Тема 6. Грошовий потік

1. Поняття грошового потоку.

2. Амортизація та її вплив на грошовий потік.

3. Методологія розрахунку додаткового грошового потоку.

4. Розрахунок кумулятивного грошового потоку.

5. Вплив інфляційних процесів на величину грошового потоку.

1. Грошовий потік - це різниця між кількістю отриманих та витрачених грошей, фактичні чисті готівкові кошти, які надходять на підприємство протягом деякого визначеного періоду часу:

ЧГП=ЧД+НН,

де ЧД- чистий дохід (чистий прибуток);

НН - наявні надходження, до яких відносять амортизаційні відрахування, нараховані, але не внесені платежі.

ЧД=(Дохід-Витрати-Податки)

В якості загального доходу розуміють виручку від реалізації продукції (найбільш вагома стаття), вартість проданого обладнання тощо.

Методологія розрахунку чистого грошового потоку дозволяє визначити життєздатність проекту.

2. Амортизація представляє собою процес цільових відрахувань, призначення якого полягає у забезпеченні накопичення коштів, в амортизаційному фонді підприємства, для компенсації фізичного та морального зносу основного капіталу.

Величина амортизаційних відрахувань залежить від трьох чинників: балансової вартості устаткування; передбаченого методу амортизації; встановленого терміну експлуатації устаткування.

3. Додатковий грошовий потік - це приріст грошового потоку внаслідок впровадження ситуації „з проектом" у порівнянні з ситуацією „без проекту":

ЧГП_лод=ΔЧД+ППА,

де ΔЧД - додатковий чистий дохід, який визначається за формулою:

ΔЧД=ЧД „з проектом" - ЧД „без проекту".

ППА - податкова пільга на амортизацію:

ППА=АВ·ставка податку (25%),

де АВ - величина відхилення АВ „з проектом" від АВ „без проекту".

Існують 2 методи розрахунку додаткового грошового потоку:

1. Метод „аналізу різниць".

2. Метод урахування фактора часу.

До можливих додаткових вигод від проекту можна віднести: надходження коштів від продажу застарілих фондів; економія витрат на обслуговування обладнання завдяки зміні застарілих фондів; додаткові амортизаційні відрахування на нове обладнання; пільги з оподаткування при наданні інвестиційного кредиту; додатковий дохід одержаний внаслідок зменшення оподаткування; отримання ліквідаційної вартості з нових основних фондів; зниження собівартості випуску продукції; збільшення обсягу випуску продукції.

До можливих додаткових витрат відносять: витрати на придбання нового обладнання; додаткові щорічні витрати на виробництво продукції; зменшення амортизаційних відрахувань при продажу основних фондів; податки на доходи від продажу застарілих фондів; зростання податків внаслідок підвищення прибутковості підприємства; втрачені доходи, які отримувало підприємство від використання старих основних фондів.

Кумулятивний грошовий потік показує на скільки вигоди перевищують витраті в конкретний період реалізації проекту:

Алгоритм визначення КГП наступний:

1. Інвестиції. Ця частина представлена витратами, які пов'язані з реалізацією інвестиційних цілей проекту (вартість обладнання; витрати пов'язані з монтажем; інвестиційні податкові пільги). До цієї частини не включаються ті незворотні витрати, які були здійснені підприємством при дослідженні можливостей реалізації проекту.

2. Порівняння ситуації „з проектом" з ситуацією „без проекту". В цій частині описуються економічні вигоди, які з'являються в результаті здійснення інвестицій (зміни у видатках по експлуатації, комунальних послугах, податку на прибуток тощо). Видатки по експлуатації - це економія або перевитрати по заробітній платі, матеріалах, електроенергії тощо.

3. Коригування грошових потоків. Ця частина містить статті, які додаються або віднімаються від доходів другої частини. Ця частина містить ті статті, які не входять у звіт про доходи, але, які пов'язані з надходженням та видатками готівки.

5. Існують наступні методи урахування інфляції при визначенні грошових потоків:

1. традиційний;

2. нетрадиційний.

В межах кожного із цих методів визначається величина номінального та реального грошових потоків.

При традиційному методі вважається, що інфляція однаково підвищує вартість вигод і затрат:

τ_в=τ_з

Номінальний ГП розраховується за формулою:

Ця формула використовується у випадку, якщо і=τ.

У протилежному випадку, коли іτ розраховується реальний грошовий потік за формулою:

При нетрадиційному методі вважається, що інфляція не однаково збільшує величину вигод та величину затрат:

Алгоритм розрахунку номінального ГП:

1. здійснюється коригування доходів і затрат для кожного року окремо за формулою:

2. розраховується номінальний ЧГП за формулою:

,

тобто в даному випадку і=т.

Алгоритм розрахунку реального ЧГП:

1. відбувається коригування вигод і затрат за формулою:

2. визначається реальний ЧГП за формулою:

Реальний ЧГП розраховується за умови, якщо і.

Проблематичним при розробці концепції проекту є те, що концепція розробляється тоді, коли команда проекту ще не сформована. Як правило, цю функцію виконує спеціально створена група, яка вирішує наступні завдання:

• збір інформації, за допомогою якої буде прийматися рішення щодо існування проекту) (експертний метод);

• аналіз пропозицій на базі інформанти попереднього етапу;

• підготовка рекомендацій щодо прийняття рішень замовниками проекту.

Для подальшого розгляду проекту залишають 2-3 варіанти.