Тема 3. Загальні функції процесу управління військовою організацією.

3. 1. Процес управління військовою організацією.

Питання 1. Процесний підхід до управління військовою організацією.

Відповідь.

Процес управління військовою організацією передбачає виконання (рис.3.1):

чотирьох функцій які являють собою поєднані процеси – прийняття рішень і комунікації. Саме ці процеси й забезпечують нерозривність управлінських функцій та ефективність їхнього впливу на військову організацію як об’єкт управління.

Керівництво (лідерство) розглядається як самостійна діяльність, що передбачає можливість впливу на певних військовослужбовців і військові колективи таким чином, щоб вони діяли в напрямі досягнення мети військової організації.

Надалі ми будемо дотримуватися такого визначення управління військовою організацією.

Управління військовою організацією – це процес планування, організації, мотивації, контролю, об’єднаний сполучними функціями прий няття рішень, комунікації й необхідний для формулювання, постановки та досягнення мети військової організації.

Питання 2. Процесний підхід до управління військовою організацією у середовищі інформаційних технологій.

Відповідь

Методологія управління в інформаційній війні полягає в тому, що військове управління має розглядатися як процес прийняття управлінських рішень у середовищі інформаційних технологій (рис.3. 2).

За такої концепції військового управлінняу, по-перше, нерозривними стають головні компоненти управління ― прийняття рішень і комунікація, а по-друге, усі функції управління стають дійсно нероздільними, сплавленими в єдину сферу послідовних актів прийняття рішень з усіх аспектів управління з використанням інформаційних технологій як для забезпечення прийняття рішень, так і для власне комунікацій між військовослужбовцями військової організації та суспільством у цілому.

Рис.3. 2 Військовий менеджмент як процесс принятия рішень

в інформаційному середовищі

Тут об’єктом управління стає військова організація, що складається з розумних військовослужбовців, які вільно реалізують мету разом з іншими розумними військовослужбовцями цієї військової організації, об’єднаними сучасними комунікаціями. Концепція управління військовою організацією у сфері інформаційних технологій зміщає акценти вбік розгляду головної змістовної суті військового управлінняу (комунікації та прийняття рішень) і забезпечує гармонічний синтез і практичну реалізацію всіх функцій управління.

Технологічною й методологічною основою військового управлінняу в сучасних умовах є наявність нового інструменту роботи командира та його штабу, яким є комп’ютер, оснащений відповідними програмними засобами, а також комплекс методів і моделей прийняття рішень.

Питання 3. Ситуаційний підхід до управління військовою організацією.

Відповідь.

Ситуаційний підхід безпосередньо пов’язаний з процесним і системним підходами й розширює їх застосування на практиці. Його часто називають ситуаційним мисленням про організаційні проблеми і їхні рішення. Що таке ситуація? Ситуація – сукупність обставин, конкретний набір внутрішніх і зовнішніх змінних, що впливають на військову організацію у певний час. Розгляд конкретної ситуації дозволяє командиру підібрати найліпші способи й методи досягнення мети військової організації, що відповідають цій ситуації.

Ситуаційний підхід, як і системний, і процесний, не є простим набором рекомендованих посібників. У ньому також збережена концепція процесу управління, яка застосовується до всіх організацій. Але ситуаційний підхід визнає, що, хоча загальний процес однаковий, специфічні прийоми, які повинен використовувати командир для ефективного досягнення мети організації, можуть значно варіюватися.

Ситуаційний підхід до управління дає рекомендації щодо того як необхідно керувати в конкретних ситуаціях. При цьому виділяється чотири обов’язкові кроки, що мають бути здійснені командиром для того, щоб домогтися ефективного управління в кожній конкретній ситуації.

Командир повинен:

по-перше, уміти аналізувати ситуації з погляду на те, які вимоги до організації ставить ситуація та що характерно для ситуації;

по-друге, вибрати відповідний підхід до здійснення управління, який би найбільшою мірою та щонайліпше відповідав вимогам ситуаційного підходу до організації;

по-третє, створити потенціал в організації та необхідну гнучкість для того, щоб можна було перейти до нового управлінського стилю, який відповідає ситуації;

по-четверте, зробити відповідні зміни, що дозволяють підстроїтися до ситуації.

Ситуаційний підхід дає опис того, як підстроювати організацію до конкретних вимог, як найбільш раціонально й безболісно робити зміни та перестановки, як створювати й розвивати адаптаційний потенціал, заперечує наявність універсальних підходів до управління, узагальнених, всеохоплюючих принципів побудови та здійснення будь-якого управління. З погляду на цей підхід управління – це в першу чергу мистецтво командирів зрозуміти ситуацію, розкрити її характеристики й вибрати відповідне управління, а вже потім слідувати науковим рекомендаціям в галузі управління, які мають узагальнюючий та універсальний характер.

Питання 4. Місія військової організації.

Відповідь.

Існує широке й вузьке розуміння місії. У разі широкого розуміння місія розглядається як констатація філософії та призначення сенсу існування військової організації.

У тому разі, якщо розуміння місії є вузьким, вона розглядається як сформульоване твердження щодо того, для чого або з якої причини існує військова організація, тобто місія розуміється як твердження, що розкриває сенс існування військової організації, в якому виявляється відмінність даної військової організації від її подібних. Правильно сформульована місія, хоча й має завжди загальний філософський зміст, проте несе в собі щось таке, що робить її унікальною у своєму роді, характеризує саме ту військову організацію, в якій вона була вироблена. Далі в даному підручнику місія буде розумітися так, як вона розуміється, коли розглядається у вузькому сенсі.

Місія (головна мета) військової організації формується й задається вищими рівнями військового керівництва. У ній зазвичай деталізуються головні завдання, які поставлені перед військовою організацією, а також визначаються найголовніші її характеристики.

Місія не повинна залежати від поточного стану військової організації, форм і методів її діяльності, тому що в цілому вона показує, на що будуть спрямовуватися зусилля та які цінності при цьому будуть пріоритетними.

Вище військове керівництво в повній мірі відповідає за впровадження місії в життя шляхом постановки та реалізації мети військової організації.

Питання 5. Мета військової організації. „Дерево”мети.

Відповідь.

Місія утворює фундамент для визначення мети військової організації.

Мета – це конкретизація місії військової організації у формі, доступній для управління процесом її реалізації, тобто, говорячи інакше, мета – це конкретний стан окремих характеристик військової організації, досягнення яких є для неї бажаним і на досягнення яких спрямована її діяльність

„Дерево”мети .Наочною моделлю ієрархії мети військової організації є „дерево” декомпозиції (поділу) мети (рис.3.3).

За допомогою „дерева” мети описується її упорядкована ієрархія, для чого здійснюється послідовна декомпозиція (поділ) головної мети на окремі за такими правилами:

– головна мета (місія) є коренем і стовбуром дерева, знаходиться на вершині графа й визначає кінцевий результат (нульовий рівень);

– реалізація окремої мети кожного наступного рівня „кістяка” дерева у вигляді гілок, напрямки яких розходяться по напрямах, є необхідною умовою досягнення мети попереднього рівня;

– під час формування „дерева” мети варто виходити з того, що кожна гілка „дерева” описує результат (мету), а не спосіб її досягнення;

– окрема мета кожного рівня є незалежною;

– мета нижчих рівнів виводиться з мети вищих рівнів і має їм відповідати;

– система мети кожного рівня підкоряється системі мети більш високого рівня, до складу якої вона входить.

Кількість рівнів декомпозиції залежить від масштабів і складності поставленої мети, від прийнятої у військовій організації структури.

Для того, щоб ієрархія мети військової організації знайшла своє логічне завершення та стала реально діючим інструментом досягнення мети військової організації, вона повинна бути доведена до кожного військовослужбовця

Рис. 3.3. „Дерево” декомпозиції (розділення) мети

Питання 6. Управління військової організації за метою.

Відповідь.

Управління за метою, як процес, складається з чотирьох взаємопов’язаних етапів (рис. 3.4):

вироблення мети;

планування дій (оперативне планування);

перевірка й оцінка виконання завдання;

коригувальні заходи.

Рис. 3.4. Етапи процесу управління за метою