1. Структура дисципліни

Тема 1. Базові положення проектного аналізу та концепція проекту

1. Сутність, основні складові та методологія проектного аналізу .

2. Концепція та принципи проектного аналізу.

1. Концепція проекту: поняття, основні ознаки, класифікація, середовище та учасники проекту.

1. Проектний аналіз - це методологія, яка застосовується для визначення, порівняння та обґрунтування альтернативних управлінських рішень і проектів, що дозволяє, в свою чергу, здійснювати вибір і приймати вивірені рішення в умовах обмеженості ресурсів.

Основною метою курсу є надання системного уявлення про принципи, методи і засоби прийняття рішень, що дають змогу раціональніше використовувати наявні ресурси для задоволення суспільних і особистих потреб.

Основними складовими проектного аналізу є:

- концепція проекту, що визначає його основні особливості як об’єкта дослідження;

- фази та стадії життєвого циклу;

- принципи, на яких базується аналіз інвестиційних проектів;

- критерії відбору і оцінки проектів (стандартні фінансові та неформальні критерії);

- аспекти аналізу інвестиційних проектів, що містять аналіз ринку, технічний, інституційний, екологічний, соціальний, фінансовий та економічний аналіз.

Методологія проектного аналізу передбачає необхідність відповіді на такі питання:

- якою є мета проекту;

- на яку перспективу оцінюються вигоди та витрати;

- який спосіб порівняння проектів припустимо використовувати у варіанті, що розглядається;

- який часовий горизонт використовується в оцінці вигод і витрат;

- якими критеріями варто керуватися при ухваленні рішення про відмову або прийняття проекту.

2. Концепція проектного аналізу представляє собою набір методичних принципів, які визначають послідовність збору та способів аналізу даних, методів визначення інвестиційних пріоритетів, способів урахування широкого кола аспектів до прийняття рішень про реалізацію проекту. Вона концентрується на з'ясуванні витрат на здійснення проекту та вивченні результатів з різнобічних позицій: інтересів акціонерів (або інших власників); економіки в цілому; організацій, які беруть участь у здійсненні проекту; природного та соціального зовнішнього середовища, визначається різницею між вигодами від впровадження проекту та витратами на його здійснення.

Основними принципами проектного аналізу є:

- принцип альтернативності, який зумовлює раціональну поведінку, що характеризується вибором найкращого варіанта із можливих з точки зору різноманітних способів використання ресурсів та різноманітних шляхів досягнення проектних цілей;

- принцип обумовленості, сутність якого полягає в тому, що при аналітичних розрахунках оцінка проекту базується на тих грошових потоках, значення яких безпосередньо пов'язано з реалізацією проекту (тобто, зміна значень певних вихідних фінансово - економічних параметрів внаслідок впровадження проекту обумовлює зміну результуючих показників;

- принцип маржинальності, або принцип прирісної природи, сутність якого полягає в тому, що в аналізі проекту повинні використовуватися не загальні чи середні величини, а приріст змінної, обумовлений реалізацією проекту;

- принцип порівняння ситуації „з проектом" з ситуацією „без проекту". Характерною особливістю якого є врахування очікуваних з часом змін у потоках вигід і витрат як для ситуації з проектом, так і без проекту;

- принцип визначення терміну початку і завершення проекту, оскільки зміна тривалості проекту впливає на доходи та витрати за проектом.

3. Проект - це одноразовий комплекс взаємопов'язаних заходів, спрямованих на задоволення визначеної потреби шляхом досягнення конкретних результатів при встановленому матеріальному забезпеченні з чітко визначеними цілями протягом заданого періоду часу.

Мета проекту - це бажаний та доведений результат, досягнутий у межах певного терміну при заданих умовах реалізації проекту.

Як цілі проекту можуть висуватися економічні і соціальні результати, наприклад збільшення виробничих можливостей підприємства, створення чи реконструкція ринкової та соціальної інфраструктур, вирішення соціальних і екологічних проблем.

Очевидно, що всі проекти є інвестиційними, але при цьому вони можуть бути комерційними або некомерційними залежно від характеру очікуваних результатів (прибуток є результатом комерційного проекту; соціальний ефект є результатом некомерційного проекту).

Інвестиційний проект - це пакет інвестицій і пов'язаних з ними видів діяльності, які характеризуються:

- певною метою;

- обмеженістю фінансових ресурсів та періоду реалізації проекту;

- наявністю певних зовнішніх умов;

- взаємопов'язаністю процесів вкладання ресурсів та отримання результатів.

Інвестиції - це вкладення коштів, майнових та інтелектуальних цінностей в матеріальні та нематеріальні активи, корпоративні права і цінні папери з метою одержання прибутку або соціального ефекту.

До основних ознак проекту належать:

- кількісна вимірюваність, тобто всі витрати за проектом та вигоди від нього повинні бути визначені кількісно;

- часовий горизонт дії, тобто жодний проект не може існувати без обмежень у часі;

- цільова спрямованість, тобто проект завжди направлений на досягнення якоїсь конкретної мети, задоволення якоїсь потреби;

- життєвий цикл, тобто взаємозв'язок і послідовність виконання фаз, стадій та етапів проекту;

- системне функціонування проекту, елементний склад, тобто між елементами проекту існує взаємозв'язок, але склад проекту необов'язково повинен залишатися незмінним;

- існування в певному зовнішньому середовищі.

До додаткових ознак проекту належать:

- ресурсні обмеження;

- неповторність, новизна поставлених задач і проблем;

- комплексність;

- необхідність правового та організаційного забезпечення.

Основними елементами проекту є:

- проектна документація;

- виробничі об'єкти;

- виробничі приміщення;

- технологічне обладнання;

- технологія виробництва продукції;

- продукція.

Різноманітність проектів, що зустрічаються, можна класифікувати за різними критеріями:

- за класом проекту (монопроект, мультипроект, мегапроект)

монопроект - окремий проект різних типів, видів та масштабів;

мультипроект - комплексний проект, що складається з ряду монопроектів і потребує застосування проектного управління;

мегапроект - цільові програми розвитку регіонів, галузей та інших утворень, які включають до свого складу ряд моно- і мультипроектів;

- за типом проекту (технічні, організаційні, економічні, соціальні, змішані);

- за видом проекту ( інвестиційні, інноваційні, дослідження і розвитку, освітні, комбіновані);

- за тривалістю (короткострокові - до 3 років, середньострокові - від 3 до 5 років, довгострокові - понад 5 років);

- за масштабом проекту (дрібні - до 10 млн. дол., середні - від 10 до 50 млн. дол., великі - від 50 до 100 млн. дол., дуже великі - більше 100 млн. дол.);

- за складністю ( прості, складні та дуже складні);

- за якістю (звичайної якості та бездефектні).

Середовище функціонування проекту поділяється на зовнішнє та внутрішнє. До факторів зовнішнього середовища відносять:

- політичні (політична стабільність, підтримка проекту урядом, торговий баланс з країнами - учасниками);

- економічні ( структура національного господарства, види відповідальності та майнові права, тарифи та податки, страхові гарантії, рівень інфляції та стабільність валюти, рівень розвитку банківської системи, джерела інвестицій і капітальних вкладень, рівень розвитку ринкової інфраструктури тощо);

- соціальні ( умови та рівень життя, рівень освіти, свобода переміщення у межах країни та за кордон, охорона здоров’я та медицина, ставлення місцевого населення до проекту тощо);

- правові (права людини, права підприємництва, права власності, закони та нормативні акти про надання гарантій та пільг);

- науково - технічні (рівень розвитку фундаментальних та прикладних наук, інформаційних, промислових та виробничих технологій, стан енергетичних та транспортних систем);

- культурологічні (рівень освіченості, історія, культурні традиції, релігія, культурні потреби тощо);

- природні та екологічні (природно - кліматичні умови, природні ресурси, розташування та зв'язок з транспортними системами тощо);

- інфраструктурні (засоби транспорту, зв'язку та комунікацій, перевезення вантажів, комунальні служби, збутова мережа тощо).

Внутрішнє середовище проекту характеризується наступними умовами:

- економічні, пов'язані з кошторисом та бюджетом проекту, цінами, податками та тарифами, ризиком і страхуванням, стимулами, пільгами та іншими економічними факторами, що діють всередині проекту і визначають його вартісні характеристики;

- соціальні, що характеризуються забезпеченням стандартних умов життя для учасників проекту, рівнем заробітної плати, наявністю комунальних послуг, наданням соціальних умов тощо;

- стиль керівництва проектом, тобто визначення психологічного клімату та атмосфери в команді проекту;

- організація проекту, яка визначає співвідношення між основними учасниками проекту, розподіл прав, відповідальності та обов'язків;

- методи та засоби комунікації, які визначають повноту, вірогідність та оперативність обміну інформацією між зацікавленими учасниками проекту.

До основних учасників проекту відносять:

- ініціатор, тобто сторона, яка є автором ідеї проекту, його попереднього обґрунтування та пропозицій по здійсненню;

- замовник, тобто головна сторона, зацікавлена у здійсненні проекту та досягненні його результатів;

- інвестори, тобто сторони, які вкладають інвестиції в проект;

- керівник проекту, тобто юридична або фізична особа, якій замовник та інвестор делегують повноваження щодо здійснення проекту - планування, контролю та координації робіт усіх учасників проекту;

- команда проекту, тобто специфічна організаційна структура, очолювана керівником проекту та створена на період здійснення проекту;

- контрактор, тобто сторона чи учасник проекту, що вступає у відносини із замовником та бере на себе обов'язок за виконання робіт по контракту;

- субконтрактор, той хто вступає в договірні відносини з контрактором чи субконтрактором більш високого рівня;

- проектувальник, тобто юридична особа, що виконує за контрактом проектно-дослідницькі роботи в межах проекту;

- генеральний підрядник, тобто юридична особа, чия пропозиція прийнята замовником і яка несе відповідальність за виконання робіт відповідно до умов контракту;

- постачальники, тобто субконтрактори, які здійснюють різні види поставок на контрактній основі;

- ліцензори, тобто організації, що виділяють ліцензії на право володіння земельною ділянкою, проведення торгів тощо;

- органи влади, тобто сторона, що задовольняє свої інтереси шляхом отримання податків від учасників проекту, висуває та підтримує екологічні, соціальні та інші суспільні і державні вимоги, пов'язані з реалізацією проекту;

- власник земельної ділянки, тобто юридична чи фізична особа, яка є власником земельної ділянки, залученої до проекту;

- виробник кінцевої продукції проекту, який здійснює експлуатацію створених основних фондів та виробляє кінцеву продукцію;

- споживачі кінцевої продукції, тобто юридичні та фізичні особи, які є покупцями і користувачами кінцевої продукції;

- інші учасники проекту, тобто конкуренти, громадські групи та населення, спонсори проекту тощо.

Література до теми

1. Инвестиции в Украине. /Под. ред. С. Вакарина. – К.; «Конкорд», 1996.

2. Финци У. Всемирный Банк и анализ проектов. – Вашингтон, Институт экономического развития Всемирного банка, 1991.