічне ставлення особи у формі умислу і необережності до різних об’єктивних ознак одного і того самого злочину;

г) різне психічне ставлення особи до об’єкту і потерпілого.

14. Вкажіть ознаку замаху на злочин:

а) злочин доведений до кінця;

б) об’єктивна сторона злочину ще не виконувалась;

в) злочин не доведено до кінця;

г) злочин не доведено до кінця у зв’язку з добровільною відмовою особи.

15. Видами незакінченого злочину, згідно ч.2 ст.13 КК, є:

a) виникнення умислу і виявлення умислу на вчинення злочину;

б) підбурювання і пособництво до вчинення злочину;

в) готування до злочину і замах на злочин;

г) переховування злочинця і усунення слідів вчиненого злочину.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права №1

_______________протокол №____3__ від « 21 » ___10_____________ 2008 р.

В.о.зав.кафедрою проф. Тютюгін В.І. Екзаменатор ________________

[підпис] [прізвище,ініціали] [прізвище, ініціали]

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______3____________

Навчальний предмет кримінальне право (ч. Загальна)

Форма контролю знань: Поточний модульний контроль

Змістовний модуль № 2

БІЛЕТ № _13__

1. Визначте привілейований склад злочину.

а) склад з такими ознаками, які обтяжують або пом’якшують відповідальність та впливають на кваліфікацію;

б) склад, що характеризується обставинами, які значною мірою підвищують суспільну небезпечність та караність злочину;

в) склад з такими ознаками, які впливають на кваліфікацію та покарання;

г) склад, що характеризується обставинами, які значною мірою знижують суспільну небезпечність та караність злочину.

2. Об'єктивна сторона, як елемент складу злочину, її ознаки.

а) це зовнішня сторона злочину. Ознаками об’єктивної сторони є: діяння, наслідки, причинний зв’язок, спосіб, місце, обстановка, засоби, час вчинення злочину;

б) це зовнішня сторона злочину. Ознаками об’єктивної сторони є: протиправність, суспільна небезпечність;

в) це внутрішня сторона злочину. Ознаками об’єктивної сторони є: діяння, наслідки, причинний зв’язок, спосіб, місце, обстановка, засоби, час скоєння злочину;

г) це внутрішня сторона злочину. Ознаками об’єктивної сторони є: вина, мета, мотив.

3. Поняття суб’єктивної сторони злочину.

а) юридичні ознаки, що характеризують суспільно небезпечне діяння (дію або бездіяльність);

б) внутрішня сторона злочину, ознаками якої є осудність суб’єкта та досягнення ним віку, з якого настає кримінальна відповідальність;

в) внутрішня сторона злочину, ознаками якої є вина, мотив та мета;

г) сукупність об’єктивних та суб’єктивних ознак, які характеризують вчинене субє’ктом злочинне діяння як злочин.

4. Структура суспільних відносин як об’єкту злочину:

а) суб'єкти (носії), соціальний зв'язок між ними, предмет суспільних відносин;

б) об'єкт, суб'єкт, предмет суспільних відносин;

в) об'єкт, суб'єкт, об'єктивна сторона, суб'єктивна сторона;

г) суб'єкт, суб'єктивна сторона, соціальний зв'язок між ними.

5. Значення переборного фізичного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність.

а) виключає кримінальну відповідальність в будь-якому випадку;

б) виключає кримінальну відповідальність тільки у випадках, коли відповідає умовам стану крайньої необхідності;

в) виключає кримінальну відповідальність лише у випадках, передбачених статтею Особливої частини КК;

г) в жодному випадку не виключає кримінальну відповідальність;

6. Суспільно небезпечна дія як форма вчинення діяння.

а) це активний рух тіла, в тому числі рефлекторний рух тіла, що відбувається поза контролем свідомості;

б) це реакція організму на заподіяну злочином шкоду;

в) це активна або пасивна поведінка суб’єкта , яка з фізичної сторони може бути простою і складною;

г) це є форма суспільно небезпечного діяння: активна, свідома, суспільно небезпечна, протиправна поведінка суб’єкта злочину.

7. Вирішення в науці кримінального права питання про причинний зв'язок між дією чи бездіяльністю і суспільно небезпечним наслідком ґрунтується на:

а) теорії причинності, розробленій філософією;

б) на теорії про явища та їх наслідок, розробленої в соціології;

в) теорії відносності;

г) теорії співвідношення цілого та частки;

8. Значення факультативних ознак об’єктивної сторони (час, місце, спосіб, обстановка, знаряддя, засоби).

а) якщо вони прямо вказані (описані) в статті Особливої частини КК, то вони є обов'язковими і впливають на кваліфікацію злочину;

б) не мають ніякого значення для об'єктивної сторони злочину;

в) впливають на момент закінчення злочину;

г) потрібні для встановлення причинного зв' язку.

9. Види суб’єкта злочину.

a) основний та безпосередній;

б) простий та складний;

в) осудний та неосудний;

г) загальний та спеціальний.

10. Співвідношення юридичного та медичного критеріїв неосудності.

a) для визначення неосудності необхідно встановити всі ознаки медичного критерію і всі ознаки юридичного критерію;

б) єдиним визначальним критерієм є юридичний;

в) для визначення неосудності необхідно встановити хоча б одну ознаку медичного критерію і хоча б одну ознаку юридичного критерію;

г) єдиним визначальним критерієм є медичний.

11. Поняття прямого умислу:

a) прямим є умисел якщо особа передбачала суспільно небезпечні наслідки свого діяння;

б) прямим є умисел якщо особа передбачала суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажала їх настання;

в) прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання;

г) прямим є умисел, якщо особа бажала настання суспільно небезпечних наслідків.

12. Медичний (біологічний) критерій неосудності.

a) наявність у особи під час вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого в КК, хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки;

б) захворювання особи після вчинення злочину на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними;

в) наявність у особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого в КК, недоумства (олігофренії) від народження;

г) наявність у особи під час вчинення злочину тяжкої чи невиліковної хвороби.

13. Випадком (казусом) є ставлення особи до вчиненого нею діяння та його наслідків, при якому:

a) від вчиненого діяння наслідки не настали взагалі;

б) наслідки, що настали, не перебувають у причинному зв’язку із вчиненим діянням;

в) наслідки, що настали, перебувають у причинному зв’язку із вчиненим діянням, проте особа не передбачала, хоча повинна була і могла передбачити їх настання;

г) наслідки, що настали, перебувають у причинному зв’язку із вчиненим діянням, однак особа не тільки не передбачала можливості їх настання, але й не могла їх передбачити.

14. З яких причин замах на злочин не доводиться до кінця?

а) у зв’язку з відсутністю потреби доводити злочин до кінця;

б) у зв’язку з проханням потерпілого;

в) з причин, що не залежать від волі винного;

г) у зв’язку зі щирим каяттям особи.

15. Злочин, який є закінченим з моменту настання суспільно небезпечних наслідків, - це злочин:

a) з формальним складом;

б) з матеріальним складом;

в) з усіченим складом;

г) з привілейованим складом.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права №1

_______________протокол №____3______ від « 21 » ___10________ 2008 р.

В.о.зав.кафедрою проф. Тютюгін В.І. Екзаменатор ________________

[підпис] [прізвище,ініціали] [прізвище, ініціали]

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______3____________

Навчальний предмет кримінальне право (ч. Загальна)

Форма контролю знань: Поточний модульний контроль

Змістовний модуль № 2

БІЛЕТ № _14__

1. Поняття кваліфікації злочину.

а) це точне встановлення відповідності вчиненого винним суспільно небезпечного діяння складу конкретного злочину, закріпленого в кримінальному законі;

б) це поділ злочинів на групи в залежності від ступеню суспільної небезпечності, закріплений в кримінальному законі;

в) це поділ складів злочину на групи в залежності від моменту закінчення злочину, закріплений в кримінальному законі;

г) це розподіл злочинів на особливо тяжкі, тяжкі, середньої тяжкості та невеликої тяжкості, закріплений в кримінальному законі.

2. Суб'єкт, як елемент складу злочину, його ознаки.

а) суб'єкт - це особа, що вчинила злочин. Ознаки суб’єкта: фізична особа, дієздатна особа, особа, що досягла певного віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність;

б) суб'єкт - це особа, що вчинила злочин. Ознаки суб’єкта: фізична особа, осудна особа, що досягла певного віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність;

в) суб'єкт - це особа, що вчинила злочин. Ознаки суб’єкта: фізична особа, неосудна особа, особа що досягла певного віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність;

г) суб'єкт - це особа, що вчинила злочин. Ознаки суб’єкта: фізична особа, дієздатна особа, правоздатна особа.

3. Які суспільні відносини можуть бути визнані об’єктом злочину?

a) ті, що поставлені під охорону закону про кримінальну відповідальність;

б) ті, що передбачені в Конституції України;

в) всі, що існують в суспільстві;

г) ті, що зазнають шкоди від злочину.

4. Відмінність об’єкта від предмета злочину.

a) об’єкт злочину – це суспільні відносини, предмет злочину – це певне благо;

б) об’єкт злочину – це певна річ матеріального світу, предмет злочину – це те, на що посягає злочин;

в) об’єкт злочину – це суспільні відносини, предмет злочину – це річ матеріального світу, з приводу якої вчиняється злочин;

г) об’єкт – це соціальні відносини, предмет злочину – це річ матеріального світу, за допомогою якої спричиняється шкода об’єкту злочину.

5. Значення психічного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність.

а) виключає кримінальну відповідальність в будь-якому випадку;

б) виключає кримінальну відповідальність тільки у випадках, коли відповідає умовам стану крайньої необхідності;

в) виключає кримінальну відповідальність лише у випадках, передбачених статтею Особливої частини КК;

г) в жодному випадку не виключає кримінальну відповідальність;

6. Ознаки суспільно небезпечної дії в кримінальному праві (вкажіть пункт, де зазначені всі ознаки).

а) суспільна небезпечність, винність, передбаченість у КК, караність;

б) протиправність, активність, караність, суспільна небезпечність, свідомість, вольовий характер;

в) конкретність, активність, усвідомлений і вольовий акт поведінки людини, суспільна небезпечність, протиправність;

г) активність, протиправність, суспільна небезпечність.

7. Об’єктивний характер причинного зв’язку обумовлюється тим, що він:

а) передбачений як ознака складу злочину в диспозиції статті Особливої частини КК;

б) причинний зв'язок не існує в об’єктивній реальності;

в) існує об’єктивно як факт реальної дійсності поза свідомістю і волею людини;

г) існує в свідомості суб’єкта злочину.

8. Засоби як факультативна ознака об’єктивної сторони злочину.

a) це речі матеріального світу, на які посягає злочин;

б) це речі матеріального світу, які застосовуються злочинцем при вчиненні суспільно небезпечного діяння;

в) це речі матеріального світу, яким завдається шкода при вчиненні злочину;

г) це речі матеріального світу, які злочинець обертає на свою користь при вчиненні злочину.

9. Загальний суб'єкт злочину в кримінальному праві.

a) суб' єкт – це осудна особа, якій призначено покарання;

б) суб єкт - це фізична осудна особа, яка підлягає кримінальній відповідальності;

в) суб' єкт - це фізична або юридична особа, що вчинила злочин у віці, з якого настає кримінальна відповідальність;

г) суб' єкт - це фізична осудна особа, що вчинила злочин у віці, з якого настає кримінальна відповідальність.

10. Наслідки визнання особи неосудною.

a) неосудна особа звільняється від покарання;

б) покарання, призначене неосудній особі, замінюється примусовими заходами медичного характеру;

в) неосудна особа не підлягає кримінальній відповідальності;

г) покарання неосудній особі призначається після її видужання.

11. Спеціальний суб'єкт злочину в кримінальному праві.

a) фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність злочин, суб'єктом якого може бути лише певна особа;

б) фізична чи юридична особа, яка вчинила певний злочин у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність за злочин, суб'єктом якого може бути лише певна особа;

в) юридична особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене в КК України у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність за злочин, суб'єктом якого може бути лише певна особа;

г) малолітня чи неповнолітня особа, що вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене в КК України у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність за злочин, суб'єктом якого може бути лише певна особа;

12. Значення медичного критерію для визнання особи неосудною.

a) є обов'язковою підставою для встановлення юридичного критерію;

б) є передумовою вини особи;

в) є підставою для застосування примусових заходів медичного характеру;

г) не має ніякого значення.

13. Змішаною формою вини є:

a) різне психічне ставлення особи у формі умислу і необережності до різних злочинів;

б) ставлення особи у формі прямого умислу до діяння і непрямого умислу до наслідків;

в) ставлення особи до вчиненого нею діяння та його наслідків, при якому особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити;

г) різне психічне ставлення особи у формі умислу і необережності до різних об’єктивних ознак одного і того ж злочину.

14. Що є підставою кримінальної відповідальності за готування до злочину:

а) стаття Загальної частини Кримінального кодексу;

б) невідворотність відповідальності за вчинене діяння;

в) вина у вчиненні готування до злочину;

г) вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад готування до злочину.

15. Критерієм класифікації злочинів на злочини з матеріальним та формальним складом є:

a) ступінь суспільної небезпечності;

б) спосіб опису ознак складу злочину в законі;

в) момент закінчення злочину;

г) повнота реалізації умислу особи у його фактичному діянні.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права №1

_______________протокол №___3_____ від « 21 » ___10______ 2008 р.

В.о.зав.кафедрою проф. Тютюгін В.І. Екзаменатор ________________

[підпис] [прізвище,ініціали] [прізвище, ініціали]

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______3____________

Навчальний предмет кримінальне право (ч. Загальна)

Форма контролю знань: Поточний модульний контроль

Змістовний модуль № 2

БІЛЕТ № _15__

1 . Визначте поняття об'єкта злочину:

а) об'єкт - це певні матеріальні блага, яким при вчиненні злочину завдається шкода і які поставлені під охорону закону про кримінальну відповідальність;

б) об'єкт - це всі існуючі суспільні відносини, яким завдається певна шкода;

в) об'єкт - це суспільні відносини, на які посягає злочин, завдаючи їм певної шкоди, і які поставлені пі д охорону закону про кримінальну відповідальність;

г) об'єкт - це норма КК України, якій завдається шкода, на яку посягає злочин.

2. Суб'єктивна сторона як елемент складу злочину, її ознаки.

а) внутрішня сторона злочину. Ознаки: мета та мотив;

б) внутрішня сторона злочину. Ознаки: умисел та необережність;

в) внутрішня сторона злочину. Ознаки: вина, мета та мотив;

г) зовнішня сторона злочину. Ознаки: вина в формі умислу або необережності, мета та мотив.

3. Структура суспільних відносин як обєкту злочину:

а) суб'єкти (носії), соціальний зв'язок між ними, предмет суспільних відносин;

б) об'єкт, суб'єкт, предмет суспільних відносин;

в) об'єкт, суб'єкт, об'єктивна сторона, суб'єктивна сторона;

г) суб'єкт, суб'єктивна сторона, соціальний зв'язок між ними;

4. В якому випадку предмет злочину є обов’язковою ознакою злочину.

a) в будь-якому випадку;

б) якщо це передбачено у конкретному складі злочину;

в) якщо це передбачено в Загальній частині Кримінального кодексу;

г) ніколи предмет злочину не може бути обов’язковою ознакою.

5. Суспільно небезпечні наслідки як ознака об’єктивної сторони злочину.

а) є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину;

б) є факультативною ознакою об’єктивної сторони злочину;

в) є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину з формальним складом;

г) є факультативною ознакою об’єктивної сторони злочину з матеріальним складом.

6. Поняття суспільно небезпечної бездіяльності в кримінальному праві.

а) це активна або пасивна поведінка особи, яка вчинила злочин;

б) це обов’язок особи в певних умовах діяти певним чином і певним способом;

в) це пасивна поведінка суб’єкта злочину, який не виконав покладений обов’язок і вчинив протиправні дії;

г) це пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в конкретних умовах.

7.Ознаки складу злочину, які характеризують об’єктивну сторону.

а) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, а також засоби вчинення злочину;

б) суспільно небезпечне діяння;

в) суспільно небезпечне діяння, суспільно небезпечні наслідки, час, місце, обстановка вчинення злочину;

г) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), причинний зв'язок між діянням та наслідками.

8. Обстановка як факультативна ознака об’єктивної сторони злочину.

а) це конкретні об'єктивно-предметні умови, в яких вчиняється злочин;

б) це час та місце вчинення злочину;

в) це конкретне приміщення , в якому вчиняється злочин;

г) це сукупність обставин, які викликали вчинення злочину.

9. Обов'язкові ознаки суб'єкта злочину.

a) досягнення 18 років, осудність, громадянство;

б) досягнення 16 років, фізична особа, визнання своєї вини у злочині;

в) досягнення 14 років, винність, фізична особа, осудність;

г) фізична особа, осудність, досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність.

10. Значення обмеженої осудності.

a) обмежено осудна особа звільняється від покарання;

б) визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може визнаватись підставою для застосування примусових заходів медичного характеру;

в) обмежено осудна особа обов’язково звільняється судом від покарання і до неї застосовуються примусові заходи медичного характеру;

г) обмежено осудна особа звільняється від кримінальної відповідальності.

11. Ознаки спеціального суб'єкта.

a) фізична особа, осудність, досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, додаткова ознака, визначена в законі;

б) юридична особа, що спричинила шкоду правоохоронюваним відносинам;

в) фізична особа, неосудність, наявність психічної хвороби;

г) громадянство, досягнення певного віку, осудність, посадова особа.

12. Юридичний (психологічний ) критерій неосудності.

a) нездатність особи розуміти характер своїх дій під час вчинення злочину;

б) нездатність особи усвідомлювати суспільну небезпечність вчиненого діяння і керувати своїми діями;

в) нездатність особи під час вчинення суспільно-небезпечного діяння, усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними;

г) нездатність особи розуміти факт засудження і призначення їй покарання.

13. Мотив і мета є факультативними ознаками суб’єктивної сторони складу злочину. Це означає, що вони:

a) ніколи не зазначаються в диспозиції статті Особливої частини КК України;

б) зазначаються у диспозиції деяких статей Особливої частини КК України, проте не впливають на вирішення питання про наявність у діянні особи ознак складу злочину;

в) зазначаються у диспозиції окремих статей Особливої частини КК України, в такому випадку їх відсутність виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності;

г) присутні у будь-якому складі злочину.

14. Що є підставою кримінальної відповідальності за замах на злочин:

а) невідворотність відповідальності за вчинене діяння;

б) стаття Загальної частини Кримінального кодексу;

в) вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад замаху на злочин;

г) вина у вчиненні замаху на злочин.

15. Особливість злочинів з усіченим складом полягає в тому, що:

a) вони є закінченими з моменту настання суспільно небезпечних наслідків;

б) момент закінчення злочину переноситься на законодавцем на попередню стадію, коли винний ще не виконав усіх дій для заподіяння шкоди об’єкту;

в) вони безперервно здійснюються (тривають) протягом невизначеного часу;

г) вони складаються з двох або більше тотожних злочинних дій, які мають єдиний злочинний намір (єдиний умисел та загальну мету) й утворюють у своїй сукупності єдиний злочин.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права №1

_______________протокол №____3____ від « 21 » ___10________ 2008 р.

В.о.зав.кафедрою проф. Тютюгін В.І. Екзаменатор ________________

[підпис] [прізвище,ініціали] [прізвище, ініціали]

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______3____________

Навчальний предмет кримінальне право (ч. Загальна)

Форма контролю знань: Поточний модульний контроль

Змістовний модуль № 2

БІЛЕТ № _16__

1. Поняття кваліфікації злочину.

а) це точне встановлення відповідності вчиненого винним суспільно небезпечного діяння складу конкретного злочину, закріпленого в кримінальному законі;

б) це поділ злочинів на групи в залежності від ступеня суспільної небезпечності;

в) це поділ складів злочину на групи в залежності від моменту закінчення злочинів;

г) це розподіл злочинів на особливо тяжкі, тяжкі, середньої тяжкості та невеликої тяжкості.

2. Значення складу злочину.

a) допомагає здійснювати регулювання суспільних відносин;

б) допомагає здійснювати спеціальне попередження вчинення злочинів;

в) є підставою кримінальної відповідальності, дозволяє провести розмежування злочину і не злочину, відмежувати один злочин від іншого, здійснювати криміналізацію і декриміналізацію суспільно небезпечних діянь;

г) визначає особистий характер кримінальної відповідальності.

3. Класифікація (види) об'єктів злочину.

а) загальний об'єкт, видовий об'єкт, родовий об'єкт, типовий об'єкт, безпосередній об'єкт;

б) загальний, груповий, факультативний;

в) загальний об'єкт, родовий об'єкт, безпосередній об'єкт;

г) обов’язковий об'єкт, видовий об'єкт, родовий об'єкт, типовий об'єкт.

4. В загальному понятті складу злочину предмет злочину відіграє роль:

a) основної ознаки;

б) обов’язкової ознаки;

в) факультативної ознаки;

г) не відіграє жодної ролі.

5. Ознаки складу злочину, які характеризують об’єктивну сторону.

а) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, а також засоби вчинення злочину;

б) суспільно небезпечне діяння, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, засоби вчинення злочину;

в) суспільно небезпечне діяння, суспільно небезпечні наслідки, час, місце, обстановка вчинення злочину;

г) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), причинний зв'язок між діянням та наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, а також засоби вчинення злочину;

6. Ознаки суспільно небезпечної бездіяльності в кримінальному праві (вкажіть пункт, де зазначені всі ознаки).

а) суспільна небезпечність, винність, пасивний характер, караність;

б) пасивність, караність, суспільна небезпечність, свідомість, вольовий характер;

в) суспільно небезпечний, протиправний, конкретний, пасивний, усвідомлений, вольовий акт поведінки людини

г) пасивний характер, протиправність, суспільна небезпечність.

7. Поняття суспільно небезпечного наслідку як ознаки об’єктивної сторони.

а) це вид і розмір шкоди, що заподіюється суб’єктові злочину, або реальна небезпека (загроза) заподіяння такої шкоди;

б) це негативні зміни стану потерпілої особи, що заподіюються злочинним діянням, або реальна небезпека (загроза) заподіяння такої шкоди;

в) це заподіяна злочинним діянням шкода (збиток) предмету злочину;

г) це шкода (збиток), що заподіюється злочинним діянням суспільним відносинам, охоронюваним кримінальним законом, або реальна небезпека (загроза) заподіяння такої шкоди.

8. Види необхідних причинних зв'язків, що мають кримінально-правове значення і зустрічаються найчастіше.

а) випадковий, безпосередній, опосередкований, необхідний причинний зв'язок за наявності особливих умов на боці потерпілого;

б) причинний зв'язок при так званому безпосередньому спричиненні, опосередкований необхідний причинний зв'язок, необхідний причинний зв'язок при співучасті, необхідний причинний зв'язок за наявності особливих умов на боці потерпілого;

в) випадковий, необхідний причинний зв'язок при співучасті, необхідний причинний зв'язок за наявності основних умов на боці потерпілого;

г) причинний зв'язок, коли діяння не передує наслідками у часі; причинний зв'язок, коли діяння передує наслідками у часі.

9. Місце вчинення злочину.

a) це приміщення, в якому було приховано злочинця, або предмети, здобуті злочинним шляхом;

б) це певна територія або інше місце, де вчиняється суспільно небезпечне діяння і настають його суспільно небезпечні наслідки;

в) це територія, на якій було затримано злочинця;

г) це певна територія, де настають суспільно небезпечні наслідки злочину.

10. Відповідальність за злочини, вчинені в стані фізіологічного сп'яніння.

a) стан фізіологічного сп'яніння є медичним критерієм неосудності, і така особа не підлягає кримінальній відповідальності;

б) вчинення злочину особою, що знаходиться у стані фізіологічного сп'яніння, є обставиною, що пом' якшує покарання;

в) вчинення злочину особою, що знаходиться у стані фізіологічного сп'яніння, є обставиною, що, за загальним правилом, обтяжує покарання;

г) за злочин, вчинений у стані фізіологічного сп'яніння, особі замість покарання призначаються примусові заходи медичного характеру.

11. Спеціальний суб'єкт злочину в кримінальному праві.

a) фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність за злочин, суб'єктом якого може бути лише певна особа;

б) фізична чи юридична особа, яка вчинила певний злочин, у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність за злочин, суб'єктом якого може бути лише певна особа;

в) юридична особа, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, передбачене в КК України, у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність злочин, суб'єктом якого може бути лише певна особа;

г) малолітня чи неповнолітня особа, що вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене в КК України, у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність за злочин, суб'єктом якого може бути лише певна особа.

12. Ознаки юридичного критерію неосудності.

a) основна та додаткова;

б) обов'язкова і факультативна;

в) інтелектуальна і вольова;

г) загальна і спеціальна.

13. Помилкою у кримінальному праві є:

a) різне психічне ставлення особи у формі умислу і необережності до різних об’єктивних ознак одного і того ж злочину;

б) неправильне уявлення особи про юридичні властивості або фактичні ознаки вчинюваного нею діяння;

в) ставлення особи до вчиненого нею діяння та його наслідків, при якому особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити;

г) ставлення особи до вчиненого нею діяння та його наслідків, при якому наслідки, що настали, перебувають у причинному зв’язку із вчиненим діянням, однак особа не тільки не передбачала можливості їх настання, а й не могла їх передбачити.

14. Поняття непрямого умислу:

a) непрямим є умисел якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності) передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання;.

б) непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності) передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання;

в) непрямим є умисел якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки, але легковажно розраховує на їх відвернення;

г) непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, але не передбачала його суспільно небезпечних наслідків.

15. Незакінчений злочин може бути вчинений лише:

a) з непрямим умислом чи прямим умислом;

б) з прямим умислом;

в) зі злочинною самовпевненістю і непрямим умислом;

г) зі злочинною недбалістю.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права №1

_______________протокол №___3_______ від « 21 » ___10______ 2008 р.

В.о.зав.кафедрою проф. Тютюгін В.І. Екзаменатор ________________

[підпис] [прізвище,ініціали]

[прізвище, ініціали]

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______3____________

Навчальний предмет кримінальне право (ч. Загальна)

Форма контролю знань: Поточний модульний контроль

Змістовний модуль № 2

БІЛЕТ № __17_

1. Визначте привілейований склад злочину.

а) склад з такими ознаками, які обтяжують або пом’якшують відповідальність та впливають на кваліфікацію;

б) склад, що характеризується обставинами, які значною мірою підвищують суспільну небезпечність та караність злочину;

в) склад з такими ознаками, які впливають на кваліфікацію та покарання:;

г) склад, що характеризується обставинами, які значною мірою знижують суспільну небезпечність та караність злочину.

2. Визначити обов’язкові ознаки складу злочину.

a) об’єктивні ознаки, що включаються в об’єкт злочину та об’єктивну сторону злочину та суб’єктивні ознаки, що включаються в суб’єкта злочину та суб’єктивну сторону злочину;

б) обов’язкові ознаки, що включають в себе протиправне діяння та суспільно небезпечні наслідки та факультативні ознаки, що включають в себе суб’єктивну сторону та суб’єкт злочину;

в) основні ознаки (об’єктивна сторона , суб’єктивна сторона) та додаткові ознаки (об’єкт, суб’єкт);

г) об’єктивні ознаки (дія, місце, час, засоби, мета, мотив, умисел, необережність) та суб’єктивні ознаки (фізична, осудна особа, що досягла 16 років, а в деяких випадках 14 років).

3. Загальний об'єкт злочину.

а) сукупність всіх суспільних відносин, що поставлені під охорону чинним Кримінальним кодексом;

б) сукупність тотожних чи однорідних за своєю соціальною і економічною сутністю суспільних відносин, які через це повинні охоронятися єдиним комплексом взаємозалежних кримінально-правових норм.;

в) це конкретні суспільні відносини, які поставлені під охорону певної статті Особливої частини Кримінального кодексу;

г) це вся сукупність суспільних відносин, що складаються в країні.

4. Поняття об’єктивної сторони злочину.

а) юридичні ознаки, що характеризують суспільно небезпечне діяння (дію або бездіяльність), причинним зв’язком між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місцем, часом, обстановкою, способом, а також засобами вчинення злочину;

б) сукупність юридичних ознак, які визначають внутрішню сторону злочину, причинний зв’язком між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місцем, часом, обстановкою, способом, а також засобами вчинення злочину;

в) зовнішня сторона злочину, що характеризується суспільно небезпечним діянням (дією або бездіяльністю), суспільно небезпечними наслідками, причинним зв’язком між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місцем, часом, обстановкою, способом, а також засобами вчинення злочину;

г) сукупність об’єктивних та суб’єктивних ознак, які характеризують вчинене суб’єктом злочину діяння як злочин.

5. Обов’язкові ознаки об’єктивної сторони складу злочину.

а) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, а також засоби вчинення злочину, які виражають внутрішню і зовнішню сторону злочину;

б) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками;

в) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність);

г) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки.

6. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність:

а) це обов’язок діяти зазначеним чином та наявність можливості виконати обов’язок, покладений на особу;

б) це обов’язок вчинити певні дії, який може випливати із службових функцій, із договору, із родинних відносин, із попередньої небезпечної поведінки особи;

в) це можливість відвернути наслідки від вчинених дій;

г) це наявність можливості виконати обов’язок, покладений на особу.

7 . Суспільно небезпечними наслідками в кримінальному праві визнаються:

а) наслідки матеріального характеру та наслідки нематеріального характеру;

б) лише матеріальні наслідки

в) лише нематеріальні наслідки

г) лише фізична шкода

8. Значення необхідного причинного зв’язку.

а) є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину з матеріальним складом;

б) є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони всіх злочинів;

в) впливає на суспільну небезпечність злочину;

г) враховується при призначенні покарання.

9. Час вчинення злочину як ознака об’єктивної сторони складу злочину.

a) це конкретна дата вчинення злочину;

б) це час доби (ранок, день, вечір, ніч), коли було вчинено злочин;

в) це певний відрізок (проміжок) часу, протягом якого вчиняється суспільно небезпечне діяння;

г) це час набрання чинності кримінальним законом.

10. Загальний вік , з якого може наставати кримінальна відповідальність.

а) особі до вчинення злочину повинно виповнитися шістнадцять років;

б) особі до вчинення злочину повинно виповнитися вісімнадцять років;

в) особі до вчинення злочину повинно виповнитися дванадцять років;

г) особі до винесення вироку повинно виповнитися чотирнадцять років.

11. Ознаки спеціального суб'єкта.

a) фізична особа, осудність, досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, додаткова ознака, визначена в законі;

б) юридична особа, що спричинила шкоду правоохоронюваним відносинам;

в) фізична особа, неосудність, наявність психічної хвороби;

г) громадянство, досягнення певного віку, осудність, посадова особа.

12. Значення юридичного критерію неосудності.

a) є єдиною підставою для визнання особу неосудною;

б) визначає дійсний зміст неосудності і межі чинності медичного критерію;

в) не має ніякого значення;

г) впливає на кримінальну відповідальність особи.

13. Вплив юридичної помилки на кримінальну відповідальність полягає у тому, що:

a) її наявність виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності;

б) особа притягується до кримінальної відповідальності відповідно до її уявлень про злочинність діяння, його караність та кваліфікацію злочину;

в) особа притягується до кримінальної відповідальності за злочин, вчинений з необережності;

г) за загальним правилом, не впливає на кримінальну відповідальність та покарання.

14. Прямий умисел відмежовується від непрямого за:

a) інтелектуальними ознаками;

б) вольовою ознакою;

в) інтелектуальною і вольовою ознаками;

г) інтелектуальною ознакою.

15. Відмінність готування до злочину від виявлення умислу полягає в тому, що:

a) якщо виявлення умислу – це лише прояв особою тим чи іншим способом наміру вчинити певний злочин, то готування завжди являє собою певне суспільно небезпечне діяння на підкріплення такого наміру;

б) виявлення умислу є підставою кримінальної відповідальності лише у випадках, прямо передбачених Особливою частиною КК, на відміну від готування до злочину;

в) за виявлення умислу для особи встановлено більш пільгові умови кримінальної відповідальності, ніж за готування до злочину;

г) за готування до злочину встановлено більш пільгові умови кримінальної відповідальності, ніж за виявлення умислу.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права №1

_______________протокол №____3____ від « 21 » ___10_______ 2008 р.

В.о.зав.кафедрою проф. Тютюгін В.І. Екзаменатор ________________

[підпис] [прізвище,ініціали]

[прізвище, ініціали]

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______3____________

Навчальний предмет кримінальне право (ч. Загальна)

Форма контролю знань: Поточний модульний контроль

Змістовний модуль № 2

БІЛЕТ № _18__

1. Визначте особливо кваліфікований склад злочину.

а) склад з особливо обтяжуючими обставинами, які надають злочину особливої суспільної небезпечності;

б) склад з декількома пом’якшуючими обставинами, які зменшують суспільну небезпечність злочину;

в) склад з двома або більше пом’якшуючими або обтяжуючими обставинами;

г) це склад з кваліфікуючими ознаками, тобто з такими, які обтяжують чи пом’якшують відповідальність та впливають на кваліфікацію.

2. Об'єкт як елемент складу злочину, його структура.

a) об'єкт - це певні матеріальні блага, яким спричиняється шкода при вчиненні злочину. Структура об’єкта: загальний, родовий, безпосередній;

б) об'єкт - це будь-які речі матеріального світу, з певними властивостями яких Кримінальний кодекс пов’язує настання кримінальної відповідальності. Структура об’єкта: загальний, родовий, безпосередній;

в) об'єкт - це суспільні відносини, яким спричиняється шкода при вчиненні злочину або створюється загроза спричинення шкоди, і які поставлені під охорону кримінального закону. Структура об’єкта: учасники відносин; предмет з приводу якого існують відносини ; соціальний зв’язок;

г) об'єкт - це певне благо, на яке посягає злочин. Структура об’єкта: місце, час та обстановка вчинення злочину.

3. Родовий об'єкт злочину.

а) сукупність всіх суспільних відносин, що поставлені під охорону чинним Кримінальним кодексом;

б) сукупність тотожних чи однорідних за своєю соціальною і економічною сутністю суспільних відносин, які через це повинні охоронятися єдиним комплексом взаємозалежних кримінально-правових норм;

в) це конкретні суспільні відносини, які поставлені під охорону певної статті Особливої частини Кримінального кодексу;

г) це такий об'єкт, що в даному складі злочину страждає завжди.

4. Які суспільні відносини можуть бути визнані об’єктом злочину?

а) ті, що поставлені під охорону закону про кримінальну відповідальність;

б) ті, що передбачені в Конституції України;

в) всі, що існують в суспільстві;

г) ті, що охроняються адміністративним законодавством.

5. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність:

а) це обов’язок діяти зазначеним чином та наявність можливості виконати обов’язок, покладений на особу;

б) це обов’язок вчинити певні дії, який може випливати із службових функцій, із договору, із родинних відносин, із попередньої небезпечної поведінки особи;

в) це можливість відвернути наслідки від вчинених дій;

г) це обов’язок передбачити суспільно небезпечні наслідки діяння.

6. Злочин з матеріальним складом - це такий злочин, в якому:

а) суспільно небезпечні наслідки є факультативною ознакою об’єктивної сторони;

б) суспільно небезпечні наслідки є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони;

в) наслідки злочину є виключно матеріальною шкодою;

г) суспільно небезпечні наслідки не впливають на кваліфікацію злочину.

7. Вирішення в науці кримінального права питання про причинний зв'язок між дією чи бездіяльністю і суспільно небезпечним наслідком ґрунтується на:

а) теорії причинності, розробленій філософією;

б) на теорії про явища та їх наслідок, розробленої в соціології;

в) теорії відносності;

г) теорії співвідношення цілого та частки.

8. Обстановка як факультативна ознака об’єктивної сторони злочину.

а) це конкретні об'єктивно-предметні умови, в яких вчиняється злочин;

б) це час та місце вчинення злочину;

в) це конкретне приміщення , в якому вчиняється злочин;

г) це сукупність обставин, які викликали вчинення злочину.

9. Види суб’єкта злочину.

a) основний та безпосередній;

б) простий та складний;

в) осудний та неосудний;

г) загальний та спеціальний.

10. Загальний вік кримінальної відповідальності.

а) особі до вчинення злочину повинно виповнитися шістнадцять років;

б) особі до вчинення злочину повинно виповнитися вісімнадцять років;

в) особі до вчинення злочину повинно виповнитися дванадцять років;

г) особі до винесення вироку повинно виповнитися чотирнадцять років.

11. Фізична особа як обов'язкова ознака суб'єкта.

a) це фізична особа – підприємець;

б) це є громадянин України;

в) це є людина;

г) це є будь-яка жива істота.

12. Формула неосудності.

a) для визначення неосудності необхідно встановити всі ознаки медичного критерію і всі ознаки юридичного критерію;

б) єдиним визначальним критерієм є юридичний;

в) для визначення неосудності необхідно встановити хоча б одну ознаку медичного критерію і хоча б одну ознаку юридичного критерію;

г) єдиним визначальним критерієм є медичний.

13. Фактична помилка – це:

a) неправильне уявлення особи про фактичні об’єктивні ознаки вчинюваного нею діяння;

б) неправильне уявлення особи про наявність в її діянні ознак складу злочину, хоча фактично вони відсутні;

в) усвідомлення особою фактичної сторони свого діяння, при відсутності усвідомлення його протиправності;

г) вчинення злочину внаслідок обману.

14. За часом виникнення умисел поділяється на:

a) прямий та непрямий;

б) заздалегідь обдуманий і такий, що виник раптово;

в) визначений та невизначений;

г) простий та альтернативний.

15. Видами готування до злочину, передбаченими у ч.1 ст.14 КК, є:

(обрати лише один варіант, де закріплений повний перелік таких видів)

a) підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, а також виявлення наміру;

б) підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину;

в) підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину;

г) змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права №1

_______________протокол №___3____ від « 21 » ___10______ 2008 р.

В.о.зав.кафедрою проф. Тютюгін В.І. Екзаменатор ________________

[підпис] [прізвище,ініціали] [прізвище, ініціали]

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______3____________

Навчальний предмет кримінальне право (ч. Загальна)

Форма контролю знань: Поточний модульний контроль

Змістовний модуль № 2

БІЛЕТ № __19_

1. Визначте кваліфікований склад злочину.

а) це склад з кваліфікуючими ознаками, тобто з такими, які пом’якшують відповідальність та впливають на кваліфікацію;

б) це склад з кваліфікуючими ознаками, тобто з такими, які обтяжують або пом’якшують відповідальність та впливають на кваліфікацію;

в) це склад з кваліфікуючими ознаками, тобто з такими, які обтяжують або пом’якшують відповідальність та не впливають на кваліфікацію;

г) це склад з кваліфікуючими ознаками, тобто з такими, які обтяжують відповідальність та впливають на кваліфікацію.

2. Об'єктивна сторона як елемент складу злочину, її ознаки.

а) це зовнішня сторона злочину. Ознаками об’єктивної сторони є: діяння, наслідки, причинний зв’язок, спосіб, місце, обстановка, засоби, час вчинення злочину;

б) це зовнішня сторона злочину. Ознаками об’єктивної сторони є: протиправність, суспільна небезпечність;

в) це внутрішня сторона злочину. Ознаками об’єктивної сторони є: діяння, наслідки, причинний зв’язок, спосіб, місце, обстановка, засоби, час скоєння злочину;

г) це внутрішня сторона злочину. Ознаками об’єктивної сторони є: вина, мета, мотив.

3. Безпосередній об'єкт злочину.

а) це конкретне суспільне відношення, яке поставлене під охорону певної статті Особливої частини Кримінального кодексу;

б) це річ матеріального світу, на яку посягає конкретний злочин;

в) це певна річ, за допомогою якої спричиняється шкода суспільним відносинам;

г) це певна сукупність суспільних відносин, що поставлені під охорону чинним Кримінальним кодексом.

4. В якому випадку предмет злочину є обов’язковою ознакою злочину.

a) в будь-якому випадку;

б) якщо це передбачено у конкретному складі злочину;

в) якщо це передбачено в Загальній частині Кримінального кодексу;

г) ніколи предмет злочину не може бути обов’язковою ознакою.

5. Злочин з формальним складом– це такий злочин:

а) суспільно небезпечні наслідки в якому є факультативною ознакою об’єктивної сторони;

б) суспільно небезпечні наслідки є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони;

в) наслідки якого є обов’язковою ознакою у випадку передбачення їх в диспозиції статі Особливої частини КК;

г) суспільно небезпечні наслідки не мають матеріального характеру.

6. Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину.

а) суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місце, час, обстановка, спосіб і засоби вчинення злочину;

б) ознаки, які передбачені в диспозиції норми закону про кримінальну відповідальність;

в) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками;

г) ознаки, які характеризують вчинене суспільно небезпечне діяння як злочин, але вони не передбачені в диспозиції норми закону про кримінальну відповідальність.

7. Спосіб як факультативна ознака, об’єктивної сторони злочину - це:

а) знаряддя та інші предмети матеріального світу що використовуються при вчиненні злочину;

б) внутрішні спонукання, якими керується винний;

в) конкретні об’єктивно-предметні умови, в яких вчиняється злочин;

г) це сукупність (система) прийомів і методів, що використовуються при вчиненні злочину.

8. Обмежена осудність це:

a) нездатність особи під час вчиненя злочину розуміти характер своїх дій через наявність тимчасового розладу психічної діяльності;

б) нездатність особи під час вчинення злочину через наявний у неї психічний розлад повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними;

в) нездатність особи під час вчинення злочину керувати своїми діями внаслідок вживання алкоголю чи наркотичних засобів;

г) нездатність особи під час вчинення злочину передбачати суспільно небезпечні наслідки свого діяння через наявність у неї психічної хвороби.

9. Значення переборного фізичного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність.

а) виключає кримінальну відповідальність в будь-якому випадку;

б) виключає кримінальну відповідальність тільки у випадках, коли відповідає умовам стану крайньої необхідності;

в) виключає кримінальну відповідальність лише у випадках, передбачених статтею Особливої частини КК;

г) в жодному випадку не виключає кримінальну відповідальність;

10. Знижений вік кримінальної відповідальності.

a) особі до вчинення злочину повинно виповнитися шістнадцять років;

б) особі до винесення вироку повинно виповнитися вісімнадцять років;

в) особі до вчинення злочину повинно виповнитися дванадцять років;

г) особі до вчинення злочину повинно виповнитися чотирнадцять років.

11. Юридична особа.

a) не визнається суб'єктом злочину в кримінальному праві України;

б) може визнаватись суб'єктом окремих злочинів;

в) визнається суб'єктом злочину, але не підлягає кримінальному покаранню;

г) визнається суб'єктом злочину, але не підлягає кримінальній відповідальності.

12. Наслідки визнання особи неосудною.

a) неосудна особа звільняється від покарання;

б) покарання, призначене неосудній особі замінюється примусовими заходами медичного характеру;

в) неосудна особа не підлягає кримінальній відповідальності;

г) покарання неосудній особі призначається після її видужання.

13. При відхиленні дії чи удару особа:

a) заподіює шкоду одній людині, помилково сприйнятій за іншу;

б) заподіює удари не в ті частини тіла, в які планувала до початку вчинення злочину;

в) спрямовує свої дії на заподіяння шкоди людині, але з причин, які від неї не залежать, шкоди їй не заподіює;

г) спрямовує свої дії на заподіяння шкоди одній людині, але з причин, які від неї не залежать, заподіює шкоду іншій.

14. В залежності від спрямованості та ступеня конкретизації наслідків умисел поділяється на:

a) заздалегідь обдуманий і такий, що виник раптово;

б) визначений та невизначений;

в) прямий та непрямий;

г) простий та складний.

15. Іванцов та Хоменко вирішили викрасти гроші з сейфу магазина побутової техніки, що був розташований на першому поверсі житлового будинку. Розташувавшись у квартирі на другому поверсі над приміщенням магазину, вони купили інструменти, необхідні для пролому підлоги та стелі. Проломивши підлогу та стелю, вони проникли до магазину і були затримані працівниками міліції.

Визначіть стадію вчинення злочину:

a) готування до злочину;

б) незакінчений замах на злочин;

в) закінчений замах на злочин;

г) закінчений злочин.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права №1

_______________протокол №____3____ від « 21 » ___10________ 2008 р.

В.о.зав.кафедрою проф. Тютюгін В.І. Екзаменатор ________________

[підпис] [прізвище,ініціали] [прізвище, ініціали]

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______3____________

Навчальний предмет кримінальне право (ч. Загальна)

Форма контролю знань: Поточний модульний контроль

Змістовний модуль № 2

БІЛЕТ № _20__

1. Визначте основний склад злочину.

а) це склад, що містить у собі ознаки одного суспільно небезпечного діяння, що посягає на один об’єкт;

б) це склад, що містить в собі основні ознаки злочину і не містить в собі ні обтяжуючих, ні пом’якшуючих обставин;

в) це склад, що містить у собі ознаки одного суспільно небезпечного діяння, що посягає на один об’єкт та має в собі одну або декілька кваліфікуючих ознак;

г) це склад, що містить в собі пом’якшуючу чи обтяжуючу ознаку.

2. Суб'єкт як елемент складу злочину, його ознаки.

а) Суб'єкт - це особа, що вчинила злочин. Ознаки суб’єкта: фізична особа, дієздатна особа, що досягла певного віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність;

б) Суб'єкт - це особа, що вчинила злочин. Ознаки суб’єкта: фізична особа, осудна особа, що досягла певного віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність;

в) Суб'єкт - це особа, що вчинила злочин. Ознаки суб’єкта: фізична особа, неосудна особа, що досягла певного віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність;

г) Суб'єкт - це особа, що вчинила злочин. Ознаки суб’єкта: фізична особа, дієздатна особа, правоздатна особа.

3. Безпосередній додатковий обов'язковий об'єкт злочину.

а) це конкретні суспільні відносини, які поставлені під охорону певної статті Особливої частини Кримінального кодексу;

б) це річ матеріального світу, на яку наряду з безпосереднім об'єктом посягає конкретний злочин;

в) це такий об'єкт, якому завжди заподіюється шкода у кожному випадку вчинення певного злочину;

г) це той об'єкт, яким спричиняється шкода безпосередньому об'єкту.

4. Поняття об’єктивної сторони злочину.

а) юридичні ознаки, що характеризують суспільно небезпечне діяння (дію або бездіяльність);

б) сукупність юридичних ознак, які визначають внутрішню сторону злочину і характеризують суспільно небезпечні діяння (дію або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місце, час, обстановку, спосіб, а також засоби вчинення злочину;

в) зовнішня сторона злочину, що характеризується суспільно небезпечним діянням (дією або бездіяльністю), суспільно небезпечними наслідками, причинним зв’язком між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місцем, часом, обстановкою, способом, а також засобами вчинення злочину;

г) сукупність об’єктивних та суб’єктивних ознак, які характеризують вчинене суб’єктом злочину діяння як злочин.

5. Причинний зв'язок в кримінальному праві.

а) це факультативна ознака об’єктивної сторони злочину, яка зв’язує діяння (дію або бездіяльність) з іншими ознаками складу злочину, коли дія або бездіяльність викликає (породжує) настання саме такого суспільно небезпечного наслідку;

б) це об’єктивно існуючий зв'язок між суспільно небезпечним діянням (дією або бездіяльністю) і суспільно небезпечним наслідком, коли дія або бездіяльність викликає (породжує) настання саме такого суспільно небезпечного наслідку;

в) це обов’язкова ознака об’єктивної сторони злочину з формальним складом, коли дія або бездіяльність викликає (породжує) настання саме такого суспільно небезпечного наслідку;

г) це випадковий зв'язок між суспільно небезпечною дією і суспільно небезпечним наслідком.

6. Значення переборного фізичного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність.

а) виключає кримінальну відповідальність в будь-якому випадку;

б) виключає кримінальну відповідальність тільки у випадках, коли відповідає умовам стану крайньої необхідності;

в) виключає кримінальну відповідальність лише у випадках, передбачених статтею Особливої частини КК;

г) в жодному випадку не виключає кримінальну відповідальність;

7. Значення факультативних ознак об’єктивної сторони (час, місце, спосіб, обстановка, знаряддя, засоби).

а) якщо вони прямо вказані (описані) в статті Особливої частини КК, то вони є обов'язковими і впливають на кваліфікацію злочину;

б) не мають ніякого значення для об'єктивної сторони злочину;

в) впливають на момент закінчення злочину;

г) потрібні для встановлення причинного зв' язку.

8. Види суб’єкта злочину.

a) основний та безпосередній;

б) простий та складний;

в) осудний та неосудний;

г) загальний та спеціальний.

9.Ознаки складу злочину, які характеризують об’єктивну сторону.

а) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, а також засоби вчинення злочину;

б) суспільно небезпечне діяння, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, засоби вчинення злочину;

в) суспільно небезпечне діяння, суспільно небезпечні наслідки, час, місце, обстановка вчинення злочину;

г) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), причинний зв'язок між діянням та наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, а також засоби вчинення злочину;

10. Особливості визначення віку кримінальної відповідальності за відсутності офіційних даних, що його підтверджують.

a) в цих випадках вік визначається згідно довідки із пологового будинку;

б) в цих випадках вік визначається згідно довідки з місця проживання;

в) в цих випадках призначається судово-медична експертиза;

г) в цих випадках вік визначається зі слів особи.

11. Осудність як обов'язкова ознака суб'єкта злочину.

a) це здатність особи під час вчинення злочину розуміти протиправність свого діяння;

б) це здатність особи бути винною у вчиненому злочині;

в) це здатність особи вчинити злочин і нести кримінальну відповідальність;

г) це здатність особи під час вчинення злочину усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

12. Значення обмеженої осудності.

a) обмежено осудна особа звільняється від покарання;

б) визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може визнаватись підставою для застосування примусових заходів медичного характеру;

в) обмежено осудна особа обов’язково звільняється судом від покарання і до неї застосовуються примусові заходи медичного характеру;

г) обмежено осудна особа звільняється від кримінальної відповідальності.

13. “Казус” відмежовується від злочинної недбалості за:

a) за об’єктивним або суб’єктивним критерієм;

б) вольовою ознакою;

в) інтелектуальною та вольовою ознаками;

г) інтелектуальною ознакою;

14. Критерієм розподілу умислу на визначений та невизначений є:

a) співвідношення інтелектуальних та вольових ознак;

б) спрямованість та ступень конкретизації бажаних наслідків;

в) момент виникнення умислу;

г) характер передбачення наслідків.

15. Касир «Мега-банку» Петрова з метою збагачення вилучила з каси 15500 гривень. На другий день, дізнавшись про те, що наближається ревізія, вона повернула гроші. Однак, правоохоронними органами було цей факт з’ясовано і затримано Петрову.

Яким чином вирішується в цій ситуації питання про кримінальну відповідальність Петрової?

a) відповідальність за незакінчений замах на злочин;

б) відповідальність за закінчений замах на злочин;

в) звільнена від кримінальної відповідальності у зв’язку з добровільною відмовою;

г) відповідальність за закінчений злочин.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права №1

_______________протокол №____3____ від « 21 » ___10________ 2008 р.

В.о.зав.кафедрою проф. Тютюгін В.І. Екзаменатор ________________

[підпис] [прізвище,ініціали] [прізвище, ініціали]

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______3____________

Навчальний предмет кримінальне право (ч. Загальна)

Форма контролю знань: Поточний модульний контроль

Змістовний модуль № 2

БІЛЕТ № _21__

1. Види складів злочину, за ступенем суспільної небезпечності (тяжкості).

а) простий (основний) склад, кваліфікований склад, особливо кваліфікований склад, особливо привілейований склад;

б) простий (основний) склад, кваліфікований склад, особливо кваліфікований склад;

в) простий (основний) склад, кваліфікований склад, привілейований склад;

г) привілейований склад, простий (основний) склад, кваліфікований склад, особливо кваліфікований склад.

2. Суб'єктивна сторона як елемент складу злочину, її ознаки.

а) внутрішня сторона злочину. Ознаки: мета та мотив;

б) внутрішня сторона злочину. Ознаки: умисел та необережність;

в) внутрішня сторона злочину. Ознаки: вина, мета та мотив;

г) зовнішня сторона злочину. Ознаки: вина в формі умислу або необережності, мета та мотив.

3. Безпосередній додатковий факультативний об'єкт.

а) це такий об'єкт, який при вчиненні певного злочину може існувати поряд з основним, а може бути відсутнім;

б) це такий об'єкт, що в даному злочині страждає завжди, у будь якому випадку вчинення певного злочину;

в) це річ матеріального світу на яку наряду з безпосереднім об'єктом може посягати конкретний злочин, а може й не посягати;

г) це конкретні суспільні відносини, які поставлені під охорону певної статті Особливої частини Кримінального кодексу.

4. Загальний об'єкт злочину.

а) сукупність всіх суспільних відносин, що поставлені під охорону чинним Кримінальним кодексом;

б) сукупність тотожних чи однорідних за своєю соціальною і економічною сутністю суспільних відносин, які через це повинні охоронятися єдиним комплексом взаємозалежних кримінально-правових норм;

в) це конкретні суспільні відносини, які поставлені під охорону певної статті Особливої частини Кримінального кодексу;

г) це всі суспільні відносини, що існують в країні.

5. Значення об’єктивної сторони складу злочину.

а) не має ніякого значення;

б) для кваліфікації, для відмежування суміжних злочинів, для оцінки суспільної небезпечності;

в) для визначення поняття злочину;

г) для визначення меж дій закону про кримінальну відповідальність в часі і просторі.

6. Значення психічного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність.

а) виключає кримінальну відповідальність в будь-якому випадку;

б) виключає кримінальну відповідальність тільки у випадках, коли відповідає умовам стану крайньої необхідності;

в) виключає кримінальну відповідальність лише у випадках, передбачених статтею Особливої частини КК;

г) в жодному випадку не виключає кримінальну відповідальність;

7. Вирішення в науці кримінального права питання про причинний зв'язок між дією чи бездіяльністю і суспільно небезпечним наслідком ґрунтується на:

а) теорії причинності, розробленій філософією;

б) на теорії про явища та їх наслідок, розробленої в соціології;

в) теорії відносності;

г) теорії співвідношення цілого та частки.

8. Засоби як факультативна ознака об’єктивної сторони злочину.

a) це речі матеріального світу, на які посягає злочин;

б) це речі матеріального світу, які застосовуються злочинцем при вчиненні суспільно небезпечного діяння;

в) це речі матеріального світу, яким завдається шкода при вчиненні злочину;

г) це речі матеріального світу, які злочинець обертає на свою користь при вчиненні злочину.

9. Загальний суб'єкт злочину в кримінальному праві.

a) це осудна особа, якій призначено покарання;

б) це фізична осудна особа, яка підлягає кримінальній відповідальності;

в) це фізична або юридична особа, що вчинила злочин;

г) це фізична осудна особа, що вчинила злочин у віці, з якого настає кримінальна відповідальність.

10. Критерії встановлення в законі зниженого віку кримінальної відповідальності.

a) здатність особи усвідомлювати фактичні ознаки і суспільну небезпечність злочинів, перелічених в ч.2 ст.22 КК ; їх розповсюдженість серед підлітків; підвищена суспільна небезпечність ( тяжкість) більшості з цих злочинів;

б) підвищена суспільна небезпечність ( тяжкість) всіх злочинів, перелічених в ч.2 ст.22 КК;

в) здатність неповнолітнього усвідомлювати фактичні ознаки і суспільну небезпечність злочинів, перелічених в ч.2 ст.22 КК та його спроможність керувати своїми діями під час їх вчинення;

г) цей перелік довільно визначений законодавцем.

11. Значення осудності.

a) є обов'язковою підставою для призначення покарання;

б) є обов'язковою ознакою суб'єкта і передумовою вини;

в) є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину;

г) немає ніякого значення.

12. Відповідальність за злочини, вчинені в стані фізіологічного сп'яніння.

a) стан фізіологічного сп'яніння є медичним критерієм неосудності, і така особа не підлягає кримінальній відповідальності;

б) вчинення злочину особою, що знаходиться у стані фізіологічного сп'яніння, є обставиною, що пом' якшує покарання;

в) вчинення злочину особою, що знаходиться у стані фізіологічного сп'яніння, є обставиною, що, за загальним правиломобтяжує покарання;

г) за злочин, вчинений у стані фізіологічного сп'яніння, особі замість покарання призначаються примусові заходи медичного характеру.

13. Помилка в об'єкті – це:

a) неправильне уявлення особи про предмет ,на який вона посягає;

б) неправильне уявлення особи про характер суспільних відносин, на які посягає її діяння;

в) неправильне уявлення особи щодо наявності в її діянні ознак, що утворюють об'єктивну сторону конкретного складу злочину;

г) неправильне уявлення особи про дійсний розвиток причинного зв'язку між її діянням та суспільно-небезпечними наслідками.

14. Види необережної форми вини:

a) злочинна самовпевненість та злочинна халатність;

б) злочинна недбалість і непрямий умисел;

в) злочинна самовпевненість та злочинна недбалість;

г) казус і злочинна недбалість.

15.Валієв і Кравченко вирішили заволодіти автомобілем Чуєва. Вони зірвали гаражний замок, проникли всередину і запустили двигун. Почавши рух, виявили, що обидві шини задніх коліс спущені. Тоді вони пішли з гаража і направилися на автобусну зупинку, де й були затримані.

Яким чином вирішується в цій ситуації питання про кримінальну відповідальність Валієва і Кравченка?

a) відповідають за замах на злочин;

б) відповідають за готування до злочину;

в) не підлягають кримінальній відповідальності у зв’язку з добровільною відмовою;

г) відповідають за закінчений злочин.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права №1

_______________протокол №____3____ від « 21 » ___10________ 2008 р.

В.о.зав.кафедрою проф. Тютюгін В.І. Екзаменатор ________________

[підпис] [прізвище,ініціали] [прізвище, ініціали]

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______3____________

Навчальний предмет кримінальне право (ч. Загальна)

Форма контролю знань: Поточний модульний контроль

Змістовний модуль № 2

БІЛЕТ № __22

1. Ознаки складу злочину залежно від їх ролі в характеристиці загального поняття складу злочину поділяються на:

a) обовязкові та факультативні;

б) основні і додаткові;

в) центральні і субсидіарні;

г) змістовні і доповнюючі.

2. В якому співвідношенні знаходяться поняття злочину і складу злочину.

а) в співвідношенні цілого та частки;

б) склад злочину є соціальною характеристикою злочину;

в) ці поняття ніяк не співвідносяться;

г) злочин – це конкретне суспільно небезпечне діяння; склад злочину – юридичне поняття про злочин певного виду.

3. Поняття предмету злочину.

а) певні речі матеріального світу, з певними властивостями яких закон пов’язує наявність в діях особи ознак конкретного складу злочину;

б) річ матеріального світу, за допомогою якої спричиняється шкода безпосередньому об'єкту злочину;

в ) це конкретні суспільні відносини, які поставлені під охорону певної статті Особливої частини Кримінального кодексу;

г) це річ матеріального світу на яку наряду з безпосереднім об'єктом посягає конкретний злочин.

4. Які суспільні відносини можуть бути визнані об’єктом злочину?

а) ті, що поставлені під охорону закону про кримінальну відповідальність;

б) ті, що передбачені в Конституції України;

в) всі ,що існують в суспільстві;

г) ті, що регулються цивільним законодавством.

5. Об’єктивний характер причинного зв’язку обумовлюється тим, що він:

а) передбачений як ознака складу злочину в диспозиції статті Особливої частини КК;

б) причинний зв'язок не існує в об’єктивній реальності;

в) існує об’єктивно як факт реальної дійсності поза свідомістю і волею людини;

г) існує в свідомості суб’єкта злочину.

6. Суспільно небезпечне діяння як ознака об’єктивної сторони складу злочину.

а) це наміри вчинити злочин;

б) це усвідомлений акт поведінки людини;

в) це суспільно небезпечний, протиправний, конкретний, усвідомлений і вольовий акт поведінки людини;

г) це суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), передбачене в диспозиції статті Особливої частини КК, що є підставою кримінальної відповідальності.

7. Обстановка як факультативна ознака об’єктивної сторони злочину.

а) це конкретні об'єктивно-предметні умови, в яких вчиняється злочин;

б) це час та місце вчинення злочину;

в) це конкретне приміщення , в якому вчиняється злочин;

г) це сукупність обставин, які викликали вчинення злочину.

8. Обов'язкові ознаки суб'єкта злочину.

a) досягнення 18 років, осудність, громадянство;

б) досягнення 16 років, фізична особа, визнання своєї вини у злочині;

в) досягнення 14 років, винність, фізична особа, осудність;

г) фізична особа, осудність, досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність.

9. Поняття суспільно небезпечного наслідку як ознаки об’єктивної сторони.

а) це вид і розмір шкоди, яка заподіюється суб’єкту злочину;

б) це негативні зміни стану потерпілої особи;

в) це заподіяна злочинним діянням шкода (збиток) предмету злочину;

г) це шкода (збиток), що заподіюється злочинним діянням суспільним відносинам, охоронюваним кримінальним законом, або реальна небезпека (загроза) заподіяння такої шкоди.

10. Злочини, за вчинення яких в кримінальному законі встановлено знижений вік відповідальності.

a) це - злочини проти основ національної безпеки, проти власності, проти громадського порядку та моральності;

б) це -насильницькі злочини і майнові злочини, вичерпний перелік яких міститься в ч.2 ст. 22 КК;

в) це - злочини проти життя та здоров' я особи;

г) це - всі особливо тяжкі злочини, передбачені в КК У країни.

11. Поняття неосудності за кримінальним правом України.

a) нездатність особи розуміти свої дії під час вчинення злочину;

б) нездатність особи передбачати суспільно небезпечні наслідки вчиненого діяння через наявну у неї психічну хворобу;

в) нездатність особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки

г) нездатність особи розуміти характер вчиненого діяння внаслідок психічного розладу

12. Загальний вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.

а) особі до вчинення злочину повинно виповнитися шістнадцять років;

б) особі до вчинення злочину повинно виповнитися вісімнадцять років;

в) особі до вчинення злочину повинно виповнитися дванадцять років;

г) особі до винесення вироку повинно виповнитися чотирнадцять років.

13. Помилка в особі потерпілого - це:

a) неправильне уявлення особи про об’єкт, на який вона посягає;

б) неправильне уявлення особи про характер суспільних відносин, на які посягає її діяння;

в) заподіяння шкоди одній людині, помилково прийнятій за іншу;

г) неправильне уявлення особи щодо наявності в її діянні ознак, що утворюють об'єктивну сторону конкретного складу злочину.

14. Злочинна самовпевненість це:

a) вид умислу;

б) форма вини;

в) вид необережності;

г) ознака суб'єктивної сторони.

15. Особливість злочинів з усіченим складом полягає в тому, що:

a) вони є закінченими з моменту настання суспільно-небезпечних наслідків;

б) момент закінчення злочину переноситься законодавцем на попередню стадію, коли винний ще не виконав усіх дій для заподіяння шкоди об’єкту;

в) вони безперервно здійснюються (тривають) протягом невизначеного часу;

г)вони складаються з двох або більше тотожних злочинних дій, які мають єдиний злочинний намір (єдиний умисел та загальну мету) й утворюють у своїй сукупності єдиний злочин.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права №1

_______________протокол №____3____ від « 21 » ___10________ 2008 р.

В.о.зав.кафедрою проф. Тютюгін В.І. Екзаменатор ________________

[підпис] [прізвище,ініціали] [прізвище, ініціали]

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______3____________

Навчальний предмет кримінальне право (ч. Загальна)

Форма контролю знань: Поточний модульний контроль

Змістовний модуль № 2

БІЛЕТ № _23__

1. Суб'єктивна сторона як елемент складу злочину, її ознаки.

а) внутрішня сторона злочину. Ознаки: мета та мотив;

б) внутрішня сторона злочину. Ознаки: умисел та необережність;

в) внутрішня сторона злочину. Ознаки: вина, мета та мотив;

г) зовнішня сторона злочину. Ознаки: вина в формі умислу або необережності, мета та мотив.

2. Види складів злочину за ступенем суспільної небезпечності (тяжкості).

а) простий (основний) склад, кваліфікований склад, особливо кваліфікований склад, особливо привілейований склад;

б) простий (основний) склад, кваліфікований склад, особливо кваліфікований склад;

в) простий (основний) склад, кваліфікований склад, привілейований склад;

г) привілейований склад, простий (основний) склад, кваліфікований склад, особливо кваліфікований склад.

3. Значення предмета в складі конкретного злочину:

a) предмет є самостійним елементом складу злочину;

б) предмет є ознакою складу злочину, існує поряд з об’єктом;

в) предмет є обов’язковою ознакою злочину;

г) предмет злочину завжди співпадає з предметом злочинного впливу.

4. Структура суспільних відносин як обєкту злочину:

а) суб'єкти (носії), соціальний зв'язок між ними, предмет суспільних відносин;

б) об'єкт, суб'єкт;

в об'єкт, суб'єкт, об'єктивна сторона, суб'єктивна сторона;

г) суб'єкт, суб'єктивна сторона.

5. Вимоги, що ставляться для встановлення причинного зв’язку між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслідками.

а) причина (діяння) повинна: у часі передувати наслідку, зумовлювати наслідок, бути визначальною умовою(фактором) настання суспільно небезпечних наслідків неминуче, (спричиняти) настання саме такого наслідку;

б) наслідок не породжується діянням;

в) суспільно небезпечний наслідок породжується іншим діянням;

г) діяння не повинно передувати наслідку в часі;

6. Поняття суспільно небезпечного наслідку як ознаки об’єктивної сторони.

а) це вид і розмір шкоди, що заподіюється суб’єктові злочину;

б) це негативні зміни стану потерпілої особи;

в) це заподіяна злочинним діянням шкода (збиток) предмету злочину;

г) це шкода (збиток), що заподіюється злочинним діянням суспільним відносинам, охоронюваним кримінальним законом, або реальна небезпека (загроза) заподіяння такої шкоди.

7. Поняття суспільно небезпечної бездіяльності в кримінальному праві.

а) це активна або пасивна поведінка особи, яка вчинила злочин;

б) це обов’язок особи в певних умовах діяти певним чином і певним способом;

в) це пасивна поведінка суб’єкта злочину, який не виконав покладений обов’язок і вчинив протиправні дії;

г) це пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в конкретних умовах.

8. Ознаки складу злочину, які характеризують об’єктивну сторону.

а) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, а також засоби вчинення злочину;

б) суспільно небезпечне діяння;

в) суспільно небезпечне діяння, суспільно небезпечні наслідки, час, місце, обстановка вчинення злочину;

г) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), причинний зв'язок між діянням та наслідками.

9. Суспільно небезпечними наслідками в кримінальному праві визнаються:

а) наслідки матеріального характеру та наслідки нематеріального характеру;

б) лише матеріальні наслідки

в) лише нематеріальні наслідки

г) лише фізична шкода

10. Поняття суб’єктивної сторони злочину.

a) головний елемент складу злочину;

б) ознака злочину;

в) обов’язковий елемент складу злочин, що характеризує зовнішню сторону злочину;

г) внутрішня сторона злочину, тобто психічна діяльність особи, що відображає ставлення її свідомості та волі до суспільно-небезпечного діяння і його наслідків.

11. Медичний (біологічний) критерій неосудності.

a) наявність у особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого в КК хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки;

б) захворювання особи після вчинення злочину на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними;

в) наявність у особи від народження недоумства (олігофренії);

г) наявність у особи під час вчинення злочину тяжкої чи невиліковної хвороби.

12. Загальний вік кримінальної відповідальності.

а) особі до вчинення злочину повинно виповнитися шістнадцять років;

б) особі до вчинення злочину повинно виповнитися вісімнадцять років;

в) особі до вчинення злочину повинно виповнитися дванадцять років;

г) особі до вчинення злочину повинно виповнитися чотирнадцять років.

13. При непрямому невизначеному умислі діяння кваліфікується за:

a) характером передбачення;

б) за ознаками об’єкта;

в) за спрямованістю умислу;

г) за наслідками, що фактично настали.

14. Злочинна недбалість - це:

a) форма вини;

б) вид необережності;

в) вид умислу;

г) ознака суб'єктивної сторони.

15. Незакінчений злочин може бути вчинений лише:

a) з непрямим умислом чи прямим умислом;

б) з прямим умислом;

в) зі злочинною самовпевненістю і непрямим умислом;

г) зі злочинною недбалістю.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права №1

_______________протокол №____3____ від « 21 » ___10________ 2008 р.

В.о.зав.кафедрою проф. Тютюгін В.І. Екзаменатор ________________

[підпис] [прізвище,ініціали] [прізвище, ініціали]

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______3____________

Навчальний предмет кримінальне право (ч. Загальна)

Форма контролю знань: Поточний модульний контроль

Змістовний модуль № 2

БІЛЕТ № __24_

1. Суб'єкт як елемент складу злочину, його ознаки.

а) суб'єкт - це особа, що вчинила злочин. Ознаки суб’єкта: фізична особа, дієздатна особа, особа що досягла певного віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність;

б) суб'єкт - це особа, що вчинила злочин. Ознаки суб’єкта: фізична особа, осудна особа, що досягла певного віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність;

в) суб'єкт - це особа, що вчинила злочин. Ознаки суб’єкта: фізична особа, неосудна особа, особа що досягла певного віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність;

г) суб'єкт - це особа, що вчинила злочин. Ознаки суб’єкта: фізична особа, дієздатна особа, правоздатна особа.

2. Визначте основний склад злочину.

а) це склад, що містить у собі ознаки одного суспільно небезпечного діяння, що посягає на один об’єкт;

б) це склад що містить в собі основні ознаки злочину і не містить в собі ні обтяжуючих, ні пом’якшуючих обставин;

в) це склад, що містить у собі ознаки одного суспільно небезпечного діяння, що посягає на один об’єкт та має в собі одну або декілька кваліфікуючих ознак;

г) це склад, що містить в собі пом’якшуючу чи обтяжуючу ознаку.

3. Відмінність об’єкта від предмета злочину.

a) об’єкт злочину – це суспільні відносини, предмет злочину – це певне благо;

б) об’єкт злочину – це певна річ матеріального світу, предмет злочину – це те на що посягає злочин;

в) об’єкт злочину – це суспільні відносини, предмет злочину – це річ матеріального світу з приводу якої вчиняється злочин;

г) обєкт – це соціальні відносини, предмет злочину – це річ матеріального світу за допомогою якої спричиняється шкода об’єкту злочину.

4. Класифікація (види) об'єктів злочину.

а) загальний об'єкт, видовий об'єкт, родовий об'єкт, типовий об'єкт, безпосередній об'єкт;

б) загальний, груповий, факультативний;

в) загальний об'єкт, родовий об'єкт, безпосередній об'єкт;

г) обов’язковий об'єкт, видовий об'єкт, родовий об'єкт, типовий об'єкт.

5. Види необхідних причинних зв'язків, що мають кримінально-правове значення і зустрічаються найчастіше.

а) випадковий, безпосередній, опосередкований;

б) причинний зв'язок при так званому безпосередньому спричиненні, опосередкований необхідний причинний зв'язок, необхідний причинний зв'язок при співучасті, необхідний причинний зв'язок за наявності особливих умов на боці потерпілого;

в) випадковий, необхідний причинний зв'язок при співучасті, необхідний причинний зв'язок за наявності основних умов на боці потерпілого;

г) причинний зв'язок, коли діяння не передує наслідками у часі; причинний зв'язок коли діяння передує наслідками у часі;

6. Суспільно небезпечними наслідками в кримінальному праві визнаються:

а) наслідки матеріального характеру та наслідки нематеріального характеру;

б) лише матеріальні наслідки

в) лише нематеріальні наслідки

г) лише фізична шкода

7. Ознаки суспільно небезпечної бездіяльності в кримінальному праві (вкажіть пункт, де зазначені всі ознаки).

а) суспільна небезпечність, винність, пасивний характер, караність;

б) пасивність, караність, суспільна небезпечність, свідомість, вольовий характер;

в) суспільно небезпечний, протиправний, конкретний, пасивний, усвідомлений, вольовий акт поведінки людини;

г) пасивний характер, протиправність, суспільна небезпечність.

8. Обов’язкові ознаки об’єктивної сторони складу злочину в загальному понятті складу злочину:

а) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, а також засоби вчинення злочину;

б) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками;

в) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність);

г) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки.

9. Місце вчинення злочину.

a) це приміщення, в якому було приховано злочинця, або предмети, здобуті злочинним шляхом;

б) це певна територія або інше місце, де вчиняється суспільно небезпечне діяння і настають його суспільно небезпечні наслідки;

в) це територія, на якій було затримано злочинця;

г) це територія України.

10. Обов’язковими ознаками суб’єктивної сторони є:

a) вина, мотив та мета;

б) мотив та мета;

в) вина;

г) мотив та осудність;

11. Значення медичного критерію для визнання особи неосудною.

a) є обов'язковою підставою для встановлення юридичного критерію;

б) є передумовою вини особи;

в) є підставою для застосування примусових заходів медичного характеру;

г) немає ніякого значення.

12. Знижений вік кримінальної відповідальності.

a) особі до вчинення злочину повинно виповнитися шістнадцять років;

б) особі до винесення вироку повинно виповнитися чотирнадцять років;

в) особі до вчинення злочину повинно виповнитися дванадцять років

г) особі до вчинення злочину повинно виповнитися вісімнадцять років.

13. Випадком (казусом) є ставлення особи до вчиненого нею діяння та його наслідків, при якому:

a) від вчиненого діяння наслідки не настали взагалі;

б) наслідки, що настали, не перебувають у причинному зв’язку із вчиненим діянням;

в) наслідки, що настали, перебувають у причинному зв’язку із вчиненим діянням, проте особа не передбачала, хоча повинна була і могла передбачити їх настання;

г) наслідки, що настали, перебувають у причинному зв’язку із вчиненим діянням, однак особа не передбачала можливості їх настання і не могла їх передбачити.

14. До інтелектуальних ознак злочинної самовпевненості відносяться:

a) передбачення можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння(дії або бездіяльності);

б) відсутність передбачення можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння(дії або бездіяльності);

в) легковажний розрахунок на відвернення суспільно небезпечних наслідків;

г) усвідомлення можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння.

15. Відмінність готування до злочину від виявлення умислу полягає в тому, що:

a) якщо виявлення умислу – це лише прояв особою тим чи іншим способом наміру вчинити певний злочин, то готування завжди являє собою певне суспільно-небезпечне діяння на підкріплення такого наміру;

б) виявлення умислу є підставою кримінальної відповідальності лише у випадках, прямо передбачених Особливою частиною КК, на відміну від готування до злочину;

в) за виявлення умислу для особи встановлено більш пільгові умови кримінальної відповідальності, ніж за готування до злочину;

г) за готування до злочину встановлено більш пільгові умови кримінальної відповідальності, ніж за виявлення умислу.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права №1

_______________протокол №____3____ від « 21 » ___10________ 2008 р.

В.о.зав.кафедрою проф. Тютюгін В.І. Екзаменатор ________________

[підпис] [прізвище,ініціали] [прізвище, ініціали]

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______3____________

Навчальний предмет кримінальне право (ч. Загальна)

Форма контролю знань: Поточний модульний контроль

Змістовний модуль № 2

БІЛЕТ № __25_

1. Об'єктивна сторона як елемент складу злочину, її ознаки.

а) це зовнішня сторона злочину. Ознаками об’єктивної сторони є: діяння, наслідки, причинний зв’язок, спосіб, місце, обстановка, засоби, час вчинення злочину;

б) це зовнішня сторона злочину. Ознаками об’єктивної сторони є: протиправність, суспільна небезпечність;

в) це внутрішня сторона злочину. Ознаками об’єктивної сторони є : діяння, наслідки, причинний зв’язок, спосіб, місце, обстановка, засоби, час скоєння злочину;

г) це внутрішня сторона злочину. Ознаками об’єктивної сторони є : вина, мета, мотив.

2. Визначте кваліфікований склад злочину.

а) це склад з кваліфікуючими ознаками, тобто з такими, які пом’якшують відповідальність та невпливають на кваліфікацію;

б) це склад з кваліфікуючими ознаками, тобто з такими, які обтяжують або пом’якшують відповідальність та впливають на кваліфікацію;

в) це склад з кваліфікуючими ознаками, тобто з такими, які додатково характеризують потерпілу особу;

г) це склад з кваліфікуючими ознаками, тобто з такими, які обтяжують відповідальність та впливають на кваліфікацію.

3. В якому випадку предмет злочину є обов’язковою ознакою злочину.

a) в будь-якому випадку;

б) якщо це передбачено у конкретному складі злочину;

в) якщо це передбачено в Загальній частині Кримінального кодексу;

г) ніколи предмет злочину не може бути обов’язковою ознакою

4. Загальний об'єкт злочину.

а) сукупність всіх суспільних відносин, що поставлені під охорону чинним Кримінальним кодексом;

б) сукупність тотожних чи однорідних за своєю соціальною і економічною сутністю суспільних відносин, які через це повинні охоронятися єдиним комплексом взаємозалежних кримінально-правових норм;

в) це конкретні суспільні відносини, які поставлені під охорону певної статті Особливої частини Кримінального кодексу;

г) це сукупність всіх суспільних відносин, що існують у державі;

5. Значення необхідного причинного зв’язку.

а) є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину з матеріальним складом;

б) є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони всіх злочинів;

в) впливає на суспільну небезпечність злочину;

г) враховується при призначенні покарання.

6. Злочин з матеріальним складом - це такий злочин, в якому:

а) суспільно небезпечні наслідки є факультативною ознакою об’єктивної сторони;

б) суспільно небезпечні наслідки є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони;

в) в якому наслідки злочину є виключно матеріальною шкодою;

г) суспільно небезпечні наслідки не впливають на кваліфікацію злочину.

7. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність:

а) це обов’язок діяти зазначеним чином та наявність можливості виконати обов’язок, покладений на особу;

б) це обов’язок вчинити певні дії, який може випливати із службових функцій, із договору, із родинних відносин, із попередньої небезпечної поведінки особи;

в) це можливість відвернути наслідки від вчинених дій;

г) це обов’язок передбачити суспільно небезпечні наслідки діяння.

8. Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину.

а) суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місце, час, обстановка, спосіб і засоби вчинення злочину;

б) ознаки, які передбачені в диспозиції норми закону про кримінальну відповідальність;

в) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками;

г) ознаки, які характеризують вчинене суспільно небезпечне діяння як злочин, але вони не передбачені в диспозиції норми закону про кримінальну відповідальність.

9. Час вчинення злочину як ознака об’єктивної сторони складу злочину.

a) це конкретна дата вчинення злочину;

б) це час доби (ранок, день, вечір, ніч), коли було вчинено злочин;

в) це певний відрізок (проміжок) часу, протягом якого вчиняється суспільно небезпечне діяння;

г) це час набрання чинності кримінальним законом.

10. Факультативними ознаками суб’єктивної сторони є:

a) вина та мотив;

б) вина та мета;

в) мотив та мета;

г) мета та осудність.

11. Юридичний (психологічний ) критерій неосудності.

a) нездатність особи розуміти характер своїх дій під час вчинення злочину;

б) нездатність особи усвідомлювати суспільну небезпечність вчиненого діяння;

в) нездатність особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого в КК, усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними;

г) нездатність особи розуміти факт засудження і призначення їй покарання.

12. Особливості визначення віку кримінальної відповідальності за відсутності офіційних даних, що його підтверджують.

a) в цих випадках вік визначається згідно довідки із пологового будинку;

б) в цих випадках вік визначається згідно довідки з місця проживання;

в) в цих випадках призначається судово-медична експертиза;

г) в цих випадках вік визначається зі слів особи.

13. Що можна вважати готуванням до злочину:

а) змова на вчинення злочину;

б) оприлюднення наміру вчинити злочин;

в) наявність умислу на вчинення злочину;

г) діяння, яке містить всі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу.

14. Злочинну самовпевненість відмежовують від непрямого умислу за:

a) інтелектуальними ознаками;

б) за інтелектуальними та вольовими ознаками;

в) за вольовою ознакою;

г) інтелектуальною ознакою.

15. Повним переліком видів готування до злочину є:

a) підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, а також виявлення наміру;

б) підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину;

в) підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину;

г) змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права №1

_______________протокол №____3____ від « 21 » ___10________ 2008 р.

В.о.зав.кафедрою проф. Тютюгін В.І. Екзаменатор ________________

[підпис] [прізвище,ініціали] [прізвище, ініціали]

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______3____________

Навчальний предмет кримінальне право (ч. Загальна)

Форма контролю знань: Поточний модульний контроль

Змістовний модуль № 2

БІЛЕТ № __26_

1. Об'єкт як елемент складу злочину, його структура.

a) об'єкт - це певні матеріальні блага, яким спричиняється шкода при вчиненні злочину. Структура об’єкта: загальний, родовий, безпосередній;

б) об'єкт - це будь-які речі матеріального світу, з певними властивостями яких Кримінальний кодекс пов’язує настання кримінальної відповідальності. Структура об’єкта: загальний, родовий, безпосередній;

в) об'єкт - це суспільні відносини, яким спричиняється шкода при вчиненні злочину і які поставлені під охорону кримінального закону. Структура об’єкта: учасники відносин; предмет з приводу якого існують відносини ; соціальний зв’язок;

г) об'єкт - це певне благо, на яке посягає злочин. Структура об’єкта: місце, час та обстановка вчинення злочину.

2. Визначте особливо кваліфікований склад злочину.

а) склад з особливо обтяжуючими обставинами, які надають злочину особливої суспільної небезпечності;

б) склад з декількома пом’якшуючими обставинами, які зменшують суспільну небезпечність злочину;

в) склад з двома або більше пом’якшуючими або обтяжуючими обставинами;

г) це склад з кваліфікуючими ознаками, тобто з такими, які обтяжують чи пом’якшують відповідальність та впливають на кваліфікацію.

3. Поняття об’єктивної сторони злочину.

а) юридичні ознаки, що характеризують суспільно небезпечне діяння (дію або бездіяльність);

б) сукупність юридичних ознак, які визначають внутрішню сторону злочину;

в) зовнішня сторона злочину, що характеризується суспільно небезпечним діянням (дією або бездіяльністю), суспільно небезпечними наслідками, причинним зв’язком між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місцем, часом, обстановкою, способом, а також засобами вчинення злочину;

г) сукупність об’єктивних та суб’єктивних ознак, які характеризують вчинене суб’єктом злочину діяння як злочин.

4. Родовий об'єкт злочину.

а) сукупність всіх суспільних відносин, що поставлені під охорону чинним Кримінальним кодексом;

б) сукупність тотожних чи однорідних за своєю соціальною і економічною сутністю суспільних відносин, які через це повинні охоронятися єдиним комплексом взаємозалежних кримінально-правових норм;

в) це конкретні суспільні відносини, які поставлені під охорону певної статті Особливої частини Кримінального кодексу;

г) це такий об'єкт, що в даному складі злочину страждає завжди.

5. Причинний зв’язок за наявності особливих умов на боці потерпілого має місце:

а) коли потерпілий має вади фізичного чи психічного стану, що є каталізаторами(прискорювачами) настання наслідків;

б) коли потерпілий має особливий правовий статус;

в) коли потерпілий є недієздатною особою;

г) коли потерпілий не є громадянином України.

6. Злочин з формальним складом – це такий злочин, в якому:

а) суспільно небезпечні наслідки є факультативною ознакою об’єктивної сторони;

б) суспільно небезпечні наслідки є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони;

в) наслідки якого є обов’язковою ознакою у випадку передбачення їх в диспозиції статі Особливої частини КК;

г) суспільно небезпечні наслідки не мають матеріального характеру.

7. Значення непереборної сили для вирішення питання про кримінальну відповідальність:

а) виключає кримінальну відповідальність у випадках, передбачених в статтях Особливої частини КК;

б) не виключає кримінальну відповідальність і не пом’якшує покарання;

в) не виключає кримінальну відповідальність за вчинене діяння, але пом’якшує покарання;

г) виключає кримінальну відповідальність у будь-якому випадку.

8. Значення об’єктивної сторони складу злочину.

а) не має ніякого значення;

б) для кваліфікації, для відмежування суміжних злочинів, для оцінки суспільної небезпечності;

в) для визначення поняття злочину;

г) для визначення меж дій закону про кримінальну відповідальність в часі і просторі.

9. Поняття вини:

a) вина – це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності;

б) вина – це психічне ставлення особи до наслідків вчиненого діяння;

в) вина – це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності передбаченої КК, та її наслідків, виражене в формі умислу або необережності;

г) вина – це підстава кримінальної відповідальності.

10. Поняття суб'єкта злочину в кримінальному праві.

a) суб' єкт - це фізична або юридична особа, що вчинила злочин;

б) суб' єкт - це фізична осудна особа, що вчинила злочин у віці, з якого настає кримінальна відповідальність;

в) суб' єкт – це осудна особа, якій призначено покарання;

г) суб'єкт - це фізична осудна особа, яка підлягає кримінальній відповідальності.

11. Ознаки юридичного критерію неосудності.

a) основна та додаткова;

б) обов'язкова і факультативна;

в) інтелектуальна і вольова;

г) загальна і спеціальна.

12. Спеціальний суб'єкт злочину в кримінальному праві.

a) фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність злочин, суб'єктом якого може бути лише певна особа;

б) фізична чи юридична особа, яка вчинила певний злочин;

в) юридична особа, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, передбачене в КК України;

г) малолітня чи неповнолітня особа, що вчинила суспільно-небезпечне діяння, передбачене в КК України.

13. Готування до якого злочину не тягне за собою кримінальної відповідальності?

а) до злочину з необережною формою вини;

б) до злочину вчинюваного вперше;

в) готування до злочину невеликої тяжкості;

г) готування до злочину невеликої або середньої тяжкості.

14. До інтелектуальних ознак злочинної недбалості відносяться:

a) не передбачення можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння;

б) передбачення можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння;

в) усвідомлення суспільної небезпечності вчинюваного діяння;

г) небажання настання суспільно-небезпечних наслідків вчинюваного діяння.

15. Іванцов та Хоменко вирішили викрасти гроші з сейфу магазина побутової техніки, що був розташований на першому поверсі житлового будинку. Розташувавшись у квартирі на другому поверсі над приміщенням магазину, вони купили інструменти, необхідні для пролому підлоги та стелі. Проломивши підлогу та стелю, вони проникли до магазину і були затримані працівниками міліції.

Визначіть стадію вчинення злочину:

a) готування до злочину;

б) незакінчений замах на злочин;

в) закінчений замах на злочин;

г) закінчений злочин.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права №1

_______________протокол №____3____ від « 21 » ___10________ 2008 р.

В.о.зав.кафедрою проф. Тютюгін В.І. Екзаменатор ________________

[підпис] [прізвище,ініціали] [прізвище, ініціали]

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______3____________

Навчальний предмет кримінальне право (ч. Загальна)

Форма контролю знань: Поточний модульний контроль

Змістовний модуль № 2

БІЛЕТ № _27__

1. Визначте обов’язкові ознаки складу злочину.

a) об’єктивні ознаки, що включаються в об’єкт злочину та об’єктивну сторону злочину, та суб’єктивні ознаки, що включаються в суб’єкт злочину та суб’єктивну сторону злочину;

б) обов’язкові ознаки, що включають в себе протиправне діяння та суспільно небезпечні наслідки та факультативні ознаки, що включають в себе суб’єктивну сторону та суб’єкт злочину;

в) основні ознаки (об’єктивна сторона , суб’єктивна сторона) та додаткові ознаки (об’єкт, суб’єкт);

г) об’єктивні ознаки ( дія, місце, час, засоби, мета, мотив, умисел, необережність) та суб’єктивні ознаки (фізична, осудна особа, що досягла 16 років, а в деяких випадках 14 років).

2. Визначте привілейований склад злочину.

а) склад з такими ознаками, які обтяжують або пом’якшують відповідальність та впливають на кваліфікацію;

б) склад, що характеризується обставинами, які значною мірою підвищують суспільну небезпечність та караність злочину;

в) склад з такими ознаками, які впливають на кваліфікацію та покарання;

г) склад, що характеризується обставинами, які значною мірою знижують суспільну небезпечність та караність злочину.

3. Які суспільні відносини можуть бути визнані об’єктом злочину?

a) ті, що поставлені під охорону закону про кримінальну відповідальність;

б) ті, що передбачені в Конституції України;

в) всі ,що існують в суспільстві;

г) ті, що регулються цивільним законодавством.

4. Поняття предмету злочину.

а) певні речі матеріального світу, з певними властивостями яких закон пов’язує наявність в діях особи ознак конкретного складу злочину;

б) річ матеріального світу, за допомогою якої спричиняється шкода безпосередньому об'єкту злочину;

в) це конкретні суспільні відносини, які поставлені під охорону певної статті Особливої частини Кримінального кодексу;

г) це річ матеріального світу на яку наряду з безпосереднім об'єктом посягає конкретний злочин.

5. Спосіб як факультативна ознака об’єктивної сторони злочину - це:

а) знаряддя та інші предмети матеріального світу що використовуються при вчиненні злочину;

б) внутрішні спонукання якими керуються винний;

в) конкретні об’єктивно-предметні умови, в яких вчиняється злочин;

г) це сукупність (система) прийомів і методів, що використовуються при вчиненні злочину.

6. Причинний зв'язок в кримінальному праві.

а) це факультативна ознака об’єктивної сторони злочину, яка зв’язує діяння (дію або бездіяльність) з іншими ознаками складу злочину;

б) це об’єктивно існуючий зв'язок між суспільно небезпечним діянням (дією або бездіяльністю) і суспільно небезпечним наслідком, коли дія або бездіяльність викликає (породжує) настання саме такого суспільно небезпечного наслідку;

в) це обов’язкова ознака об’єктивної сторони злочину з формальним складом;

г) це випадковий зв'язок між суспільно небезпечною дією і суспільно небезпечним наслідком.

7. Значення непереборного фізичного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність (дію чи бездіяльність).

а) виключає кримінальну відповідальність у випадках, передбачених в статтях Особливої частини КК;

б) не виключає кримінальну відповідальність і не пом’якшує покарання;

в) не виключає кримінальну відповідальність за вчинене діяння, але пом’якшує покарання;

г) виключає кримінальну відповідальність у будь-якому випадку.

8. Суспільно небезпечне діяння як ознака об’єктивної сторони складу злочину.

а) це наміри вчинити злочин;

б) це усвідомлений акт поведінки людини;

в) це суспільно небезпечний, протиправний, конкретний, усвідомлений і вольовий акт поведінки людини;

г) це суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), передбачене в диспозиції статті Особливої частини КК, що є підставою кримінальної відповідальності.

9. Обмежена осудність - це:

a) нездатність особи під час вчиненя злочину розуміти характер своїх дій через наявність тимчасового розладу психічної діяльності;

б) нездатність особи під час вчинення злочину через наявний у неї психічний розлад повною мірою усвідомлювати свої дії ( бездіяльність) та (або) керувати ними;

в) нездатність особи під час вчинення злочину керувати своїми діями внаслідок вживання алкоголю чи наркотичних засобів;

г) нездатність особи під час вчинення злочину передбачати суспільно небезпечні наслідки свого діяння через наявність у неї психічної хвороби.

10. Формами вини є:

a) прямий та непрямий умисел;

б) злочинна самовпевненість та злочинна недбалість;

в) умисел та необережність;

г) непрямий умисел та злочинна недбалість.

11. Значення юридичного критерію неосудності .

a) є єдиною підставою для визнання особу неосудною;

б) визначає дійсний зміст неосудності і межі чинності медичного критерію;

в) немає ніякого значення.

г) впливає на кримінальну відповідальність особи.

12. Ознаки спеціального суб'єкта.

a) фізична особа, осудність, досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, додаткова ознака, визначена в законі;

б) юридична особа, що спричинила шкоду правоохоронюваним відносинам;

в) фізична особа, неосудність, наявність психічної хвороби;

г) громадянство, досягнення певного віку, осудність, посадова особа.

13. Вкажіть ознаку замаху на злочин:

а) злочин доведений до кінця;

б) об’єктивна сторона злочину ще не виконувалась;

в) об’єктивна сторона повною мірою не здійснена;

г) злочин не доведено до кінця у зв’язку з добровільною відмовою особи.

14. Змішаною формою вини визнається:

a) різне психічне ставлення особи у формі умислу і необережності до вчинюваного ним діяння;

б) різне психічне ставлення особи у формі умислу і необережності до наслідків вчиненого особою діяння;

в) різне психічне ставлення особи у формі умислу і необережності до різних об’єктивних ознак одного і того самого злочину;

г) різне психічне ставлення особи до об’єкта і потерпілого.

15. Валієв і Кравченко вирішили заволодіти автомобілем Чуєва. Вони зірвали гаражний замок, проникли всередину і запустили двигун. Почавши рух, виявили, що обидві шини задніх коліс спущені. Тоді вони пішли з гаража і направилися на автобусну зупинку, де й були затримані.

Яким чином вирішується в цій ситуації питання про кримінальну відповідальність Валієва і Кравченка?

a) відповідають за замах на злочин;

б) відповідають за готування до злочину;

в) відповідальності не підлягають у зв’язку з добровільною відмовою;

г) відповідають за закінчений злочин.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права №1

_______________протокол №____3____ від « 21 » ___10________ 2008 р.

В.о.зав.кафедрою проф. Тютюгін В.І. Екзаменатор ________________

[підпис] [прізвище,ініціали] [прізвище, ініціали]

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______3____________

Навчальний предмет кримінальне право (ч. Загальна)

Форма контролю знань: Поточний модульний контроль

Змістовний модуль № 2

БІЛЕТ № _28__

1. Визначте елементи складу злочину.

a) об’єкт злочину, об’єктивна сторона злочину, суб’єкт злочину, суб’єктивна сторона злочину;

б) протиправність, суспільна небезпечність, винність та караність;

в) діяння, наслідки, мета та мотив;

г) об’єкт злочину, діяння, умисел, необережність, фізична осудна особа.

2. Поняття кваліфікації злочину.

а) це точне встановлення відповідності вчиненого винним суспільно небезпечного діяння складу конкретного злочину, закріпленого в кримінальному законі;

б) це поділ злочинів на групи в залежності від ступеню суспільної небезпечності;

в) це поділ складів злочину на групи в залежності від моменту закінчення злочинів;

г) це розподіл злочинів на особливо тяжкі, тяжкі, середньої тяжкості та невеликої тяжкості.

3. Структура суспільних відносин як обєкту злочину:

а) суб'єкти (носії), соціальний зв'язок між ними, предмет суспільних відносин;

б) об'єкт, суб'єкт;

в) об'єкт, суб'єкт, об'єктивна сторона, суб'єктивна сторона;

г) суб'єкт, суб'єктивна сторона.

4. Значення предмета в складі конкретного злочину.

a) предмет є самостійним елементом складу злочину;

б) предмет є ознакою складу злочину, існує поряд з об’єктом;

в) предмет є обов’язковою ознакою злочину;

г) предмет злочину завжди співпадає з предметом злочинного впливу;

5. Значення факультативних ознак об’єктивної сторони (час, місце, спосіб, обстановка, знаряддя, засоби).

а) якщо вони прямо вказані (описані) в статті Особливої частини КК, то вони є обов'язковими і впливають на кваліфікацію злочину;

б) не мають ніякого значення для об'єктивної сторони злочину;

в) впливають на момент закінчення злочину;

г) потрібні для встановлення причинного зв' язку.

6. Вирішення в науці кримінального права питання про причинний зв'язок між дією чи бездіяльністю і суспільно небезпечним наслідком ґрунтується на:

а) теорії причинності, розробленій філософією;

б) на теорії про явища та їх наслідок, розробленої в соціології;

в) теорії відносності;

г) теорії співвідношення цілого та частки;

7. Значення переборного фізичного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність.

а) виключає кримінальну відповідальність в будь-якому випадку;

б) виключає кримінальну відповідальність тільки у випадках, коли відповідає умовам стану крайньої необхідності;

в) виключає кримінальну відповідальність лише у випадках, передбачених статтею Особливої частини КК;

г) в жодному випадку не виключає кримінальну відповідальність;

8. Суспільно небезпечна дія як форма вчинення діяння.

а) це рух тіла, в тому числі рефлекторний рух тіла, що відбувається поза контролем свідомості;

б) це реакція організму на заподіяну злочином шкоду;

в) це активна або пасивна поведінка суб’єкта , яка з фізичної сторони може бути простою і складною;

г) це активна, свідома, суспільно небезпечна, протиправна поведінка суб’єкта злочину.

9. Види суб’єктів злочину.

a) основний та безпосередній;

б) простий та складний;

в) осудний та неосудний;

г) загальний та спеціальний.

10. Поняття прямого умислу:

a) прямим є умисел якщо особа передбачала суспільно небезпечні наслідки свого діяння;

б) прямим є умисел якщо особа передбачала суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажала їх настання;

в) прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності) передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання;

г) прямим є умисел, якщо особа бажала настання суспільно-небезпечних наслідків.

11. Для визанання особи неосудною достатньо:

a) встановити всі ознаки медичного критерію і всі ознаки юридичного критерію;

б) єдиним визначальним критерієм є юридичний;

в) встановити хоча б одну ознаку медичного критерію і хоча б одну ознаку юридичного критерію;

г) єдиним визначальним критерієм є медичний;

12. Поняття суб’єктивної сторони злочину – це:

a) головний елемент складу злочину;

б) ознака злочину;

в) обов’язковий елемент складу злочин, що характеризує зовнішню сторону злочину;

г) внутрішня сторона злочину, тобто психічна діяльність особи, що відображає ставлення її свідомості та волі до суспільно-небезпечного діяння і його наслідків.

13. Випадком (казусом) є ставлення особи до вчиненого нею діяння та його наслідків, при якому:

a) від вчиненого діяння наслідки не настали взагалі;

б) наслідки, що настали, не перебувають у причинному зв’язку із вчиненим діянням;

в) наслідки, що настали, перебувають у причинному зв’язку із вчиненим діянням, проте особа не передбачала, хоча повинна була і могла передбачити їх настання;

г) наслідки, що настали, перебувають у причинному зв’язку із вчиненим діянням, однак особа не передбачала можливості їх настання і не могла їх передбачити.

14. З яких причин замах на злочин не доводиться до кінця?

а) у зв’язку з відсутністю потреби доводити злочин до кінця;

б) у зв’язку з проханням потерпілого;

в) з причин, що не залежать від волі винного;

г) у зв’язку зі щирим каяттям особи.

15. Критерієм класифікації злочинів на злочини з матеріальним, з формальним та з усіченим складом є:

a) ступінь суспільної небезпечності;

б) спосіб опису суб’єктивних ознак складу злочину в законі;

в) момент закінчення злочину;

г) повнота реалізації умислу особи у його фактичному діянні.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права №1

_______________протокол №____3____ від « 21 » ___10________ 2008 р.

В.о.зав.кафедрою проф. Тютюгін В.І. Екзаменатор ________________

[підпис] [прізвище,ініціали] [прізвище, ініціали]

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______3____________

Навчальний предмет кримінальне право (ч. Загальна)

Форма контролю знань: Поточний модульний контроль

Змістовний модуль № 2

БІЛЕТ № _29__

1. Значення складу злочину.

a) допомагає здійснювати регулювання суспільних відносин;

б) допомагає здійснювати спеціальне попередження вчинення злочинів;

в) є єдиною і достатньою підставою кримінальної відповідальності;

г) визначає особистий характер кримінальної відповідальності.

2 . Визначте поняття об'єкта злочину:

а) об'єкт - це певні матеріальні блага, яким при вчиненні злочину завдається шкода;

б) об'єкт - це будь-які речі матеріального світу, з певними властивостями яких Кримінальний кодекс пов’язує настання кримінальної відповідальності;

в) об'єкт - це суспільні відносини, на які посягає злочин, завдаючи їм певної шкоди, і які поставлені пі д охорону закону про кримінальну відповідальність;

г) об'єкт - це норма КК України, якій завдається шкода, на яке посягає злочин.

3. Класифікація (види) об'єктів злочину.

а) загальний об'єкт, видовий об'єкт, родовий об'єкт, типовий об'єкт, безпосередній об'єкт;

б) загальний, груповий, факультативний;

в) загальний об'єкт, родовий об'єкт, безпосередній об'єкт;

г) обов’язковий об'єкт, видовий об'єкт, родовий об'єкт, типовий об'єкт.

4. Відмінність об’єкта від предмета злочину.

a) об’єкт злочину – це суспільні відносини, предмет злочину – це певне благо;

б) об’єкт злочину – це певна річ матеріального світу, предмет злочину – це те на що посягає злочин;

в) об’єкт злочину – це суспільні відносини, предмет злочину – це річ матеріального світу з приводу якої вчиняється злочин;

г) об’єкт – це соціальні відносини, предмет злочину – це річ матеріального світу, за допомогою якої спричиняється шкода об’єкту злочину.

5. Засоби як факультативна ознака об’єктивної сторони злочину.

a) це речі матеріального світу, на які посягає злочин;

б) це речі матеріального світу, які застосовуються злочинцем при вчиненні суспільно небезпечного діяння;

в) це речі матеріального світу, яким завдається шкода при вчиненні злочину;

г) це речі матеріального світу, які злочинець обертає на свою користь при вчиненні злочину.

6. Об’єктивний характер причинного зв’язку обумовлюється тим, що він:

а) передбачений як ознака складу злочину в диспозиції статті Особливої частини КК;

б) причинний зв'язок не існує в об’єктивній реальності;

в) існує об’єктивно як факт реальної дійсності поза свідомістю і волею людини;

г) існує в свідомості суб’єкта злочину;

7. Значення психічного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність.

а) виключає кримінальну відповідальність в будь-якому випадку;

б) виключає кримінальну відповідальність тільки у випадках, коли відповідає умовам стану крайньої необхідності;

в) виключає кримінальну відповідальність лише у випадках, передбачених статтею Особливої частини КК;

г) в жодному випадку не виключає кримінальну відповідальність;

8. Повним переліком ознак суспільно небезпечної дії в кримінальному праві є:

а) суспільна небезпечність, винність, передбаченість у КК, караність;

б) активність, караність, суспільна небезпечність, свідомість, вольовий характер;

в) конкретність, активність, усвідомлений і вольовий акт поведінки людини, суспільно небезпечність, протиправність;

г) є активність, протиправність, суспільна небезпечність.

9. Загальний суб'єкт злочину в кримінальному праві.

a) суб' єкт – це осудна особа, якій призначено покарання;

б) суб єкт - це фізична осудна особа, яка підлягає кримінальній відповідальності;

в) суб' єкт - це фізична або юридична особа, що вчинила злочин;

г) суб' єкт - це фізична осудна особа, що вчинила злочин у віці, з якого настає кримінальна відповідальність;

10. Юридичний критерій неосудності:

a) нездатність особи розуміти характер своїх дій під час вчинення злочину;

б) нездатність особи усвідомлювати суспільну небезпечність вчиненого діяння;

в) нездатність особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними;

г) нездатність особи розуміти факт засудження і призначення їй покарання.

11. Наслідки визнання особи неосудною.

a) неосудна особа звільняється від покарання;

б) покарання, призначене неосудній особі, замінюється примусовими заходами медичного характеру;

в) неосудна особа не підлягає кримінальній відповідальності.

г) покарання неосудній особі призначається після її одужання.

12. Обов’язковими(ою) ознаками(ою) суб’єктивної сторони є:

a) вина, мотив та мета;

б) мотив та мета;

в) вина;

г) мотив, та умисел.

13. Поняття непрямого умислу:

a) непрямим є умисел якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності) передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання;

б) непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності) передбачено його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання;

в) непрямим є умисел якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки, але легковажно розраховує на їх відвернення;

г) непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно-небезпечний характер свого діяння, але не передбачала його суспільно-небезпечних наслідків.

14. Змішаною формою вини є:

a) різне психічне ставлення особи у формі умислу і необережності до різних злочинів;

б) ставлення особи у формі прямого умислу до діяння і непрямого умислу до наслідків;

в) ставлення особи до вчиненого нею діяння та його наслідків, при якому особа не передбачала можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити;

г) різне психічне ставлення особи у формі умислу і необережності до різних об’єктивних ознак одного і того ж злочину.

15. З яким видом вини вчиняється замах:

а) з прямим умислом;

б) з будь-яким видом;

в) зі злочинною самовпевненістю та непрямим умислом;

г) зі злочинною недбалістю та злочинною самовпевненістю.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права №1

_______________протокол №____3____ від « 21 » ___10________ 2008 р.

В.о.зав.кафедрою проф. Тютюгін В.І. Екзаменатор ________________

[підпис] [прізвище,ініціали] [прізвище, ініціали]

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

[назва вищого навчального закладу]

Спеціальність Правознавство Семестр______3____________

Навчальний предмет кримінальне право (ч. Загальна)

Форма контролю знань: Поточний модульний контроль

Змістовний модуль № 2

БІЛЕТ № _30__

1. В якому співвідношенні знаходяться поняття злочину і складу злочину.

а) в співвідношенні цілого та частки;

б) склад злочину є соціальною характеристикою злочину;

в) ці поняття ніяк не співвідносяться;

г) злочин – це конкретно суспільне небезпечне діяння; склад злочину – юридичне поняття про злочин певного виду.

2. . Ознаки складу злочину залежно від їх ролі в характеристиці загального поняття складу злочину поділяються на:

a) обовязкові та факультативні;

б) основні і додаткові;

в) центральні і субсидіарні;

г) змістовні і доповнюючі.

3. Загальний об'єкт злочину.

а) сукупність всіх суспільних відносин, що поставлені під охорону чинним Кримінальним кодексом;

б) сукупність тотожних чи однорідних за своєю соціальною і економічною сутністю суспільних відносин, які через це повинні охоронятися єдиним комплексом взаємозалежних кримінально-правових норм;

в) це конкретні суспільні відносини, які поставлені під охорону певної статті Особливої частини Кримінального кодексу;

г) це всі суспільні відносини, що існують в країні;

4. В якому випадку предмет злочину є обов’язковою ознакою злочину.

a) в будь-якому випадку;

б) якщо це передбачено у конкретному складі злочину;

в) якщо це передбачено в Загальної частині Кримінального кодексу;

г) ніколи предмет злочину не може бути обов’язковою ознакою.

5. Обстановка як факультативна ознака об’єктивної сторони злочину.

а) це конкретні об'єктивно-предметні умови, в яких вчиняється злочин;

б) це час та місце вчинення злочину;

в) це конкретне приміщення , в якому вчиняється злочин;

г) це сукупність обставин, які викликали вчинення злочину.

6. Вимоги, що ставляться для встановлення причинного зв’язку між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслідками.

а) причина (діяння) повинна: у часі передувати наслідку, зумовлювати наслідок, бути визначальною умовою(фактором) настання суспільно небезпечних наслідків неминуче, (спричиняти) настання саме такого наслідку;

б) наслідок не породжується діянням;

в) суспільно небезпечний наслідок породжується іншим діянням;

г) діяння не повинно передувати наслідку в часі.

7. Суспільно небезпечні наслідки як ознака об’єктивної сторони злочину.

а) є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину;

б) є факультативною ознакою об’єктивної сторони злочину;

в) є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину з формальним складом;

г) є факультативною ознакою об’єктивної сторони злочину з матеріальним складом.

8. Поняття суспільно небезпечної бездіяльності в кримінальному праві.

а) це активна або пасивна поведінка особи, яка вчинила злочин;

б) це обов’язок особи в певних умовах діяти певним чином і певним способом;

в) це пасивна поведінка суб’єкта злочину, який не виконав покладений обов’язок і вчинив протиправні дії;

г) це пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в конкретних умовах.

9. Обов'язкові ознаки суб'єкта злочину.

a) досягнення 18 років, осудність, громадянство;

б) досягнення 16 років, фізична особа, визнання своєї вини у злочині;

в) досягнення 14 років, винність, фізична особа, осудність;

г) фізична особа, осудність, досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність.

10. Ознаки юридичного критерію неосудності.

a) основна та додаткова;

б) обов'язкова і факультативна;

в) інтелектуальна і вольова;

г) загальна і спеціальна.

11. Значення обмеженої осудності.

a) обмежено осудна особа звільняється від покарання;

б) визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може визнаватись підставою для застосування примусових заходів медичного характеру;

в) обмежено осудна особа обов’язково звільняється судом від покарання і до неї застосовуються примусові заходи медичного характеру;

г) обмежено осудна особа звільняється від кримінальної відповідальності.

12. Поняття прямого умислу:

a) прямим є умисел якщо особа передбачала суспільно небезпечні наслідки свого діяння;

б) прямим є умисел якщо особа передбачала суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажала їх настання;

в) прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності) передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання;

г) прямим є умисел, якщо особа бажала настання суспільно-небезпечних наслідків.

13. Злочинна недбалість - це:

a) форма вини;

б) вид необережності;

в) вид умислу;

г) ознака суб'єктивної сторони.

14. Помилка в об'єкті – це:

a) неправильне уявлення особи про предмет ,на який вона посягає;

б) неправильне уявлення особи про характер суспільних відносин, на які посягає її діяння;

в) неправильне уявлення особи щодо наявності в її діянні ознак, що утворюють об'єктивну сторону конкретного складу злочину;

г) неправильне уявлення особи про дійсний розвиток причинного зв'язку між її діянням та суспільно-небезпечними наслідками.

15. Добровільна відмова на стадії закінченого замаху можлива, якщо:

а) особа добровільно з’явилася із зізнанням до правоохоронних органів і повідомила при вчинений нею злочин;

б) між діянням і наслідком є певний проміжок часу, у ході якого особа може втрутитись у розвиток причинного зв’язку і перешкодити настанню суспільно небезпечних наслідків;

в) особа відмовилася від повторення спроби вчинити злочин;

г) наслідки не настали з причин, що не залежать від волі винного.

Затверджено на засіданні кафедри кримінального права №1

_______________протокол №____3____ від « 21 » ___10________ 2008 р.

В.о.зав.кафедрою проф. Тютюгін В.І. Екзаменатор ________________

[підпис] [прізвище,ініціали] [прізвище, ініціали]

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]