1.2. Еволюція менеджменту і військового управління Питання 6 Еволюція менеджменту

Відповідь

Будь-яка наука базується на використанні історичного методу, який дозволяє вивчати історію розвитку управлінської думки у всьому її різноманітті.

Наука управління, у тому числі і військове управління, мало чим відрізняється від інших наук. Як і будь-яка наука, військове управління цікавиться минулим, сьогоденням і майбутнім. Аналіз минулого дозволяє краще зрозуміти сьогодення, щоб спрогнозувати майбутній розвиток.

Усі три види менеджменту (економічний, політичний (державний) і військовий) розвивалися іноді паралельно, іноді роблячи взаємний вплив один на одного.

Еволюція менеджменту.

Практичний менеджмент (ПМ) існував з найдавніших часів до 1885 року. Розвиток менеджменту як науки починається на рубежі XIX-XX ст. і обертається навколо трьох головних явищ організації – задачі, людина, управлінська діяльність. Для першої половини ХХ століття, коли закладалися основи сучасного уявлення про управління, був характерний натиск на якесь одне з цих явищ – з'явилися “одномірні” навчання про управління (табл. 1. 2): науковий менеджмент (НМ) вихідним для ефективного управління визначав задачі (1885 – 1920 рр.); адміністративний менеджмент (АМ) – управлінську діяльність (1920 – 1950 р.р.); менеджмент людських відносин (МЛ) – людини (1930 – 1950 р.р.).

Із середини ХХ століття і до теперішнього часу, з поглибленням знань про управління і зі зміною характеру управління усе більший розвиток став одержувати новий підхід, що поєднує ці й інші явища в єдине й органічне ціле. Цей період відповідає “багатомірним” (“синтетичним”) навчанням про управління (табл. 1. 2): (1950 р. – до теперішнього часу) - поведінковий менеджмент (ПвМ); (1950 р. – до теперішнього часу) – наука управління (НУ), що включає кількісні методи управління і прийняття рішень і три підходи до управління: процесний, системний і ситуаційний.

Питання 7. Еволюція військового управління

Відповідь

Розвиток військового управління можна умовно розбити на п'ять етапів (див. табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Еволюція менеджменту і військового управління

Етапи	Часовий період
	9000–7000 років До н.е.		XVIII ст.	XIX ст.	XX ст.	Сьогодення
Менеджмент
ПМ
НМ
АМ
МЛ
ПвМ
НУ
Військове управління
I
II
III
IV
V

Перший етап – Македонсько-Петровська школа практики військового управління. Цей етап займає період часу з 9 – 7 тис. років до н. е. до першої чверті XVIII століття і охоплює війни епохи рабовласництва і феодалізму з застосуванням холодної зброї і мускульної енергії людини і тварин.

Другий етап – Суворовська школа практики і виникнення теорії військового управління. Цей етап охоплює період з першої чверті XVIII століття до кінця XIX століття. У цей період ведуть війни із широким застосуванням вогнепальної зброї.

Третій етап – Жуковська школа практики і теорії військового управління. Цей етап охоплює період з кінця XIX століття до середини XX століття. Він характерний кровопролитними війнами, включаючи і дві світові із застосуванням автоматичної зброї (кулемети, швидкострільні знаряддя) і бойової машинної техніки (танки, літаки, самохідна артилерія, бронетранспортери і т. п.).

Четвертий етап – кібернетична школа військового управління. Цей етап охоплює період із середини до 90-х років XX ст. Він характеризується «холодною війною» між США (іншими країнами НАТО) і СРСР (іншими державами Варшавського Договору) і війнами за звільнення від колоніального й іншого ярма. У цей період на озброєння армій основних держав світу була прийнята ядерна і ракетна зброя, звичайна високоточна зброя й автоматизовані системи управління зброєю і військами.

П'ятий етап – інформаційна школа військового управління. Сучасний етап військового управління охоплює період з кінця XX століття до теперішнього часу. Він характеризується закінченням «холодної війни» між Заходом і Сходом, «гарячими» інформаційними «повстання-війнами» між основними цивілізованими країнами світу і міжнародним тероризмом.

У такий спосіб (див. табл. 1. 2), перший етап – Македонсько-Петровська школа практики військового управління і другий етап – Суворовська школа практики і виникнення теорії військового управління у тимчасовому періоді відповідає практичному менеджментові (ПМ); третій етап – Жуковська школа практики і теорії військового управління – науковому менеджментові (НМ), адміністративному менеджментові (АМ) і менеджментові людських відносин (МЛ); четвертий етап – кібернетична школа військового управління і п'ятий етап – інформаційна школа військового управління – поведінковому менеджментові (ПвМ) і науці управління (НУ), що включає кількісні методи прийняття рішень і управління і три підходи до управління: процесний, системний і ситуаційний.