Тема 2. Військова організація і управлінська діяльність командира
Військова організація як складна соціальна і технічна система і як об’єкт управління.
Питання 1. Визначення та класифікація військових організацій.
Відповідь.
Все різноманіття організацій підрозділяється на класи й види, кожний з яких поєднує організації, однорідні за тим чи іншим критерієм.
На підставі критерію формалізації виділяються формальні та неформальні організації.
За формами власності організації можуть бути приватними, державними, муніципальними та іншими.
За ставленням до прибутку організації підрозділяються на комерційні та некомерційні. Виходячи з вищевикладеного виходить, що військові організації належать до формальних, державних і некомерційних організацій.
Таким чином, щоб вважатися військовою організацією, об’єднання людей має відповідати наступним вимогам:
1) наявність не менш двох військовослужбовців, що вважають себе частиною цього об’єднання;
2) наявність, принаймні, одного завдання чи мети (ці терміни взаємозамінні), що приймають як загальну всі військовослужбовці даного об’єднання;
3) наявність членів об’єднання, які навмисно виконують завдання разом, щоб досягти значимого для всіх результату.
З вищевикладеного випливає визначення поняття військова організація.
Військова організація ― це об’єднання військовослужбовців, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети.
За розмірами військові організації поділяються на дрібні, середні й великі. До дрібних військових організацій належать військові формування, в яких немає структурних підрозділів. Це взвод у роті, відділення у відділі (службі) органу управління або військової наукової установи, лабораторія кафедри військового навчального закладу і т.д. До середніх військових організацій належать формування, які мають у своєму складі структурні підрозділи. Це рота (батарея, авіаційна ланка), батальйон (дивізіон, авіаційна ескадрилья), відділ (служба) військової наукової установи або органу управління, кафедра вищого військового навчального закладу і т.д. До великих військових організацій належать військові формування, які у своєму складі мають середні та дрібні військові організації. Це полк, бригада, військова наукова установа, військовий навчальний заклад, ремонтний завод тощо.
Питання 2. Загальні характеристики військових організацій. Зовнішнє середовище військової організації.
Відповідь. До загальних характеристик військових організацій належать: ресурси; залежність від зовнішнього середовища; горизонтальний поділ праці з виконання завдання військовою організацією; підрозділи вертикальний поділ праці; необхідність управління.
Ресурси Основні ресурси, що використовуються військовою організацією, ― це люди (людські ресурси), капітал (фінанси), матеріали (військова техніка, зброя, предмети харчування й одягу тощо), технологія (порядок або програма виконання завдання, потоки зборки ракет, комп’ютери, телефони, друкарські машини тощо), інформація про обстановку.
Залежність військових організацій від зовнішнього середовища. Для більшості військових організацій фактори зовнішнього середовища поділяють на дві групи (рис.2.1) :
фактори прямого впливу;
фактори непрямого впливу.
Фактори прямого впливу безпосередньо впливають на виконання завдань військовою організацією й випробовують на собі вплив діяльності військової організації. До них належать: постачальники ресурсів, імовірні противники, вищестоящі військові органи (споживачі), взаємодіючі військові організації, закони й державні органи.
Фактори непрямої дії можуть негайно прямо не впливати на виконання завдання військовою організацією, але вони все-таки впливають на діяльність військової організації. До них належать: стан економіки, фактори міжнародного оточення, соціально-культурні, політичні та географічні фактори, а також науково-технічний прогрес. Горизонтальний поділ праці з виконання завдання
військовою організацією. Ця загальна характеристика військових організацій очевидна. Якщо, принаймні, два військовослужбовці виконують одне завдання для досягнення визначеного результату, вони мають поділяти роботу між собою.
Поділ виконання бойового завдання на складові компоненти зазвичай називається поділом праці по горизонталі.
Підрозділи. Складні військові організації здійснюють чіткий горизонтальний поділ за рахунок створення структурних (організаційних) підрозділів, які виконують конкретні специфічні завдання й домагаються конкретних специфічних результатів. Такі підрозділи у військовій організації називаються взводами, ротами, батальйонами тощо.
Як і ціла військова організація, частиною якої вони є, підрозділи являють собою об’єднання військовослужбовців, діяльність яких свідомо спрямовується й координується для досягнення загальної мети.
Таким чином, більш великі військові організації складаються з дрібних військових організацій, створених для виконання спеціальних завдань. Так, рота (яка сама є підрозділом) у свою чергу підрозділяється на більш дрібні горизонтальні підрозділи (взводи), що виконують специфічні завдання (рис. 2.1.).
Рис 2.2. Підрозділи роти
Вертикальний поділ праці. Оскільки виконання бойового завдання у військовій організації розділяється на складові частини, хтось має координувати дії підрозділів у військовій організації для того, щоб вони були успішними.
Отже, у військовій організації існують дві форми поділу праці. Перша ― це поділ праці на компоненти, що складають частини загальної діяльності, тобто горизонтальний поділ праці. Друге, яке називається вертикальним, відокремлює роботу з координування дій від самих дій. Діяльність з координування роботи інших людей і складає сутність управління.
Необхідність управління .Для того, щоб військова організація змогла домогтися реалізації своєї мети (поставлених результатів), завдання мають бути скоординовані за допомогою вертикального поділу праці. Тому управління є істотно важливою діяльністю для військової організації. Однак у малих організаціях часто немає чітко виділеної групи керуючих (начальників).
Питання 3. Внутрішні змінні військові організації.
Відповідь.
Внутрішні змінні ― це ситуаційні фактори всередині організації. Для військової організації основними змінними, котрі вимагають уваги командирів, є мета, структура, завдання, технологія, люди й військова організаційна культура.
Мета є конкретний кінцевий стан військової організації або бажаний результат, який прагне домогтися група, виконуючи поставлене завдання.
Структура управління військової організації ― це логічні взаємовідносини рівнів управління та функціональних галузей, побудовані в такій формі, яка дозволяє найбільш ефективно досягати мети організації.
Завдання ― це запропонована робота, серія робіт або частина роботи, яка повинна бути виконана заздалегідь установленим способом у заздалегідь обговорений (визначений) термін.
Технологія розглядається як засіб перетворення ресурсів ― будь то люди, інформація, зброя чи фізичні матеріали ― у результати діяльності військової організації ― досягнуті рівні бойової підготовки в мирний час і кількість знищених сил і засобів противника ― у воєнний час.
Люди. Існує три основні аспекти людської змінної в ситуаційному підході до управління: поведінка окремих військовослужбовців, поведінка військовослужбовців у групах, характер поведінки командира. Вважається дуже важливим його функціонування в ролі лідера і його вплив на поведінку окремих військовослужбовців і груп. Розуміння й успішне управління людською змінною дуже складно. Немає у світі двох людей, в яких було б однакове сполучення характеристик. Отже, число конкретних характеристик нескінченно, і ймовірність, що два чоловіки будуть поводитися однаково в одній і тій же ситуації, практично дорівнює нулю.
Тому командири повинні у своїй роботі враховувати, що людина ― головний ресурс організації. Вона має якості, властиві тільки цій людині. Тому командирам необхідно вивчати підлеглих і враховувати їхні якості під час управління.
Військова організаційна культура ― це комплекс цінностей, бачень, очікувань, вірувань, традицій і норм поведінки, прийнятих більшою частиною членів військової організації.