Зміст-приклад 1

курсової роботи на тему: «Проблеми і перспективи розвитку страхового ринку України»

		стор.
ВСТУП
РОЗДІЛ 1	Теоретичні засади функціонування страхового ринку
РОЗДІЛ 2	Державне регулювання страхового ринку України
РОЗДІЛ 3	Оцінка сучасного стану страхового ринку України
РОЗДІЛ 4	Напрямки удосконалення функціонування страхового ринку України
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

Зміст-приклад 2

курсової роботи на тему: «Зміст платоспроможності та методи оцінки в страхових компаніях»

		стор.
ВСТУП
РОЗДІЛ 1	Економічний зміст платоспроможності страхової компанії та складові, що її забезпечують
РОЗДІЛ 2	Методика аналізу платоспроможності страхової компанії
РОЗДІЛ 3	Аналіз платоспроможності страхової компанії (подається назва конкретної страхової компанії)
РОЗДІЛ 4	Можливості покращення платоспроможності страхової компанії
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

У вступі чітко і у вказаній послідовності мають бути відображені такі питання: актуальність та важливість обраної теми дослідження на сучасному етапі; мета дослідження та задачі, які передбачається вирішити в процесі досягнення мети (задачі мають відповідати пунктам плану); об’єкт і предмет дослідження; методи дослідження і інформаційне забезпечення. Вступ, який не відповідає вказаним вимогам відразу повертається на доопрацювання.

Перший розділ курсової роботи має містити теорію дослідження. Обов’язково треба користуватися різними теоретичними джерелами, провести критичний аналіз щодо предмету дослідження, зробити необхідні узагальнення. Нижче наводиться приклад оформлення такого теоретичного аналізу.

“За загальним визначенням, платоспроможність суб’єкта господарювання – це його здатність вчасно і повністю сплачувати за своїми зобов’язаннями, які випливають із торгівельних, кредитних чи інших операцій грошового характеру [1, с.36]. Отже, платоспроможність означає наявність у суб’єкта достатньої кількості грошових коштів за розрахунками в процесі нормальної економічної діяльності.

На думку Асабіної С.Н., платоспроможність – це здатність суб’єкта господарювання своєчасно виконувати прийняті на себе зобов’язання [2, с.41]. В даному випадку увага концентрується на зобов’язаннях, а не на грошових коштах. Слід вказати, що зобов’язання не обов’язково можуть погашатися грошовими коштами. Існують негрошові способи погашення зобов’язань, наприклад, взаємозаліки, обмін фінансовими активами, операції хеджування і т.і. Отже, можна стверджувати, що підхід, за яким ототожнюється ліквідність та платоспроможність страховика, є неправильним.

Горбач Л.М. зазначає, що платоспроможність страхової компанії – це можливість своєчасно і в повному обсязі відповідати за своїми зобов’язаннями, тобто означає здатність у будь-який наперед взятий час виконувати зобов’язання із укладених договорів страхування. При цьому даний автор додає, що обсяг і структура активів – основний індикатор платоспроможності [3, с.174]. Таку саму думку виказує і Осадець С.С. - “Від величини й структури активів страховика залежить платоспроможність страховика.” [4, с.315].

Думки трьох останніх вчених сходяться в тому, що основним чинником забезпечення платоспроможності страхової компанії виступає управління її активами”.

Звертаємо увагу на те, що при виконання критичного аналізу літературних джерел в квадратних дужках обов’язково надається номер джерела в списку літератури.

В другому розділі роботи розглядаються питання методології дослідження. Основними методами дослідження є методи економічного та фінансового аналізу. В якості інших можна рекомендувати використання таких методів: діалектики та історизму, поєднання історичного та логічного; методи наукової абстракції, індукції та дедукції та інші методи пізнання соціально-економічних явищ, об’єктів і процесів; системного підходу; аналогії та кількісного і якісного порівняння; екстраполяції - при проекції зарубіжного досвіду на вітчизняну практику; аналізу і синтезу, графічні методи дослідження, економіко-статистичні методи збору та обробки інформації, зокрема вибіркові дослідження, групування, статистичні порівняння абсолютних та відносних величин, експертні оцінки. Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові акти з питань формування й розвитку страхового ринку та ринку страхових послуг України, дані Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, Державного комітету статистики, Міністерства фінансів і Національного банку України, звітно-аналітична інформація міжнародних та вітчизняних фінансових структур, монографічна та періодична література, ресурси Internet. Результатом виконаного другого розділу роботи має бути визначений шлях проведення дослідження.

Третій розділ курсової роботи є основним і має обов’язково базуватися на цифровій інформації і проведеними автором роботи фінансовими розрахунками. Цифрові матеріали, на яких проводиться дослідження, можуть бути взяті за сегментами страхового ринку і ринку страхових послуг або за матеріалами окремої страхової компанії. При написанні розділу спочатку надається стисла характеристика ринку, сегменту ринку, окремої страхової компанії після чого проводиться безпосередньо їх аналіз. Після проведення цифрових розрахунків і оформлення їх у вигляді таблиць, діаграм, графіків, обов’язково формуються висновки. В висновках визначаються позитивні і негативні сторони функціонування об’єкту дослідження.

В четвертому розділі курсової роботи розробляються напрямки покращення діяльності об’єкта дослідження. Приклади напрямків покращення:

підвищення рівня платоспроможності страхової компанії;

удосконалення державного регулювання страхової діяльності;

підсилення маркетингової діяльності страховика;

забезпечення фінансової надійності за допомогою удосконалення операцій з перестрахування;

рекомендації щодо збільшення фінансового результату страхової компанії;

адаптація закордонного досвіду в діяльність вітчизняних страховиків.

Обов’язково наводиться розрахунок запропонованих заходів.

Після кожного розділу курсової роботи наводяться висновки, де узагальнюються головні думки та положення, що розглядаються в конкретному розділі роботи.

Основні таблиці, рисунки, діаграми надаються по тексту роботи, другорядні – виносяться в додатки.

В кінці текстової частини роботи подається список використаних джерел.